Екологи б'ють на сполох. Курортний Бердянськ ризикує стати жертвою масштабної екологічної катастрофи. У приморському містечку знаходиться найбільший в Україні скупник відпрацьованих мастил компанія "Агрінол". Зібране "відпрацювання" компанія не переробляє, а просто чистить від домішок і води, отримуючи "вторинне масло".
Екологи б'ють на сполох. Курортний Бердянськ ризикує стати жертвою масштабної екологічної катастрофи. У приморському містечку знаходиться найбільший в Україні скупник відпрацьованих мастил компанія "Агрінол". Зібране "відпрацювання" компанія не переробляє, а просто чистить від домішок і води, отримуючи "вторинне масло".
На жаль, така очистка проводиться методами, небезпечними для навколишнього середовища. У цій технології застосовується велика кількість сірчаної кислоти (1 тонна на кожні 10 тонн відходів), а відходами переробки є так звані кислі гудрони (по суті - суміш брудної смоли і концентрованої сірчаної кислоти). Це вже відходи більш високого класу небезпеки, з якими треба поводитись набагато обережніше.
Вони складуються зазвичай на відкритому повітрі в ставках-накопичувачах, відстійниках, що займають великі площі. Ситуацію посилює те, що знаходяться виробничі потужності "Агрінола" поруч з місцем відпочинку сотень тисяч українців. Екологічна ситуація на підприємстві старанно замовчується, оскільки навряд чи тисячі відпочиваючих, так і жителів міста порадує сусідство з цілими відстійниками сірчаної кислоти...
На території Бердянська "Агрінол" складує до тисячі тонн кислих гудронів, які використовуються при виробництві асфальту. Ці речовини становлять небезпеку для навколишнього середовища всього Приазов'я. Очисні споруди існують здебільшого на папері, і отруйні речовини з підприємства просочуються у підземні води, які використовує в якості питної велика кількість місцевих жителів (три спальних мікрорайони міста взагалі примикають до виробничих майданчиків "утилізаторів"). Навіть у мінімальних кількостях сірчана кислота є серйозною загрозою живим організмам. Вдихання парів людиною призводить, зокрема, до хімічного опіку слизової оболонки дихальних шляхів, болів у горлі, набряків гортані... Непоправна шкода наноситься і морській фауні - адже кислі гудрони опадами змиваються в морі, в результаті отруєння води зникає знаменитий Бердянський бичок.
Технологія "кислотного" очищення масел не тільки екологічно небезпечна, вона також серйозно знижує якість мастильних матеріалів. Адже для виробництва масел потрібна "свіжа основа", яка є продуктом переробки нафти. Оскільки власної базової сировини той же "Агрінол" не має, його виробництво залежить від поставок російських нафтопродуктів. Що, в свою чергу, свідомо здорожувало б його продукції в порівнянні з імпортними аналогами. У зв'язку з цим "Агрінол" змушений при виробництві своїх мастильних матеріалів додавати замість чистої основи "вторинне масло", яке отримане ним шляхом кислотного очищення зібраних відходів. Обсяг "вторинки" в "новій" олії досягає 30%! "На виході" виходить продукт з досить низькою собівартістю, але досить якості, яку виробники техніки не рекомендують застосовувати у своїй продукції.
У той же час, на прикладі Європи можна побачити, що дана проблема має рішення як на екологічному, так і на технологічному рівні. Застосовані там технології переробки дозволяють отримувати чисту основу для виробництва мастильних матеріалів без застосування небезпечних методів очищення, як сіркокисла, і на виході отримувати готову продукцію з високими фізико-хімічними показниками.
Чому ж "Агрінол" використовує застарілі технології, які не тільки знищують навколишнє середовище регіону, але і не дозволяють отримувати масло прийнятної якості? Причина в митному зборі при імпорті масла, який становить приблизно 1 тис. гривень на тонні ввезеної продукції. Ці кошти сплачуються за майбутню утилізацію олії. Однак компанії, що мають потужності з утилізації, від збору звільнені, що дає їм конкурентну перевагу. За деякими даними, подібну схему придумав син колишнього генпрокурора Артем Пшонка. Вона дозволяла його фірмам економити чималі кошти, так як в дійсності ефективного контролю за процесом утилізації створено не було. Зараз активно користується преференціями "Агрінол".
В ціну мастильних матеріалів вже включений утилізаційний збір, який, по ідеї, повинен йти на підтримку і розвиток такої переробки. Чинне законодавство України наказує всім підприємствам, від СТО до найбільших заводів, збирати для подальшої переробки або утилізації не менше 40% мастильних матеріалів від їх загального обсягу споживання. Зібрані "відпрацювання" підприємства зобов'язані передавати переробним підприємствам, які мають необхідні ліцензії. Але фактичний рівень збору відпрацьованих масел та мастил в Україні не перевищує 20%! В інших випадках переробка існує лише на папері. Хоча гроші за неї справно сплачуються.
Цікаво, що "Азмол" - найбільший виробник, і переробник масел, маючи всі необхідні очисні споруди, не отримує ні копійки за утилізацію "відпрацювання". "Агрінол" продовжує заробляти не схемах Пшонки", завдаючи шкоди екології регіону, ставлячи під загрозу здоров'я місцевих жителів і відпочиваючих.
Безкарність "Агрінола" пояснюється тим, що підприємством опікується місцевий бердянський "олігарх" Олександр Пономарьов. У результаті перевірок виробництво прикриває депутатський мандат, а також зв'язок з обласним керівництвом.
Проблему тієї екологічної шкоди, яку завдає курортному місту підприємство Пономарьова, неодноразово піднімав мер Бердянська Олексій Бакай. На жаль, у "Агрінола" занадто високі покровителі, які спускають будь-які скарги і звернення місцевої влади на гальмах. Очевидно, що для порятунку міста від екологічної катастрофи необхідна згуртована позиція всіх його жителів. На думку громадських активістів, на даному етапі городяни повинні не допустити приходу висуванців Пономарьова в міськраду і крісло міського голови. Інакше про будь-які ініціативи, спрямовані на обмеження роботи шкідливого виробництва, можна буде забути. В результаті місто втратить свою візитну картку - Бердянського бичка, а приплив відпочиваючих знизитися до мінімуму. Проводити відпустку, купаючись в морській воді, куди зливаються кислі гудрони для виробництва асфальту, знайдеться не багато бажаючих.
Позицію компанії Агрінол читайте тут