Гроші на здоров'я: Кабмін має намір ввести компенсацію цін на ліки

В найближчі тижні уряд планує анонсувати запуск програми з часткової компенсації цін на ліки, так звану реімбурсацію. Чиновники мають намір почати з одних із самих поширених захворювань - серцево-судинних. Таким чином, вони хочуть стимулювати пацієнтів відмовлятися від самолікування і знизити смертність в Україні. Залишилося найголовніше - знайти для старту програми 200 млн гривень. Що насправді відбувається з реформою, розбиралося РБК-Україна.

Активно готуються

За словами в. о. Міністра охорони здоров'я Віктора Шафранського, з 1 жовтня в Україні планується впровадження програми компенсації цін на ліки для пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями. "Вона буде поширюватися на ліки, які знижують артеріальний тиск. Поки що ми на нарадах дискутуємо про розмір компенсації - чи буде це 100% відшкодування або це буде часткова компенсація, наприклад, 70% або 50% вартості. Можливо, для когось ми впровадимо 100% відшкодування, наприклад, для ветеранів", - говорить він.

За словами Віктора Шафранського, чиновники підготують проекти нормативно-правових актів Кабміну орієнтовно до 10 липня. "Ми плануємо з цього питання провести ще кілька робочих нарад", - відзначає він.

Віктор Шафранський каже, що Кабмін і МОЗ зараз шукають джерела фінансування програми компенсації цін на ліки на четвертий квартал поточного року. "Ми зараз підраховуємо, скільки потрібно ресурсів при компенсації на 80%, 70% або 50% ціни. Приблизно підрахували, що при компенсації 50% ціни на ліки нам необхідно буде на четвертий квартал близько 200 млн гривень. Є різні думки про те, звідки взяти фінансування. Швидше за все, це будуть кошти з бюджету МОЗ. Кошти на реімбурсацію на 2017 рік плануємо закласти в держбюджет-2017 під час його розробки", - розповідає він.

Віктор Шафранський зазначає, що компенсація цін на ліки дозволить відійти від самолікування, яке є категорично неправильним методом лікування.

Не вперше

Кілька років тому в Україні вже працювала подібна програма. За словами Віктора Шафранського, вона призвела до зменшення смертності від серцево-судинних захворювань. "Чому так сталося? Для отримання компенсації ціни на ліки пацієнту необхідно було піти до лікаря, який виписував рецепт. Пацієнти почали приходити в аптеки, де їм видавали ліки або безкоштовно, або за символічні гроші. Потім різницю в ціні аптека отримувала з бюджету. Все це призвело до того, що пацієнти почали приймати ліки регулярно. Адже лікувати підвищений артеріальний тиск можна тільки шляхом регулярного прийому препаратів. Якщо це не робити регулярно, то все піде нанівець. Ось це був результат, без різниці хто впроваджував цей проект", - розповідає він.

Програма працювала у 2013-2014 роках. За даними головного терапевта МОЗ україни Василя Нетяженко, опублікованими на спеціалізованому ресурсі Apteka.ua у 2013 році на компенсацію цін на ліки було виділено з держбюджету 192 млн гривень, з яких на кінець того ж року було використано 165 млн гривень.

На наступний рік у держбюджеті було закладено 139 млн гривень. З них було використано на кінець 2014 року 118 млн гривень.

За даними Василя Нетяженко, під час дії програми кількість викликів швидкої допомоги з приводу гіпертонічних кризів у 2013 році впало, у порівнянні з попереднім роком на 16%. Така ж динаміка продовжилася роком пізніше - в 2014 році кількість викликів зменшилася, порівняно з 2013 роком, на 11,4%.

Крім того, у ці ж роки в Україні зареєстровано зниження числа захворювань, гіпертонічної хвороби. За даними Василя Нетяженко, у 2013 році в Україні було зафіксовано 9,85 млн таких випадків (без урахування Криму, Донецької та Луганської областей), що на 1% менше, ніж у 2012 році. У 2014 році кількість захворювань уже було 9,76 млн, або на 0,9% менше, ніж роком раніше.

Є над чим працювати

Проте учасники фармацевтичного ринку неоднозначно сприйняли ініціативу МОЗ. Так, директор "Агентства медичного маркетингу" Юрій Чертков каже, що плани впровадження механізмів компенсації цін на ліки для України на часі і можуть бути корисні. "Однак тільки за умови, якщо всі механізми реімбурсації будуть методологічно точними, фінансова логістика - прозорою і своєчасною. Якщо не будуть враховані уроки попередніх років (а ми бачимо, як раз це!) - Міністерство чекає черговий провал чергового професійно непідготовленої проекту", - говорить він.

Зокрема, виконавчий директор благодійного фонду "Пацієнти України" Ольга Стефанишина каже, що крім плюсів від попередньої програми реімбурсації як то зниження цін на ліки, були і мінуси. "Там було дуже багато проблем. По-перше, лікарі не вміли виписувати рецепти, ніхто їх не вчив заповнювати спеціальну форму, тому перший час пацієнтам часто відмовляли в аптеках у видачі препаратів. По-друге, низький рівень інформованості лікарів і пацієнтів призводив до того, що по ряду регіонів програма компенсації цін на ліки охоплювала дуже малу кількість пацієнтів, вони просто про неї не знали і не зверталися. По-третє, в проекті брали участь недостатня кількість аптек, тому доступ до препаратів за реімбурсації був слабкий. По-четверте, ближче до кінця програми, щоб витратити кошти, виписували препарати без особливої моніторингу", - розповідає вона.

Тому Ольга Стефанишина дивується, навіщо нинішнє керівництво МОЗ знову запроваджує пілотний проект щодо компенсації цін на ліки. "Запуск пілотного проекту, без системного підходу, належного адміністрування і організації вже демонстрував слабку керованість. Ми вважаємо, що час напівреформ пройшов, і імітувати їх гірше, ніж нічого не робити. Більш правильно зараз створити комплексну концепцію реімбурсації – по всім без виключення лікарських програмами. Першим кроком цієї реформи, яку потрібно починати якомога швидше і без якого реімбурсація неможлива в принципі - це створення реєстру пацієнтів всіх хвороб. Зараз нікому невідомо, скільки в Україні пацієнтів із тим чи іншим захворюванням, ці цифри завжди – "пальцем у небо". Його потрібно створити до кінця цього року. І тоді уряду не потрібно буде прикидати на око, скільки потрібно грошей на ту чи іншу програму. Замість цього будуть точні розрахунки і пацієнти зможуть отримати потрібні їм ліки", - зазначає вона.

Віктор Шафранський говорить, що в цей раз МОЗ планує підвищити відсоток компенсації цін на ліки та розширити коло пацієнтів, які можуть розраховувати на реімбурсацію. "В ідеалі хочемо зробити так, щоб будь-яка людина з підвищеним артеріальним тиском могла отримати реімбурсацію. За час попередньої програми в одних областях це робилося краще, десь гірше. Деякі лікарі не хотіли цього робити, їх примушували. Ми хочемо, щоб цей проект працював без примусу", - відзначає він.

Разом з тим директор департаменту зовнішніх зв'язків фармацевтичного холдингу STADA CIS Іван Глушков підтримує плани МОЗ з впровадження компенсації цін на ліки. "Це, безумовно, збільшить цінову доступність ліків. У такій чутливій сфері, як, серцево-судинні захворювання, це повинно позитивно вплинути на ефективність лікування", - говорить він.

Однак, на думку Івана Глушкова, занадто швидке впровадження реімбурсації може призвести до серйозних помилок в її реалізації і тим самим дискредитувати програму. "Щоб отримати ефект від реімбурсації недостатньо тільки активізувати аптечні продажу препаратів для пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями. Необхідно також встановити ефективні способи контролю прихильності до лікування. Як мінімум, зобов'язати пацієнтів вести щоденники лікування", - говорить він.

За словами Івана Глушкова, якщо пацієнти не будуть приймати ліків строго за приписом лікарів, МОЗ може не досягти бажаних результатів впровадження компенсації цін на ліки, як то зниження інвалідизації чи смертності. "У свою чергу, це означатиме, що кошти держбюджету витрачаються неефективно.

Як наслідок, підсумовує він, програму можуть закрити.