Національне антикорупційне бюро (НАБУ) так і не змогло знайти збитки нібито отримані за час дії вугільної формули "Роттердам+". Через що Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) минулого тижня у четвертий раз закрила цю справу. Причому, на відміну від трьох попередніх спроб, рішення прийняв новий прокурор, призначення якого з минулого року домагалися самі ж детективи НАБУ. Чи стане це рішення остаточним і чим воно відрізняється від попередніх трьох – нижче у матеріалі РБК-Україна.
Чотири роки пішло у НАБУ на розслідування так званої формули "Роттердам+", а точніше – на спроби довести, що вона принесла збитки державі і громадянам. На підставі цієї формули у 2016-2019 роках визначалася вартість електроенергії, яку виробляли українські ТЕС, що працюють на вугіллі.
Ціна, згідно із затвердженою НКРЕКП формулою, прив'язувалася до вартості вугілля на європейському ринку з урахуванням його доставки з порту Роттердама. Критики вказували, що доставку не треба було включати в розрахунок, тому що левова частка вугілля добувалася в Україні. Але, дотримуючись принципу імпортного паритету, який підтримується західними партнерами України, подібні формули влада застосовувала і у газовому секторі, що лише підтвердило їх обґрунтованість.
Минулого тижня новий старший групи прокурорів Денис Демків закрив справу "Роттердам+", не побачивши у матеріалах слідства підтвердженого збитку, на якому як і раніше наполягають детективи НАБУ. Прокурор, прийнявши рішення про закриття справи, вказав, що немає ані доказів збитку через дії формули, ані можливості отримати таке підтвердження, так як відведений термін досудового розслідування вже давно закінчився.
"Я вважаю, що, крім питання доведеності збитків, моє бачення, що у нас на даний момент завершився максимально допустимий термін слідства. І закінчився він ще до того, як я став старшим групи прокурорів. Вчора мною було прийнято рішення про закриття провадження у відношенні 6 підозрюваних за пунктом 3.ч. 1 ст. 284 КПК", – повідомив Демків у коментарі виданню "Цензор.Нет".
Пізніше адвокат колишнього підозрюваного Дмитра Вовка, екс-глави НКРЕКП, Ірина Одинець уточнила, що термін досудового розслідування завершився ще 21 січня. НАБУ ж заявило про незгоду з рішенням прокурора і намір його оскаржити.
Прес-служба відомства також вказала, що рішення Демківа "викликає сумніви у його об'єктивності". При цьому коментувати закінчення строку, про що сказали прокурор і адвокат, а також відсутність у матеріалах підтвердженого збитку у Бюро не стали, пославшись на те, що у них немає на руках оригіналу постанови прокурора.
"Це рішення прийнято у неробочий час, без консультацій з детективами і належного вивчення матеріалів справи", - заявили в НАБУ. Тоді як сам Демків переконує, що до моменту закриття провадження він не одну годину обговорював з детективами НАБУ проблемні питання.
У НАБУ справу "Роттердам+" називають "однією з найбільш значущих для України", вказуючи, що на необхідності її завершення неодноразово говорили топ-чиновники і перші особи країни. Але, мабуть, у розумінні відомства справа не має завершитися без обвинувального вердикту.
Ще з серпня минулого року НАБУ наполягало на заміну прокурора, який працював з ними близько двох років. Все через те, що на той момент старший прокурор Віталій Пономаренко не погоджувався передавати справу до суду без доказів. На що, власне, вказав і новий старший групи Денис Демків.
Ні тоді, ні зараз у НАБУ так і не змогли дати відповідь на два ключових питання, навколо яких будувалася вся справа: чи дійсно формула "Роттердам+" завдала збитки державі і якщо збитки були, то в якому розмірі. До слова, версії самого НАБУ щодо суми збитків неодноразово змінювалися, починаючи з 15 млрд гривень і закінчуючи 39 млрд гривень.
Що важливо: довести обгрунтованість претензій НАБУ не змогли і всі чотири провідних державних експертних інститути – у Києві, Харкові та Дніпрі . Їх дослідження та аналіз формули не підтвердили збитки, на яких наполягають детективи.
Тоді як, по суті, єдиною довідкою про збитки була приватна експертиза ФОП Ірини Педь, яка на замовлення і на гроші НАБУ провела власний аналіз формули і її наслідків. І якщо НАБУ вважало це достатнім підтвердженням, то для САП такої експертизи виявилося недостатньо.
Розсудити детективів і прокурорів у цьому питанні мала комплексна експертиза на базі інституту СБУ, яку призначило слідство. У дослідження були залучені практично всі експертні установи країни. Але і на цей раз експертиза не встановила збитки, що стало підставою для першого закриття справи у серпні 2020 року.
З тих пір НАБУ, не отримавши бажаного результату, наполягало на зміні прокурора. Детективи тричі зверталися до Вищого антикорупційного суду – один раз самостійно і двічі у співдружності з адвокатами феросплавних заводів – для заміни прокурора. І всі три рази різні судді – Мойсак, Михайленко та Олійник детективам відмовляли, не знаходячи підстав звинуватити прокурора в упередженості або непрофесіоналізмі.
На початку травня Генеральний прокурор все ж виконала прохання НАБУ і погодилася з їх пропозицією замінити прокурора, щоб новий процесуальний керівник неупереджено прийняв рішення про подальшу долю справи. Після чого і був призначений Денис Демків, якого за неофіційною інформацією рекомендували самі детективи.
Майже немає сумнівів, що НАБУ на цьому не зупиниться. У відомстві вже повідомили про намір оскаржити рішення прокурора – спочатку у першого заступника голови САП Максима Грищука, а потім, скоріш за все, й у Вищому антикорупційному суді (ВАКС).
До цього всі три закриття справи розглядав також ВАКС. І суд прийшов до двох протилежних висновків. Спочатку визнав закриття справи законним і обґрунтованим, а через пару тижнів на вимогу юристів Нікопольського заводу феросплавів, афілійованого з Ігорем Коломойським, постановив поновити розслідування. Однак вже після четвертого закриття справи багато експертів і політологів налаштовані скептично щодо перспектив оскарження цього рішення.
"Ні аргументів, ні логіки, ні здорового глузду. Справу закрили у четвертий раз. Сподіваюся, вже в останній. Всі, хто спекулювали на цьому питанні, або стали депутатами, або поставили депутатами потрібних людей. Вистава закінчена, актори знімають грим, у залі гасне світло. Вп'яте буде вже перебором. Тим паче, квитки на ці вистави для платників податків у ціні не падають", – прокоментував закриття справи політолог Кирило Сазонов.
З огляду на те, що Вищий антикорупційний суд (ВАКС) три рази підтвердив законність дій прокурора у справі "Роттердам+", всі подальші спроби НАБУ ініціювати його заміну лише дискредитують бюро і антикорупційну систему у цілому, вважає екс-генеральний прокурор Святослав Піскун.
Іншої думки дотримуються глава правління "Центру протидії корупції" Віталій Шабунін та член наглядової ради УЗ, екс-нардеп БПП Сергій Лещенко, раніше відомий своїми антикорупційними розслідуваннями. Обидва наполягають, що формула принесла країні десятки мільярдів гривень збитків, а тому, не дивлячись на аргументи САП, вимагають продовження розслідування.
Але, як вважає екс-глава СБУ, народний депутат Валентин Наливайченко, чергові висновки органів прокуратури зайвий раз підтвердили, що не було навіть підстав чотири роки тому починати це розслідування, не кажучи вже про перспективи його повторного відновлення. "Четвертий раз прокурор САП закрив це кримінальне виробництво: це підтверджує, що немає складу злочину, немає шкоди, немає постраждалих", – упевнений нардеп.
Його колега по Раді, лідер Незалежної профспілки гірників Михайло Волинець також назвав останнє рішення прокуратури справедливим, припустивши, що у цій справі нарешті поставлено крапку. "Сподіваюся, що справедливість таки взяла гору", – сказав Волинець, коментуючи рішення САП .
***
Розслідування справи "Роттердам +", супроводжуване політичними гаслами та антикорупційною викривальною риторикою, тягнеться не один рік. За цей час вже недіюча формула, на підставі якої розраховувалася вартість вугілля, перестала бути суто економічним поняттям, перейшовши у розряд політичного інструменту.
На піарі навколо цієї справи деякі активісти зуміли вибудувати політичну кар'єру, пробивши собі місце вже у новій владі. Їх, як і правоохоронців, які публічно обіцяли довести фігурантів розслідування до обвинувального вироку, нинішній варіант розвитку подій явно не влаштовує. Після їх фіаско у цій справі і, по суті, зняття всіх підозр, можуть виникнути питання як у компетентності, так і у порядності тих, хто був ініціаторами і рупорами цього розслідування, не кажучи вже про можливу упередженість та потенційний особистий інтерес.