Багато українців після президентських виборів і напередодні сезону відпусток зацікавилися ситуацією на валютному ринку, прогнозом щодо курсу гривні до долара і в цілому фінансово-економічною ситуацією в країні. Про те, що чекає економіку України в нових геоекономічних реаліях, перспективи розвитку валютного ринку, доходи населення, безпеку приватних інвестицій і багато чого іншого РБК-Україна поговорило з авторитетним фінансовим аналітиком України і Республіки Білорусь Вадимом Іосубом – старшим аналітиком компанії "Альпарі". Компанія "Альпарі", заснована в 1998 році, є найбільшим форекс-брокером України та СНД, одним з лідерів ринку в світі, який пропонує широкий спектр інструментів і сервісів для інтернет-трейдингу та інвестування. В даний компанії бренду обслуговують більше двох мільйонів клієнтів з 150 країн світу. У 2018 році торговельний оборот міжнародного фінансового бренду "Альпарі" перевищив 1,67 трлн доларів.
- Як президентські вибори вплинули на курс гривні до долара? Чи зросте попит на іноземну валюту в разі політичної нестабільності?
- Якщо коротко, то, цілком очікувано, ніяк не вплинули. Другий тур президентських виборів, власне кажучи, як і перший, не приніс сюрпризів. Переконливу перемогу Володимира Зеленського передрікали всі соціальні опитування. А дані екзит-полів з високою точністю збіглися з даними цих соцопитувань. Що, до речі, свідчить про відсутність серйозних махінацій, явного задіяння адміністративного ресурсу і т. д.
Ринки, в тому числі валютні, реагують на новини, а перемога Зеленського новиною не стала, це було очікуваною подією та курси валют враховували її заздалегідь. У понеділок, наступного дня після голосування долар незначно знизився до гривні на міжбанку та готівковому ринку. Порівняно з п'ятницею він втрачав близько 10 копійок, перебуваючи трохи нижче 27 грн.
Розвиток подій не свідчить про наявність ризику політичної нестабільності. Чинний президент Петро Порошенко визнав свою поразку і привітав Володимира Зеленського з перемогою. Ми вважаємо, що передача влади пройде без проблем, і з цього боку чекати дестабілізації валютного ринку не варто.
- Яку ситуацію на валютному ринку ви очікуєте влітку в сезон відпусток? І який ваш прогноз курсу гривні до кінця року?
- Якщо судить з досвіду попередніх років, літо – сезон затишшя на валютному ринку і період укріплення гривні, який, як правило, змінювався її ослабленням в кінці літа – початку осені. Звичайно, рухи гривні останні роки не є гарантією того, що саме так вона поведеться на цей раз, але цей сценарій найбільш вірогідний.
Що стосується поширеного уявлення, що влітку валюта може зростати через попит з боку туристів, що виїжджають за кордон, то воно просто не підтверджується практикою попередніх років. Якщо не буде якогось форс-мажору в економіці, або зростання політичної напруженості з сусідами, долар до кінця літа не покине діапазон 26-28 грн. За оцінками "Альпарі" до кінця року гривня навряд чи виросте вище 29 грн. Причому це навіть не прогноз на кінець року, а, скоріше, обмеження зверху.
Нагадаю, що більшість валют країн колишнього СРСР закінчили минулий рік по відношенню до долара США падінням. Лідерами зниження стали російський рубль (-17,09%), казахський тенге (-13,50%) і білоруський рубль (-8,66%). А от лідером зростання в минулому році опинилася якраз гривня, вона зміцнилася до долара на 1,37%.
Україні в минулому році допоміг цілий ряд факторів. По-перше, країна є імпортером вуглеводневої сировини, та торішнє зниження цін пішло їй на користь. По-друге, можна відзначити відносно сприятливі світові ціни на основні статті українського експорту, включаючи руду, чорні метали і сільгосппродукцію. Ну і по-третє, під самий кінець минулого року Україна погодила кредитну програму stand-by з МВФ на суму 3,9 млрд доларів, що також пішло на користь гривні.
- Наскільки ймовірне різке зростання цін зараз, після виборів? Які товари можуть подорожчати в найближчі місяці не тільки через політичні чинники, а, наприклад, через сезонних особливості?
- Як правило, літо – сезон уповільнення інфляції, так що можна говорити не про зростання цін, а про уповільнення зростання в літній період. Зокрема, це стосується в першу чергу плодоовочевої продукції. Зростання інфляції найчастіше буває пов'язане з монетарними чинниками, прискореним зростанням грошової маси, наприклад, у випадку різкого зростання зарплат, пенсій, порятунку банків або їх вкладників.
Останнім часом нічого подібного в економіці не спостерігається. Цим не грішило старе керівництво навіть у передвиборчий період, немає потреби займатися цим і новому керівництву – період популістських обіцянок, якщо вони і були, вже в минулому.
Єдиним винятком у цій картині можуть стати ціни на автомобільне паливо, що може бути пов'язано з скороченням поставок з Білорусі. Нещодавно Мозирський НПЗ — основний білоруський постачальник нафтопродуктів в Україну, заявив про вихід з ладу обладнання у зв'язку з постачанням неякісної нафти з Росії.
- Україна може втратити підтримку західних кредиторів, зокрема, МВФ, якщо новий президент, хто б ним не став, відмовиться від виконання непопулярних умов кредиторів перед парламентськими виборами?
- Не думаю, що в реальності новий президент України, Володимир Зеленський, буде повторювати щодо МВФ риторику свого кіногероя Голобородька. Співпраця з МВФ має для економіки України ключове значення, на нього зав'язані кредити інших міжнародних фінансових організацій, кредитні гарантії США.
Розрив цих відносин, припинення рефінансування боргів означало б нездатність України обслуговувати свої поточні зобов'язання і дефолт. А дефолт за зовнішніми зобов'язаннями б'є не тільки по кредиторах країни, він призводить до падіння курсу національної валюти і зубожіння населення. Так що співпраця з МВФ буде продовжуватися і при новому керівництві країни.
Тим більше що де-факто реальні умови МВФ не такі вже й страшні, більшість з них пов'язано з ефективною та дієвою боротьбою з корупцією. Не треба їх плутати з "таємними угодами" з "Слуги народу".
- Чим небезпечний для України розрив відносин із західними партнерами? Чи зможе країна в такому випадку обслуговувати і погашати свої зовнішні борги?
- На це питання частково ми вже відповіли, говорячи про перспективи співпраці з МВФ. Треба визнати, і це ні для кого не є таємницею, що Україна не зможе в разі повного розриву з західними кредиторами самостійно погашати і обслуговувати свій зовнішній борг. Так що ця співпраця повинна продовжуватися.
Однак цей стан речей не означає якогось катастрофічного становища країни. Майже будь-яка країна, яка виступає позичальником на світовому ринку, потребує рефінансування своїх боргів. Навіть така країна як США, постійно рефінансує свій зовнішній борг, робить нові борги, щоб погашати старі. Це нормальний, природний процес. Бажано лише хоча б частину боргу погашати з власних доходів, щоб з часом боргове навантаження поступово скорочувалася.
- У травні влада має намір знизити ціну на газ для населення, враховуючи падіння цін на світових ринках. Які прогнози щодо ціни на газ на осінь – ближче до опалювального сезону? Наскільки можуть впасти ціни до кінця року? Або ж, навпаки, чи варто очікувати зростання вартості палива?
- Зниження ціни на газ для населення найближчим часом вже не виглядає настільки однозначно. Незважаючи на передвиборні обіцянки, одразу після другого туру голосування штаб Володимира Зеленського дав зрозуміти, що це питання тарифів – це компетенція Кабміну, а не президента. Швидше за все, зниження тарифів ми так і не побачимо, а наскільки вони виростуть, залежить від того, як вдасться домовитися з МВФ.
Тут треба активніше пояснювати населенню, що перехресне субсидування (коли населення платить менше, а підприємства більше) в кінцевому підсумку економії для гаманця не дає. Так, людина менше платить за газ. А потім йде в магазин і купує товари, собівартість яких включені підвищені тарифи для підприємств. І все, що вдалося заощадити при оплаті в першому випадку, вона переплачує у другому.
- Які альтернативи банківським вкладам та інвестицій на міжнародному фондовому ринку сьогодні актуальні для приватних інвесторів України?
- Багато воліють зберігати свої заощадження в банках, і треба визнати, що невеликі відсотки за вкладами компенсується надійністю збереження особистого капіталу. Але в Європейському союзі, наприклад, більшість жителів розглядають вкладення власних коштів саме з позиції прибутковості, так як просто зберігання грошей для них неактуальне в силу від'ємних процентних ставок за вкладами.
Тому сьогодні як оптимального способу не тільки збереження, але і отримання реальних доходів за рахунок власних інвестицій можна розглянути ПАММ-рахунки. Звичайно, порівняно з банками ризики зростають, але і прибутковість набагато вища — в середньому можна розраховувати на 20-35% річних.
До речі, у квітні цього року в зв'язку із зростаючою загальносвітової популярністю ПАММ-сервісу провідна міжнародна галузева саморегулівна організація "Фінансова комісія" (The Financial Commission, Hong Kong) почала проводити сертифікацію ПАММ-платформ, щоб забезпечити рівні умови роботи всіма учасниками ринку у відповідності з високими міжнародними стандартами. Це, безумовно, зіграє на руку в питанні підвищення прозорості позабіржового валютного ринку і впровадження передових торговельних та фінансово-технологічних практик, в тому числі і в Україні.
Нагадаю також, що розроблений ПАММ-сервіс був 11 років тому міжнародним форекс-брокером "Альпарі". Ми ніколи не заперечували проти використання товарного знака "ПАММ-рахунок" іншими сумлінними учасниками ринку, виступаємо за здорову конкуренцію в галузі і вітаємо розвиток інтернет-трейдингу в Україні і за кордоном.
Сьогодні ПАММ-сервіс "Альпарі" користується популярністю в 80 країнах світу, в тому числі в Україні. Кількість активних інвесторів в ПАММ-сервіс за підсумками 2018 року перевищила 29,6 тис. осіб, а кількість активних керуючих – понад 4,4 тис. осіб. Середньомісячний торговий оборот ПАММ-сервісу в 2018 році склав понад 25,2 млрд доларів. Це серйозний доказ затребуваності цього інструменту.