до чого призведе вихід депутатів з президентської фракції в Раді

Парламентська фракція Блоку Петра Порошенка рідшає. 23 січня її покинув народний депутат Юрій Бублик. Раніше так само вчинив його колега Сергій Міщенко. У результаті зараз фракція БПП у парламенті скоротилася до 141 парламентаря, як і раніше залишаючись найчисельнішою у Раді.

Разом з "Народним фронтом" соратники президента утворюють у парламенті коаліцію "Європейська Україна". Вихід депутатів з фракцій більшості позначається на чисельному складі коаліції, яка повинна складатися не менш, ніж з 226 депутатів. Сумарно у БПП і НФ зараз 222 мандата.

Чисельне скорочення президентської фракції поки що не дає підстав для припинення існування парламентської більшості. Крім БПП і НФ, офіційно до неї входять ще 11 позафракційних депутатів. Однак найближчим часом ситуація може ускладнитися: як заявив РБК-Україна депутат Юрій Бублик, що, окрім нього, заяви про вихід з парламентської більшості написали ще як мінімум 10 депутатів.

Що чекає коаліцію, а відповідно і коаліційний уряд - у матеріалі РБК-Україна.

Гомін низів

Фракція БПП зменшилася фактично відразу після формування уряду Володимира Гройсмана. Тоді це сталося з природних причин - на роботу до Кабінету міністрів перейшли депутати від БПП Тарас Кутовий, Ігор Насалик, які обралися до Ради по мажоритарних округах, а їх колега Андрій Гордєєв став головою Херсонської ОДА. У липні у звільнених мажоритарних округах пройшли довибори, але за їх результатом, БПП поповнився лише одним новим депутатом - Тетяною Ричковою. Після відходу Бублика і Міщенка у БПП залишився 141 нардеп.

Бублик запевняє - БПП може порідшати ще більше. "Є дуже багато депутатів, які написали заяви про вихід з БПП, - ред.), але про їх вихід (керівництво парламенту, - ред.) офіційно досі не оголосило. Не буду називати їхніх прізвищ, щоб не помилитися, але такі депутати є", - сказав РБК-Україна Юрій Бублик.

Втім, у команді спікера Верховної Ради Андрія Парубія запевняють - керівництво парламенту регулярно зачитує усі заяви депутатів, які до них надходять, і ніяких документів "не притримує".

Відзначимо, що деякі депутати у БПП поки що хоч і не виходять з фракції, тим не менш публічно не приховують свого невдоволення. "Я бачив багато незадоволених, багато людей, які просто втратили надію на те, що їм вдасться щось зробити, але жодної заяви не бачив. Я просто знаю настрої. Але і не виключаю, що є заяви про вихід", - заявив РБК-Україна народний депутат Андрій Вадатурський (БПП). Влітку минулого року він вийшов з партії Петра Порошенка "Солідарність", але фракцію БПП поки покидати не збирається.

У квітні минулого року про готовність вийти з БПП заявив депутат Аркадій Корнадський, але на такий крок він все ж таки не наважився. Крім того, не так давно з БПП поривався піти депутат Олександр Жолобецький.

Чому депутати йдуть з коаліції, адже членство у команді влади традиційно вважається вигідним?

Бублик стверджує, що з БПП і коаліції він пішов, тому що влада держави не наводить порядок в країні і не бореться з корупцією. Міщенко свій вихід з більшості не прокоментував.

У колишніх колег Бублика і Міщенка по фракції своя версія їх виходу. "Можливо, вони розраховували на якісь преференції, перебуваючи у фракції влади, але у нас цього немає. Ми цим не займаємося. Бізнесменам за преференціями до нас заходити немає сенсу", - заявив виданню заступник голови фракції БПП Олексій Гончаренко. У свою чергу Вадатурський припускає, що Бублик і Міщенко вийшли з БПП після того, як їх "кинули" під час голосування за закон "Про держбюджет України на 2017 рік". На думку нардепа, його колегам уряд в обмін на їх голоси, міг пообіцяти якісь преференції, але потім Кабмін міг не виконати обіцянку.

У виходу Бублика і Міщенка з БПП може бути й інша причина - вони можуть увійти до однієї з депутатських груп. Нагадаємо, що проблеми з кадрами зараз відчуває група "Воля народу" Ярослава Москаленка. Після виходу з неї депутата Віктора Развадовського вона налічує 18 осіб, при тому, що, згідно з законом "Про регламент", до депутатської групи має входити мінімум стільки ж депутатів, скільки і до найменш численної фракції політичної партії. У нинішньому парламенті - це "Батьківщина", яка після виборів сформувала фракцію із 19 народних депутатів. Раніше РБК-Україна повідомляло, що соратники співвласника групи "Приват" Ігоря Коломойського з осені минулого року домовляються з окремими депутатами про створення депутатської групи УКРОП.

За підрахунками РБК-Украина, зараз, для того, щоб сформувати цю групу, ініціаторам не вистачає трьох-чотирьох депутатів. Утім, у коментарі РБК-Україна депутат Юрій Бублик запевнив, що ні до якої фракції або депутатської групи він входити не має наміру. Керівник неформальної групи " УКРОП " у парламенті Тарас Батенко також спростував РБК-Україна, що веде переговори з Бубликом і Міщенко.

Спритність рук

Той же Юрій Бублик стверджує - зараз коаліції у парламенті немає. "Я спостерігаю факт узурпації влади в Україні, оскільки відсутній конституційний склад коаліції у парламентсько-президентській країні. У липні минулого року я з колегами намагався познайомитися (з персональним складом коаліції, - ред.). Тих 237 депутатів, які офіційно до неї входять, немає і близько. Я нарахував 210. Думав, можливо, помилився. Відправив офіційний запит спікеру Верховної Ради. Він сказав, що це не його справа", - стверджує Бублик.

Поіменний список депутатів, які входили до коаліції у квітні минулого року, на момент формування Кабміну Гройсмана, досі не оприлюднено. Нагадаємо, тоді Юрій Луценко - на той час голова фракції БПП - оголосив, що коаліція налічує 237 осіб: 145 депутатів від БПП, 81 від НФ і 11 позафракційних. Втім, хто саме з парламентарів - не членів фракції - увійшов до коаліції, достеменно не відомо.

Навесні минулого року РБК-Україна направило інформаційний запит до секретаріату Верховної Ради з проханням надати поіменний список членів парламентської коаліції. У відповідь секретаріат повідомив, що не має персонального списку членів парламентської більшості. Крім того, у відповіді зазначалося, що після внесення 8 жовтня 2010 року змін до закону "Про регламент Верховної Ради" і вилучення з нього норми про коаліції парламентських фракцій, законодавство не передбачає якого-небудь органу, який повинен вести список персонального складу коаліції.

Те, що коаліції у парламенті немає, - не новина для фракцій опозиції. Вони, схоже, змирилися з цим фактом як неминучим. Тому і не піднімають питання про легітимність парламентської більшості. "Ми про це говоримо у фоновому режимі. Коли є можливість, згадуємо про це. Але ініціювати розгляд цього питання просто ніде. У нас же, у нормальному розумінні цього слова, держави не існує. Ми не можемо піти до суду і оскаржити. Не існує для цього механізмів. Точніше, вони були, але зруйновані. Навіть ті формальні, які завжди блокувалися. Тому роби, що хочеш. Президент безконтрольний. Парубій безконтрольний. Вся країна спостерігає неперсональне голосування. Хтось покараний? Які санкції є?", - нарікає народний депутат Ігор Луценко ("Батьківщина").

Члени коаліції прогалини у законодавстві трактують на свій лад. "З Конституції випливає, що коаліція потрібна для двох речей. По-перше, для підписання коаліційної угоди, по-друге, - для висунення кандидата у прем'єри. Більше функцій у коаліції, згідно закону, немає. Парламент може продовжувати приймати рішення у 226 голосів, навіть якщо у коаліції залишиться п'ять депутатів. Вся ця біганина з приводу коаліції і тиражування новин з приводу, що хтось увійшов, хто вийшов, не має ніякого юридичного підґрунтя, і не буде мати для Верховної Ради, поки є живий чинний прем'єр", - стверджує депутат Іван Винник (БПП).

Дійсно, у ст. 83 Конституції сказано, що діяльність коаліції фракцій у Верховній Раді регламентується Основним законом та Законом "Про регламент Верховної Ради". У той же час у нинішній редакції закону про коаліцію не згадується. Таким чином, діяльність парламентської більшості регламентується тільки Конституцією. А там вказано тільки, що коаліція повинна бути сформована протягом місяця після початку роботи парламенту або розпаду попередньої парламентської більшості. Що стосується функцій коаліції, то Основний закон передбачає тільки те, що вона подає на розгляд президента кандидатури прем'єр-міністра і членів його кабінету. Але у якому разі коаліція припиняє своє існування, Основний закон не визначає.

Таким чином доводити, що у коаліції є 226 депутатів, може знадобитися тільки у випадку, якщо виникне необхідність призначити нового прем'єр-міністра України. У той же час вихід депутатів з фракцій парламентської більшості вигідний чинному прем'єру Володимиру Гройсману. Оскільки той факт, що у БПП і НФ на двох немає формальної більшості у Верховній Раді, ускладнює процес потенційної зміни уряду.

Нагадаємо, Кабінет Володимира Гройсмана парламент затвердив 14 квітня 2016 року. Протягом року після призначення прем'єр має імунітет від звільнення, після чого парламент отримає право розглянути питання про його відставку. Для того щоб позбавити Володимира Гройсмана посади прем'єра, депутатам достатньо простої більшості у 226 голосів. А ось для того, щоб призначити нового керівника уряду, народним обранцям доведеться знову доводити, що у Верховній Раді існує коаліція, як вони робили це навесні минулого року. Таким чином, потенційний змінник Гройсмана повинен буде подбати не тільки про те, щоб у Верховній Раді були голоси за його призначення, але і про те, щоб фракції, які його підтримують, були оформлені у вигляді парламентської більшості.