Справа Майдану: що змінилося за рік після обміну екс-бійців "Беркута"

Після закінчення активних подій на Майдані навесні 2014 року нова влада зайнялася пошуком тих, хто вбивав протестуючих в центрі Києва. Тоді ж стало відомо, що до злочину можуть бути причетні бійці так званої "чорної роти" київського полку "Беркут".

Витік інформації дозволив багатьом фігурантам справи втекти ще до затримання. Під варту встигли взяти тільки трьох: командира роти Дмитра Садовника і його підлеглих – Сергія Зінченка і Павла Аброськіна. Ще через пару років затримали їх колег – Олександра Маринченка, Сергія Тамтуру і Олега Янішевського.

Дмитру Садовнику через певний час вдалося сховатися в окупований Росією Крим. Восени 2014 року суддя Печерського районного суду Києва Світлана Волкова відпустила його з-під варти. Тоді як всі інші фігуранти розслідування майже шість років чекали вироку в застінках слідчого ізолятора.

Обвинувачення стверджувало, що має докази їх причетності до вбивства 48 і поранення 80 мітингувальників на Інститутській. Сторони допускали, що суд присяжних міг би завершити процес і винести вирок у справі в 2020 році. Але в грудні 2019 року обвинувачених звільнили з-під арешту для участі в обміні полоненими між Україною і Росією.

Судовий процес затягнувся на невизначений термін. І тільки в кінці цього року з'явилися шанси, що суд винесе вирок у одній з найважливіших справ в історії України.

Процес пішов

"Я відчув різкий сильний біль і подумав, що мені відірвало ногу", – екс-беркутівець Микола Брижак посеред судового залу показує місце на нозі, куди потрапила куля. Він каже, що шматок свинцю зайшов в гомілку правої ноги і пошкодив кістку. Куля прилетіла в Брижака, за його словами, з боку майданівців вранці 19 лютого 2014 року.

Вдень 23 грудня 2020 року колишній "беркутівець" дає свідчення у Святошинському суді як свідок у справі про розстріли на Майдані. На лаві підсудних двоє його колишніх колег – Сергій Тамтура і Олександр Маринченко. Вони – єдині фігуранти справи про масове вбивство протестувальників на Інститутській. Місця поруч з ними вільні. Ще рік назад там сиділи Олег Янішевський, Сергій Зінченко і Павло Аброськін.

Затяжний судовий процес, який кілька разів починався заново, у грудні 2019 року наближався до завершення. Залишалося допитати кількох свідків захисту, опитати самих підсудних і провести дебати. Але ближче до кінця минулого року все різко змінилося. З'явилася інформація, що готується обмін "беркутівців", обвинувачених у вбивствах на Майдані.

Прокурори, які вели справи Майдану, намагалися цьому перешкодити. Але на той момент генеральний прокурор Руслан Рябошапка прямо під час судового засідання замінив всю групу прокурорів. І в підсумку пізно ввечері 28 грудня 2019 року судді Київського апеляційного суду відпустили з-під арешту всіх "беркутівців".

Мітинги і акції протесту під судом і біля Лук'янівського СІЗО ні до чого не привели. Всіх обвинувачених оперативно вивезли з Києва, і 29 грудня на лінії розмежування в Донецькій області відбувся обмін. Київ передав бойовикам ОРДЛО 127 осіб, включаючи п'ятьох "беркутівців", отримавши натомість 76 осіб.

"З приводу "беркутівців", так, це – умова "всіх на всіх", умова цього обміну. Ми забирали наших героїв. Це було складне рішення, політичне рішення", – заявив тоді президент Володимир Зеленський.

Через півтора місяця після обміну Маринченко та Тамтура вирішили повернутися на підконтрольну Україні територію і знову постати перед судом. Решта екс-бійців "Беркута" в інтерв'ю сепаратистським і російським ЗМІ говорили про намір покинути ОРДЛО і виїхати працювати в Росію. До речі, саме в РФ і в окупованому Криму ховаються їх екс-колеги з "чорної роти", серед яких командир роти Дмитро Садовник і командир полку Сергій Кусюк.

Багато хто сприйняв рішення підсудних повернутися в Київ як аргумент на користь їх невинності і розрахунок на виправдувальний вирок суду. Тим більше що після повернення на лаву підсудних суд не взяв їх під варту і навіть не відправив під домашній арешт.

Сам процес, який наближався до завершення, через пертурбацій, пов'язані з обміном, загальмувався. Кримінальний процесуальний кодекс не дає відповіді, як діяти в такій ситуації, коли частина обвинувачуваних під час слухань втекла, а частина повернулася на лаву підсудних.

Сергій Тамтура повернувся в Київ після обміну в ОРДЛО (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Вихід з цієї ситуації колегія присяжних Святошинського суду на чолі з суддею Сергієм Дячуком знайшла тільки 25 листопада поточного року. Вона вирішила розділити справи проти повернувшихся і проти втіклих "беркутівців". Провадження щодо останніх зупинено, а обвинувачені оголошені в розшук.

Процес проти Тамтури і Маринченка повернувся в звичайний режим: раз в тиждень досліджуються матеріали справи та допитуються свідки. За листопад-грудень суд встиг допитати, крім Брижака, ще двох екс-бійців київського "Беркута" з різних рот. Всі вони, як і Брижак, згадують тільки "агресивну поведінку" активістів Майдану і власні поранення, але не пригадують фактів застосування зброї з боку своїх товаришів по службі.

В очікуванні вироку

Вирок можуть винести в середині наступного року, сказав РБК-Україна представник захисту, адвокат Ігор Варфоломєєв. "Якщо все буде йти більш-менш нормально, то я думаю, що до кінця весни ми вийдемо на судові дебати. Дебати теж займуть кілька засідань і, я думаю, що на початку літа суд піде в нарадчу кімнату для винесення вироку", – припустив він.

Варфоломєєв запевняє, що його підзахисні досі знаходяться в ОРДЛО і не виїхали в Росію. За його словами, "беркутівці" не можуть повернутися на підконтрольну Україні територію з-за того, що їхні паспорти прострочені або їх взагалі немає. "Вони висловлювали своє бажання повернутися, брати участь в судовому засіданні, але була ця проблема з паспортами", – пояснює адвокат.

Сторона звинувачення, в свою чергу, не підтверджує інформацію про виїзд обвинувачених в Росію, але і не спростовує її. Начальник відділу "майданівського департаменту" Офісу генпрокурора Ігор Земсков в коментарі РБК-Україна запевнив, що зараз робляться активні дії для розшуку Янішевського, Зінченка і Аброськіна.

"Остання інформація, яка у нас є, – вони перетнули адмінкордон (лінію розмежування, – ред.) в напрямку Донецька. Більше нічого про них невідомо. Зараз ведуться відповідні оперативно-розшукові справи. Так, є проблематика з розшуком Інтерполу, оскільки там вважають, що всі ці події пов'язані з політичним переслідуванням. Але з ним іде певне листування, щоб розблокувати цей процес", – пояснив Земсков.

Прокурор також розраховує, що вирок щодо Тамтури і Маринченка винесуть в першій половині наступного року. За його словами, залишилося допитати п'ять свідків, у тому числі мера Києва Віталія Кличка.

Крім того, потрібно дослідити докази, зокрема, знайдену на околиці Києва зброю спецроти "Беркута". Арсенал зброї, що належав "чорної роті", знайшли в лютому 2016 року на дні озера в Голосіївському районі столиці. І хоча на більшості з 23 "стволів" були спиляні ідентифікуючі ознаки, експертиза встановила, що автомати і снайперські гвинтівки належали саме бійцям спецроти.

Земсков не знає, чому Тамтура і Маринченко повернулися після обміну. Однак прокурор не згоден, що проти них не вистачає доказів, і що саме через це суд їх виправдає. Тим не менш, він визнає, що в матеріалах справи немає куль, випущених з автомата того ж Маринченко, або виявлених в тілах загиблих чи поранених. Але Земсков звертає увагу на велику кількість знайдених деформованих куль калібру 7,62, які були на озброєнні у всіх бійців спецроти "Беркута".

"Є докази їх діяльності там (на місці вбивств, – ред.). І, крім того, є "спільний умисел", тобто, як ми це називаємо – конклюдентні дії. Так як вони з ранку до вечора перебували на Інститутській у складі одного підрозділу, не покидали його, перебували позаду тих осіб, які стріляли. Деякі з них подавали зброю, деякі – патрони. А це як раз і є співучастю у вбивстві", – сказав держобвинувач.

***

Рік тому, відразу після обміну полоненими, керівництво країни та Генпрокуратури стверджувало, що процесу проти "Беркута" нічого не загрожує і обвинувачені отримають свої вироки заочно. Але для цього необхідно було б внести зміни до законодавства. Через рік такі ініціативи не пройшли навіть стадії першого читання в Раді. Тоді як уже розділений процес в Святошинському суді з труднощами, але все ж триває.