Директор розбрату. Чому Ситника знову хочуть звільнити і що очікує НАБУ

Кабінет міністрів подав до парламенту законопроект про НАБУ. Він передбачає відсторонення Артема Ситника з посади директора Національного антикорупційного бюро. Попередні спроби депутатів, суддів і чиновників різного рангу домогтися його звільнення не увінчалися успіхом.Чи вийде на цей раз – в матеріалі РБК-Україна.

Спроби змістити Артема Ситника з посади директора НАБУ почалися ще за минулої влади. Так, у грудні 2017 року депутати правлячої коаліції "БПП" і "Народного фронту" розробили проект закону, який суттєво спрощував звільнення голови Антикорупційного бюро. Після різко негативної реакції міжнародних партнерів документ зняли з розгляду.

Крім того, в 2019 році поліція склала на Ситника адмінпротокол про корупційне правопорушення за незадекларований відпочинок на мисливській базі в Рівненській області. За це директора бюро оштрафували і внесли до реєстру корупціонерів. Зазначений факт неодноразово використовували депутати Ради вже нинішнього скликання, вимагаючи відставки директора НАБУ, але безуспішно.

Новий виток протистояння стався в другій половині 2020 року. Тепер вже на "вістрі атаки" виявилися представники судової системи. У серпні Конституційний суд визнав указ про призначення Ситника не відповідним Основному закону, а у вересні минулого року взагалі скасував більшість ключових норм закону про НАБУ.

Підстава для таких кардинальних дій суддів – це відсутність у Конституції повноважень президента призначати директора Антикорупційного бюро. Окружний адміністративний суд Києва "підхопив естафету" і в жовтні зобов'язав Мін'юст змінити в реєстрах дані про керівництво НАБУ.

Міністр юстиції Денис Малюська тоді заявив, що його відомство не має наміру виконувати таке рішення ОАСК. Сам Ситник пов'язав ці нападки з принциповою позицією детективів НАБУ в кримінальних провадженнях проти політиків, суддів і олігархів.

Президент Володимир Зеленський, в свою чергу, наприкінці осені пообіцяв послам G7, що рішення судів не вплинуть на роботу директора бюро. Однак Мін'юст у середині лютого вніс у Раду проект закону, який прямо передбачає відсторонення Ситника з посади.

Проблема в імені

Що пропонується в цьому документі? Новий законопроект забирає у президента право призначати директора НАБУ і передає його Кабміну. Саме бюро стане органом виконавчої влади "зі спеціальним статусом".

Змінюється і принцип формування конкурсної комісії для відбору нового керівника відомства. З неї виключаються представники парламенту і президента, їх функції переходять до РНБО та Кабміну.

Втім, найбільш резонансна норма захована в перехідних положеннях документа. Згідно неї, з моменту вступу в силу нового закону про НАБУ повноваження Ситника почне виконувати його перший заступник. Зараз цю посаду займає Гізо Углава. Тобто в разі прийняття законопроекту Ситник буде відсторонений на невизначений час.

Міністр Денис Малюська в коментарі РБК-Україна визнає, що всі проблеми навколо законопроекту впираються виключно в персону Артема Ситника. За його словами, депутати парламенту навідріз відмовляються врегулювати законодавчі прогалини у функціонуванні НАБУ.

Перший варіант документа, в якому не йшла мова про зміну керівника, був внесений у Раду в листопаді, але не пройшов навіть профільний комітет. Новий проект, на думку міністра, збалансований і головне – має великі шанси на підтримку депутатів через їх "вкрай негативне ставлення" до Ситника.

"В тому вигляді, в якому він (законопроект – ред.) зараз є, він може бути прийнятий досить швидко. З одного боку – тому що це виконання програми з МВФ, а з іншого – досить багато людей в Раді ненавидять Ситника і готові голосувати за що завгодно, лише б там тільки була норма, яка позбавить його повноважень", – розповів міністр РБК-Україна.

Малюська зазначив, що певний поспіх у діях уряду при підготовці цього документу присутній. Але він пов'язаний з тим, що прийняти закон про НАБУ потрібно до отримання траншу Міжнародного валютного фонду. За його словами, уряд вже близько місяця обговорює цей законопроект з МВФ і поки що одержав від нього тільки низку "технічних зауважень", але ніяких заперечень по суті документа.

Ключова дискусійна норма в цих перемовинах, каже Малюська, це процедура формування конкурсної комісії для обрання нового директора НАБУ, а не статус нинішнього голови. Міністр запевняє, що не звертає уваги на політичні та емоційні заяви депутатів, пов'язані з його законопроектом.

"Мені, насправді, не дуже цікаво, які у кого відносини з НАБУ, які емоції навколо цього вирують. Єдине, що мене цікавить в цій історії – це те, що ненависть окремих депутатів до голови НАБУ може нам додати необхідну кількість голосів, щоб прийняти хороший закон, який влаштує все експертне співтовариство", – заявив він.

Одностайність у парламенті

Задум міністра зіграти на особистому ставленні депутатів до персони Ситника, дійсно, може спрацювати. Так, більшість опитаних РБК-Україна представників депутатських фракцій і груп заявили, що не аналізували текст законопроекту (текст був опублікований на сайті Ради лише близько 12:00 в середу, 17 лютого, – ред.), але всіляко підтримують звільнення або відсторонення Ситника з посади.

Заступник голови комітету з антикорупційної політики Галина Янченко ("Слуга народу") відзначила РБК-Україна, що врегулювання законодавчих прогалин у діяльності НАБУ має бути важливіше будь-яких персоналій, в тому числі і Ситника. Вона закликає "мислити глобальніше" в цьому питанні.

"Я вважаю, що якщо ми приймаємо законопроекти про створення інституцій, то необхідно говорити про їхню долю, про їх роботу хоча б на 10-20 років, а не про конкретні прізвища. Про прізвища говорять ті люди, які не впевнені, що Україна – це гідна країна, в якій можуть працювати держінститути, а не ручне управління", – сказала вона.

Янченко підкреслює, що ситуація з Ситником повинна бути "врегульована" і приведена у відповідність до Конституції. При цьому вона визнає, що фракція і профільний комітет ще не розглядали законопроект Кабміну. Коли це може статися, ще невідомо.

У другій за чисельністю фракції парламенту – "Опозиційній платформі - За життя" (ОПЗЖ) – ще не обговорювали конкретний проект закону, але згодні з тим, що чинний директор НАБУ повинен покинути свій пост.

"Цю норму (про відсторонення Ситника, – ред.) ми підтримаємо в обов'язковому порядку. Ми підтримували раніше відповідні думки Конституційного суду та Окружного адмінсуду Києва про те, що Ситник не має права виконувати свої повноваження. Не розумію, чому досі це не було зроблено", – заявив виданню депутат від ОПЗЖ, член антикорупційного комітету Анатолій Бурмич.

Він також уточнив, що необхідно досконально вивчити нову процедуру формування конкурсної комісії по відбору директора НАБУ. За його словами, з цього процесу потрібно повністю виключити "грантоїдів" і представників міжнародних організацій. Поточний проект закону передбачає, що "міжнародників" в комісії буде троє з дев'яти членів.

В "Європейській солідарності" також ще не сформували єдину позицію щодо цього документу. Але представник фракції Олексій Гончаренко заявив РБК-Україна, що Артем Ситник однозначно повинен бути звільнений зі своєї посади.

"Його треба звільнити, тому що він визнаний українським судом корупціонером. Це неприпустимо, щоб корупціонер був директором Антикорупційного бюро", – сказав парламентарій.

У той же час він побоюється, що новий порядок формування конкурсної комісії може призвести до обрання директора НАБУ, підконтрольного президенту і його оточенню.

Нардеп від "Батьківщини" Сергій Євтушок також виступає за звільнення Ситника. Він апелює до того ж факту внесення директора НАБУ до реєстру корупціонерів. Крім того, депутат незадоволений деякими методами роботи детективів бюро, в їх числі провокація хабарів і прослуховування чиновників.

"Я особисто вважаю, що така людина, як Ситник, який знаходиться в реєстрі людей, які притягалися до відповідальності, не може очолювати такий орган, на який покладаються великі сподівання в боротьбі з корупцією", – заявив виданню нардеп. Але рішення фракції з цього питання ще не було, зазначив Євтушок.

Співголова депутатської групи "Партія "За майбутнє" Тарас Батенко відмовився висловити своє ставлення до долі директора НАБУ і відповідного законопроекту. "Ми ще не приймали рішення щодо нього на засіданні групи", – пояснив він.

А ось представник іншої депутатської групи – Сергій Шахов з "Довіри" вже визначився. Він зазначив, що безумовно підтримає урядовий документ і відсторонення Ситника.

"Від імені групи сказати не можу, але особисто від себе, я б взагалі розігнав всі антикорупційні органи і взагалі всі силові відомства. Тому що люди зараз не довіряють ні владі, ні Кабміну, ні парламенту, ні силовикам. Я голосував за всі ці антикорупційні органи, але на жаль не працює ні САП, ні ДБР, ні НАБУ", – заявив він.

Єдина фракція, яка принципово виступає проти внесеного проекту закону – це "Голос". Її представник, перший заступник голови антикорупційного комітету Ярослав Юрчишин вважає, що урядовий документ не тільки не вирішує проблеми в законодавстві про НАБУ, але і навпаки, додає їх.

На його думку, ухвалення закону призведе до "двовладдя" в бюро, оскільки перший заступник директора почне виконувати повноваження керівника, але діючий глава Артем Ситник не буде відсторонений від посади в установленому законом порядку.

"Насправді, законопроект дуже слабкий, технічно підготовлений дуже некоректно", – резюмував депутат в коментарі РБК-Україна.

Підкилимні ігри

Більш того Юрчишин запевняє, що даний законопроект з'явився зовсім не з метою врегулювати законодавство. За його словами, підготувати документ, що усуває Ситника від керівництва НАБУ, розпорядився особисто Володимир Зеленський. Нібито президент незадоволений тим, що бюро відкрило справу проти міністра охорони здоров'я Максима Степанова.

На початку лютого детективи НАБУ зареєстрували кримінальне провадження за фактом можливих зловживань керівництва МОЗ при закупівлі у Китаю вакцин від коронавіруса. Степанов назвав безпідставними звинувачення і заявив про спробу зірвати початок вакцинації в Україні.

"Зеленського переконало його оточення, а саме (голова Офісу президента, – ред.) Андрій Єрмак і (заступник голови ОП, – ред.) Олег Татаров, що саме діяльність НАБУ блокує постачання вакцини. Тобто просто збрехали йому. Відповідно, це була реакція президента на це", – стверджує депутат Юрчишин, не розкриваючи джерело такої інформації.

В Офісі президента заперечують звинувачення на свою адресу і спростовують зв'язок між розслідуванням про вакцини і законопроектом про НАБУ.

"Цей законопроект пов'язаний лише з тим, що ще з минулого року існує необхідність усунути невідповідності між нашою Конституцією і нормами закону про НАБУ. Можна як завгодно оцінювати рішення Конституційного суду (щодо закону про НАБУ, – ред.), але вони вимагають від законодавчого органу відповідної реакції. Власне Кабінет міністрів підготував законопроект – вже другий на цю тему", – пояснив виданню радник голови ОП Михайло Подоляк.

Питання про перспективи голосування за цей документ слід адресувати парламенту, упевнений він.

"Для президента і для всієї команди влади важливо в цій історії тільки те, що НАБУ повинно залишатися незалежним, політично нейтральним і ефективним органом для боротьби з корупцією", – додав Подоляк.

Конспірологічний зв'язок між справою про вакцини та проектом закону про НАБУ відкидає і автор документа – міністр юстиції Денис Малюська. Він стверджує, що законопроект був готовий ще 27 січня, тобто задовго до того, як з'явилося кримінальне провадження щодо Степанова. За його словами, документ тоді ж був переданий експертам МВФ і у ньому вже була норма про відсторонення Ситника з посади.

Міністр визнає, що західні посольства і міжнародні організації, крім МВФ, не були ознайомлені з текстом законопроекту до його публікації. Але пояснює це тим, що саме Фонд – основний партнер для комунікації з даного питання.

"Одночасно вести переговори з декількома стейкхолдерами – нереально, тому що хтось запропонує дискутувати одну правку, інший – другу, а у когось буде взагалі третє бачення. Це як грати в шахи одночасно з 4 гравцями", – зазначив Малюська.

У той же час, дипломат однієї з країн "Великої сімки" не під запис заявив РБК-Україна, що мало вірить у такі збіги. На його думку, законопроект Мін'юсту – чергова цілеспрямована атака на антикорупційну систему в країні.

"Ми вже бачили подібні речі. Зараз маємо чергову спробу – серед багатьох інших – підірвати антикорупційну інфраструктуру України, погоджену з її міжнародними партнерами. Ми знаємо, хто цим займається: групи корисливих інтересів і анти-реформістські сили, які намагаються збити Україну з її шляху до європейської інтеграції", – пояснив він.

На думку дипломата, атаки на бюро продиктовані загрозою "корумпованим корисливим інтересам" його опонентів.

Цю позицію підтримує і НАБУ. Прес-служба бюро 18 лютого оприлюднила заяву, в якій урядовий законопроект названий кроком до знищення відомства. Особливу стурбованість антикорупціонерів викликає "контрольний пакет", який отримає Кабмін при відборі нового керівника бюро і під час проведення його аудиту.

"Замість консолідації зусиль у боротьбі з топ-корупцією, ми вкотре стали свідками чергового об'єднання владного ресурсу для боротьби з НАБУ", – сказано в заяві.

Перший заступник директора НАБУ Гізо Углава, який в разі прийняття закону зможе стати керівником відомства, відмовився коментувати РБК-Україна своє ставлення до цієї ситуації.

* * *

Діяльність Антикорупційного бюро з самого початку його створення в 2015 році була під пильною увагою громадськості і політиків. На голови детективів і особисто керівника правоохоронного органу з одного боку сипалися звинувачення в "неефективності", з іншого – в політично мотивованих переслідуваннях.

Втім, спроби влади будь-яким чином переформатувати роботу бюро також поки не увінчалися успіхом. І це незважаючи на те, що термін повноважень Ситника закінчується в наступному році, а законодавчі "дірки" не дозволяють обрати йому наступника. У такій ситуації робота НАБУ дійсно може бути заблокована грунтовно і надовго.