Одним з головних джерел доходів бюджету-2021 за задумом уряду має стати приватизація. Фонд держмайна України (ФДМУ) анонсував дохід близько 21 млрд гривень. В умовах світового економічного спаду, викликаного пандемією COVID-19, озвучений план виглядає досить оптимістично.
Однак негативна ринкова кон'юнктура – лише одна з проблем. ФДМУ доведеться зіткнутися не тільки з пошуком покупців українських державних активів, а й з тим, що цілий ряд цих активів, запланованих до приватизації, є спірними і проблемними.
Один з прикладів – компанія "Центренерго", яку планували виставити на приватизацію в 2021 році. Ситуація навколо "Центренерго" явно не дозволяє розділити оптимізм керівників Фонду держмайна. Історія протистояння ФДМУ зі структурами Ігоря Коломойського далека від завершення, не дивлячись на тимчасове потепління відносин та спроби знайти компроміс між сторонами.
Другий приклад – "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (ЗТМК), за який чиновники Фонду держмайна розгорнули боротьбу з приватним інвестором, що володіє 49% статутного капіталу. В кінці листопада ФДМУ заявив, що Кабмін включив ЗТМК в перелік великої приватизації, завдяки чому буде відкрито новий розрахунковий рахунок комбінату, а вже до весни підприємство продемонструє зростання показників виробництва і доходів.
Приватний інвестор ЗТМК – це компанія Tolexis Trading Limited, що входить в Group DF Дмитра Фірташа. Tolexis Trading ще в 2013 році увійшла до створеного спільно з державою ТОВ "ЗТМК", в якому акціонерні частки розподілилися в пропорції 51% на 49%. Держава залишилося мажоритарним акціонером компанії, що дозволяє сьогодні Фондом держмайна заявляти своє право на управління комбінатом.
Разом з тим, юридично ТОВ "ЗТМК" не є державним підприємством. Проводити зміну менеджменту в односторонньому порядку і без урахування позиції міноритарного акціонера Фонд держмайна не має права. Однак Фонд все ж пішов на цю міру в червні 2020 року, змістивши близького до структурам Дмитра Фірташа генерального директора комбінату Володимира Сівака, і поставивши замість нього новий менеджмент на чолі з Сергієм Лубенніковим.
Приватний акціонер ЗТМК очікувано оголосив ці кадрові рокіровки незаконними, і ініціював низку судових позовів проти рішень ФДМУ. В даний момент ця судова історія не закінчена, проте суд першої інстанції вже визнав незаконність рішень і призначень Фонду держмайна.
Поки тривають суперечки, сторони висувають свої аргументи і позиції. Офіційні заяви щодо ЗТМК від представників Фонду держмайна звучать вкрай рідко. За останній час ФДМУ лише кілька разів згадав ЗТМК в своїх релізах, почавши з заяви екс-заступника голови ФДМУ Сергія Ігнатівського у червні 2020 року про повернення ЗТМК під державний контроль, і закінчуючи останнім заявою про включення підприємства до переліку об'єктів великої приватизації.
Ситуація ж на самому комбінаті залишається вкрай закритою і непрозорою. За останні півроку менеджмент, призначений Фондом держмайна, ні разу не відзвітував про виконану роботу, показниках виробництва, про фінансовий і економічний стан підприємства. Що однозначно кидає тінь на всі гучні заяви і декларації ФДМУ.
Ще більше ситуацію погіршує той факт, що призначення нинішнього тимчасово виконуючого обов'язки гендиректора ЗТМК Сергія Лубеннікова відбулося без конкурсу, в той час як цього вимагає закон.
Чинний гендиректор ЗТМК був призначений на позачергових зборах акціонерів ТОВ, на якому були відсутні представники приватного акціонера, а сам Сергій Лубенніков приступив до роботи в статусі в.о. Володар відповідної приставки не має права перебувати біля керма комбінату довше трьох місяців.
Станом на кінець нинішнього року т.в.о. генерального директора ЗТМК "пересидів" всі законні та належні йому терміни майже на чотири місяці.
Нинішній гендиректор ЗТМК Сергій Лубенніков залишається вкрай закритою і непублічною персоною (фото з відкритих джерел)
Куди активніше в питаннях, що стосуються ЗТМК, веде себе колишній генеральний директор Володимир Сивак. Екс-глава підприємства багато і охоче пише про ситуацію на підприємстві в соціальних мережах та ЗМІ. Також буквально днями розгорнуту позицію щодо всіх спірних питань навколо ЗТМК опублікувала прес-служба Group DF. Юристи міноритарного власника дали розгорнуті публічні відповіді з приводу всіх існуючих на даний момент розбіжностей та суперечок навколо "Запорізького титано-магнієвого комбінату".
Важливо відзначити, що в умовах загострення конфлікту, кожна із сторін може згущувати фарби і малювати картину виключно в тих тонах, які їй вигідні. В даному випадку йдеться як про приватного інвестора комбінату, так і про Фонд держмайна.
Але спробувати розібратися в ситуації, виходячи з офіційних позицій сторін, все-таки можна. Наприклад, той факт, що нове керівництво комбінату, поставлене Фондом держмайна, за останні півроку звільнило близько 900 працівників (приблизно третина всього персоналу підприємства), ніяк не в'яжеться з офіційною позицією та деклараціями ФДМУ про одужання ЗТМК.
З іншого боку, не можна перевірити з допомогою відкритих даних і багато заяв екс-гендиректора Сивака. Наприклад, про продаж титанової губки нинішнім керівництвом ЗТМК за заниженими цінами через фірми-прокладки. Вітм, поки ці звинувачення не підкріплені реальними документами і доказами.
Наприкінці листопада Кабмін з подачі Фонду держмайна включив ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (ЗТМК) в список об'єктів так званої великої приватизації. За законом об'єктами такого роду можуть бути лише підприємства, які повністю перебувають у власності держави. Однак, ЗТМК на 51% належить державі і на 49% – приватному інвестору.
Представники приватного акціонера стверджують, що згідно з законом "Про приватизацію державного та комунального майна", такі підприємства підпадають під визначення "окремих об'єктів приватизації", заснованих на базі об'єднання майна різних форм власності. Закон передбачає в таких випадках пріоритетне право викупу державної частки приватним інвестором — в даному випадку Tolexis Trading Ltd. Юристи компанії стверджують, що позбавлення приватного акціонера такого права є незаконним, і вже готують новий судовий розгляд.
Фонд держмайна, у свою чергу, також офіційно заявив, що в односторонньому порядку змінив статут ТОВ "ЗТМК", позбавивши приватного акціонера права пріоритетного викупу акцій держави. Однак зробити це можливо було тільки на зборах акціонерів компанії, і малоймовірно, що представники власника 49% акцій проголосували б за такий поворот подій.
Так, ФДМУ вже провів зміну менеджменту ЗТМК без участі міноритарного акціонера, і за це порушення вже поплатився в суді. 9 листопада 2020 Господарський суд Запорізької області визнав незаконними ці дії Фонду.
Новий менеджмент ЗТМК, призначений ФДМ, після приходу на підприємство звільнив близько 900 працівників
Логічне в даному випадку питання: як ФДМУ збирається шукати інвестора під державну частку в ЗТМК (або навіть на весь актив), створивши такий клубок юридичних протиріч і проблем?
Володимир Сивак вважає, що токсичність об'єкта діями ФДМУ сьогодні піднята до максимального рівня. За його словами, ФДМУ навряд чи зможе знайти покупця на держпакет акцій ЗТМК, якщо тільки ФДМУ не діє в інтересах якоїсь неназваної третьої сторони.
В самому Фонді держмайна внесення ЗТМК в список великий приватизації на 2021 рік фактично назвали технічної мірою, яка повинна дозволити розблокувати рахунки підприємства і позбутися від інших ускладнень, що виникли в наслідок судових процесів, визнавши, таким чином, що ситуація на комбінаті поки що далека від необхідної для пошуку інвестора.
Також не з'ясовано до кінця питання – якщо Фонд держмайна дійсно ставить за мету продати державну частку ЗТМК, і звинувачує у всіх проблемах комбінату приватного акціонера і колишній менеджмент, то чому б дійсно не запропонувати цьому самому приватному акціонерові викупити частку держави за адекватною ціною? У разі ж відмови приватного інвестора від придбання – оголосити відкритий і прозорий конкурс.
Ще одне часто обговорюване питання у справі ЗТМК – невиконання міноритарним акціонером (Tolexis Trading Ltd.) інвестиційних зобов'язань перед державою, а також звинувачення колишнього менеджменту підприємства на чолі з Володимиром Сиваком в розтраті коштів, виділених приватним інвестором на модернізацію. Саме ця розтрата стала основою для претензій НАБУ і САП до Володимира Сивака в рамках кримінального провадження, яке тягнеться з 2015 року.
Прес-служба Group DF з посиланням на юристів Tolexis Trading Ltd повідомляє, що згідно з умовами конкурсу, приватний акціонер при створенні ТОВ "ЗТМК" зобов'язувався вкласти в підприємство 110 млн доларів. Дана сума приватним інвестором була внесена: 90 млн доларів (близько 719 млн гривень за курсом 2013 року) поповнили оборотні кошти підприємства. Ще 20 млн доларів (близько 170 млн гривень за курсом 2013 року) були виділені на модернізацію комбінату. Друга сума, за словами адвокатів, досі знаходиться на рахунках ЗТМК, що нівелює всі звинувачення на її незаконній розтраті.
Чому ж не була витрачена ця сума на модернізацію підприємства? Фонд держмайна покладає провину на колишній менеджмент. Представники Tolexis Trading Ltd. вказують іншу причину.
Компанія заявила, що має всю необхідну експертизу ряду державних інститутів, яка підтверджує, що після подій 2014 року, а також фактичної втрати російського ринку збуту, колишня програма модернізації комбінату виявилася неспроможна. Всі спроби затвердити оновлену програму, яка б відповідала новим економічним реаліям і враховувала б стрімке зростання тарифів на електроенергію, з 2014 року блокувалися... ФДМУ, які володіють контрольним пакетом ЗТМК. Все це, за заявою адвокатів приватного інвестора, відображено в протоколах загальних зборів та офіційної листуванні.
"Без згоди ФДМУ важливі для комбінату рішення не могли бути прийняті. Group DF брала участь у комбінаті грошовими коштами як інвестор, а фактичний контроль залишається за ФДМУ, у якого контрольний 51%... У ЗТМК було два власника, будь-яке важливе для підприємства рішення має затверджуватися на зборах учасників і не може бути прийнято без голосів ФДМУ", – говорить Володимир Сивак, пояснюючи, чому оновлений план модернізації ЗТМК так і залишився на папері.
Мабуть, одним з головних каменів спотикання в історії навколо ЗТМК є тема накопичення комбінатом боргів за електроенергію. Дійсно, Володимир Сивак був зміщений з посади гендиректора підприємства, коли у комбінату накопичилися величезні борги за спожиту електроенергію. ФДМУ цілком і повністю покладає провину за накопичені борги на колишній менеджмент, і називає заборгованість одним з головних бар'єрів на шляху до нормальної роботи ЗТМК.
Екс-директор ЗТМК Володимир Сивак, в свою чергу, повертає претензії чиновникам ФДМУ. Сивак стверджує, що сім років тому він прийняв підприємство з півмілліардним боргом. Що не завадило підприємству бути прибутковим аж до 2018 року. Проте в 2018 році був введений вільний ринок електроенергії і з'явилася формула Роттердам+. З 2013 по 2018 рік ціна на електроенергію для підприємства зросла більш ніж у два рази.
"У ЗТМК ціна виявилася найвищою серед всіх виробників титану, діючих на глобальних ринках. Наприклад, у Казахстані, який є основним конкурентом України, вартість електроенергії для титанової промисловості нижче на 60%, у Росії – на 50%, в Японії, Китаї і Сполучених штатах Америки – на 20-30%", – наводить дані Сивак.
Борги за електроенергію потрібно було реструктуризувати на прийнятних для ЗТМК умовах, але цьому завадив саботаж чиновників ФДМ, каже Володимир Сивак
Щоб зберегти конкурентоспроможність і прибутковість підприємства колишнє керівництво, за словами Володимира Сивака, зверталося до держави, як співвласника комбінату, з пропозиціями про прямий доступ до більш дешевої атомної енергетики. Однак пропозиції залишилися без відповіді.
Більше того, запевняють колишні керівники ЗТМК, ФДМУ блокував будь-які спроби вирішити питання з боргами енергетикам. Мирова угода з постачальниками електроенергії, що передбачає реструктуризацію боргів на 10 років, не була затверджена зборами засновників, і було заблоковано чиновниками фонду.
Представники приватного інвестора вказують на те, що при всіх складнощах, які були у комбінату, ЗТМК отримував прибуток і платив дивіденди державі. При цьому приватний інвестор не отримує дивіденди з 2016 року, оскільки такі виплати також блокувалися ФДМУ.
Підприємство дійсно стало збитковим після 2018 року через проблеми з електроенергією, про що вже було сказано. При цьому жодних заяв про банкрутство відносно комбінату в суд не подавали і комбінат працював безперебійно. Не було зупинки цехів, масового скорочення працівників, не було ні затримок з виплатами зарплат, ні з розрахунками, ні з бюджетними платежами. До бюджету надійшло понад 1 млрд гривень чистих відрахувань.
А от з моменту призначення директором Сергія Лубеннікова в червні 2020 року, було звільнено близько 900 чоловік, співробітники перестали отримувати своєчасну заробітну плату.
У липні 2020 року Володимир Сивак повідомив, що на комбінаті повністю розформували і закрили цех титанових злитків. Всі ці процеси ніяк не пояснювалися нинішнім менеджментом ЗТМК. Оголошена Фондом державного майна програма фінансового оздоровлення підприємства, якщо вона і існує, ніде і ніколи не була представлена.
Як досі не дана і відповідь на головне питання – ким є люди, які поставлені управляти одним із стратегічних підприємств України? При всіх наявних у ФДМУ претензій і питань до екс-гендиректора Сивака, Фонду також слід було пояснити за які професійні заслуги або досягнення нинішній в.о. гендиректора ЗТМК отримав свою посаду.
Відсутність прозорості з призначенням менеджменту відображає іншу, більш загальну тенденцію: всі заяви Фонду державного майна по ЗТМК переважно стосуються теми неефективності попереднього менеджменту. Однак питання щодо роботи нинішнього керівництва, стратегії розвитку комбінату, перспектив роботи на світовому титановому ринку – все це не знаходить належного відображення у заявах і релізах ФДМУ.
У підсумку все це призвело до того, що через сім місяців після призначення державного менеджменту на ЗТМК, Фонд держмайна не надав жодного вагомого аргументу, який би довів, що команда Сергія Лубеннікова управляє унікальним титановим виробництвом ефективніше, ніж колишнє керівництво.
Тим часом, до обіцяного Фондом держмайна прориву у виробничих і фінансових показниках ЗТМК залишилося трохи більше трьох місяців. В останній своїй заяві ФДМУ виділив собі на це час до квітня 2021 року.
Можна не сумніватися, що 2021 рік пройде під знаком численних судових баталій між ФДМУ і приватним інвестором ЗТМК, які навряд чи наблизять комбінат до того майбутнього, яке сьогодні йому обіцяють чиновники.