Національна програма "Велике будівництво" стала найбільш масштабним інфраструктурним проектом за всі роки незалежності України. Сотні шкіл, дитячих садків і стадіонів, тисячі кілометрів доріг і мільярдні інвестиції – не дивно, що навколо проекту стільки дискусій і суперечок.
2 грудня "Укравтодор" провів форум дорожньої галузі "МЕРЕЖА", на якому звітував про підсумки першого року програми. РБК-Україна розбиралося, що насправді відбувається з дорогами в країні.
Представляючи результати роботи свого відомства, глава "Укравтодору" Олександр Кубраков заявив, що в цьому році оновлюються цілі маршрути, а не клаптики. Так, у 2020 році оновлено 10% від всієї мережі державних доріг. Це 216 км дороги Київ – Харків, понад 125 км дороги до Станиці Луганській від Сєвєродонецька. 92,5 км дороги від Дніпра до Миколаєва, понад 100 км від Кропивницького до Запоріжжя, майже 135 км від Мукачево до Львова тощо. Вже завершено 28 із 30 запланованих об'їзних міст.
"Країна змінюється, і кожен українець може це побачити на власні очі", - зазначив Кубраков під час презентації.
Якщо ретроспективно дивитися на останні 5 років дорожнього будівництва, то результати 2020 року можна сміливо назвати рекордом.
У 2015 році в Україні побудували й відремонтували 331 км, у 2016 – 929 км, у 2017 – 1 966 км, у 2018 – 1 412 км, у 2019 – 847 км, у 2020 році станом на 1 грудня – 3 926 км.
За словами Кубракова, до кінця року "Укравтодор" встигне оновити 4 200 км доріг державного значення. З урахуванням понад 2 000 км, які роблять обласні державні адміністрації, амбітний план 6 500 км буде виконаний. Варто визнати як незаперечний факт, що таких цифр в Україні не було ніколи.
Як показало опитування КМІС, програму "Велике будівництво" українці вважають однією з найбільш успішних ініціатив президента Володимира Зеленського. Майже 90% респондентів підтримують державні інвестиції в інфраструктуру, а пріоритетом називають саме дороги. 85% громадян переконані, що коронавірус – не привід зупинятися.
Згідно з опитуванням соціологічної групи "Рейтинг", 76% українців відзначають поліпшення стану доріг по країні. Причому рівень підтримки великого будівництва однорідний, незалежно від регіону та електоральних уподобань.
Так чому ж програму так азартно критикують опозиційні політики? Відповідь на це питання дає опитування "Рейтингу": Володимир Зеленський вкрай вигідно виділяється на тлі інших президентів, тому мета критики – збити цей успіх.
Політичні опоненти Зеленського апелюють до того, що дороги робляться втридорога, та ще й нібито за гроші коронавірусного фонду.
Проте, якщо порівняти результати поточного та минулого року, то виявиться, що 1 км доріг тепер обходиться державі на 4,5 млн гривень дешевше.
Вартість всіх видів робіт проаналізували експерти Ініціативи з прозорості інфраструктури CoST Ukraine. Як виявилося, у 2020 році будівництво доріг обходиться на 14,3% дешевше, реконструкція – на 44,7% дешевше. Подорожчали капітальний ремонт – на 4% і поточний середній – на 91,6%.
На думку виконавчого директора CoST Ukraine Святослава Абрамова, подорожчання ремонтів викликано великими обсягами й новим підходом до середнього ремонту.
"Ми з'ясували, що в ході поточного середнього ремонту не тільки посилювали дорожню основу, облаштовували бар'єрні огорожі, а також встановлювали освітлення і покращували організацію дорожнього руху, але і посилили контроль за реалізацією цих інфраструктурних проектів. Кожен з об'єктів мав проектну документацію, що пройшла експертизу, а на деяких працювали інженери незалежного технічного нагляду, що раніше не практикувалося", - заявив він.
Як пояснюють фахівці дорожньої галузі, такий ремонт фактично прирівнюється до капітального з тією різницею, що не потрібно місяцями узгоджувати дозволи з ДАБІ. Очевидно, "Укравтодор" вибрав такий варіант, щоб ремонтувати багато, швидко і надовго.
Посилення дорожньої основи – це гарантія того, що дорога "не попливе" вже через пару сезонів. Саме так відбувалося при традиційних поточних середніх ремонтах: дорогу просто фрезерували й покривали в один шар. Якщо у 2018 році лише 45,6% середніх ремонтів виконували з посиленням нижнього шару, то тепер таких 81,2%.
На деяких об'єктах навіть середній ремонт виходив дешевше, ніж раніше. Приміром, на трасі Стрий – Тернопіль – Кропивницький – Знам'янка 1 км ремонту за рік "подешевшав" на 10,7 млн гривень.
В "Укравтодорі" кажуть, що нові процедури експертизи та контролю якості дозволяють зекономити значні кошти. Якщо торік проходили експертизу лише чверть об'єктів, то тепер – абсолютно всі. Економія для держави – 11,8 млрд гривень у 2020-му році.
Водночас звинувачення на адресу "Укравтодору", на думку Олександра Кубракова, пов'язані з тим, що агентство змінило правила роботи з підрядниками.
"Уявіть собі широку дорогу, наприклад, Запоріжжя – Маріуполь. Раніше такі дороги дробили на сотні метрів або кілька кілометрів. Шматочками, рік за роком. Відповідно, сформувався пул підрядних організацій, які можуть робити сотні метрів, а не сотні кілометрів", - пояснює голова "Укравтодору".
Агентство розробило систему кваліфікаційних вимог для підрядників дорогами першої категорії. Винаходити велосипед не стали, взявши норми правил закупівель Євросоюзу, Світового банку і ЄБРР. Підрядник повинен підтвердити наявність досвіду подібних робіт, необхідної техніки і обладнання, матеріально-технічної бази, кваліфікованого персоналу та фінансового забезпечення. Без цього до "великих доріг" більше не допускають, а кількість неконкурентних процедур (тобто закупівель без аукціону) скоротили з 18% до 4,6%.
Не всім гравцям ринку це сподобалося. Агентство публікувало аудіозапис розмови представника однієї з таких компаній. З розмови зрозуміло, що заради зміщення керівництва "Укравтодору" і повернення до старих-добрих порядків люди готові на багато чого.
Втім, з критикою виступив навіть екс-міністр Ігор Уманський, який заявив, що тепер всі великі ремонти виконує "картель з 6 компаній". Насправді тільки в IV кварталі проекти вартістю понад 1 млрд гривень виконують 20 компаній, а з початку року в проектах "Великого будівництва" було зайнято 60 компаній.
Ще одним аргумент, який часто використовують проти "Укравтодору" – той факт, що частина програми фінансується з коронавірусного фонду. На руку критикам відіграє загальна непоінформованість про цілі таких фондів.
При його створенні Україна дотримувалась загальної практики більшості країн, акумулюючи кошти для боротьби з коронавірусом і його наслідками. Не всі гроші йдуть безпосередньо на медицину, частина – це фінансова допомога громадянам і бізнесу, частина – стимулювання економіки.
Якщо подивитися на структуру витрат таких фондів у світі, ми побачимо, що витрати на медицину складають незначну частину, а основна йде на виплати бізнесу і населенню.
Багато країн вливають значні кошти в інфраструктуру. Так роблять Канада, Туреччина, Австралія, Україна і Китай. Менші за обсягами, але також з антикризових коштів вкладають в інфраструктуру США, Великобританія і Франція.
Причина проста: кожен вкладений в інфраструктуру долар, фунт, гривня або юань, як мінімум подвоюється. Саме тому глава МВФ Крісталлін Георгієва закликала країни G20 синхронізувати збільшення вкладень в інфраструктуру, щоб подолати наслідки економічної кризи, викликані пандемією. За розрахунками МВФ, якщо "велика двадцятка" підніме витрати на інфраструктуру на 0,5% ВВП, то світовий ВВП зросте на 2%.
Компанія Deloitte присвятила питанням впливу інвестицій в інфраструктуру на посткоронавірусну економіку ціле дослідження. Висновок експертів однозначний: великі інфраструктурні проекти дозволять витягнути національні економіки зі спаду. Рецепт, відомий з часів Великої Депресії й Рузвельта.
На думку представника незалежної економічної групи макроекономічного аналізу і прогнозування Ukraine Economic Outlook економіста Михайла Кухара, саме "Велике будівництво" до кінця року утримує український ВВП.
"На тлі падіння ВВП у другому кварталі на 11,4% і 3,7% в четвертому, за прогнозами наших економістів, у фінальному розрахунку падіння ВВП нашої країни було б 11% в четвертому кварталі, якби не питома вага "Великого будівництва", що виросла з 2,8% у першому кварталі до 10% у четвертому", - заявив Кухар.
За його оцінкою, кожна вкладена в інфраструктуру гривня приносить 3,05 гривень мультиплікативного ефекту від будівництва доріг. Адже крім зарплат будівельникам, виробникам будматеріалів і техніки, в ланцюжок підключаються суміжні галузі: від видобутку і переробки до логістики інших сервісів.
Так і в цілому нормальні дороги – це не просто комфорт, але і значна економія для бізнесу.
Так, в Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України порахували, що завдяки відремонтованим дорогам кожен курсуючий по країні вантажний автомобіль витратить на 200 тис. гривень менше тільки шляхом економії дизпалива. Для транспортного підприємства з парком в 10 вантажівок це дозволить заощадити до 2 млн гривень на рік.
Плюс скорочення часу доставки, додаткові переваги для України як транзитної держави – кумулятивний ефект від якісних доріг буде великим.
У новому році "Укравтодор" планує побудувати і відремонтувати 6 800 км доріг державного значення. І з кожним кілометром опонентам буде все складніше загальмувати цей проект, тому що житель Дніпра зможе дістатися до Києва за 5 годиною за новим автобану, турист з Києва доїхати по рівній трасі, а не купинах, до озера Синевир, а житель Закарпаття – до курортів на Чорному та Азовському морі. Психологічний ефект від зшивання країни дорогами складно порахувати математично, і ще важче переоцінити.