Напередодні засідання ради директорів МВФ Президент Петро Порошенко підписав законопроекти, необхідні для отримання коштів Фонду. Крім змін до держбюджету, які передбачають чергове збільшення дохідної і видаткової частини, з 1 квітня набирають чинності обмеження на пенсійні виплати, однак, ця норма буде тимчасовою.
Напередодні засідання ради директорів МВФ Президент Петро Порошенко підписав законопроекти, необхідні для отримання коштів Фонду. Крім змін до держбюджету, які передбачають чергове збільшення дохідної і видаткової частини, з 1 квітня набирають чинності обмеження на пенсійні виплати, однак, ця норма буде тимчасовою. Крім того, переглянуто критерії для застосування зниженої ставки ЄСВ. Все це не реформи, вважають експерти, а лише разові заходи для "зниження невизначеності" в країні.
Вчора ввечері прес-служба Президента повідомила про те, що Петро Порошенко підписав пакет економічних законопроектів, прийняття яких є однією з умов надання Україні кредиту з боку МВФ. Рада директорів Фонду сьогодні в другій половині дня має намір розглянути питання про надання першого траншу фінансування.
Міністр фінансів Наталія Яресько неодноразово заявляла, що країна може отримати значну частину грошей від загальної суми кредиту в 17,5 млрд дол.
Сьогодні міністр фінансів уточнила, що мова йде про суму першого траншу в розмірі 5 млрд дол. Програма фінансування розрахована на чотири роки.
Першотравневі жарти
Таким чином, напередодні ухвалення рішення МВФ Порошенко погодився зі змінами до бюджету, які в минулий понеділок, 2 березня, затвердив парламент на позачерговому засіданні. Крім того, що доходи і витрати бюджету будуть в черговий раз збільшені - на 22,5 млрд грн і 35,7 млрд грн, відповідно, депутати переглянули і обсяг держборгу. Коштів на його обслуговування через девальвацію знадобитися більше.
Також збільшено фінансування для вимушених переселенців і сума житлових субсидій в результаті підвищення тарифів на газ і тепло для населення.
Результатом розгляду поправок до бюджету у профільному парламентському комітеті стало збільшення витрат, зокрема, на будівництво шахти "Нововолинська", ремонт доріг на західній Україні, завершення реконструкції Львівського обласного перинатального центру.
Як раніше повідомляв РБК-Украина, зростання доходів бюджету очікується за рахунок перегляду рентних ставок на видобуток газу держпідприємствами - "Укргазвидобування" і "Укрнафта" - з 20% до 70%. Додатковий дохід у розмірі 9 млрд грн буде спрямовано на фінансування субсидій.
Крім того, після погодження з радою коаліції поправок до бюджету і Податкового кодексу, депутати вирішили виключити з оподаткування рентою застосування понижуючого коефіцієнта для залізної руди, а також встановити мінімальний платіж за транзитне транспортування аміаку. Зараз ставка ренти за транспортування становить 0,64 дол./1 т і при зміні тарифів до ставки ренти застосовується коригуючий коефіцієнт. Нова норма передбачає, що, незалежно від зміни тарифу, ставка рентної плати за транзит аміаку не повинна бути менше 2,4 дол.
За словами директора департаменту податкової політики Інституту бюджету та соціально-економічних досліджень Артема Рудика, підходи до секвестування бюджету не змінюються - уряд так само закладає дуті витрати і доходи. "До бюджету були питання і тоді, коли він приймався вночі, так вони й залишаються зараз. Закладаються цифри з урахуванням побажань депутатів і під це вже розраховуються інші показники. Несподіваним знову стало збільшення дохідної частини, при тому, що всі проблеми, наприклад, з переплатами за податками, залишаються. Чисто символічним виявилося зменшення плану по відрахуванню прибутку від НБУ", - сказав Артем Рудик.
Наслідком завищених показників, які не відповідають економічному становищу в країні, в кінці року виявиться прихований дефіцит і сам бюджет вже який рік поспіль не буде виконаний. Вже зараз Держказначейство засекретило оприлюднення оперативних даних щомісячного виконання держбюджету. Артем Рудик розцінює це як небажання уряду показувати всі проблеми з фінансами.
Складніше всього в парламенті проходило голосування за урядовий законопроект, що обмежує пенсійні виплати. Його змогли прийняти лише з п'ятої спроби. Цей же документ зазнав і найбільшої кількості змін.
З 1 квітня набирає чинності ряд обмежень для працюючих пенсіонерів. Пенсія їм буде нараховуватися лише в розмірі 85%, якщо такі категорії громадян приймуть рішення продовжувати працювати. Чиновникам-пенсіонерам, які продовжують працювати, пенсія виплачуватися не буде.
Депутати наполягли на тимчасовому характері цієї норми, а також винятках. Вона буде діяти до 1 січня 2016 року і не поширюватися на інвалідів 1-3 груп, учасників бойових дій, в тому числі, учасників АТО, членів сімей загиблих, а також пенсіонерів, які отримують пенсію у розмірі менше 1423 грн.
Крім того, до 1 травня прем'єр-міністр Арсеній Яценюк пообіцяв розробити законопроект про скасування всіх спецпенсій і запровадження єдиного правила нарахування виплат для всіх категорій пенсіонерів. При розгляді у сесійній залі пенсійного законопроекту Яценюк заявив, що мова також може йти про накопичувальну пенсійну систему.
Новий підхід до пенсійних виплат, як наполягали депутати, може бути прийнятий до червня. Також при голосуванні була виключена норма, на якій наполягав Кабмін, що передбачає заморожування середньомісячної зарплати для нарахування пенсій на рівні 2012-2014 років.
"Це дасть можливість привести трудові пенсії у відповідність до чинного законодавства (пенсія нараховується, виходячи із зарплат, з яких сплачено страхові внески, за три календарних роки перед роком звернення за призначенням на пенсію, - РБК-Україна). Ніяких обмежень у нинішньому варіанті закону не буде", - пояснив депутатам міністр соцполітики Павло Розенко.
З соціальних правок на позачерговій сесії Верховної Ради були переглянуті підходи до нарахування єдиного соцвнеску. В уряді і парламенті визнали, що спроба, здійснена в кінці 2014 року, знизити навантаження на фонд оплати праці та вивести зарплати з тіні нічого не дала. Запропоновані умови виявилися нецікавими, а в більшості випадків просто нездійсненними для роботодавців.
Нагадаємо, для того щоб застосувати знижену ставку ЄСВ (16,4%) бізнес повинен виконати низку критеріїв. Серед них - збільшення зарплати мінімум на 30%, порівняно з 2014 роком, база нарахування повинна в 2,5 рази перевищувати середній показник нарахування ЄСВ за 2014 рік, середній платіж на одного застрахованого співробітника після застосування коефіцієнта має становити не менше 700 грн, а середня зарплата - не менше трьох мінімальних зарплат.
Після погоджень протягом декількох місяців можливих умов, був винесений депутатський законопроект. Хоча в Мінфіні відзначали, що буде запропонований альтернативний варіант.
У підсумку критерій зростання зарплати скорочено до 20%, мінімальний платіж по ЄСВ має бути не меншим, ніж середній платіж в 2014 році, а базою обчислення - не загальний фонд оплати праці, а база нарахування ЄСВ на одну застраховану людину.
"Цей маленький крок дозволить бізнесу легалізувати зарплати своїх співробітників, у 2016 році вийти на зниження ставки ЄСВ на рівні 15% - це завдання мінімум. А як максимум - скасування ЄСВ і сплати виключно податку на доходи фізосіб", - заявив у парламенті один з авторів прийнятого законопроекту Андрій Журжій ("Самопоміч").
Ні грошей, ні реформ
Однак, експерти скептично поставилися і до такого варіанту зниження навантаження. "За рахунок яких грошей бізнес повинен нехай навіть на 20% підвищувати зарплату? Грошей немає. Про яку легалізацію ми говоримо, - обурена заввідділом соцполітики Національного інституту стратегічних досліджень Ольга Піщуліна. - Яку проблему ми вирішуємо? Валюти в країні немає, як і золотовалютних резервів, податків немає, безробіття зростає, великі капітали всі в офшорах. Зараз про стратегію мова взагалі не йде, всі схиляються до того, як би ніч простояти та день протриматися".
Якщо уряд хоче вирішити проблеми Пенсійного фонду, додала вона, то не цими методами, навіть у стабільні економічні часи Україні не вдавалося вивести на бездефіцитний рівень пенсійну систему.
Президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер не може назвати реформами, прийняті і вже підписані Порошенком закони, так як нові норми не змінюють підходів. Швидше, це разові заходи необхідні для отримання кредиту МВФ і зняття напруги в країні, "зниження невизначеності".
Однак, в цілому невизначеність нікуди не дівається - не те що прості українці, але й сам уряд не може відповісти на запитання, коли ж закінчиться військовий конфлікт на сході.
"Те, що прийняте, звичайно, важливо. Але немає рішучих кроків, хоча я не хочу сказати, що реформи не проводяться, вони просто не такі значні, як, наприклад, проведені різними урядами у 1994-2000 роках. Тоді була проведена земельна реформа - знищені колгоспи і землю отримали люди, запроваджена спрощена система оподаткування, яка дала мільйони робочих місць, масово проведена приватизація. МВФ - це добре, але їхні гроші на стабілізацію ситуації, а реформи - це хороші інвестиції, які принесуть дохід не відразу, а через роки", - сказав Олександр Пасхавер.
Він нагадав про необхідність пенсійної реформи і, як один з її елементів, запровадження накопичувальної системи, про що в парламенті згадав Яценюк. У цілому реформування соціального сектору - охорони здоров'я, медицини, соцпільг, ЖКГ - найбільш актуальні зараз, вважає експерт.
Перегляд підходів дозволить скоротити держвитрати на утримання цих галузей.
"Ми не в змозі мати безкоштовну медицину і по факту ми її не маємо, нам не потрібна державна безкоштовна освіта і за фактом і її немає. Потрібно легалізувати плату, а допомагати тільки тим, хто цієї допомоги потребує", - пояснив Олександр Пасхавер.
Крім цього, необхідна заміна бюрократичного апарату, особливо в судовій системі, паралельно з антикорупційними проектами. Проте, чиновники не можуть навіть написати, що необхідно робити і де. Шанс представити проект реформ був на донорській конференції, але її проведення відкладається вже кілька разів. А те, що написали в Кабміні спільно з Адміністрацією Президента, і назвали "Планом порятунку України" - не більше, ніж вимоги дати грошей, але куди, під що і який результат - нікому не зрозуміло, підкреслив експерт.
Влада за рік навіть не визначилася, хто ж в країні відповідає за реформи і за кого запитати. Повісивши написання стратегій, планів і програм на профільних міністрів, результатів не отримали. "Поки міністр залишається начальником апарату, у якого, крім реформ ще тисяча справ, змін доведеться чекати довго", - резюмував Олександр Пасхавер.