ru ua

Гроші на вітер. Як колишній прокурор часів Януковича освоює мільярди на "зеленій" енергетиці

Гроші на вітер. Як колишній прокурор часів Януковича освоює мільярди на "зеленій" енергетиці Колишній прокурор часів Януковича Андрій Жовнер освоює мільярди на "зеленій" енергетиці (pixabay.com)

Розвиток зеленої енергетики – домінуючий тренд європейської та світової економіки на найближчі десятиліття. Україна також намагається йти в ногу з часом, але робить це своєрідно – мільярдні проекти опиняються в руках підозрілих фірм, очолюваних діячами ще часів Януковича. Детальніше про те, як компанія зі статутним капіталом в 38 дол. США підписала з державою меморандуми більш ніж на мільярд доларів і хто за нею стоїть – в матеріалі РБК-Україна.

Більше ніж рік тому, в серпні 2020-го, маловідомій фірмі "Н2" посміхнулася велика удача – були підписані два меморандуми з "Укргідроенерго" і "Енергоатомом". Перший передбачає будівництво водневого заводу поруч з Дніпровською ГЕС, для чого передбачається залучити 300 млн євро інвестицій. Другийбудівництво обчислювального дата-центру поруч із Запорізькою АЕС, з інвестиціями близько 700 млн дол.

Реалізація таких великих проектів – безумовно, вигідна ініціатива, не тільки з економічної, але і з іміджевої точки зору. Вдалося б вирішити і питання з профіцитом електроенергії в регіоні, і створити нові робочі місця, і показати Європі перспективність та інноваційність української економіки.

Якби не кілька "але": взяла за проекти на суму з дев'ятьма нулями компанія "Н2" володіє статутним капіталом в тисячу гривень – або 38 доларів за поточним курсом. Один з її бенефіціарів одіозний прокурорський діяч часів Януковича, Андрій Жовнер, звільнений за люстрацією після Революції Гідності, але пізніше оскаржив її в суді. А реалізація його попереднього енергетичного проекту супроводжувалася численними скандалами і кримінальними справами.

Кинути всіх

Як вже писало РБК-Україна, в січні 2019 року на саміті в Давосі, в присутності тодішнього президента України Петра Порошенка і керівника Європейського банку реконструкції та розвитку Суми Чакрабарті, був підписаний договір про будівництво вітрової електростанції в Запорізькій області – "Зофія", найбільшої не тільки в Україні, а й у всій Європі.

Загальна сума інвестицій у вітропарк, яку планувалося залучити від ЄБРР і кілька міжнародних банків близько 1,2 млрд євро. Ключовим інвестором стала норвезька компанія NBT, а безпосередньою реалізацією проекту, запущеного ще у 2008 році, займалася компанія "Азовінвестпром" зі статутним капіталом у 2400 грн. Її бенефіціарами були Запорізький прокурор Андрій Жовнер і Юрій Кизилов – екс-помічників нардепів від Партії регіонів і Блоку Литвина. До реалізації проекту Жовнер залучив ще пару своїх товаришів, з одним з яких було укладено лише "понятійну" угоду, без офіційного оформлення частки.

Це викликало логічні запитання у консультантів проекту – компанії Milgravis Capital Partners. Але норвезьких інвесторів з NBT це чомусь не збентежило, співпраця з Жовнером і його подільниками продовжилося далі. Попри формальний продаж "Азовінвестпрому" норвежцям, Жовнер і Кизилов залишилися керувати проектом.

Згодом вони відмовляться виконувати контрактні зобов'язання перед Milgravis Capital Partners – згідно з договором, консультанти повинні були отримати 10% від суми залучених інвестицій. Зате отримані від норвежців гроші, за словами представників Milgravis Capital Partners, активно виводилися на пов'язані з Жовнером фірми і через близьких до нього ФОПів. Крім того, інвестиційні угоди укладалися непрозоро, з використанням венчурних фондів, інвестсертифікатів і безповоротних позик – все заради мінімізації податків.

Консультанти з Milgravis Capital Partners подали кілька заяв в поліцію, а також цивільний позов на 4 мільярди гривень – передбачену за залучення інвестицій винагороду. В рамках одного з кримінальних проваджень майно і рахунки "Азовінвестпрому" були на деякий час заарештовані, але Жовнеру вдалося добитсья зняття арешту і закриття кримінальних справ.

До проекту виникали питання і в екологів, і у оператора мереж "Укренерго", але будівництво вітропарку "Зофія" все-таки почалося, хоч і з великою затримкою. Офіційне повідомлення про початок робіт з'явилося на сайті проекту тільки в середині серпня поточного року – хоча спочатку його планувалося закінчити вже до кінця 2022-го.

"Лижний інструктор" №2

Викликає питання, чому норвезькі інвестори – представники країни з найвищою корпоративною культурою і прозорістю ведення бізнесу – вирішили зв'язатися з українськими партнерами з настільки сумнівною репутацією.

Запорожець Жовнер працював в органах прокуратури з 2000 року, дослужившись до посади начальника відділу захисту прав і свобод громадян Запорізької облпрокуратури. Примітно, що в цей же час скромний прокурор вже щосили займався вітроенергетикою, запускаючи перші вітряки в рідній області.

Перемога Віктора Януковича на президентських виборах призвела до стрімко кар'єрного зльоту Жовнера. Його перевели до Києва, на посаду начальника управління по загальному нагляду Генпрокуратури. У відкритих джерелах можна знайти інформацію про те, що Жовнер був протеже одіозного генпрокурора Віктора Пшонки.

"Посада начальника загального нагляду – дуже важлива, і донецькі ніколи в житті не тримали б на ній випадкової, а тим більше принципової і чесної людини. Сам факт такого тривалого перебування Жовнера на цій посаді скаже людині, знайомій з особливостями прокурорської ієрархії, набагато більше, ніж будь-який компромат", – писав у 2014 році відомий блогер і екс-прокурор Сергій Іванов. А за словами екс-нардепа Тетяни Чорновол, Жовнер навіть був довіреною особою на виборах Артема Пшонки – сина колишнього генпрокурора.

Попри це, Жовнер пережив Революцію гідності, пропрацювавши в прокуратурі до літа 2014-го, потім перейшовши на роботу в секретаріат Кабміну, де займався моніторингом "корупціогенних факторів". Звідти Жовнера звільнили згідно із законом про люстрацію.

Але заповзятливий прокурор звернувся в суд, підкріпивши свій позов висновками Запорізького національного технічного університету. І суд став на його бік, вважаючи що секретаріат Кабміну не є органом державної влади і під дію люстраційного закону не потрапляє. А оскільки не були доведені факти особистого порушення Жовнером законів або прав інших громадян, то і звільняти його не можна, попри роботу на керівних постах за часів Януковича.

Втім, надалі екс-прокурор втратив інтерес до держлужби, зосередившись на бізнесі. Це цілком логічно – в українських умовах наявність хороших зв'язків у силових структурах та інших органах влади є найкращим капіталом для підприємця.

Ймовірно, саме цим можна пояснити те, що держава в особі "Укргідроенерго" і "Енергоатому" вирішує підписувати мільярдний меморандум з бізнесменом, який якраз знаходиться в епіцентрі скандалу з іншим своїм проектом – вітропарком "Зофія".

В інтерв'ю виданню "Ліга" наприкінці серпня минулого року Жовнер розповідав, що збирається запустити обидва проекти, дата-центр і водневий завод, до середини або до кінця 2021-го. Вже зрозуміло, що терміни будуть зірвані. На сайті компанії "Н2" друга, вона ж і остання, новина датована жовтнем-2020. "Керівництво ТОВ "Н2" взяло участь у переговорах з питань юридичного супроводу проекту створення інфраструктурних об'єктів обробки даних (ЦОД) на діючих майданчиках АЕС", – йдеться в новині.

Гроші на вітер. Як колишній прокурор часів Януковича освоює мільярди на "зеленій" енергетиці

СЕО Yom Capital Уолтер Комарек і директор Н2 Андрій Жовнер
(фото: прес-служба Міненерго)

За підсумками переговорів було вирішено "створити робочу групу у складі відповідних профільних фахівців для організації робіт з оперативного вирішення питань реалізації цього проекту". Про якісь подальші успіхи "робочої групи" нічого не повідомляється. Тим більше – про початок реального будівництва двох найбільших об'єктів.

Поки що Жовнеру з компаньйонами вдається не привертати до своєї сумнівної бізнес-активності такої вже великої уваги. Але потенційні наслідки провалу мільярдних проектів, розкрадання коштів іноземних інвесторів, недоуплати податків в український бюджет, можуть стати катастрофічними. У тому числі і в іміджевому плані.

Найбільше ця історія нагадує легендарну угоду з "лижним інструктором" – коли у 2012 році договір на будівництво LNG-терміналу вартість в 1 мільярд доларів був підписаний з колишнім лижним інструктором з Іспанії, який не мав ніякого відношення до фірми, нібито взялася будувати термінал. На жаль, влада в Україні змінюється, а попит на "лижних інструкторів" залишається. Особливо якщо у них все ж є хороші зв'язки.