Бізнес просить продовжити мораторій на перевірки

За останні кілька років загальна кількість перевірок бізнесу контролюючими органами знизилася майже в 2,5 рази. Але навіть в умовах дії мораторію, держоргани примудряються перевіряти діяльність суб'єктів господарської діяльності. Контрольні заходи проводять і ліквідовані відомства. В першу чергу, перевірки здійснюються на підставі дозволів уряду, але без необхідної процедури узгодження. Обсяг фінансових санкцій у другому півріччі 2014 року перевищили 288 млн грн.

Це директор групи компаній "Текстиль-Контакт" Михайло Ханін. Основні виробничі потужності перебували на Донецькому бавовняно-паперовому комбінаті. Підприємство не працює вже п'ять місяців. Вивести устаткування, готову продукцію та сировину з окупованої території у керівництва "Текстиль-Контакт" поки не виходить, тому що з середини лютого Державна фіскальна служба не видає відповідний дозвіл.

В руках у Ханіна 5-кілограмий стос документів. Це всього лише одна відповідь на запит податкової міліції. І таких запитів від фіскалів вже як рік щотижня надходить по 2-3.

"Сказати, що це пекло - нічого не сказати! Приходить із запитом податкова міліція одного району, потім з такими ж питаннями вже з іншого району, потім з області, а далі вже з інших областей. Я вже мовчу про обшуки. Приходять здорові мужики, фірма перевертається догори дном, щоб взяти те, що їм вже пред'явлено", - сказав Ханін.

Він зазначив, що подібна ситуація відбувається практично на всіх підприємствах України, які ще мало-мальськи дихають. А таких залишилося катастрофічно мало - держава зробила все, щоб бізнес пішов у тінь, закривався або просто міняв місце прописки на країну з більш сприятливим бізнес-середовищем.

"Якщо раніше податківці боялися прокуратури, то зараз не бояться нічого. Прокуратура не бачить нічого протизаконного в їх діях, - додав Ханін. - Ще велике питання, хто ворог для незалежної України - Росія з танками або ДФС. Швидше нас доб'є ДФС".

За останні кілька місяців все частіше доводиться чути від бізнесу про бажання згорнути бізнес в Україні, максимально переорієнтуватися на нові ринки, відкрити філії в Європі.

"Багато друзів, у яких бізнес в країні, які раніше лише говорили про бажання залишити Україну, то тепер активізували пошуки нових можливостей за кордоном. Ось взяти ту ж Болгарію. Ставка податку на прибуток 10%. Працюй чесно і ніхто до тебе не прийде ніколи", - сказав один із власників групи підприємств, що експортують продукцію, в тому числі в ЄС.

Тим часом в Україні у другому півріччі 2014 року загальна кількість перевірок зменшилася майже втричі - до 223,6 тис. Але, переважно, за рахунок дії мораторію, який діє з серпня 2014 по червень 2015 року. У 2012 році контролюючі органи бізнес перевіряли понад 2 млн разів, а в 2014 році - 867,3 тис.

У той же час, з моменту введення мораторію, зазначив заступник голови Федерації роботодавців України (ФРУ) Олексій Мірошниченко, контролери все одно знаходять обхідні шляхи для проведення перевірок. Підставами для виходу на контрольні заходи під час дії мораторію є: рішення уряду; звернення суб'єктів господарювання; доручення правоохоронних органів.

Контролюючі органи масово звертаються до Кабміну з проханням надати дозвіл на проведення перевірок. Такі рішення приймаються урядом "з голосу", пояснив Мірошниченко, без відповідної та належної процедури узгодження.

Так, зокрема під час дії заборони можливість перевіряти бізнес отримали Нацкомісія з регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, ФДМ, Держфінінспекція. За спецдозволом від Кабміну перевірками вдалося охопити понад 1,7 тис. суб'єктів підприємницької діяльності.

При цьому, кількість перевірок, на які були отримані дозволи, відрізняються від фактично здійснених. Нацкомісія зв'язку отримала дозволів на 17 суб'єктів ринку телекомунікацій, а реально провела 64, з яких майже половина - позапланові. Держфінінспекція 212 і 4,4 тис відповідно.

Взагалі без схвалення уряду більше 11,1 тис. разів виходили ДержНС, 20,7 тис. - фонди соцстрахування з тимчасової втрати працездатності та від нещасних випадків на виробництві.

У топ-3 за кількістю перевірок під час дії мораторію, зокрема, позапланових потрапили Пенсійний фонд, Фонд страхування від нещасних випадків на виробництві, Держветеринарна і фітосанітарна служба. Серед лідерів за позаплановим виходом до бізнесу ще й санітарно-епідеміологічна служба.

Відзначимо, що останні дві служби були ліквідовані ще на початку вересня минулого року. 24% від усіх проведених планових перевірок належить дев'яти ліквідованим держорганам.

Начальник управління правового забезпечення Держветеринарної та фітосанітарної служби Анжела Негода пояснила РБК-Україна, що ні ліквідація служби, ні реорганізація її в Службу безпеки продуктів харчування та захисту прав споживачів ще не почалися. "Кабмін не призначає главу реорганізаційної комісії. У нас звільнений і голова, і заступники, а голова комісії не може бути нижче заступника. Кожну середу (засідання Кабміну, - РБК-Україна) чекаємо, що призначать", - сказала Негода.

А на перевірки фахівці виходять лише за дорученням Кабміну з мотивацією, наприклад, що певна продукція несе загрозу життю, запевнила вона. З правоохоронними органами, розповідає Негода, фітосанітари працюють в якості експертів при відборі і аналізі зразків в рамках кримінального провадження.

Свою причетність до перевірок заперечують і в Пенсійному фонді. Голова правління ПФУ Олексій Зарудний сказав, що коли право адміністрування ЄСВ було передано в податкові органи, то ПФУ на перевірки виходити не може.

"Єдине, коли ми працюємо з підприємствами, це коли перевіряємо документи, які подаються людьми для призначення пенсій. І все це звірки, а не перевірки, за згодою підприємств, - уточнив Зарудний. - Якщо підприємство не згодне провести звірку, то таких прав у нас немає".

Лідером за сумами накладених на бізнес фінансових санкцій є Антимонопольний комітет. З 288 млн грн штрафних санкцій, накладених за друге півріччя 2014 року, АМКУ належать майже 98 млн грн.

За словами в. о. голови АМКУ Миколи Бараша, з серпня 2014 року комітет не провів жодної перевірки. "У нас є можливість отримання заяви, можливість опитування в тому числі і держорганів, асоціацій, призначення експертиз. А такий вид перевірки для отримання доказів в рамках виявлення, наприклад, картелів, чи не ключовий. Тому у нас дуже різко впали показники щодо антиконкурентних узгоджених дій. Ми фактично позбавлені головного інструментарію в боротьбі з картелями. Адже ми не проводимо перевірки, ми розслідуємо справи", - сказав РБК-Україна Микола Бараш.

Тим часом, бізнес просить продовжити мораторій до кінця 2015 року, перевірити контролюючі органи, які порушили мораторій, і залучити керівників до дисциплінарної відповідальності, а також встановити контроль за рішеннями Кабміну з видачі дозволів на перевірки.

"Існує проблема в площині взаємин великого бізнесу і влади. Контролюючі органи знаходять лазівки, адже нормативна база дозволяє маневрувати. Перевірки називають звірками і більшість контролюючих органів намагаються виправдати своє існування", - додав голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.

Також він вважає, що необхідно посилити роль Держрегуляторної служби, зокрема, в плані прав вимог обґрунтованості перевірок.

За словами голови парламентського комітету з питань промислової політики і підприємництва Віктора Галасюка ("Радикальна партія") питання продовження мораторію буде розглянуте: "Будемо зважувати наступні кроки щодо недопущення утиску підприємництва".

Депутат уточнив, що найближчим часом планується прийняти законопроект №1069, про так звану "регуляторну гільйотину" або "регуляторне перезавантаження". Суть цього законопроекту полягає у скасуванні положень 91 закону, які стосуються отримання бізнесом дозвільних документів або регулюють господарську діяльність.

"Так можна вирішити подібні питання докорінно", - резюмував Галасюк.