ru ua

Біг на місці. Що заважає переговорам з МВФ і чи є у влади план "Б"

Біг на місці. Що заважає переговорам з МВФ і чи є у влади план "Б" У Кабміні Шмигаля поки не шукають альтернативу МВФ (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Критика про поки що безрезультатні переговори з МВФ змушує владу говорити про запасні варіанти, де брати гроші. І хоча у Мінфіні запевняють, що альтернативи не шукають, експерти допускають, що уряду доведеться вже скоро виходити на зовнішні ринки з розміщенням єврооблігацій. Чому виникли зволікання з траншем від МВФ і чому не варто поспішати брати у борг – у матеріалі РБК-Україна.

Переговори України та МВФ зайшли у глухий кут. Подібне враження у багатьох склалося після роботи місії Фонду. Її підсумок не приніс уряду бажаного результату – домовленості про перегляд програми stand-by. Без угоди на рівні персоналу (staff level agreement) питання по Україні не винесуть на раду директорів МВФ. Іншими словами, грошей найближчим часом чекати не варто.

Публічно сторони уникають різких формулювань, ретельно підбираючи слова для оцінки минулих переговорів. У МВФ кажуть, що дискусії тривають. У такому ж ключі висловлюються й представники української влади, запевняючи у тому, що країна має намір зберегти програму і виконати взяті на себе зобов'язання.

Камені спотикання

Місія МВФ почала роботу у режимі онлайн у грудні. Новина про те, що уряд і Фонд починають підготовку до перегляду програми, додала оптимізму інвесторам. Мінфін буквально перед початком роботи місії зумів вигідно розмістити єврооблігації. До того ж ЄС (також до рішення про місію) виділив 600 млн євро – половину траншу, раніше відкладеного, у тому числі через зволікання з МВФ.

"Це (початок роботи місії, - ред.), звичайно, допоможе нам у залученні так званих коротких запозичень до моменту отримання основної суми кредиту", – говорив прем'єр-міністр Денис Шмигаль у кінці минулого року.

Після новорічних свят місія продовжила роботу. А через кілька тижнів постійний представник МВФ в Україні Йоста Люнгман повідомив, що за підсумками роботи місії не вдалося домовитися про перегляд програми, підкресливши, що для цього потрібен більший прогрес у переговорах.

Що заважає перегляду програми? У Мінфіні на запит РБК-Україна вказали на кілька проблемних питань. Ключове – відновлення антикорупційного законодавства. КС ще минулої осені визнав неконституційними деякі положення законів про Національне антикорупційне бюро (про те, що президент не може призначати директора НАБУ), а також скасував статтю Кримінального кодексу про недостовірне декларування. У грудні Верховна рада відновила відповідальність за брехню у деклараціях, але без санкції про позбавлення волі.

"Оскільки запровадження антикорупційного законодавства було нашим зобов’язанням не тільки в рамках поточної програми, а й умовою попередніх програм МВФ, рішення КСУ призвели до порушення умов меморандумів, тому ліквідація цих порушень є логічною умовою для продовження співпраці з Фондом", - пояснили у Мінфіні.

Біг на місці. Що заважає переговорам з МВФ і чи є у влади план "Б"

Денис Шмигаль і Володимир Зеленський (Фото: kmu.gov.ua)

До того ж влада затягнула з виконанням одного з пунктів меморандуму МВФ, який стосувався Вищої ради правосуддя (ВРП). Україна взяла на себе зобов'язання запустити роботу нової комісії для попередньої перевірки потенційних кандидатів у ВСП і їх оцінки.

Проект закону про ВРП президент вже вніс у Раду, нагадали в Мінфіні. До речі, це сталося вже після завершення роботи місії. Приблизно тоді ж Кабмін і собі подав у парламент законопроект щодо відбору директора НАБУ, про що раніше писало РБК-Україна.

Дискусії влади та МВФ, за інформацією видання, серед іншого, зводяться до того, скільки представників у конкурсні комісії з відбору членів ВРП і керівника НАБУ зможуть делегувати фінансові донори. У владі публічно уникають конкретики з цього питання. Але напівнатяками дають зрозуміти, що не бачать необхідності у тому, щоб за західними партнерами залишалося вирішальне слово.

Володимир Зеленський, не вдаючись у деталі, цього тижня заявив, що є деякі пропозиції міжнародних партнерів, з якими він як глава держави не згоден.

"Для МВФ у цій історії, наприклад, не стільки важливий Артем Ситник, скільки те, як будуть обирати нового директора НАБУ, щоб він був політично рівновіддаленим і незалежним. Мабуть, у них є підстави вважати, що буде інакше", – сказав співрозмовник видання, знайомий з подробицями переговорів.

Ще одне проблемне питання – ціна на газ. Запуск ринку газу також був частиною умов минулих програм МВФ. І тимчасове обмеження ціни, яке влада запровадила на початку року, суперечить цим умовам, визнали у Мінфіні.

"Інше питання, що ситуація вимагала негайної реакції уряду і зараз ми шукаємо найкращий варіант, як для населення, так і для бюджету", - заявили у міністерстві.

Інформований співрозмовник видання впевнений, що якщо справа була б тільки у ціні на газ, то сторони могли знайти спільну мову та успішно завершити перегляд програми. "Є комплекс проблем, яких стає більше. І якщо влітку здавалося, що перегляд буде легким і технічним, то тепер доводиться повертатися до питань, про які, як здавалося, вже давно забули", – пояснило джерело.

Де брати гроші

І хоча очевидного прогресу у переговорах немає, у владі не бачать приводу посипати голову попелом. У Мінфіні пояснили РБК-Україна, що переговори з МВФ щодо перегляду програми не припинялися. Консультації з експертами Фонду проходять по кілька разів на тиждень у режимі відеозв'язку. У міністерстві також запевняють, що мова про дострокове завершення програми не йде, так само як і не було спроб домовитися про нову угоду.

"Програма є чинною і ми продовжуємо забезпечувати виконання взятих в рамках поточної програми зобов’язань", - запевнили видання в Мінфіні. Там нагадали, що держбюджет ухвалювали з розрахунку, що країна буде виконувати програму та отримувати за нею транші. "Інших сценаріїв поки що не розглядаємо", - уточнили у міністерстві.

Володимир Зеленський підтвердив, що Україна налаштована продовжувати програму та отримати у цьому році гроші. Якщо ж цього не станеться (але Зеленський впевнений, що транш буде), то, за словами президента, у влади завжди є і план "Б" і план "В".

Запасний план, про який згадав президент, цілком логічний, навіть попри те, що в базовому сценарії влада розраховує на співпрацю з МВФ, сказав РБК-Україна радник глави держави з економічних питань Олег Устенко. Під планом мається на увазі вихід на ринки запозичень з випуском держоблігацій.

"Внутрішній ринок зараз виглядає краще. По-перше, тому що це гривня. По-друге, це відносно недорогий ресурс. Реальні процентні ставки, за якими Мінфін позичає гроші, не такі вже й високі. Якщо припустити, що інфляція за підсумками року буде близько 7% – а вони на внутрішньому ринку розміщуються під 11% – реальна ставка буде близько 4%. Це навіть дешевше, ніж те, що можна було б отримати на зовнішніх ринках", – сказав Устенко.

Нерезиденти продовжують вкладати кошти у гривневі облігації, попри відсутність позитивних зрушень у співпраці країни з МВФ, каже старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович. Крім того, за його словами, затримка у сезонному зміцненні курсу гривні залишає дуже привабливою "точку входу" для цієї категорії інвесторів.

"І хоча ми очікуємо, що і в лютому приріст портфеля іноземців знову складе близько 10 млрд гривень в місяць, як це було два попередніх місяці, це не означає, що така активність зберігатиметься і надалі", – зазначив Котович.

Біг на місці. Що заважає переговорам з МВФ і чи є у влади план "Б"

Володимир Зеленський з керівником МВФ Кристаліною Георгієвою (Фото: president.gov.ua)

Якщо потреби бюджету у фінансуванні дефіциту можна спробувати перекрити внутрішніми запозиченнями, то потребу у валюті для виплат по зовнішньому боргу не зможе покрити внутрішній ринок, упевнений експерт.

"І саме для поповнення валютних рахунків і забезпечення своєчасних виплат необхідно отримати офіційне фінансування (МВФ, ЄС, Світовий банк) і комерційне фінансування (єврооблігації та інші позики як позики Cargill F.S.I.)", – роз'яснив аналітик.

Вихід на зовнішні ринки на тлі триваючих консультацій з МВФ обійдеться уряду дорожче, ніж після досягнення угоди щодо перегляду програми, впевнений Олег Устенко. За його оцінками, ставка купона зараз може скласти до 7% річних.

"Вийти на ринок запозичення капіталу можна. Але чи варто це робити зараз, якщо ми перебуваємо у високому ступені впевненості, що наше співробітництво буде продовжено? Якщо ми зараз вийдемо і позичимо на зовнішньому ринку, то ми повинні будемо заплатити на один процентний пункт дорожче, ніж після того, як Україна вийде на раду директорів МВФ", – додав радник президента.

Устенко звернув увагу, що зараз немає жорсткого навантаження на уряд щодо зовнішніх виплат. Пікові платежі за держборгом настають у березні та вересні. Але на березень запас міцності вже сформований. "До вересня з високою часткою ймовірності питання по Україні буде винесено на засідання ради директорів МВФ і після цього ми зможемо виходити та займати під нижчий відсоток", – розмірковує економіст.

Тарас Котович погоджується, що угода з МВФ для інвесторів є своєрідним і досить важливим індикатором, щоб отримати оптимальні ціни при випуску єврооблігацій. Поки, за словами аналітика, відсутність угоди на рівні персоналу щодо перегляду програми не мала значного впливу на вартість позик для України.

Водночас дохідність по єврооблігаціям досить суттєво зросла через підвищення ставок за казначейськими зобов'язаннями США, говорить Котович. А тому новий випуск євробондів зараз вже буде більш дорогим для бюджету, ніж довипуск єврооблігацій у грудні 2020 року.

"Потрібно шукати вікно можливостей і здійснювати випуск на поточних умовах. Адже не факт, що після перегляду програми з МВФ ринкові умови будуть кращими для України, ніж зараз", – зазначив він.