Політики в Україні останній рік говорили про плани змінити закон про очищення влади. До цього керівництво країни штовхає критика люстрації по-українськи з боку Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), а також необхідність виплачувати компенсації екс-чиновникам. Що заважає владі оновити закон – в матеріалі РБК-Україна.
Європейський суд з прав людини більше року тому виніс перше рішення в частині законності української люстрації. ЄСПЛ розкритикував окремі положення закону про очищення влади і присудив моральну компенсацію по 5 тисяч євро першим п'ятьом позивачам. Кабінет міністрів намагався оскаржити це рішення у Великій палаті ЄСПЛ, але безуспішно, в кінці лютого 2020 року воно вступило в силу.
Що не влаштувало ЄСПЛ? Європейський суд вказав, що українська влада "не врахувала індивідуальну роль" кожного чиновника, який потрапив під люстрацію через роботу в органах державної влади під час президентства Віктора Януковича.
Вердикт ЄСПЛ незабаром позначився на риториці керівництва країни, що почало критикувати закон про очищення влади. Президент Володимир Зеленський казав, що люстрацію треба скорегувати, а спікер Ради Дмитро Разумков прямо заявив, що "її (люстрацію, – ред.) не підтримує".
Міністерство юстиції підготувало законопроект, який би суттєво змінив сам механізм очищення влади в Україні. Він також дозволив би вирішити проблему з мільйонними виплатами, які може присудити ЄСПЛ люстрованним чиновникам. Але, незважаючи на заяви про термінову необхідність його прийняти, проект навіть не внесли у Раду, Кабмін направив його на доопрацювання.
Що передбачає проект закону Мін'юсту? Люстрація залишиться тільки відносно топ-чиновників часів Януковича (міністри та керівники державних органів), а правомірність "очищення" інших держслужбовців буде вивчати спецкомісія. Сформувати її Мін'юст планував з громадських активістів та іноземних експертів.
Саме ця "комісія із очищення" зайнялася б позасудовим врегулюванням спорів з люстрованним екс-чиновниками і питанням виплати їм компенсацій. Приміром, якщо держслужбовця звільнили незаконно, а поновити його вже не можна, то разова компенсація складе близько 25 тисяч гривень. Якщо ж його поновлять, він отримає лише різницю між зарплатою до люстрації і доходом під час вимушеної відпустки.
Ще одним важливим пунктом мінюстівського проекту була відміна люстрації комуністичних діячів. Цей вид покарання просто втратив свою актуальність на даний момент, каже міністр Денис Малюська.
Кабінет міністрів планував розглянути і схвалити цей законопроект ще 1 липня, але в останній момент зняв документ з розгляду і повернув на доопрацювання. Зараз в Мін'юсті головною причиною затримки називають позицію депутатів Ради, які вкрай суперечливо ставляться до питання люстрації.
"Є люди (в парламенті, – ред.), які взагалі не сприймають скасування люстрації, а інші хочуть, щоб її скасували повністю. І такий більш-менш врівноважений документ (законопроект Мін'юсту, – ред.), який виконує рішення ЄСПЛ, але не скасовує люстрацію повністю, призводить саме до такої реакції – несприйняття", – пояснив в коментарі РБК-Україна заступник міністра юстиції – Уповноважений у справах ЄСПЛ Іван Ліщина.
У Раді не всі готові до зміни закону про очищення влади (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)
Чиновник називає законопроект Мін'юсту "політично складним", але сподівається, що його винесуть на голосування в парламент у 2021 році. "Іншого шляху не існує, нам треба змінити законодавство", – підкреслив юрист.
Євросуд працює за принципом прецедентного права, а отже, немає підстав розраховувати, що в аналогічних справах ЄСПЛ винесе рішення на користь українського уряду, а не люстрованних екс-чиновників, каже Іван Ліщина.
Інформація про загальну кількість позивачів, які звернулися до ЄСПЛ, – закрита, і Мін'юст нею не володіє. А тому не можна оцінити обсяг компенсацій, які Україні доведеться виплатити за порушення прав люстрованних осіб, уточнив заступник міністра.
У Міністерстві юстиції у відповідь на запит РБК-України вказали, що вже в поточному році почали виплачувати суми компенсацій, які присудила "європейська Феміда". Покищо тільки в квітні виплатили 27,7 тис. євро або близько 818,8 тис. гривень.
Але загальна сума компенсацій, яку український уряд буде змушений виплатити люстрованним чиновникам, може скласти мільярди гривень, вважає колишній прокурор Олег Підгайний. Раніше він працював заступником прокурора Чернігівської області, а в жовтні 2014 року був люстрований з посади начальника управління міжнародно-правової допомоги Генпрокуратури.
За його оцінками, в ЄСПЛ вже звернулося близько 140 колишніх чиновників, звільнених у рамках закону про очищення влади. І тільки виплата по 5 тисяч євро моральної компенсації плюс компенсація за послуги адвокатів 140 особам, які подали скарги, складе близько 1 млн євро.
"Я думаю, що люстрація державі Україна обійдеться в загальному розмірі не менше двох мільярдів гривень, коли всі люди отримають судові рішення про сатисфакції і пройдуть за процедурою через ЄСПЛ", – зазначив він.
Міністр юстиції Денис Малюська (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)
Всього в список люстрованних внесли близько 900 прізвищ, але ще майже 4 тисячі екс-чиновників, які працювали за часів Януковича, побічно відчули на собі заборони закону про очищення влади, пов'язані з обмеженням доступу до держслужби.
Поки влада зволікає із змінами в закон, українські суди активно розглядають справи про люстрацію. Тільки Окружний адміністративний суд Києва за останній рік виніс понад 100 рішень про поновлення чиновників, звільнених у порядку виконання закону про очищення влади.
Той самий Олег Підгайний в листопаді 2019 року отримав позитивний вердикт ОАСК про своє поновлення в ГПУ, захистивши його в апеляції і касації. Влада навіть формально виконала рішення судів і поновила позивача на посаді в Офісі генпрокурора. Там Підгайний пропрацював лише кілька місяців, а влітку цього року його звільнили у зв'язку з реорганізацією.
"В принципі влада може говорити, що вона де-факто виконала рішення суду, але насправді це не так. Якщо говорити особисто про мене, то по виконанню матеріальної складової (суд присудив Підгайному близько 2 млн гривень зарплати за вимушений прогул, – ред.) у мене на сьогоднішній момент претензій до держави немає", – повідомив він.
Схожим чином найчастіше вчиняють і в інших держорганах: виплачують компенсацію за вимушений прогул, але знаходять прийоми, щоб не поновлювати на посаді люстрованного екс-співробітника. Але є і винятки, які, втім, дають підстави говорити про вибірковий підхід у цьому питанні.
Наприклад, Сергій Гриневецький, будучи кандидатом на посаду голови Одеської ОДА, домігся в суді зняття з себе люстраційних обмежень. Йому було заборонено займати посади в держорганах через роботу першим секретарем райкому КПРС в 1990-91 роках. Через тиждень після позитивного рішення суду 27 листопада Володимир Зеленський призначив головою ОДА Гриневецького. А саме рішення суду вступило в силу ще пізніше – 14 грудня після розгляду апеляції.
Чиновники часів Януковича поновлюються через суди (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)
Вдало склалася доля після скасування люстраціЇ і в екс-прокурора ГПУ Олега Кіпера. У вересні 2019 року він виграв суд про поновлення, а вже 27 липня 2020 року пішов на підвищення і отримав посаду прокурора Києва.
Його попереднику на цій посаді Сергія Юлдашеву пощастило менше. У лютому поточного року він домігся скасування люстрації, а 6 березня поновився на посаді прокурора Києва. Але вже через три тижні новий генпрокурор Ірина Венедиктова звільнила його, грунтуючись знову-таки на положеннях закону про очищення влади. Повторно поновитися на посаді йому вже не дозволив ОАСК.
У парламенті вважають, що зупинити "люстраційні чехарду" могло б рішення Конституційного суду. "Я думаю, що правильний варіант, щоб КСУ нарешті вирішив питання щодо конституційності закону про очищення влади, і, на моє переконання, є всі підстави, щоб визнати його таким, що не відповідає Конституції України", – сказав РБК-Україна представник президента в КСУ, депутат від "Слуги народу" Федір Веніславський.
Після рішення КСУ, переконаний Веніславський, парламент зобов'язаний буде заповнити прогалини у правовому врегулюванні люстрації і внести законодавчі зміни. Але на даний момент, як запевняє джерело в монобільшості, питання люстрації не обговорюється і не стоїть серед пріоритетів на найближче майбутнє.