Анатолій Матіос: Без листа Януковича у Росії не було би жодної підстави ввести війська в Україну

Про спецоперацію

- Чи всі ті податківці, які були спочатку затримані слідчими в ході спецоперації 24 травня, і кому потім Печерський суд визначав міру запобіжного заходу, внесли застави, встановлені судом?

- Наразі апеляції подані обома сторонами. Нами подані апеляції на ті рішення суддів, за якими тих, кого ми затримали були відпущені під особисте зобов’язання або з невеликими розмірами застави. Ми внесли апеляції, всі інші також внесли апеляції, оскаржуючи хто свій арешт, хто суму визначених судом застав. Я вважаю це нормальним змагальним процесом. Але для нас це провадження є принциповим з огляду на багато речей. А тому я переконаний у тому, що громадянське суспільство підтримає нашу роботу: і єврооптимісти, і стрімери, і недореєстрований "Рух нових сил". Так, як вони підтримували арешти у провадженнях САП та НАБУ. Я не маю нічого проти їх громадянської позиції, але зауважу, що у країні не повинно бути вибіркового поборення або ставлення до корупції. Корупція екс-податківців часів Януковича і Клименка однозначно стала рушійною силою і причиною подальшої війни і страшних смертей.

- Чи правда, що дані, які допомогли слідству, глава ГФС Роман Насіров передав ще кілька місяців тому?

- Насіров не був і не є суб'єктом кримінального провадження по екс-податківцях. Він не свідок по цієї справі , не залучений спеціаліст, він не давав жодних показів.

Щоб викрити всі зловживання, які коїлись в той час, коли Олександр Клименко очолював Міністерство доходів та зборів, потрібно було проаналізувати весь масив, а це сотні тисяч податкових декларацій, змін до декларацій, які є в електронних базах податкової служби. Сторонній доступ до цієї інформації, за законом, має виключно НАБУ. Оскільки НАБУ не розслідує і не може розслідувати цю справу, бо вона була розпочата прокуратурою, нам самим потрібно було проаналізувати всі ці бази. Доступу до них, за законом, ми не маємо. Зміни до закону вносити, щоб ми могли отримати це право та дослідити необхідні нам документи - неможливо. Тому за клопотанням генерального прокурора України Насіров взяв на себе відповідальність і виділив нам відповідні ресурси з відповідними фахівцями та доступом до всіх баз податкової. Без онлайн доступу до податкових баз, їх аналізу, проведення експертиз певних сегментів цих баз неможливо би було розкрити і зібрати докази відносно невеликої частини цих екс-податківців першої ланки. Справа продовжується, ми плануємо арешти.

- Тобто, Роман Насіров, образно кажучи, став теми дверима, через які ви і ваші слідчі увійшли в ГФС і зробили всю роботу?

- У державі досить жорстка система захисту інформації. Він не міг виступити дверима. Він просто зробив те, що до нього не робив ніхто. За усі 27 років незалежності , ніхто з податківців ніколи і нікому не давав без дозволу суду доступу до баз. Причому потрібен був дозвіл по кожному підприємству окремий. У такому випадку, якщо нами установлена якась структура, ми повинні були б підписати клопотання, йти до суду, роботи виїмку. А таких виїмок потрібно було робити відносно тисяч підприємств. Це наскільки би затягнулося? Це би було розслідування типу Горбатюка - вічно і безрезультатно (Сергій Горбатюк, керівник Департаменту спеціальних розслідувань ГПУ – ред.).

Ніхто не може прийняти таке рішення, крім голови Державної фіскальної служби. Я хочу більше сказати - те, що він прийняв таке рішення, ми ще минулого року обговорили з Ситником (Артем Ситник, директор НАБУ, - ред.), який єдиний мав доступ до податкових баз, і він був повністю в курсі, що Насіров дозволив нам цими базами користуватись. Насіров не дозволив нам самим прийти у податкову, але він виділив лінії електронної комунікації в Генеральну прокуратуру та найкращих спеціалістів. А стосовно того, що Насірову інкримінує НАБУ і САП – це зона відповідальності тих правоохоронців, які висунули йому підозру. Не можу давати цьому оцінку. І я переконаний, що вони обєктивно оцінюють ті докази, які зібрали, і в них є для того достатні внутрішні чи об'єктивні переконання та можливість доказати те, в чому його підозрюють. Це робота. Кожен її робить як вміє.

- Як довго йшла підготовча робота, скільки часу пройшло до затримання екс-податківців?

- Рік, рівно рік. Ви ( та і всі інші наші прихильникі, а також і критики) просто не уявляєте кількість зробленої моїми рідлеглими каторжної роботи… Мені важко вам пояснити обсяг обробленої, проаналізованої і вибраної ( як доказ) інформації. Уявіть - у нас в державі зареєстровано десятки тисяч підприємств, так от - 2/3 з них, особливо ті, що представляли реальний сектор економіки, великі платники податків, були примусово «загнані» у систему, яку придумав Клименко для збагачення сім'ї Януковича і себе. Ці підприємства були загнані на так звані «податкові майданчики». Нам прийшлося опрацювати і проаналізувати всі податкові декларації та зміни до них. А це все сотні тисяч рядків у електронних базах, які треба було перевірити. Всього цього неможливо було б зробити без ришення Насірова та роботи його фахівців. Я не остерігаюся говорити правду з однієї причини- я не знаю як би ми могли інакше зібрати документальні докази.

- Який розмір збитків ви встановили? Наскільки збагатилась сім'я Януковича і Клименко?

- Воно не все так просто. Те, що ми встановили і вже частково довели - в Україні за період "Януковича і Клименка" було створено і діяло 8 постійних «податкових майданчиків», якими керували і опікувались точно не останні люди у державі. Значна частина цих людей ( разом з безпосередніми виконацями, так званими своїми «смотрящими») і зараз у політиці. У тому числі - під куполом Верховної Ради.

Якщо нам вдасться розплутати справу до кінця, то ви побачите, що затримані нами екс-податківці - це перша, так звана низова ланка. Вони були лише інструментом примусу з виплатою їм з «общака» вкрадених грошей у розмірі 0,02% від загальної суми вкрадених грошей на території їх відповідальності. Слідству потрібно не лише оперативно, а і з доказами вийти на кінцевих бенефіціарів, які організовували роботу, змушували акумулювати та незаконними механізмами розподіляти собі та лише трішки державному бюджету через «майданчики» податкові надходження.

Нам потрібно не словами довести - хто саме примушував підприємства це робити через податківців. Це буде зробити дуже важко. Слідство їх знає, але знання того, що знає і Лещенко (Сергій Лещенко, народний депутат БПП – ред.), не являється доказом у суді. Вибіркові антикорупціонери ніколи ж не розкриють своїх джерел, бо перш за все посилаються на журналістську таємницю. Але пафосно написане у статті і написане у протоколі - це дві великі різниці. Людину не можна арештувати за переконаннями, її можна судити тільки на підставі доказів, які знайшли підтвердження в суді.

- Скільки депутатів, які були в "схемах Клименко", зараз знаходяться в парламенті?

- Я би дуже хотів промовчати, але скажу так - майже половина від загальної кількості діючих на той час 8 площадок. Ось і рахуйте та вгадуйте. Їх прізвища та коло інтересів у сфері фіскальної, митної та промислової ( в окремих її сегментах) політики загальновідомі. У свій час деякі навіть цілі фракції очолювали при любій владі.

- Чи правильно я розумію, що коли ви размотайте весь цей клубок, то до Верховної Ради підуть представлення на зняття з них депутатської недоторканності?

- Це мрія суспільства та бажання слідства, а от наскільки нам вдасться це зробити – побачимо. Це залежить від оперативного везіння, плюс сприяння з боку учасників процесу, свідків, підозрюваних, які перестануть ( а частина вже перестає) мовчати- тоді можна про це говорити.

Скажу так - от ми зібрали докази про майже 96 млрд гривень збитків внаслідок дій підозрюваних. Однак ми точно знаємо, що збитки значно вищі. Створювалися сотні, тисячі фіктивних підприємств, які трохи попрацюють, а потім зникали, і всіх їх треба відпрацювати. Податковий майданчик можна порівняти з пральнею, де всі підприємства економіки примусово перуть свої обігові кошти та податки. Цинізм схеми заключався в тому, що підприємства реального сектору економіки і платили за це незаконне прання ( а мали б не прати, а просто платити визначені податки) не державі, а найманим директорам ( податківцям) та директору ( Янукович, прем'єр, Клименко і "сім'я) цієї пральні. І так по кругу. Хоча кожен з директорів пральні по дорозі трішки крав ще і у подільників, або не отримував «зарплатні» і вимушений був красти у своїх господарів. А у цілому - вони обкрадали всіх громадян держави. Паталогічна жадоба до незаконного і гіпершвидкого збагачення і привела до цієї страшної і поки нескінченної війни на Сході та втраті Криму.

- Як вам вдалося операцію, яку ви вели рік, протримати в секреті, і про неї практично все дізналися тільки тоді, коли вертольоти почали приземлятись в Києві?

- 24 травня минулого року генеральний прокурор Юрій Луценко заслухав результати роботи Департаменту спеціальних розслідувань Горбатюка, який опікувався розслідуваннями справ і по Майдану, і по Януковичу. Луценко прийняв рішення, що у багатьох епізодах слідство Горбатюком здійснюється неефективно, а тому економічний блок правопорушень доручив розслідувати військовій прокуратурі. Це не є наша основна специфіка діяльності. А я точно не просив цих справ. На той час у військовій прокуратурі на всю територію держави було лише 167 ( !!!) слідчих, а у Горбатюка на той момент - 250 слідчих лише у його департаменті. Між нами відбулася достатньо жорстка і прагматична розмова і Луценко сказав - «це треба зробити". Ми з підлеглими сіли і почали думати як це виконати, тому що мало назватися грибом, треба відповідати його критеріям і якостям.

Рік тому нам таких «пожежних» завдань Луценко поставив багато. Зі всіма за рік, наголошую - за рік, ми справилися. У цьому переліку: держзрада Янковича - в суді; податківці міста Києва за незаконне відшкодування 3 млрд.грн. ПДВ - в суді; Сухомлин/Головач/заступники Нацбанку - в суді; заочний розгляд злочинів Курченка/Клименка - в суді; і майже 265 млн. грн. збитків від злочинів відшкодовано за цими обвинуваченими до бюджету "живими" коштами. Я даю загальну картину навантаження, щоб було зрозуміло не лише мультяшним персонажам з ЦПК.

Так от, за фактом діяльності «податкових майданчиків» мною була створена група військових слідчих та прокурорів. Нам було виділено окреме захищене приміщення, куди не мав доступу ніхто сторонній. Воно знаходиться в невідомому для широкого загалу місці, з охороною УДО, з картковим доступом. І ось ця, зовсім невелика група слідчих та прокурорів, працювала рік. На кінцевій стадії, коли ми зрозуміли, що нам потрібно готувати операцію з затримання, ми звернулися до оперативних підрозділів різних правоохоронних органів. Сталося так, що з деяких цих підрозділів і почався витік інформації. Ми робили багато різних оперативних та процесуальних «хибних фантомів», щоб побачити звідки «ллється», де у нас "дірка". Встановили. «Кротів» арештували. У результаті нам довелося змінити один правоохоронний орган, після чого я звернувся до міністра внутрішніх справ Авакова.

Як для людини, яка не має правоохоронного досвіду, він зумів дуже ефективно організувати у МВС та Нацполіції роботу Департаменту захисту економіки, співробітники якого допомогли з реалізацією та аналітикою. Дуже потужний департамент. Вважаю, що це кістяк Нацполіції. Там залишились чисті фанатики та профі правоохоронної діяльності. Їх не багато, це молоді хлопці, яким в середньому по 30 років. Але це аси оперативної роботи! На цей час - це метеори виконання доручень військових слідчих! Вони не засвітилися, роблячи "установки" на людей, які фігурують зараз як підозрювані. Шукали їх реальні місця проживання. Не спалилися, не допустили витоку інформації. А вдалося все тому, що кожен робив свою роботу, мізинець не знав про те, що робить великий палець. Це ази розслідування. Зазначу - в країні народилися нові і дієздатні оперативні підрозділи. Цього ще мало але це реальні ознаки не лише країни та території- це підтвердження наявності у нас Держави!

- Є якийсь факт, можливо при затриманні, під час розслідування який здивував вас своїм божевіллям?

- Мене б здивував вирок суду, який би був винесений у цій справі через 2 місяці. Оце би було найбільше здивування. Глибина глибин людської ницості, розчарування і рівень цинізму, з яким доводиться стикатися, вже перестав мене дивувати. Міняються декорації і швидкість подій, але все це вже було у світі. Мене єдине, що вразило, це якась така українська хуторянська звичка зберігати усе найдорожче і саме компрометуюче у телефонах та за місцем прожвання.

Від нас втік, залишивши сніданок на столі і гарячу каву, колишній голова Одеської державної податкової адміністрації Олександр Чорнобай. Ми йому підозру належним чином відправили, щоб він знав, що він підозрюваний, що він у розшуку. Там написано, що він підозрюється в тому, що приймав участь у злочинній організації Януковича по створенню і функціонуванню податкових майданчиків. Ну це ж треба довести, треба суд. А він втік. Видно побачив, що до нього їде кавалькада машин…

Так ось, коли ми почали робити обшук, то знайшли одну цікаву річ - обвинувальний акт ще від 2002 року за обвинуваченням голови районної податкової інспекції міста Макіївка Олександра Чорнобая у зловживанні службовим становищем, сприянні створенню фіктивних підприємств, ухиленні від сплати податків. Цей документ був підписаний на той момент прокурором міста Макіївка Рінатом Кузьміним. І оцей обвинувальний акт, з мокрим підписом, який мав би бути у кримінальній справі чи у суді, лежав у сейфі як найдорожчий папір пана Чорнобая. Ми не знайшли ніде в офіційних обліках, що він взагалі колись притягувався до кримінальної відповідальності. І от поясніть мені цю логіку… Податківець, який все життя « на гачку» зберігає як найдорожче обвинувальний акт про вчинені ним раніше злочини. Якийсь сюр.

- Ведеться його пошук?

- Маємо інформацію, що він в Україні поки шо - за офіційними даними кордону він не перетнув. Хіба що перебрався до Додона (Игорь Додон, президент Республики Молдова, - ред.) у Молдавію через Придністров'я. - Глава МВД Арсен Аваков рассказал о том, что тем, кто занимался и продолжает заниматься расследованием сейчас, начали поступать угрозы.

- Голова МВС Арсен Аваков розповів, що тим, хто займався і продовжує займатися розслідуванням зараз, почали надходити погрози. Яка найоригінальніша погроза вам надійшла після того, як пройшла спецоперація?

- Найоригінальніші погрози та епітети я читаю в публічних ЗМІ, а точніше в соцмережах - від ЦПК (Центр протидії корупції – ред.), від Шабуніна (Віталій Шабунін, голова правління ЦПК – ред.) та від частини інших правдолюбів і антикорупціонерів. А якщо серйозно, то погрози завжди прямі, примітивні і прості: "Тобі набридло жити?", "Твої діти вже виросли?». Вони були і є. З цим і живу. Саме основне скажу так - я не є прибічником бездумно плодити ворогів. Але ті, хто шлють мені погрози, кого ми затримуємо - це не мої вороги, я їх не переслідую за якісь особисті образи. Я хочу всім донести, щоб мене хоч трохи зрозуміли - той хто привів до війни і смертей українців, вони мають бути покарані. І моє завдання, мій обов'язок по роботі, моє глибоке переконання - ми повинні зібрати докази і судити цих людей.

Про справу Віктора Януковича

- Як ви оцінюєте процес у справі екс-президента Віктора Януковича, який звинувачується в державній зраді?

- Я не можу оцінювати суд, ми всі маємо можливість публічно спостерігати за судовими баталіями. Можу оцінювати тільки роботу своїх підлеглих - вважаю її зваженою, неупередженою, спокійною і дуже професійною. І Руслан Кравченко, і Максим Крим, які беруть участь у судовому засіданні, націлені на одне - максимально дотримуватись положень закону. У тому числі і насамперед- прав обвинуваченого ес-президента Януковича, щоб не було жодної підстави говорити про порушення його прав і дати привід оскаржувати рішення у ЄСПЛ. На даний момент ми спостерігаємо народження нового українського суду, який не є калькою судді Кірєєва, судді Вовка, які судили Юлію Тимошенко і нинішнього генерального прокурора. У нас є справедливий суд.

- В такому разі, чому сторона звинувачення виступає проти допиту Януковича за процедурою, передбаченою договором про міжнародну правову допомогу?

- Якщо би Росія визнала, що вона виконає екстрадиційне доручення і затримає людину, яка підозрюється в особливо тяжких злочинах, то за міжнародно- правовою допомогою, ратифікованою всіма країнами, у тому числі Російською Федерацією, нам повинні би були передати нашого громадянина, який підозрюється у вчиненні злочину. Янукович підозрюється, перебуває у розшуку, немає реального місця проживання, і Російська Федерація не збирається виконувати свої міжнародно-правові зобов'язання.

Суд надав обвинуваченому Януковичу максимальну можливість бути присутнім під час судового засідання через скайп-зв'язок. Більше того, тільки обвинувачений Янукович може просити суд для об'єктивності застосувати процедуру розгляду його справи судом присяжних. Ми бачимо, що інколи суд присяжних в Америці виправдовує при беззаперечних доказах прокуратури, бо є суб'єктивна думка присяжного… Сумніватися в обєктивності українських присяжних немає жодних причин. Але захист і обвинувачений відмовилися від такого свого права.

- Адвокати сказали, що вони не хочуть суду присяжних і сумніваюся, що це їх особиста думка.

- Адвокати можуть говорити що хочуть-це їх робота. Право на клопотання про судовий розгляд за участю присяжних - це виключно право тільки обвинуваченого Януковича. Прокурори ( задля дотримання прав обвинуваченого) нагадали обвинуваченому Януковичу його право на суд присяжних. Вони ним не скористались. Тому такими речами скрупульозного виконання норм закону під час досудового слідства та судового розгляду ми, цеглинка за цеглинкою, вибиваємо ті аргументи, на які нібито могли би посилатися адвокати у випадку оскарження судового рішення до ЄСПЛ, яке точно буде.

Не можу сказати нічого поганого про захисників- це грамотні фахівці та юристи. Так склалося віками, що адвокати повинні захищати всіх – від царя і до жебрака. Але ми всі знаємо, що адвокатська робота оплачувана, і ні для кого не є таємницею в юридичному середовищі, що кожне клопотання, кожна заява захисту має свій прайс. В Америці є погодинна оплата роботи адвокатів - 500 чи 1000 доларів, залежно від кваліфікації. В Україні склалася трішки інакша практика - тут заробіток йде від кількості поданих документів. Просте клопотання коштує 150 доларів. А якщо за судове засідання 200 клопотань внесли, то ось і порахуйте…

Це вічний процес, у якому зацікавлені всі, крім прокурора і суспільства. Прокурор хоче швидкого, незалежного, обєктивного та справедливого суду та невідворотності покарання. Захист хоче вічного захисту або виправдання клієнта. Згадуючи моїх земляків-євреїв з Чернівців, хочу нагадати той анекдот, коли Соломон, що був адвокатом, прожив життя, постійно ходив на засідання по одній справі, вивчив свого сина і ось коли пішов на пенсію, до нього приходить син і каже: "Батьку, я виграв ту справу, яку ти не міг закінчити все своє життя". А Соломон відповідає: "Який ти дурний, нічого ти не навчився. Я на цій справі сам жив, тебе виростив, вивчив, зробив адвокатом, а ти позбувся курки, яка несла золоті яйця".

- Коли Кравченко передав три томи обґрунтувань необхідності заочного засудження Януковича, адвокати їх проаналізували, і зрозуміли, що там більше 400 сторінок, скажімо так, юридичного сміття, яке не має безпосереднього відношення до обгрунтування: ксерокопії статей Кримінального кодексу, якесь листування. Навіщо треба було давати такі документи, які не підтверджують необхідність заочного засудження Януковича?

- Ви задаєте це питання трішки некоректно, будучи заангажованим публічною позицією захисту Януковича. Оцінку наданим доказам і обґрунтування процесуальним документам дає виключно суд. За процедурою прокурор повинен вручити такі самі копії і захисту. Питання захисту - як вони до цих документів ставляться для нас зрозуміле, але у нас дослідженням доказів, їх підтвердженням чи спростуванням займається суд. Зараз іде попереднє слухання. Коли почнеться безпосередньо судовий розгляд, дослідження доказів, заслуховування сторін, дебати - от тоді ми і почуємо оцінку суду.

Єдине, про що скажу, про перелік свідків, які озвучували прокурори. Свідків будуть допитувати у відкритому судовому засіданні, але без публічної трансляції, тому що за всіма кодексами не може свідок слухати свідчення іншого свідка. Український закон надав пану Януковичу можливість чути свідчення у режимі скайп-зв'язку, він ним не скористався.

- В обвинувальному висновку є одне питання, на яке я до сих пір не можу знайти відповідь. Ті листи, які Янукович писав Путіну, датовані 1 березня. Фактично він перестав виконувати обов'язки глави держави після рішення Верховної ради 23 лютого. Як можна судити Януковича за держзраду, якщо на той момент він не був президентом?

- Якби все суспільство відкрило Гугл, то побачило би, що суб'єктом злочину, особливо тяжкого злочину "державна зрада" являється "громадянин України". Громадянства пана Януковича ніхто не позбавляв. Він до сьогоднішнього часу вважає себе легітимним президентом. І підписаний Януковичем лист із закликом ввести війська на територію суверенної держави Російська Федерація сприймала як звернення легітимного президента. Янукович притягується до відповідальності за державну зраду як громадянин держави Україна, і не має значення чи мав він на той час статус президента, чи не мав. Ще раз - суб'єктом цього злочину є громадянин України, який діяв у інтересах іншої країни на шкоду рідній Батьківщині. Тут немає ніякої колізії, ніякої дилеми.

- Не вдаючись в подробиці, які стануть відомі, як я розумію, в ході процесу, відомо, як Янукович писав той самий лист, в якому говориться: "Як законно обраний президент України звертаюся до президента Росії В. В. Путіна з проханням використовувати Збройні сили Російської Федерації для відновлення законності, миру, правопорядку, стабільності і захисту населення України »? ...

- Ручкою

- Смішно

- Точніше, він підписував ручкою, а текст писав, я переконанй, точно не він.

- Ви відновили ці обставини...?

- Так, конспірологічно, залучивши екстрасенсів від пана Гордона (сміється). Як можна поновити цю картину, якщо РФ відмовилася виконувати наше міжнародно-правове доручення і не дає нам жодних даних?! Але ми відновили картину всіх подій, які відбувалась у раді федерації і у держдумі Росії. Свідчення екс-депутатів Держдуми РФ пана Пономарьова, свідчення вбитого пана Вороненкова дали нам розуміння того, у якому поспіху, якими чартерами викликалися члени ради федерації, депутати державної думи для того, щоб врятувати репутацію країни-члена Радбезу ООН, для того щоб надати міжнародній спільноті хоч якесь обґрунтування про застосування військ на території суверенної держави. Обгрунтування виключно на підставі листа- запрошення обвинуваченого Януковича.

- Але ми судимо не раду федерацій, а Януковича, його дії. Так ось - де він писав листи Путіну, як, з ким, хто відправляв - ми це знаємо?

- Саме головне, що ці документи були надані, офіційно долучені до матеріалів засідання Ради безпеки ООН офіційним представником Російської Федерації паном Чуркіним. Всі ці документи завірені мокрими печатками секретаріату ООН, що взагалі-то не практикується у цивілізованому світі. Відряджені до Вашингтона в ООН прокурори, зокрема Руслан Кравченко, переконали працівників Секретаріату ООН завірити надані нашим дипломатам документи.

Без листа Януковича у Росії не було би жодної підстави ввести війська в Україну, не дивлячись навіть на проведений квазіреферендум. Не було б жодної підстави обґрунтувати анексію Криму. Це було б протрактовано як б пряма агресія РФ. А це вже інші наслідки і не лише санкції.

- Янукович і його адвокати заявляють про те, що він не може повернутися в країну, оскільки є загроза його життю. Він неодноразово згадував про кілька спроб замаху на нього. Чи так це? Чи були замахі?

- Відновленням хронології подій після від'їзду екс-президента з Києва - пересування до Харкова, потім у Донецьк, потім до Криму та у Росію - цим займається Департамент спеціальних розслідувань Горбатюка. Але хочу сказати, що у кримінальному провадженні по державній зраді допитана, у тому числі, охорона, яка була весь час з паном Януковичем. Частина охоронців поїхала з ним, але частина людей залишилась тут. До справи долучений оригінал розписки Януковича про те, що він відмовляється від державної охорони, яка була з ним весь період його каденції. Цю оригінальну розписку передав слідству міністр МВС Аваков.

- Тобто, замахів не було?

- Співробітники УДО, які вишколені на захист - це їх фах, їх робота - жодних даних про замахи або посяганння на життя Януковича під час допитів не надали, нічого такого не говорили. Вони заперечують факт або спроби замаху/замахів однозначно. Вони дали свідчення про розгубленість та панічний страх охоронюваної ними на той час особи.

Про Державне бюро розслідувань, Сергія Горбатюка і антикорупціонерів

- Для чого вам ДБР?

- Чому я номінуюся на керівника?

- Да

- Це для мене своєрідний виклик. Мені уже достатньо років (48 – ред.). Я прийшов у органи прокуратури майже у 27 стажером. А тепер у мене підполковники і полковники є у цьому віці, а я прийшов стажером. Рік ходив без звання, працюючи у загальному нагляді, а потім був слідчим. Через 11 років потому я не за гроші, а за свою, поки ніким не повторену роботу, став генералом СБУ. У мене є досвід. І коли у якомусь такому переломному віці ти розумієш трохи життя, є виклик збудувати щось нове. А ДБР – це і є у державі те нове, яке прийдеться створювати з нуля. Це фактично аналог передових загальносвітових і європейських правоохоронних інституцій. Структура, яка повинна забезпечувати непорушність базових державних позицій і принципів, невідворотність покарання, профілактики і недопущення її організованих форм, особливо у правоохоронній системі. Я вважаю, що це дуже амбітний шанс довести самому собі, що я можу.

Я, як і інші 19 колег, вже пройшов всі етапи і здав тести. Вважаю, що на достатньо високому рівні - 89 із 100. Залишилось пройти поліграф та кінцеву співбесіду з членами конкурсної комісії. Я не знаю жодного правоохоронця у державі вищої ланки, який би призначався на посаду лише після проходження всіх цих процедур. Я і тут, вибачте за нескромність, буду перший.

- Вам є що приховувати від поліграфа?

- У кожної людини є своя приватна зона, до якої не кожен хотів би заходити, навіть спогадами. Але інструкція про поліграф, яку повинен прописати і прийняти Кабмін, не стосується приватного життя. Ну, може от я палю, у мене залежність від паління, але це ж не впливає на роботу. Я передбачаю, що будуть різні питання, у тому числі контроверсійні питання про толерантне чи нетолерантне відношення до хабарництва чи ще якихось гострих речей. Я готовий на них відповідати.

- У нас політизована країна. Говорити про те, що критерієм для відбору кандидата є тільки дані тесту і нехай навіть поліграфа, не доводиться. На вашу думку, за пост глави ДБР буде все-таки вестися політична боротьба або ми станемо свідками небувалого явища, коли призначення відбудеться тільки за професійними якостями?

- Нагадаю, що кандидата обирає комісія, вносить кандидатуру Прем»єр, призначає - Президент. Не можу знати відношення членів конкурсної комісії суто до мене. Вони будуть керуватися своїми переконаннями, досвідом та якимось критеріями. Це їх право та обовязок. Але мушу зазначити, що ДБР буде єдиним у державі фактором стримування і противаг серед правоохоронних органів, який буде мати право розслідувати кримінальні провадження відносно співробітників НАБУ, правоохоронців і т д . А тому довіра до цього органу, до професійності, кадрового складу і результативності роботи буде мати надзвичайно велике значення як для держави, так і для суспільства.

Знаєте, є у нас такий от ментальний український підхід – "вірити серцем». Зазвичай свідома відповідальності людина обирає розумом. Прагматизм держави у тому і полягає, що при незручності тих чи інших персоналій держава повинна сповідувати лише державні інтереси, а не керуватися субєктивними "любов'ю" "серцем" чи вірою "у нашептану доброзичливцями правду". Комісія, як представник держави, повинна буде визначатися з критично важливими для виживання країни, яка воює , пріоритетами, а не уподобаннями сприйняття чи ні окремих персоналій.

Між сутністю слів від «балакати» до « діяти» - велика безодня. Ми не маємо права допустити безодню беззаконня. Я так думаю і так роблю. Можу чітко заявити, що те, що я роблю зараз, у тому числі остання спецоперація, - мені не соромно подивитись ні суспільству, ні підлеглим, ні керівництву в очі. Ніколи не робив підлість, щоб її вирішувати за будь-які меркантильні корупційні коврижки. Не навчений так, така у нас родина і мудрість поколінь моєї гуцульської фамілії. Маю розкіш бути сам собою. Я на біле кажу біле, на чорне - чорне. Інколи мовчу. Але це від того, що навчений батьками і життям ніколи і нікому не робити підлість. На тому і стою.

Український менталітет хуторянства, коли у тебе на хуторі має бути все добре, а у сусіда має бути гірше, він переслідує нашу країну, яка ще не стала державою. ДБР буде одним з основних скальпелів державного примусу і функціонування системи стримувань і противаг. Не можуть у нас бути одні праведні антикорупціонери, а вся інша держава, за замовчуванням, корупційна. Життя трохи складніше, ніж ЦПК з грантами і лозунгами про "продажну владу і прокуратуру". Такий зараз час, що частина суспільства вважає своїм святим обовязком щоденно «копати ногами» і крити останніми словами правоохоронну і судову систему.

Я досить добре розуміюся, що таке суди і судова система. Наведу дані глухих і мовчазних свідків, якими є статистика і цифри. У нас в державі має бути 8 тисяч суддів, а їх зараз є трішки більше 3 тисяч. Чи може при такому рості злочинності суспільство сподіватися на неупереджений, швидкий і справедливий суд? Ні. Тому що кожен суддя з району має навантаження від 100 до 500 справ. Це адміністративні справи, ухвали, обшуки, цивільні справи, кримінальні провадження, арештантські справи. Фізично кожне засідання треба призначити, не з'явився адвокат – засідання переноситься, захворів учасник процесу – знову переноситься. І у мене постає закономірне питання: чому суспільство хоче вичавити з правоохоронної системи те, на що вона не здатна з обєктивних причин?

Зараз наша держава, через тотальне реформування всього, не здатна судити у розумні строки. Це може робити тільки повністю укомплектований суд. Якщо б у нас можна було зробити так, наприклад - Центр протидії корупції, (уповноважений Шабунін), від єврооптимістів (великі фахівці-юристи уповноважений чи Лещенко чи Мустафа Найєм) і від органів прокуратури - Матіос. Зібралася трійка аналогу НКВС, заслухали журналістське розслідування, визначили – "винен", "розстріляти", "15 років тюрми", "електричний стілець". Частина суспільства нам би аплодувала, але так не може бути,це беззаконня, а має бути закон. Тому і «хромає» питання невідворотності покарання до злочинців. Але причини цього значну частину суспільства просто не цікавлять. Такий зараз час. В чомусь неповторний, а в чомусь страшний.

- Я намагався все інтерв'ю не помічати того, як ви шпиняєте антикорупціонерів, але от не любите ви їх ...

- Не так. Я сповідую ті самі принципи, що й вони. Я сприймаю, що все те, що погане і має нарив, треба вскривати, чистити, лікувати, і не допускати далі. Але якщо дії уповноважених на виконання функцій держави - прокурора, поліцейського, співробітника Служби безпеки, фіскала – вивчаються суспільством "під лупою", то деякі перетворили боротьбу з корупцією у підприємство, яке отримує прибуток на «сбербанківські» квартири за таку боротьбу. Але так не повинно бути, бо боротьба зі злом - це переконання, але не заробляння грошей. Немає святих людей, і я не безгрішний. Я люблю людей, які не лише говорять, але й діють. Одягти мультяшний костюм і постояти перед Верховною Радою – на те великого юридичного знання і освіти не потрібно. Це всього лише шоу за гроші. А зібрати докази, піти до суду і нести персональну відповідальність за прийняте процесуальне рішення - це робота. Ми її робимо.

- Знову ж таки - її видно. Вертольоти літають ...

- І про гелікоптери. Скажу так. За останні три роки, при одночасному реформуванні всіх правоохоронних органів, у суспільства виник до них певний скепсис, що вони "неспроможні", "недопрацювали", "неякісні". Тобто йде абсолютне хаяння інструментів держави, які надаються суспільством державі, щоб був порядок, щоб територія мала функцію держави. Саме дотримання прав затриманих осіб, своєчасне доставлення до суду, щоб обрати їм запобіжний захід і стало поштовхом для того щоб застосувати всі ресурси, які були у наявності у держави. Раніше, підняти авіацію на таку справу було неможливо - то пального не було, то підпис хтось не поставив. А зараз це відбулось, до честі Нацполіції, Державної прикордонної служби, і особисто міністра. Я не співаю панегірики Авакову. Може коли воно відбувалося, це було трохи пафосно, але держава показала, на що вона здатна і що вона точно є, як би хто не хотів зворотнього.

- До того ж показало в день, коли генеральний прокурор виступав у Верховній Раді з доповіддю, в якої підбивав підсумки своєї роботи за рік. Ну не збіг?

- Ви можете мені не вірити - це ваше право але це було абсолютне співпадіння. Ми готували спецоперацію, і вона мала бути на тиждень пізніше. Але коли в ніч з 22 на 23 травня, а виступ Луценка був 24-го, у нас одночасно троє чоловік покинули межі України, плюс почалися дзвінки-промацування з різних податкових інспекцій з питанням "чи правда, що військова прокуратура взяла 500 обшуків?", коли в Печерському суді почали задавати питання про можливі арешти усіх - від водіїв до секретарів, тоді ми зрозуміли, що нам треба діяти.

- А хто прощупував?

- Ми передбачаємо і знаємо, що тільки у систему «податкових майданчиків» були задіяні, мінімум, десь 250 фіскалів, не менше 100 співробітників СБУ і така ж кількість працівників прокуратури різних рівнів, у тому числі, керівництва ГПУ того часу.

Раніше при Радянському Союзі за такої кількості підозрюваних уже була б створена надпотужна слідча група, яка би займалася виключно цією справою. Військова прокуратура виступила ефективним, і теж, до речі новим органом, пожежником - коли "на зубах", на терпінні і на досвіді а, взагалі, на якійсь вселенській вірі, зробила те, що мав би робити якась окремий департамент ГПУ.

Горбатюк має все - від поліграфологів, психологів, комп'ютерників, слідчих - до відряджених прокурорських працівників з інших прокуратур. А нічого знакового за три роки, що б дало переконання суспільству про невідворотність покарання за злочини проти Майдану, нема. Я ще раз наголошую, що для мене основним критерієм спроможності досягнути результату чоловіка є слово, яке перетворюється дію, яка закінчується результатом. Так от, чоловік, який має всі зовнішні ознаки, але не може діяти і «народити» результат, називається «євнух». У нього все є, але воно не працює, не може привести до результату. Тому тих, хто за три роки не зміг «завагітніти» справедливістю, виплекати її і довести до результату народження обвинувального акту, який направлений до суду, я вважаю, що він відповідає цьому визначенню.

- Ви з Горбатюком за руку вітаєтесь?

- Так, звичайно.

- Навіть після цих слів? Про це ви перший раз сказали на якомусь з ефірів і як на мене, ці слова ні в які рамки ...

- Я ж не говорю про його фізичні чи фізіологічні особливості. Я образно кажу про сутність речей, наводячи аналогію. Це раз. Ми спілкуємось у абсолютно притаманній розумним людям манері. І пан Горбатюк знає про моє відношення до нього вже як рік - я був ініціатором його притягнення до дисциплінарної відповідальності за неможливість організувати роботу.

Що таке керівник департаменту? Він не може сам все робити, але надзвичайно важливо в ієрархії будь-якого колективу є організація роботи та контроль виконання, і результат, який покладається на керівника. І кадри! Кадри підбирав Горбатюк, за організацію роботи він відповідальний, а результати роботи є які є. Тому я й говорю про сутність проблеми, описуючи її образно. Як я зараз буду юридичними термінами розповідати що зроблено, що не зроблено...

У мене є до Горбатюка не риторичне питання: Як можна було двічі відправляти у Печерський суд заочне засудження по Клименку і забирати назад? Двічі направляв - суд двічі повертав. Він двічі помилявся з вказанням адреси, за якою була вручена підозра Клименку. Неналежно вручена підозра - це нонсенс і порушеня закону, що тягне неможливість притягненн особи до відповідальності. Людина може помилитися раз, але коли вона так само діє в другий раз, то або вона не переглянула, що вона відправила, або свідомо це зробила. Все, що здійснюється один раз, це прецедент, все, що відбувається два рази - це вже система. І таких нюансів внутрішньої кухні я міг би багато розповідати. Елементарні речі… Як можна проводити обшук у кримінальному провадженні по розслідуванні когось, наприклад Клюєва, через півтора року як справа знаходиться в провадженні? А обшук маєтку Клюєва, наче з космосу прилетіли і приземлились по сусідству біля Ляшка. Добре, провели обшук, далі що? Це спотворення і нехтування надією народу. Коли народ починає розуміти, що держава не спроможна, оце і є значення "євнух". Народ перестає цінувати державу і підкорятися принципам її функціонування і організації. Якщо продукуються пусті документи, то можна говорити про імпотенцію, або про неспроможність. Коли я про це говорю, я не маю на увазі фізичні особливості моїх колег. Я маю таку нетолерантну аналогію до результатів їх роботи.