Чого депутатам не вистачило у проекті держбюджету, підготовленого урядом Дениса Шмигаля, і що вони планують у ньому змінити – у матеріалі РБК-Україна.
Верховна рада сьогодні розгляне у першому читанні проект держбюджету на 2021 рік. На початку тижня профільний комітет затвердив висновки до проекту Кабміну, запропонувавши збільшити витрати і доходи більш ніж на 20 млрд гривень.
Всього депутати подали понад 2,4 тисяч правок. Щоб їх врахувати, знадобилося б близько 1,5 трлн гривень, зазначив голова бюджетного комітету Юрій Арістов ("Слуга народу"). А це – майже ще один бюджет країни, зазначив нардеп.
Депутати від опозиції внесли багато завідомо непрохідних ініціатив. Як, наприклад, висока мінімальна зарплата, 200%-е збільшення виплат медикам, підвищення окладів педагогам, а також підвищення пенсій за віком мінімум до 5 тисяч гривень.
Левову частку витратних правок, зрозуміло, відкинули. Тим більше що можливості бюджету вкрай обмежені. Економісти у вересні, як писало РБК-Украина, критикували проект Мінфіну, вказавши на надмірно роздутий дефіцит у 270 млрд гривень.
"Дірку" в бюджеті планують покрити за рахунок позик, як зовнішніх, так і внутрішніх. Хоча у експертів і чиновників є сумніви, що Мінфін зможе позичати достатньо, щоб покрити всі витрати. Тим більше що і у цьому році уряд вже відчуває труднощі з фінансування дефіциту держскарбниці.
Ця критика і побоювання, схоже, залишилися непоміченими депутатами. У Раді не стали втручатися в розрахунки Мінфіну у частині дефіциту, але додатково попросили в уряду більше грошей – в основному на округи, великі інфраструктурні проекти, лікування раку, екологічні проекти та дотації аграріям.
"Крім глобальних поправок до бюджету, які підтримують окремі сектори, є дуже багато врахованих несуттєвих поправок, поданих різними групами депутатів. Це виглядає так, що ці поправки були прийняті, щоб ці групи підтримали проект бюджету. Аналізуючи список правок, здається, що з великою ймовірністю буде підтримка у 226 голосів. А тому ми не підемо за процедурою, коли потрібно кожну правку розглядати окремо", – сказав РБК-Україна секретар бюджетного комітету Володимир Цабаль ("Голос").
До фінального голосування за бюджет уряд може врахувати і ряд інших поданих депутатами поправок, які не отримали підтримки комітету перед першим читанням, допускає заступник голови комітету Олександр Трухін ("Слуга народу"). Нардеп не виключає, що у ході доопрацювання проекту можуть змінитися і макропараметри, зокрема переглянуто розмір дефіциту.
"Остаточні переговори з МВФ і з іншими джерелами макрофінансової допомоги веде уряд і Мінфін. Ми залишили пас (щодо перегляду дефіциту і розміру запозичень, – ред.) їм на друге читання. Я думаю, що сума дефіциту буде скорочуватися", – припустив Трухін. Він не зміг уточнити, наскільки можуть переглянути дефіцит, уточнивши, що це буде зрозуміло за підсумками переговорів із зовнішніми кредиторами.
На що просять гроші депутати? Третина "нових" витрат – так званий "соцеконом" – субвенція місцевим бюджетам на проекти соціально-економічного розвитку. На цю програму комітет вирішив виділити понад 7,3 млрд гривень, забравши при цьому понад 3,1 млрд гривень з Фонду регіонального розвитку. Якщо парламент погодиться, це стане найбільшою сумою з тих пір, як така стаття витрат з'явилася у держскарбниці.
Ще з часів Кабміну Володимира Гройсмана субвенцію прописували під запити мажоритарників, як стимул голосувати за бюджет. І навіть за наявності монобільшості у парламенті від неї не стали відмовлятися. Що важливо: у цьому році "соцекономом" розпоряджався Мінрегіон, але тепер буде Мінфін, підтвердив виданню Олександр Трухін.
Спочатку у проекті держбюджету субвенції не було. Але, як пояснив РБК-Україна співрозмовник, знайомий з ходом переговорів по бюджету, депутати у цілому подали пропозицій щодо "соцеконому" ледь не удвічі більше. І не врахувати їх побажання зовсім, значить посваритися з мажоритарниками і поставити під загрозу прийняття закону.
"Цей "соцеконом" був під Мінрегіоном. Була домовленість, що вони подають на Фонд регіонального розвитку запит трохи більше, як це завжди робилося, а потім з Фонду близько 2 млрд гривень знімається, стільки ж додається і близько 4-5 млрд гривень йде на субвенцію. Ці програми мають бути під профільним міністерством, яке може регулювати і ефективно розподіляти кошти між громадами по різним субвенціям", – пояснив співрозмовник, що побажав залишитися неназваним.
Але, за його словами, члени бюджетного комітету не мали впливу на розподіл субвенції, поки вона була під контролем Мінрегіону. Передача грошей на Мінфін може цю ситуацію виправити, - вважає він. "Є думка, що впливовий депутат бюджетного комітету від "Слуги народу" готується зайти у наступному році у Мінфін. І тому ця історія з субвенцією зараз не взялася нізвідки", – додав співрозмовник.
Ще 4,5 млрд гривень бюджетний комітет хоче направити на розвиток інфраструктури в аеропортах. Дві третини цих коштів піде в бюджет Міністерства інфраструктури. Ще 1,5 млрд гривень віддадуть Держагентству інвестпроектів на проектування і будівництво аеродрому Міжнародного аеропорту "Дніпропетровськ". Цей проект лобіює група депутатів "Слуги народу", обраних по округах у Дніпропетровській області.
Мінкультури та інформполітики отримає додатково 2,5 млрд гривень на Фонд розвитку установ загальнодержавного значення. Кошти розподілять на ремонт театрів та інші подібні проекти. У розрахунках Мінфіну на цю програму спочатку закладали 1 млрд гривень.
Серед інших великих витрат також варто виділити нову програму на 1,5 млрд гривень на створення клінічної бази для лікування онкології у Національному інституті раку, розпорядником цих коштів буде МОЗ. Правку внесли голова бюджетного комітету Юрій Арістов і група депутатів "Слуги народу", а також нардепи від "Батьківщини" Андрій Пузійчук і Анатолій Урбанський з групи "За майбутнє".
Комітет також вирішив збільшити витрати на дотації аграріям. У початковій редакції проекту бюджету на цю програму вже було передбачено 4 млрд гривень. Групи "За майбутнє" та "Довіра" просили додати аграріям понад 1,4 млрд гривень. Їх правки врахували частково, "доклавши" додатково 500 млн гривень.
Де брати гроші на нові програми? У Раді запропонували кілька компенсаторів, як, скажімо, на 1 млрд гривень збільшити план по податку на прибуток, майже на 0,5 млрд гривень – з рентної плати. Ще 2,4 млрд гривень додатково планують зібрати з ввізного мита. Але ключові джерела – НБУ і прибуток держкомпаній.
Більше половини "додаткових" грошей – 12 млрд гривень – депутати пропонують взяти у Нацбанку. Таким чином загальний план перерахувань до бюджету від НБУ зросте до 45 млрд гривень. Виходять депутати з того, що за півроку сума прибутку Нацбанку склала 80 млрд гривень проти прибутку в 6,4 млрд гривень за шість місяців 2019 року. В НБУ ж, за інформацією комітету, раніше повідомляли, що перерахують близько 22,6 млрд гривень.
У Нацбанку на запит РБК-Україна вказали, що ідея з додатковими 12 млрд гривень – це поки тільки пропозицію депутатів, а не затверджений у законі про держбюджет рядок доходів. І, ймовірно, переговори з цього питання ще продовжаться.
Підсумкова сума прибутку, яку НБУ перерахує у 2021 році, як уточнили в прес-службі центробанку, буде залежати від "фактичних макроекономічних показників у прогнозованому періоді 2020 року" і "буде визначатися після підтвердження зовнішнім аудитором і затвердження Радою НБУ річної фінансової звітності Нацбанку за 2020 рік".
Що ж стосується держкомпаній, у комітеті вважають можливим підняти їм план по відрахуванню прибутку на 4,2 млрд гривень. Для цього доведеться на 2021 рік залишити норматив відрахувань прибутку на рівні 90%, а не 30%, як спочатку розраховував Мінфін.
Ще одне потенційне джерело доходу, що викликає питання, що стосується плати за ліцензії на ведення грального бізнесу та випуску лотерей. У Рахунковій палаті вважають, що варто врахувати у доходах бюджету на наступний рік як мінімум 2,2 млрд гривень. Тим більше, що вже затверджені ліцензійні умови та видача ліцензій Комісією з регулювання азартних ігор і лотерей.
До речі, витрати на комісію вже передбачені у проекті бюджету. Інше питання, чи встигне вона повноцінно запрацювати і чи буде попит на ліцензії.
Експерти, як і два місяці тому, бачать ряд ризиків у проекті Мінфіну. Правки від нардепів ці побоювання тільки посилюють. Один з проблемних моментів, на думку виконавчого директора CASE-Ukraine Дмитра Боярчука, – це завищений план по доходах. На його думку, вони розраховані на вкрай оптимістичних для бюджету показниках, зокрема щодо інфляції – 7,3%.
"Світова економіка лише трохи прийшла до тями. Ми розуміємо, що ковідна історія продовжуватиметься, і невідомо коли закінчиться. А це означає, що ресурсні ціни – мова про нафту, газ та інші товари – швидше за все, будуть "придушені". З чого НБУ і Мінфін очікують настільки розкручену інфляцію в наступному році, дуже складно сказати", – зазначив Боярчук.
Стрімкого зростання цін можна досягти, запустивши емісійні процеси, припускає співрозмовник. Але при млявій економіці, на думку Боярчука, і цей план може не спрацювати.
"Гривнева ліквідність (у результаті емісії, - ред.) просто піде на міжбанк. І якщо вони на якомусь рівні нейтралізують тиск на курс, не допустивши істотної девальвації, то все одно не отримають стрімку інфляцію, просто витратять гроші з резервів", – вважає виконавчий директор CASE-Ukraine.
Ще однією проблемою для Кабміну у 2021 році, як не дивно, може стати бюджет нинішнього року. Є висока ймовірність, що Мінфін не зможе перекрити дефіцит за рахунок позик. Через що уряду доведеться відмовитися від частини витрат і, можливо, перекинути деякі виплати вже на 2021 рік.
"Не бачу іншого варіанту. Вони або надрукують 100-150 мільярдів, оскільки позичити ніде. Або частково ці витрати перейдуть на наступний рік", – впевнений Дмитро Боярчук.
Які статті доведеться урізати і кому притримати виплати – питання з області політичної відповідальності. Частково вирішити цю проблему влада могла б за рахунок МВФ, після отримання чергового траншу за програмою і подальшого розблокування коштів від інших кредиторів.
Але через скандал з Конституційним судом і тиском на антикорупційні органи це питання, схоже, поставлене на паузу як мінімум до початку наступного року. У зв'язку з чим зростають ризики, що разом з прийняттям непростого бюджету на 2021 рік уряду доведеться в авральному режимі закривати рік нинішній.