Тримаємо руку на пульті: популярні телеканали вимагають грошей за свій ефір

Восени більшість популярних в Україні телеканалів можуть стати платними. Українські медіагрупи хочуть, щоб кабельні провайдери платили їм, як платять іноземним правовласникам, наприклад, Discovery. Вимагати цю плату українські мовники, за законом, поки не можуть. Але незабаром ситуація може змінитися. Верховній Раді триває підготовка до другого читання законопроекту, який переведе відносини телеканалів і провайдерів в комерційну площину.

Соціальний пакет зменшать

Найбільші медіагрупи України - "1+1 Медіа" і StarLightMedia - визначилися з тим, на яких умовах вони готові співпрацювати з кабельними провайдерами і яку плату ті повинні брати за ретрансляцію їх каналів. Про це представники медіагруп розповіли журналістам напередодні.

Зараз національні телехолдинги збиткові, стверджують медіа-менеджери. Обсяг рекламного ринку, за останні три роки, впав в країні в кілька разів. Сталося це з-за обвалу гривні, економічної кризи, заборони на рекламу тютюну та алкоголю. Додаткові збитки канали зазнали після того, як були введені заборони на мовлення російського контенту - довелося відмовитися від частини вже закуплених передач і фільмів.

Така ситуація змусила телегрупи вкладати гроші у власне виробництво. У 2015 році вони виробили понад 10 тис. годин власного продукту. "Ми хочемо збільшити прибутковість ТВ галузі, щоб створювати високоякісний український контент і захищати свій інформаційний простір", - йдеться в поширеному раніше спільній заяві телеканалів. Один із шляхів збільшення прибутковості – введення плати з провайдерів за показ цих каналів.

Поки що у телеканалів немає законних підстав вимагати з провайдерів плату. Згідно із законом "Про телебачення і радіомовлення", всі загальнонаціональні телеканали, що входять в так звану "Універсальну програмну послугу" (УПП) - соціальний пакет, обов'язковий для ретрансляції на території України. Всього в УПУ входить близько 20 телеканалів, в залежності від регіону. Більшість телеканалів, що входять в УПУ, належать приватним медиагруппам StarLightMedia (СТБ, Новий, ICTV, M1), "1+1 Медіа" (1+1, ТЕТ), "Медіа Групи Україна" (Україна, НЛО-ТБ), Inter Media Group ("Інтер", К1, К2, НТН).

Кабельні провайдери можуть брати сигнал цих телеканалів безкоштовно і без укладання договорів. Саме з цієї причини, телевізійні пакети, сформовані на базі "соціальних" продаються за найнижчою ціною. Наприклад, у найбільшого кабельного оператора "Воля" мінімальний пакет ("Легкий") коштує 62 грн/міс. Крім каналів УПУ туди ще входить кілька іноземних каналів. Головний конкурент "Волі", група компаній "Тріолан", взагалі доставляє своїм абонентам 75 кабельних каналів безкоштовно, в якості бонусу до послуги інтернет-доступу.

Ситуація може змінитися. Зараз до другого читання у Верховній Раді готується законопроект № 3504 авторства голови парламентського комітету свободи слова та інформполітики Вікторії Сюмар ("Народний фронт") про скорочення переліку мовників універсальної програмної послуги (УПП). Згідно з текстом законопроекту, в УПУ залишаться тільки суспільне (державне) мовлення, телеканал "Рада" та регіональні мовники. Ретрансляція інших каналів стане предметом комерційних домовленостей.

З провайдерів по нитці

Представники медіагруп вважають, що якість їхнього продукту вже дозволяє вимагати гроші з провайдерів. Справедливою вони вважають плату в 2,5 гривні за кожного абонента в місяць. Це плата за весь пакет комерційних каналів, що входять зараз в УПУ. Наприклад, у випадку з "Тріоланом", це буде означати, що його абонентові буде виставлений, нехай і мінімальний, але за рахунок кабельне телебачення. У випадку ж з "Волею", це призведе до підвищення вартості телевізійних пакетів. Втім, представники телегруп вважають, що провайдери можуть вичитувати ці кошти зі своїх доходів без підвищення плати для кінцевого споживача. "Ми порахували, що заробітки провайдерів зараз дозволяють їм платити цю суму без шкоди собі і абонентам", - говорить директор зі стратегічного розвитку StarLightMedia Федір Гречанінов.

Мовники ніколи не займалися такого роду бізнесом, а тому в деякому роді експериментують.

За оцінками Держстату, дохід ринку кабельного телебачення в першому півріччі склав понад 800 млн гривень. За підсумками 2015 року провайдери заробили 1,5 млрд гривень. Втім, як вважає виконавчий директор "1+1 Медіа" Ярослав Пахольчук, половина ринку кабельного ТБ зараз знаходиться в "тіні". "Фахівці, які займаються дистрибуцією, говорять про реальні цифри доходів в 2,5-2,8 млрд гривень в рік", - розповідає він.

Кількість абонентів кабельного телебачення в країні, за даними Держстату, перевищує 2,7 млн осіб. Медійники вважають, що ця цифра теж занижена. Таким чином, якщо вірити даним Держстату, введення плати за свої канали дозволило б медиагруппам додатково зібрати 80,4 млн гривень на рік на всіх. Гроші це для ТБ невеликі.

Як відомо, основний заробіток українських телеканалів - реклама. За даними Всеукраїнської рекламної коаліції, обсяг українського ринку ТВ-реклами в 2015 році перевищив 4 млрд гривень. У перспективі 5-10 років медійники сподіваються на те, що прибуток від дистрибуції буде займати 10-15% усього доходу. "Але поки що про це мова не йде. На перших порах, навіть якщо ми трохи збільшимо дохід за рахунок дистрибуції, це буде перемога", - вважає Пахольчук.

Хто кому повинен

Як вважає Гречанінов, легальні провайдери тільки виграють від введення плати, яка, на його думку, позбавить ринок від "сірих" гравців. Правда, називати провайдерів, які зараз підтримують позицію медійників, Гречанінов не став.

Всі великі асоціації провайдерів - Телекомунікаційна палата України, Асоціація правовласників і постачальників контенту, Інтернет Асоціація України, "Укртелемережа", Спілка кабельного телебачення України та інші, що представляють понад 700 гравців ринку -- дотримуються іншої думки. Якщо коротко-вони не готові платити телеканалам ні копійки. Провайдери навіть зверталися до депутатів з проханням не приймати законопроект про скорочення списку УПУ, але лобі телеканалів перемогло і законопроект був проголосований у першому читанні.

Як заявляв у липні президент "Волі" Сергій Бойко, кабельні провайдери зараз балансують на межі рентабельності. За словами директора Телекомунікаційної палати України Костянтина Грицака, в середньому абонент зараз платить за кабельне ТБ 37 гривень на місяць. За інформацією Сергія Бойка, за доставку сигналу і електрика доводиться платити приблизно стільки ж.

Тому на думку кабельників, запропоновані медіа-індустрією норми їх дискримінують. Адже навіть невелике збільшення витрат може, як вони заявляють, зробити їх збитковим. Якщо ж перекладати витрати на плечі абонентам, то абонентська плата спочатку виросте в середньому на 2,5 гривні буде залежати від подальших умов телеканалів. А ці умови можуть змінитися, наприклад, телеканали можуть зажадати збільшення вартості з 2,5 гривні.

Здавалося б, таке незначне підвищення (разовий проїзд у метро в Києві коштує 4 грн - ред.) повинно пройти непоміченим, але провайдери заявляють, що чутливі до зміни ціни українські абоненти можуть просто відмовитися від кабельного телебачення і задовольнятися інтернет-версіями каналів, які доступні з комп'ютера. Ще одна альтернатива для абонента - інвестувати в супутникову антену. Її установка обійдеться від 1,5 тис гривні, але після людина може дивитися канали без абонентської плати.

Як пояснює Сергій Бойко, для провайдерів супутникового та інтернет-телебачення (OTT і IPTV) українські телеканали, як і раніше, залишаться безкоштовними. А значить, у них буде конкурентну перевагу перед "кабельниками". Він вважає, що якщо з провайдерів буде стягуватися плата, то і телеканали повинні закодувати свої відкриті версії на супутнику і в цифровому ефірі, щоб не залишати глядачеві безкоштовної альтернативи. Але канали в такому випадку ризикують втратити охоплення аудиторії, а разом з ним і свій вплив на населення. Виявиться це вимога в тексті голосування до другого читання - невідомо.

Крім того, навіть в умовах кодування сигналу провайдери не готові платити за всі українські телеканали. На їхню думку, деякі канали навпаки повинні доплачувати кабельниками за ретрансляцію і "розкрутку" серед своєї аудиторії. Менеджмент "Волі" раніше зізнавався, що за трансляцію в кабельних мережах України зараз доплачує французький France 24 і китайський CCTV (російськомовна версія). Крім того, провайдерам платять деякі регіональні та маловідомі телеканали. Як згадує Пахольчук, групі "1+1 Медіа" колись доводилося доплачувати провайдерів за ретрансляцію каналу "2+2". Так тривало до тих пір, поки на каналі не почали транслювати футбол.

Знайти компроміс медиагруппам і провайдерам поки не вдається. Якщо телеканали не переглянуть свою позицію, провайдери загрожують їм відключеннями. І це цілком реальна перспектива, оскільки в тексті законопроекту не міститься норм, які б зобов'язували провайдерів транслювати загальнонаціональні канали.

Це, звичайно, ризик. Адже відключивши найбільш рейтингові телеканали, провайдери ризикують втратити абонентів. За даними медіагруп, 52% абонентів у кабельних мережах зараз дивляться програми УПУ. Час домовитися у сторін є до осені. За прогнозами медійників, законопроект буде поданий до другого читання вже у вересні, і з великою часткою ймовірності - прийнятий.