Україна розробила новий план з реалізацій Мінських угод. За задумом він повинен розблокувати процес мирних переговорів. Найближчим часом документ отримає ОБСЄ, представила свій план і Росія. Після обговорення в Тристоронній контактній групі, ймовірно, буде узгоджений компромісний варіант. Потім його повинні затвердити лідери "нормандської четвірки". Що Україна пропонує у своєму плані для Донбасу – в інтерв'ю РБК-Україна розповів віце-прем'єр-міністр Олексій Резніков.
– Леонід Кравчук розповів про певний "План спільних кроків" з пропозиціями для повного припинення конфлікту на Донбасі. Що це за документ?
– Його часто називають "дорожньою картою", але це неправильно. По ієрархії головні сторони у врегулюванні відносин між Росією і Україною – це Німеччина і Франція. Верхній рівень проведення переговорів і прийняття рішень – це лідери "нормандської четвірки", далі йдуть міністри закордонних справ і політичні радники. Для взаємодії на технічному рівні і швидкого вирішення багатьох завдань була створена Тристороння контактна група (ТКГ) з делегаціями України, РФ і ОБСЄ.
У 2016 році на саміті лідерів "нормандської четвірки" в Берліні сторони домовилися, що політичні радники повинні закінчити роботу над road map – дорожньою картою. Проект такої карти був написаний, він обговорювався, ми з ним знайомі.
Тому, коли ми готували наш план дій щодо реалізації Мінських угод, ми брали до уваги рішення всіх самітів, всі протоколи, які мають відношення до "Мінську", включаючи рамкові угоди, а також проект дорожньої карти.
Ми постаралися взяти до уваги всю ту роботу, яку за шість років переговорів виконали представники української делегації: це Леонід Данилович Кучма, це пан Марчук, це пан Горбулін, це пан Безсмертний, пан Моцик, пані Геращенко. Всі вони говорили про необхідність розробки і затвердження покрокового плану, називаючи це або дорожньою картою, або планом реалізації.
Ми агрегували їх ідеї і хочемо, щоб наш план дій нарівні з іншими пропозиціями став предметом обговорення у політичній групі ТКГ під керівництвом координатора П'єра Мореля. Це дасть можливість зробити наступний крок: піти від дискусій, які, безумовно, важливі, з реалізації Мінських угод, і зробити прорив у переговорах при взаємній згоді сторін. Ми будемо чітко розуміти, що повинно бути зроблено, з очікуваними датами і чіткої черговістю.
– Для кого конкретно складено цей план?
– Він передбачає реакцію, участь і певні дії всіх сторін: Російської Федерації з її збройними формуваннями, в тому числі збройні формування ОРДЛО, ОБСЄ, окремо Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ), а також очікування від Франції та Німеччини, ну і, безумовно, України.
– Тобто і для бойовиків?
– В Комплексі заходів по виконанню Мінських угод написано про те, що повинні бути виведені всі іноземні військові формування, а також незаконні збройні формування (НЗФ) – це і є бойовики квазіутворень. Вони повинні вийти, роззброїтися і демобілізуватися з територій України.
Для того щоб пройти першу стадію – вирішити питання безпеки – ми повинні говорити, що так, на окупованій сьогодні частини Донбасу знаходяться бойовики, НЗФ і представники російських військ. Звичайно ми зауважуємо, що вони повинні вийти. Але відповідальність покладаємо на Російську Федерацію, тому що вона контролює сьогодні ці території і представників окупаційних режимів.
Ми віддаємо собі звіт, що в переговорах з 2014 року беруть участь представники окупаційних режимів. Їхні підписи стоять під Мінськими угодами, без зазначення посад, але ні для кого не секрет, що це були люди, які називали себе керівниками якихось квазіутворень. І звичайно ж у нашому плані дій ми ставимо як умову саморозпуск цих формувань.
– Один пункт плану почули. Що ще є в документі?
– Ми заклали туди концептуальні речі. В першу чергу це аспекти безпеки. Припинення гарячої військової фази можливе за умови виведення всіх збройних формувань, демілітаризації в ОРДЛО, роззброєння та розмінування.
Безумовно, постає питання: хто ж після цього буде забезпечувати охорону громадського порядку на цих територіях. Ми пропонуємо розширити мандат ОБСЄ, в тому числі це дасть можливість проводити спільне патрулювання новоствореними підрозділами охорони громадського порядку за участю громадян України, які готові присягнути і це робити.
– Громадян України з числа жителів ОРДЛО?
– Ми поки обговорюємо що потрібно буде створювати спеціальні підрозділи охорони громадського порядку: це будуть підрозділи Національної поліції з особливим статусом, можливо як елемент департаменту СММ ОБСЄ. Туди повинні увійти громадяни України, які не брали участь у бойових діях.
– З обох сторін?
– Так, це буде коректно. Має бути довіра у людей, це буде можливо, коли не буде страху. Знизити градус страху можна, якщо ми говоримо, що охороною громадського порядку займаються люди, які не брали участь у бойових діях ні в якому вигляді. Тоді це буде викликати більше довіри в усіх, у тому числі у міжнародних партнерів. Такий досвід проходила і Хорватія. Вони набирали поліцейських, які не брали участі у війні.
– Концептуально можливі два варіанти. Це поліцейська місія ОБСЄ з якою проводять патрулювання громадяни з підконтрольної і непідконтрольної частин України. Або ж це підрозділ Національної поліції з яким працює ОБСЄ?
– Це буде предметом обговорення. Але моя особиста думка, що домінантою має бути поліцейська місія ОБСЄ із залученням Національної поліції, підрозділи якої будуть формуватися за особливим критерієм. Поліцейська місія на Донеччині та Луганщині – це новий виклик для ОБСЄ. У нашій концепції поліцейська місія повинна забезпечувати охорону громадського порядку, бути озброєна легкою стрілецькою зброєю та спецзасобами.
– Ми зараз говоримо про пункти цього плану в порядку черговості виконання?
– Після виведення збройних формувань паралельно розвиваються два процеси: взяття контролю над кордоном і відновлення охорони громадського порядку. Все це входить в перший блок – створення території безпеки. Про всі інші кроки, приміром, про проведення місцевих виборів в ОРДЛО, можна говорити лише після виконання цього пункту.
В цей час паралельно Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ) повинен отримати доступ у всі місця утримання осіб, також повинна бути забезпечена програма взаємного звільнення всіх на всіх. Тоді йде пакет законодавства, який описаний в "Мінську".
У тому числі прийняття "закону про амністію", як його називають, тобто про відмову від переслідування і покарання осіб, які брали участь в конфлікті. Але в нашому плані дій ми відразу говоримо, що неппереслідування, прощення, можлива амністія і помилування не будуть стосуватися осіб, які вчинили військові злочини, що мали відношення до катастрофи MH-17 і злочинів у місцях утримання осіб, таких як, наприклад, в'язниця "Ізоляція".
Всі ці законодавчі акти мають бути прийняті до того, як буде зрозуміло, що можна проводити місцеві вибори на цих територіях – це фінал політичного врегулювання. Безумовно вибори повинні проходити з урахуванням моніторингу БДІПЛ ОБСЄ, виконання Копенгагенських стандартів та українського законодавства. Тоді в силу вступить закон про особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО, він вже є, можливо, потрібно буде його модернізувати і уточнювати.
Також йдеться про прийняття законодавства, яке дає особливий економічний режим цих територій, для того щоб підняти і відновити економіку зруйнованого Донбасу. Можливо це буде те, про що говорив Леонід Макарович, аналог "вільної економічної зони". Це особливий економічний режим, що дає максимально різкий старт відродженню економіки.
Але в розділі економічних відносин ми ставимо обов'язкову умову – аудит власності і повернення всіх об'єктів, які належали державі, комунальним підприємствам, приватним особам до початку військових дій в 2014 році.
– Приватної власності? Тобто, наприклад, Рінат Ахметов отримає назад всі свої шахти?
– Для мене, як для юриста, не має значення прізвище та кому належало те чи інше підприємство. Навіть якщо воно належало тому, кого ви назвали, як акціонеру, – так, це його право.
– Що якщо підприємство або інша власність, наприклад, будинок або квартира, вже не існують, вони були зруйновані в ході бойових дій?
– Для цього і потрібно робити аудит власності, щоб зафіксувати факт, що живе, а що розграбовано або вивезено. Повинно бути чітко зрозуміло, що це сталося вже після військової агресії РФ та окупації частини наших територій, потім будуть інші механізми в рамках "перехідного періоду". Але це не входить в план дій щодо припинення війни і деокупації.
– Якісь ще є пункти в цьому плані?
– Ми вважаємо, що одним із зобов'язань Російської Федерації має стати скасування цілого переліку указів президента РФ, які регулюють спрощений порядок отримання російських паспортів для українських громадян на окупованих територіях Донбасу, визнання номерних знаків автомобілів неіснуючих квазіутворень і так далі
Також ми пропонуємо створити в ТКГ п'яту робочу групу з питань повернення кордону під контроль України. Там повинні бути представлені з української та російської сторін прикордонники, митники, фіскали, всі ті, хто займаються прикордонним функціоналом.
– Приймаємо за базову модель, що росіяни говорять, що ці вимоги нездійсненні, що вони не є стороною конфлікту на Донбасі і так далі.
– Ми продовжуємо намагатися виконати Мінські угоди. Мало того, ми навіть пропонуємо як реалізувати конкретні пункти. Наші пропозиції абсолютно реалістичні, все абсолютно реально і йде в логіці Комплексу заходів. Це прекрасний привід почати говорити.
П'єр Морель чудовий модератор, він робить порівняльну таблицю пропозицій російської і української сторони і починає вести діалог у політичній групі ТКГ. Там беруть участь запрошені особи з ОРДЛО від обох делегацій, вони теж зможуть висловити свою думку. Далі сторони обміняються поглядами, що робоче і що ні. Нехай домовляються.
Ми абсолютно впевнені, що цей план дій абсолютно не заважає в цьому році все-таки провести в Берліні саміт лідерів "нормандського формату". Щоб вони могли звірити годинники і обговорити що виконано з часів Парижа, а що ні і чому. Ми вважаємо, що провести саміт реально в листопаді-грудні.
– Ви говорили, що для кожного блоку плану є конкретні часові рамки. Коли можуть пройти місцеві вибори в ОРДЛО?
– За наявності політичної волі можна почати реалізацію цього плану вже в цьому місяці. Самий короткий термін для проведення місцевих виборів, враховуючи час на виведення військ, роззброєння і так далі – це весна наступного року. Якщо раптом всі сторони домовилися і почали діяти добросовісно, то це реалістично з точки зору процедури. Але це best case scenario – ідеальний варіант.
– Які дати стоять для обміну на всіх?
– Немає конкретної дати для обміну, це було б нерозумно, план не настільки деталізований. Але це потрібно розблокувати і діяти вже. Ми вже кілька разів відправили списки за чотирма категоріями. Представники Російської Федерації та їх "підшефні" досі не надали зустрічні списки. Щоб була довіра всіх сторін – представники Червоного Хреста повинні отримати безперешкодний доступ у всі місця утримання осіб. Україна зі свого боку цю умову виконала.