Контрольний пакет: чи дасть новий закон президенту більше влади над КСУ

Що змінилося

Після підписання закону "Про Конституційному суді", президент Петро Порошенко назвав два його основних нововведення - відбір суддів КСУ за конкурсом та впровадження механізму конституційної скарги для громадян України та юридичних осіб (крім представників держави і місцевого самоврядування).

“Якщо людина, пройшовши розгляд своєї справи у звичайних судах, вважає, що закон, який було застосовано при прийнятті рішення щодо нього, є неконституційним, то він не повинен шукати народних депутатів або президента. Він отримає, нарешті, право безпосередньо звернутися до Конституційного суду з конституційною скаргою. І суд повинен розглянути і винести відповідне рішення", - підкреслив глава держави 31 липня.

Верховна Рада прийняла відповідний законопроект 13 липня завдяки голосам опозиційних депутатів. Із загальних 245 голосів "за" проголосували 25 - "Опозиційний блок" і 22 - група "Відродження". Ще 12 голосів дали позафракційні депутати і два представники групи "Воля народу". Коаліція самостійно не змогла б прийняти закон - "Блок Петра Порошенко" і "Народний фронт" разом змогли дати всього 184 голоси.

Тепер Конституційний суд складатиметься з шести колегій, кожна з яких складатиметься з трьох суддів, двох сенатів по дев'ять суддів і Великої палати з 18 суддів. Для розгляду конституційної скарги не потрібно буде збирати весь склад суду, а буде достатньо лише скликати колегію. У разі, якщо вона не зможе прийняти одноголосне рішення, конституційна скарга буде передана одному з сенатів.

Крім того, законопроектом вводиться конкурсний відбір суддів. Всього в склад КСУ входить 18 суддів. Їх призначають президент, Верховна рада і з'їзд суддів (по шість суддів кожен орган). При кожному з цих органів працюватиме конкурсна комісія. Наприклад, така комісія при президентові повинна буде запропонувати главі держави три кандидатури з усіх поданих заявок на одне вакантне місце, а президент вже буде вибирати з цих трьох. При Верховній раді функції конкурсної комісії буде виконувати парламентський комітет з правосуддя та правової політики, при з'їзді суддів рада суддів.

Посадовий оклад судді Конституційного суду, згідно з новим законом, буде встановлено на рівні окладу судді Верховного суду - близько 120 тис. гривень. Досі зарплата судді КСУ становила близько 20 тис. гривень. Суддя у відставці отримує щомісячне довічне утримання в розмірі 50% від окладу.

Посилення президента

За словами віце-спікера парламенту Оксани Сироїд, небезпека прийнятого закону в тому, що він дозволяє законсервувати нинішній стан речей у Конституційному суді. А конкурс, передбачений у законі, віце-спікер називає простою формальністю - президент зберігає вплив на КСУ.

"Президент обирає суддів Конституційного суду на основі конкурсу. Конкурсну комісію формує Адміністрація президента. Тобто, вони залишили недосконалу процедуру призначення. Будуть призначати своїх, лояльних суддів", - пояснила РБК-Україна Сироїд і додала, що в прийнятому законі не прописаний критеріїв відбору суддів. "Фактично вони (влада - ред.) приймали цей проект закону, щоб зробити Конституційний суд повністю залежним від президента. Президентські квоти влада заповнює президентськими кандидатурами, парламентські квоти - теж", - вважає чиновник.

З Сироїд погоджується і один із авторів Конституції України, юрист Віктор Мусіяка. Він повідомив, що для забезпечення незалежності конкурсної комісії і більш чесного відбору суддів раніше пропонувалося створити єдину комісію для відбору кандидатів через три органи - президента, Раду і з'їзд суддів. Однак ця пропозиція не отримала підтримки в коаліції, і, зокрема, в президентській фракції. А джерела РБК-Україна у фракції "Народний фронт" розповіли, що якби в законі була прописана більш жорстка процедура відбору кандидатів, яка привела б до зменшення або взагалі усунення впливу президента на цей процес, фракція БПП взагалі не голосувала за проект закону. "Якщо президент із запропонованих йому сформованої ним же конкурсною комісією трьох кандидатур вибирає одну, то що це за конкурс? Тоді конкурс проводить за фактом особисто президент", - обурюється Мусіяка.

На захист Порошенко

Прозора процедура заявок претендентів на посаду судді КСУ дозволить здійснювати громадський контроль над процесом, сказав в коментарі РБК-Україна один з авторів закону, народний депутат від НФ Леонід Ємець. "В громадськості залишається можливість публічного тиску на президента в разі, якщо якась з кандидатур буде явно не підходити на посаду судді", - сказав Ємець.

"Президент може вибирати за конкурсом, кого йому призначати на ці посади. Єдине, якщо серед кандидатур будуть люди, котрі явно не можуть бути суддями Конституційного суду, суспільство висловить своє невдоволення, і призначати такої людини стане набагато важче. Раніше це все відбувалося постфактум", - додав він.

Спростовує твердження про повний контроль президента над КСУ після прийняття цього закону і екс-міністр юстиції Сергій Головатий.

"Президент визначає лише третину складу суду і не має своєї більшості в парламенті. Ті, хто кажуть, що президент встановлює контроль, неправі. Як президент може встановити контроль над суддею, за якого буде голосувати Верховна рада? У президента ж немає 226 голосів у Верховній раді, - сказав Головатий в коментарі РБК-Україна. - Президент Янукович призначав, кого хотів. Міг поназначать суддів районних судів, які нічого не знають про конституційному праві. Вони неуки, але вони до сьогоднішнього часу є суддями Конституційного суду. Такого вже не буде. Навіть якщо суддя районного суду подасться, я переконаний, що він не пройде тому, що він не є фахівцем в області коституционного права".

Загроза перенесення виборів

Більше за інших про погрози монопольного впливу Порошенко на КСУ після прийняття закону говорив лідер "Радикальної партії" Олег Ляшко. За словами депутата, вплив над КСУ потрібно президенту для того, щоб отримати можливість перенести президентські вибори з 2019 на 2020 рік - після парламентських виборів.

Сергій Головатий назвав такий інформаційний випад Ляшко, не більше, ніж дурістю і вигадкою. "Це - дурість. Взагалі немає такого питання на порядку денному. Ніхто не звертався щодо того. Це вигадки", - прокоментував Головатий. При цьому Оксана Сироїд допустила, що Конституційний суд в Україні може тлумачити будь-які рішення, а отже, від "підконтрольного" президенту суду можна очікувати чого завгодно.

"Я про це (про плани перенесення виборів - ред.) не знаю. Але залежний Конституційний суд може прийняти будь-яке рішення. У день голосування за Конституційний суд я зустріла виконуючого обов'язки голови Конституційного суду, який переконував мене, що наступна чергова сесія парламенту - це не чергова, а будь-яка майбутня сесія, і що це рішення абсолютно правильне. Далеко підуть. Попросить президент що-небудь витлумачити, і вони знайдуть, що витлумачити", - сказала Сыроид.

Конституційна скарга та казус омбудсмена

Ще одним нововведенням закону про Конституційному суді стало надання права будь-якій фізичній та юридичній особі особисто звертатися зі скаргою в КСУ. Подати її можна, якщо заявник пройшов усі судові інстанції і вважає, що їх рішення суперечать Конституції.

Поки закон не був прийнятий, КСУ не міг розглядати скарги від приватних осіб. Раніше існував лише один спосіб звернутися в КСУ з проханням перевірки, чи відповідає той чи інший закон Конституції - це конституційне звернення від президента, Верховного суду або, як мінімум, 45 депутатів.

Ще один скандал навколо закону про Конституційний суд, що розгорівся навколо процедури призначення уповноваженого Верховної ради з прав людини, яку парламентарі вирішили зробити відкритою.

Справа в тому, що таємним голосуванням в Україні обиралися тільки судді КСУ і омбудсмен. Оскільки запропонованими змінами до закону про Конституційний суд, голосування за суддів пропонувалося зробити відкритим, аналогічну процедуру запропонували і щодо уповноваженого.

Правозахисні організації підписали звернення до президента із закликом не підписувати закон про Конституційний суд, який передбачає відкрите голосування за кандидатуру омбудсмена і вимагали, щоб президент повернув проект з правкою про таємне голосування в парламент.

В НФ пояснили РБК-Україна, що норма про відкрите голосування просувалася, враховуючи той факт, що в 2012 році Конституційний суд роз'яснив, що таємне голосування бюлетенями не відповідає статті 84 Конституції. А, отже, ті, хто лобіюють процедуру таємного голосування, представляють інтереси чинного уповноваженого з прав людини Валерії Лутковської. "Чим довше тягнеться питання обрання омбудсмена, тим довше Вона залишається на посаді", - пояснює Леонід Ємець.