Рішення Конституційного суду (КСУ) про скасування контролю за е-деклараціями чиновників викликало акції протесту під судом і конституційну кризу в країні. Президент Володимир Зеленський пропонує розігнати чинний склад КСУ, а його останнє рішення визнати юридично нікчемним. Чим обернеться для України гостре протистояння гілок влади – в матеріалі РБК-Україна.
Ще на початку поточного року РБК-Україна писало про протистояння, що намічається між Офісом президента Зеленського та чинним складом КСУ, який на старті "підрізав крила" турборежиму Зе-команди.
До кінця року ця ситуація вилилася в повноцінну політичну і юридичну кризу. Мало того, що суд повністю "зніс" статтю Кримінального кодексу про відповідальність за брехню в декларації, так він ще й позбавив Національне агентство з запобігання корупції (НАЗК) повноважень перевіряти е-декларації всіх чиновників, моніторити їхній стиль життя і відстежувати конфлікт інтересів.
Через рішення суду НАЗК оголосило, що закриває Єдиний реєстр електронних декларацій, яякий невдовзі знову відкрило після відповідного рішення Кабміну. Крім того, позбавлення ключової частини повноважень Агентства заблокувало призначення чиновників на всіх рівнях. Адже кандидати на вакантні посади у держсекторі зобов'язані отримати у НАЗК довідку про проходження спецперевірки.
Різка реакція західних дипломатів і хвилювання в українському суспільстві змусили Зеленського екстрено скликати засідання Ради національної безпеки і оборони. Ключовий підсумок засідання РНБО – звільнити всіх суддів КСУ. Але проблема в тому, що цей сценарій суперечить Основному закону, оскільки звільнити суддів Конституційного суду можуть тільки вони самі.
Володимир Зеленський назвав рішення КС проявом змови частини старих еліт і олігархів проти нього і країни. У минулий четвер він вніс у Раду проект закону (№4288), яким запропонував визнати рішення КСУ від 27 жовтня юридично нікчемним, тобто відновити всі скасовані норми е-декларування і всі функції НАЗК. До того ж, згідно з проектом, Зеленський хоче припинити повноваження усього складу суддів Конституційного суду.
Як розповів РБК-Україна співрозмовник в керівництві "Слуги народу", такі різкі дії – ідея самого Зеленського. "Президент був дуже обурений, між КСУ та Банковою була нормальна комунікація, зустрічі в робочому форматі і т. д. Ніхто не чекав, що суд візьме і так різко все скасує", – сказав співрозмовник видання.
З пояснювальної записки до законопроекту випливає, що рішення суду щодо електронного декларування було написано без належної мотивації. Також зазначено, що вердикт був винесений в умовах реального конфлікту інтересів суддів.
До речі, як мінімум п'ятеро суддів КСУ з 15 були або найближчим часом могли стати фігурантами розслідувань НАЗК. На суддю-доповідача Ігоря Сліденко склали адмінпротокол за те, що той вчасно не вніс у декларацію свою зарплату. А до голови КСУ Олександра Тупицького виникли питання у зв'язку з тим, що в 2018 році він придбав ділянку землі в Криму і не вніс її в декларацію.
Глава КСУ Олександр Тупицький (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)
І Сліденко, і Тупицький не приховують, що були незадоволені розпочатими щодо них розслідуваннями. Саме наявність у Антикорупційного агентства, як органу виконавчої влади, повноважень контролювати суддів стала наріжним каменем горезвісного рішення КСУ. Їх основний аргумент – одна гілка влади не повинна втручатися в справи іншої і контролювати її.
Суддя Сліденко заявив, що ще на початку жовтня до нього почали надходити погрози з Офісу президента. У зв'язку з цим він написав заяву про відставку, яку, щоправда, притримав аж до поточного моменту. У ОП інформацію про погрози судді заперечують.
"Дуже дивна заява від судді-доповідача Сліденка. Безумовно, не було і не може бути ніяких дзвінків з Офісу з погрозами. Тому що це в принципі неможливо", – сказав РБК-Україна радник голови ОП Михайло Подоляк. На його думку, ця інформація є фейком, який судді КСУ використовують, щоб піти від відповідальності.
Голова Конституційного суду Тупицький про погрози не заявляв, але зазначив, що наполегливо хотів би поспілкуватися з Зеленським щодо поточної ситуації та виходів з неї. Дії глави держави він назвав "такими, що мають ознаки конституційного перевороту".
Секретар РНБО Олексій Данілов, в свою чергу, вважає, що рішення КСУ "спрямоване на знищення української державності" і заявив, що воно було прийнято "за участі країни-агресора", тобто Росії. Намір Зеленського розігнати цей склад суду секретар Радбезу також підтримав.
Міністр юстиції Денис Малюська назвав запропонований президентом проект закону найоптимальнішим виходом із ситуації, а представник Зеленського в КСУ Федір Веніславський зазначив, що розгін суддів-конституціоналістів буде відповідати "цінностям Конституції" у наявних "екстраординарних умовах".
Представник парламенту в КСУ Ольга Совгиря ("СН") визнає, що президент обрав не юридичне, а політичне вирішення питання, і що це несе певні ризики для майбутнього держави. Вона розраховує, що правовий комітет розгляне проект вже в середу, 4 листопада. Совгиря не виключає, що між читаннями депутати внесуть правки в документ.
"Ця ситуація має не тільки правову, але і політичну сторону, звичайно, ризик є, але ніхто ніколи не чекав, що КСУ прийме таке рішення, через яке буде така негативна реакція суспільства, західних держав, міжнародних організацій, які підтримують Україну", – пояснила вона РБК-Україна.
В Україні вже були ситуації, коли кризи доводилося вирішувати саме політико-правовими рішеннями, каже Совгиря. Як приклад вона наводить низку рішень парламенту після Революції гідності. На її думку, у випадку розгону КСУ новий склад можна буде сформувати до середини наступного року.
"Це легко порахувати, у законі про КСУ всі терміни визначені: і подання кандидатур, і проведення конкурсів, це від трьох до шести місяців. Але слід мати на увазі, що, звичайно ж, COVID вносить корективи", – додала Ольга Совгиря.
Увечері в п'ятницю, 30 жовтня, партія "Слуга народу" вийшла із заявою, в якій перерахувала три можливих варіанти виходу з кризи: відставка суддів КСУ за власним бажанням, вирішення проблеми через "вулицю" і ухвалення законопроекту Зеленського.
"Перший шлях є нереалістичним, враховуючи поведінку суддів протягом цього тижня. Другий шлях створює додаткові небезпеки для державності. Тому третій шлях виходу з кризи залишається безальтернативним", – заявили в президентській партії.
Кілька співрозмовників у владі підтвердили РБК-Україна, що станом на понеділок головним робочим варіантом залишалося прийняття законопроекту президента. Але ключова проблема, над якою Банкова працювала всі вихідні – пошук 226 голосів "за" у сесійній залі. Адже не всі депутати монобільшості готові беззастережно підтримати цю ідею.
"У понеділок буде засідання фракції з цього питання, будемо приймати рішення. Поки однозначної позиції немає. Особисто я буду пропонувати альтернативне вирішення ситуації, що склалася. У нас вже були прецеденти, коли КСУ скасував відповідальність за незаконне збагачення, і після того, як президент вніс відповідний законопроект, ми його підтримали і відповідальність відразу ж повернули", – сказав виданню депутат від СН Олександр Качура.
Акція протесту під КСУ минулого тижня (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)
Співрозмовник в керівництві фракції розповів, що навряд чи варто розраховувати на голоси депутатів СН, яких прийнято пов'язувати з Ігорем Коломойським. З іншого боку, там розраховують на допомогу депутатської групи "Довіра". Як сказав РБК-Україна нардеп з "Довіри" Андрій Іванчук, в понеділок група збереться на засідання і визначиться зі своєю позицією щодо законопроекту.
На Банковій не розраховують на голоси від "Опозиційної платформи "За життя" та групи "За майбутнє". Саме ці депутати і були авторами того самого подання до КСУ з приводу декларування. Нардеп від ОПЗЖ Нестор Шуфрич підтвердив виданню, що фракція не підтримає законопроект.
"Більше того, я припускаю, що Верховна рада почне розслідування щодо вивчення обставин такої ініціативи на предмет відповідності чинному законодавству, і чи не підпадають такі дії під кримінальну відповідальність", – сказав Шуфрич.
Інші фракції також виступили з різкою критикою президентської ініціативи. Лідер "Європейської солідарності" Петро Порошенко взагалі звинуватив Зеленського в тому, що справжній сенс його ідеї – "сформувати кишеньковий Конституційний Суд".
Співголова фракції "Євросолідарності" Ірина Геращенко визнає, що рішення КС ставить перед Україною зовнішні і внутрішні загрози, але, на її думку, ідея Зеленського з розпуском суду – схожа на гасіння пожежі бензином.
"Це значить ще більше посилювати ризики, а не шукати вихід із ситуації. Зеленський як гарант Конституції має шукати конституційні шляхи виходу з ситуації. Завтра він візьме і своїм указом розпустить кілька фракцій у парламенті. Це все пахне узурпацією влади", – заявила вона в коментарі виданню.
Геращенко вважає, що треба шукати інший законний, нехай і не такий швидкий метод виходу з кризи: вносити зміни в законодавство, потім – в Конституцію, а також закликати суддів КС добровільно піти з посад.
У "Голосі" також не готові підтримати законопроект президента у такому вигляді. "Треба шукати оптимальний вихід із ситуації, а не перше, що потрапило під руку. Цей законопроект в його нинішньому вигляді несе багато ризиків, які можна було б зняти, якщо провести відповідні консультації. У нинішньому варіанті він приносить більше ризиків, ніж вирішує проблемні питання", – сказав РБК-Україна нардеп від "Голосу" Ярослав Юрчишин.
Депутат від "Батьківщини" Сергій Власенко в розмові з виданням назвав президентський законопроект про КСУ "очевидно неконституційним і таким, що не відповідає базовим принципам права".
"Я вірю в теорію "юридичного бумеранга". Після цих дій до Зеленського прилетить юридичний бумеранг, коли і в якій формі – я не знаю, але це точно станеться. Базові для держави інституції, як КСУ, не можуть бути атаковані в абсолютно нігілістському, анархічному стилі", – сказав Власенко. Депутат стверджує, що значна частина критики на адресу рішення суду безпідставна.
В критиці президентської ідеї одним махом розпустити КСУ активно апелюють і до позиції європейських структур. Зокрема, до листа керівника Венеційської комісії Джанні Букіккіо та президента GRECO (орган Ради Європи з антикорупційного моніторингу) Маріна Мрчели, в якому ініціативу Зеленського називають "грубим порушенням Конституції".
Від структур Європейського союзу офіційної реакції поки не було, хоча група депутатів Європарламенту вийшла з відкритим листом, в якому навпаки, підтримала реакцію Зеленського на те, що відбувається.
"Звичайно, європейці не будуть прямо виступати за проект 4288, але для них головне результат, відновлення нормальної роботи антикорупційних структур, тому на якісь моменти вони можуть і закрити очі", – сказав співрозмовник видання в керівництві "Слуги народу".
Перед Зеленським стоїть непростий вибір щодо майбутнього КСУ (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)
Подальший розвиток подій у цій історії залежить не тільки від того, чи зможе Банкова знайти 226 голосів за радикальний президентський законопроект, але і від подальших дій самого КСУ.
"Судді явно злякалися, і реакції вулиці, і жорсткості президента. Але наскільки цього переляку вистачить – невідомо. У них дуже різна мотивація при прийнятті рішень: і партійні "побажання", і якісь особисті образи і так далі. Крім того, комусь ще нашіптують у вуха, що вони, мовляв, приймають рішення в інтересах народу, а всі ці декларації – вимога МВФ і взагалі зовнішнє управління", – сказав інформований співрозмовник видання.
Цілком можливо, що подальша лінія поведінки КСУ проясниться вже найближчим часом. Вже завтра, 3 листопада, суд продовжить розгляд питання про конституційність закону про мову. А ця тема потенційно може підірвати суспільство ще сильніше, ніж історія з деклараціями.