Українські чиновники пропонують боротися з "піратами" по американській системі notice-and-takedown. А саме: блокувати доступ до фото, відео, музики на вимогу власника авторських прав. Правовласники в Україні всіляко підтримують цю ініціативу. А ось IT-компанії дивляться з побоюванням, адже відповідальність за блокування буде лежати на них.
Українські чиновники пропонують боротися з "піратами" по американській системі notice-and-takedown. А саме: блокувати доступ до фото, відео, музики на вимогу власника авторських прав. Правовласники в Україні всіляко підтримують цю ініціативу. А ось IT-компанії дивляться з побоюванням, адже відповідальність за блокування буде лежати на них.
В США і Європі, норма notice-and-takedown успішно працює. Але Україні від цього не легше: там зовсім інші суди, правоохоронна система та реалії ведення бізнесу. Знайти баланс між цими двома силами — це завдання номер один для законодавців.
На днях у Верховній Раді з'явився урядовий законопроект №4627 про захист авторських і суміжних прав в інтернеті.
Якщо коротко, то документ дозволяє правовласникам дістатися до піратів, навіть якщо ті ретельно приховуються. Як? Через постачальника послуг хостингу, тобто компанію, що забезпечує розміщення сайту і з'єднання його з інтернетом.
Замовляючи послуги хостингу, власник веб-сайту вказує в договорі свої ім'я, прізвище, контакти. Зараз хостер може розкривати ці дані тільки за рішенням суду і це істотно ускладнює упіймання "піратів".
Адже судові розгляди в Україні можуть тривати роками. Розробники законопроекту вирішили, що краще обійтися без судів: правовласник може безпосередньо звернутися до хостинг-провайдера і той зобов'язаний надати дані про "піратів". При цьому суди ніхто не скасовує: правовласник може засудити піратів. Тільки тепер він точно буде знати, на кого подавати в суд.
до Речі, законопроект зобов'язує власників сайтів і хостинг-провайдерів розмістити у відкритому доступі дані про себе. А саме, назву та адресу власника сайту, назву та адресу хостера, контакти для зв'язку - телефон, електронну пошту. Хоча не виключено, що власники "піратських сайтів сховаються в офшорах і договори від їх імені будуть підписувати найняті директора. Аналогічний бізнес підставних директорів може з'явитися і в Україні.
Якщо власник сайту протягом доби прибирає нелегальний контент або блокує до нього доступ, він не вважається порушником. Якщо власника "піратського" сайту можна знайти і на запити правовласника він не відповідає, хостер зобов'язаний самостійно обмежити доступ користувачів до нелегального контенту.
Цей захід можна вважати і "запасним варіантом" для блокування контенту на сайтах на зразок ex.ua, куди користувачі самі завантажують його. Адміністрація таких сайтів каже, що не відповідає за дії користувачів. До речі, законопроект звільняє власників сайтів від такої відповідальності лише якщо ті протягом доби видаляють нелегальний контент, на який надійшла скарги або обмежують доступ до нього. Крім того, власники сайту повинні зробити все можливе, щоб подібні порушення в майбутньому не повторилися.
Незгідний з блокуванням користувач може направити скаргу власнику сайту, від якого отримав повідомлення. Скаргу необхідно підписати електронним підписом. Після того, як сайт отримав скаргу, він повинен направити її правовласнику. Якщо той не зможе довести, що права на контент належать йому, власник сайту або хостер повинні розблокувати його.
Розблокування займає до 14 днів, але не менше 10 днів. Це означає, що теоретично можна на два тижні "покласти" будь-який сайт - якщо не повністю, то окрему сторінку. Це може стати інструментом недобросовісної конкуренції, наприклад, у ЗМІ.
Законопроект, що передбачає таку практику в Україні, поки що лише зареєстрований у парламенті. Але шанси, що він буде прийнятий, великі. І ось чому.
Підписавши угоду про асоціацію з ЄС, вона також підписала угоду про вільну торгівлю (DCFTA) і взяла на себе зобов'язання щодо впровадження процедури notice-and-takedown. Воно вступило в силу з 1 січня 2016 року. Тому в ідеалі парламент повинен був ввести цю норму на законодавчому рівні ще до кінця 2015 року.
Причому в парламенті ще минулого осінь був законопроект №3081-1, формально підходять для цього. Він розроблявся за участю українських медіагруп, незадоволених "крадіжкою" програм і фільмів свого виробництва. Втім, він містив ряд "небезпечних" норм і розпливчастих формулювань і зовсім не враховував інтереси IT-ринку. У Верховну Раду його подала група депутатів у вересні 2015 року.
Підготовкою другого законопроекту займалося Міністерство економічного розвитку і торгівлі, в кінці осені Кабмін погодив ще тоді під керівництвом Арсенія Яценюка, але пізніше був відкликаний.
Нинішній законопроект — це результат обговорення всіх попередніх, в розробці яких брали участь медійники, юристи, IT і телекомунікаційні компанії. Документ по суті "вистражданий" всім ринком. Це спроба знайти баланс між інтересами правовласників і хостинг-провайдерів настільки, наскільки це можливо. Медійники вважають, що хостери у змові з "піратами", через яких проходить левова частка всього трафіку Уанету. Хостинг-провайдери, у свою чергу, вважають, що медійники перекладають відповідальність з себе на них і додають їм роботи.
Нинішній варіант не фінальний і, як написав у соціальній мережі Facebook голова комітету з IT та інформатизації Олександр Данченко, буде ще обговорюватися. У фінальному документі потрібно дотримати баланс двох сил. В іншому випадку, може постраждати ринок хостингу і добросовісні власники сайтів. Або ж, навпаки, пірати будуть процвітати, тільки тепер остаточно переконаються в своїй безкарності.