Поділ на три: чим загрожують плани НБУ по боротьбі з готівковими платежами

Національний банк України продовжує виношувати ідеї щодо мінімізації готівкової грошової маси в нашій країні. По суті, перший крок у цьому напрямі був зроблений ще два роки тому, у вересні 2013 року, коли НБУ обмежив граничні суми готівкових операцій планкою в 150 тис. гривень.

Тим не менш, виразного ефекту ця міра не дала, оскільки юридичні особи вже давно почали переходити на безготівкові розрахунки навіть з фізособами. А при операціях між громадянами норма в 150 тис. гривень набуває чинності лише за договорами, які підлягають засвідченню у нотаріусів. У той час як на переважну більшість операцій це обмеження не поширюється.

І все ж НБУ не втрачає надії загнати кеш в більш жорсткі рамки. Вже кілька разів голова Нацбанку Валерія Гонтарєва погрожувала знизити граничну суму розрахунків готівкою до 50 тис. гривень, посилаючись на досвід Західної Європи, де банкнотами можна розплатитися максимум до 1000-3000 євро. Наприклад, в Італії, Португалії, Іспанії, Франції та Польщі. Крім того, продовжують діяти ліміти на видачу готівкової гривні і на купівлю валюти. І за планами НБУ, вже у 2020 році частка готівкових платежів і у нас знизиться до 12%.

За аналогічні заходи ратує і Державна фіскальна служба, яка зможе не тільки посилити контроль за оборотами бізнесу, але й ефективніше боротися із зарплатою в конвертах. Для цього, до речі, ще в квітні нинішнього року НБУ рекомендував банкам посилено моніторити операції з готівкою, у тому числі - їх зняття з поточних рахунків і платіжних карт.

Тиха перемога

Безсумнівно, більш ретельний контроль платіжних операцій знизить ухилення від сплати податків, поволі змусить громадян пройти так зване "нульове декларування", а також полегшить моніторинг угод на ринку нерухомості, покупці автомобілів з пробігом та інших активів. Зрозуміло, це викличе чималий протест з боку населення та окремих бізнес-структур.

Разом з тим, перехід на безготівкові розрахунки - це нормальний еволюційний етап, який з точки зору платежів дасть споживачам чимало незаперечних зручностей.

"Частка готівкових операцій і без того стрімко падає. За третій квартал 2015 року вона становила лише третину від загальної кількості проведених операцій. Адміністративне регулювання також спричинить за собою зменшення розрахунків готівкою, в той час як частка готівкових розрахунків впаде до 7-10%, як це давно відбувається в Бельгії, Франції, Канаді та інших розвинених країнах", - вважає перший заступник голови правління компанії "Укркарт" Олександр Пранов.

Якщо вірити статистиці НБУ, безготівкові операції дійсно поступово переважують. За сумами трансакцій вони вже досягли 67%, а по гривневому обороту - 31-32%.

Джерело: НБУ

При цьому банки, а також їх партнери по процесінгу, запевняють, що інфраструктура для подібних змін давно готова. Наприклад, на сьогодні "Український процесинговий центр" обслуговує понад 4,3 млн активних банківських карт, і через нього працює 25 українських банків.

Ще близько одного мільйона карт і двох десятків банків супроводжує "Укркарт". Власними ПЦ розташовують ПУМБ і "Укрексімбанк". За словами представників фінансових установ, отказостойкость процесингу гранично висока, тому навіть у разі різкого збільшення кількості безготівкових операцій, збоїв і проблем не буде.

Це ж стосується і продуктового ряду, який цілком може задовольнити потреби в регулярних трансакціях більшості клієнтів: починаючи з послуг інтернет - і мобільного банкінгу, та закінчуючи безконтактними платежами (PayPass, NFC), популярність яких в Україні вже досить висока. Навіть Київський метрополітен не так давно підключився до прийому таких безконтактних карт.

"Це одні з найбільш безпечних і захищених видів операцій. Не потрібно передавати картку кому б то не було, і навіть якщо теоретично дані з неї перехоплять, то скористатися ними ще раз неможливо, так як для кожної транзакції генерується унікальна криптограма", - пояснює Сергій Францишко, віце-президент з розвитку бізнесу представництва MasterCardEurope в Україні.

Показати все

Втім, справа не тільки і не стільки за технічної складової та розширенням продуктового ряду. Набагато більше труднощів виникає з тим, щоб довести до розуму законодавство, що регулює платіжні операції.

Наприклад, остаточно перевести спілкування з банком, а також угоди в електронну середовище не вдасться до тих пір, поки не буде повністю відпрацьований механізм цифрового підпису документів, а також доступу до необхідних реєстрів і виписок, необхідних при купівлі нерухомості або авто.

Всі ці бюрократичні процедури виступають гальмуючим фактором і перешкоджають тому, щоб проводити багато трансакції в "два кліка", як це відбувається в розвинених країнах.

Не менша проблема, як не дивно, у тому, щоб переконати українців відмовитися від звичного кешу, адже значна частка трансакцій виявиться "на олівці". В цьому полягає і своєрідний ризик: мимовільне оголення наявних на руках у населення заощаджень цілком може спровокувати підвищений інтерес з боку податківців, фінмоніторингу, того ж НБУ.

"Подібні новації будуть дуже на руку, перш за все, Державної фіскальної службі, яка вже кілька років лобіює модель контролю доходів громадян на основі спостереження за їх витратами", - впевнена Наталія Ульянова, директор департаменту міжнародного податкового планування юридичної фірми ICF LegalService.

До того ж, враховуючи рівень девальвації в Україні, 50 тис. гривень сьогодні - це еквівалент суми близько 2 тис. доларів. Виходячи з цього, виникає резонне питання: одна справа обґрунтовувати купівлю нерухомості, і зовсім інша - смартфона, телевізора або меблів. А адже при нинішньому рівні цін, особливо на імпортні товари, всі ці покупки легко потраплять в сферу інтересів контролюючих органів.

Плюс до всього, є побоювання і щодо стабільності банківської системи. У разі виникнення проблем у банку, операція може просто опинитися під загрозою, а платник втратить свої гроші, стягнути які буде зовсім не просто.

Вся справа в довірі

І все ж, поетапна міграція до безготівкових платежів - це лише питання часу. Наскільки ймовірні такі зміни до кінця року - сказати складно. Але в тому, що слідом за податковою реформою (а можливо, і паралельно з нею) влада візьметься за кеш - сумніву немає.

"Цей крок необхідний. Але він спрацює тільки в сукупності з правильної та якісно проробленою податковою реформою. У кінцевому рахунку це допоможе не тільки зменшити витрати бізнесу і держави на утримання готівкового обігу, але і знизити частку тіньової економіки в країні", - уклав Олександр Пранов.

Хоча до Європи нам ще далеко. Наприклад, Швеція та Норвегія, де 95% платежів проводиться з допомогою банківських карт, вже стали першими кандидатами на принципова відмова від готівкових грошей. У той же час Україні, перш ніж замахуватися на такі радикальні заходи, потрібно хоча б подолати недовіру населення до власної банківської системи. А це займе не менше 3-5 років. І то, при розумної і виваженої регуляторної політики НБУ.