Олександра Павленко: МВФ підтримує наші реформи в охороні здоров'я

Перший заступник міністра охорони здоров'я Олександра Павленко була призначена на цю посаду наприкінці грудня минулого року. В цьому році, коли активно циркулювали чутки про відставку міністра охорони здоров'я Олександра Квіташвілі, дісталося його першому заступнику. Так, її звільнення вимагали фармацевти, були звернення в Генпрокуратуру, які закінчилися нічим. Олександру Павленко навіть називали серед можливих наступників Олександра Квіташвілі на посаді міністра охорони здоров'я, що цілком логічно, виходячи з її службового становища.

Але розмови про ротації в МОЗ стихли. Схоже, навіть у контексті анонсованого прем'єр-міністром Арсенієм Яценюком осіннього перезавантаження Кабміну, всі ключові чиновники МОЗ залишаться на своїх місцях.

Сьогодні керівництво міністерства зосереджена на проведенні комплексної реформи охорони здоров'я. "... законодавча ініціатива - це не перша і головна задача органу виконавчої влади. Ми також чекаємо, і вже досить давно, від профільного парламентського комітету затверджений план реформаторських законопроектів", - сказала, зокрема, в інтерв'ю РБК-Україна перший заступник міністра охорони здоров'я Олександра Павленко.

Також не розлучаються в МОЗ з ідеєю реформи тендерних процедур. "У кінцевому підсумку, за МОЗ повинні залишитися тільки функції регулятора політики в галузі", - підкреслила Олександра Павленко.

Про реформу охорони здоров'я

РБК-Україна: На якому етапі знаходиться просування законопроектів щодо реформи охорони здоров'я у Верховній Раді? З ким вдалося домовитися про підтримку?

Олександра Павленко: Верховна Рада фактично перебуває у відпустці. Зараз з ким-небудь вступати в серйозні домовленості технічно складніше.

Проте, в будь-якому випадку, ми намагаємося говорити з керівництвом парламентського комітету з питань охорони здоров'я про те, щоб все-таки розглянути наш пакет законопроектів на найближчому засіданні комітету в якості пріоритетного. Таке засідання може відбутися або у вересні, після того, як нардепи вийдуть з відпустки, або під час екстреного засідання парламенту, яке, як мені відомо, має відбутися до кінця серпня.

Також Міністерство охорони здоров'я звернулося до Президента (Петра Порошенка) з проханням визнати ці законопроекти пріоритетними. Це може прискорити їх просування в парламенті.

За нашими відчуттями, готовність комітету розглядати є. Питання полягає тільки в декількох спірних позиціях. Ми цього не боїмося.

Дискусія буде розгортатися, швидше за все, навколо організаційно-правової форми медустанов. Ми готові до цієї дискусії.

РБК-Україна: Чому ви думаєте, що будуть дискусії навколо цієї позиції?

Олександра Павленко: Як відомо, було подано альтернативний законопроект. В ньому питання організаційно-правової форми стоїть в пріоритеті, як мені здається.

У нас були спроби зібрати керівництво комітету, ми призначали дату зустрічі. Але оскільки зараз у них відпускний період, організувати повноцінні збори не вдалося.

РБК-Україна: Нещодавно народний депутат Андрій Шипко подав кілька своїх законопроектів, також спрямованих на реформування системи охорони здоров'я. Ці документи не є другим альтернативним пакетом до пакету МОЗ?

Олександра Павленко: Після подачі цих законопроектів я зв'язалася з Андрієм Шипком. Його пакет законопроектів спрямований на спроби розв'язання деяких проблем у роботі медичних закладів, пов'язаних зі страхуванням пацієнтів.

РБК-Україна: Для досягнення компромісу з законопроектом Олега Мусія, МОЗ готовий відмовитися від свого пакету законопроектів?

Олександра Павленко: Над своїм пакетом законопроектів ми довго працювали, залучали дуже велику кількість фахівців. Щоб переконати прем'єр-міністра (Арсенія Яценюка), що в нашому пакеті закладений перший крок до реформування, було докладено багато зусиль. Щоб законопроекти отримали статус урядових, нам потрібно пройти складні етапи узгоджень.

До розробки нашого пакету були залучені юристи Ernst&Young, які позиціонуються на ринку як високооплачувані фахівці. Але вони витрачали свій волонтерський час, допомагаючи МОЗ. І не тільки вони.

Після всього розлучатися зі своїми законопроектами ми точно не маємо наміру. Більш того, якщо підійти до питання концептуально, то за основу потрібно брати більш об'ємний законопроект, детально розписаний.

Я б не сказала, що у Олега Мусія автономізація медичних закладів розписана більш повно. Є якісь штрихи, які можна внести в наш пакет.

За великим рахунком, це могло народитися не у вигляді альтернативного законопроекту, а як поправки до нашого. І ми були до цього готові.

РБК-Україна: Чому між командою МОЗ та керівництвом профільного парламентського комітету настільки сильне протистояння, звідки стільки нелюбові, чи що?

Олександра Павленко: У нас немає нелюбові до кого-небудь. Просто ми представляємо кардинально різні гілки влади - законодавчу та виконавчу.

Законодавча влада функціонує за іншими принципами. Це виборчий орган, де кожен зацікавлений у капіталізації свого іміджу.

На жаль, заради популізму багато користуються прийомами дешевого піару, коли теми практично "висмоктуються з пальця". Якби нардепи, в тому числі, керівництво та члени профільного комітету були "заряджені" на реформи, законопроекти народжувалися б набагато раніше, ніж це робиться в Кабміні і МОЗ.

Нагадаю, законодавча ініціатива - це не перша і головна задача органу виконавчої влади. Ми також чекаємо, і вже досить давно, від профільного парламентського комітету затверджений план реформаторських законопроектів.

В хорошому сенсі слова, це повинно було стати союзництвом навколо реформ. Виконання такого плану - не найприємніша, так би мовити, "чорна робота", але треба, нарешті, закатати рукава і її зробити. От і все.

Грати на критиці завжди легше. А ще легше дочекатися, коли хтось подасть свій законопроект, як у нашому випадку, відкрити його, побачити ідею, підрихтувати, а після цього вийти на телеканали.

РБК-Україна: У МОЗ є план, як обійти цю PR-критику профільного комітету і винести пакет законопроектів про реформу на пленарне засідання Верховної Ради?

Олександра Павленко: Профільний комітет і весь парламент - різні речі. Як мені здається, зал можна налаштувати позитивно.

Міністр (Олександр Квіташвілі) ще задовго до подачі законопроектів на реєстрацію зустрічався з представниками різних фракцій. Безумовно, ми будемо знову проводити презентації і роз'яснювальну роботу, коли законопроекти потраплять на пленарне засідання.

Дуже важливим є подання законопроектів. Воно залишається за урядом, сподіваємося, що Кабмін зможе переконливо донести необхідність реформаторських законопроектів.

Переконана, що в залі є реформаторські настрої. І депутати-популісти не зможуть "зробити погоду".

РБК-Україна: Але без схвалення профільного комітету дуже складно законопроекту потрапити на розгляд залу. Як ви цього досягнете?

Олександра Павленко: Наш законопроект був представлений практично у всіх регіонах. Медики нас підтримують. Ми провели серйозну роботу для просування законопроектів у облздравах.

І, якщо депутати реально працюють з медсередовищем, то краще почати з нами обговорювати суть пропонованих змін. Я сподіваюся, що за літо негативні настрої в профільному комітеті пройдуть. Ми над цим працюємо.

РБК-Україна: Прийняття цих законопроектів є зобов'язанням України перед МВФ. Не хочете використовувати цей фактор, щоб натиснути на нардепів?

Олександра Павленко: Чесно кажучи, я противник тиску. Все, що робиться "через коліно", повертається таким же негативом.

Звичайно ж, МВФ нас підтримує, це - аргумент. Але, незалежно від позиції МВФ, реформаторські ідеї в галузі пропонувалися не раз, починаючи з 2005 року.

Реформа нам необхідна, щоб вивести дуже багато факторів в медицині "з тіні".

РБК-Україна: Наскільки вірно, що МВФ буде допомагати МОЗ розробляти проект бюджету системи охорони здоров'я на три роки?

Олександра Павленко: МОЗ спільно з експертами має намір переглянути підходи до формування бюджету на рік. У нас є статті витрат, по яких ні в одному регіоні нам не можуть дати зрозумілу відповідь, на що саме витрачаються гроші.

Наприклад, є така бюджетна стаття підвищення кваліфікації. Звучить непогано, але насправді в більшості випадків є профанацією.

Нам необхідні нові підходи до формування бюджету системи охорони здоров'я. Я не кажу про скорочення або урізання коштів.

Навпаки, є ідеї, наприклад, збільшити видатки на первинну медичну допомогу, але шляхом професійної оптимізації. У всьому світі вважається, що основна допомога повинна відбуватися на первинному рівні - у поліклініках, щоб людина надалі не зверталась до більш дорогої медичної допомоги на вторинному або третинному рівнях медицини.

Бюджет на три роки поки не розглядаємо. Це більше обговорення, скажімо так, системного, стратегічного планування.

Про тендери

РБК-Україна: Не можу не запитати про держзакупівлі ліків і медвиробів. МОЗ вже підготував повну нормативно-правову базу для закупівель у міжнародних організацій?

Олександра Павленко: Ми серйозно просунулися в цьому питанні. Кабмін, нарешті, прийняв розроблену нами постанову, яка детально описує подальші кроки МОЗ за вибором міжнародних постачальників.

Без цієї постанови ми не могли приступити до серйозного офіційного листування з міжнародними організаціями. Неофіційна робота велася, щоб заздалегідь розуміти, яку номенклатуру препаратів вони готові нам поставити.

Для прискореного прийняття постанови ми пішли за процедурою, яка передбачає голосування в уряді і швидкий збір підписів зацікавлених міністерств і відомств. Як правило, в 99% випадків спочатку збирають підписи, а потім документ виноситься на розгляд Кабінету міністрів. І не завжди отримує позитивне рішення.

Наш міністр, розуміючи актуальність цього документа, який вніс її із голосу - і Кабмін за нього проголосував. Зараз ми пройшли процедуру збору підписів повністю. Документ 7 серпня пішов у Кабмін на підписання.

РБК-Україна: Коли Кабмін прийняв постанову?

Олександра Павленко: 22 липня 2015 року. Інші нормативно-праві акти, які необхідні для закупівель у міжнародних організацій, здебільшого вже на завершальному етапі. Після Мін'юсту проекти виносяться на голосування уряду.

РБК-Україна: Як відбувається співпраця з Антимонопольним комітетом? Скарги в цей держорган часто істотно гальмують закупівлі ліків.

Олександра Павленко: До запуску тендерів повним ходом нам необхідно грамотно вибудувати процес. Необхідне розуміння, як відбувається оскарження, де нюанси закладено, що є сенс оскаржувати, що немає сенсу, щоб помилково не оскаржувалися ті тендери, затримки з проведенням яких ведуть до серйозної нестачі складних препаратів. Хоча думаю, що ринок на все здатний.

У найближчі дні ми плануємо провести захід під початком АМКУ, де зберуться представники всіх регіонів. На ньому послухаємо методичні рекомендації АМКУ щодо практики розгляду подібних скарг.

Тому що багато питань можуть бути зняті на етапі формування документації конкурсних торгів (ДКТ). І в ній, як правило, закладені підводні камені. Не завжди оскаржується сам результат. Найчастіше оскаржується сама ДКТ.

Багато впливових груп не хочуть змін в тендерних закупівлях, зокрема, держзакупівлях у міжнародних організацій. Ми прекрасно розуміємо, що скарг в цьому році, швидше за все, буде не менше, ніж у минулому. Може бути і більше.

Нам би хотілося, щоб представники обласного управління охорони здоров'я заздалегідь ознайомилися з рекомендаціями, які ми розповсюдимо по медустановам. Мене, звичайно ж, цікавить, щоб юристи МОЗ були готові до такої роботи.

РБК-Україна: Тобто, якогось системного вирішення даної проблеми не передбачається? Прийняття якогось нового нормативно-правового документа?

Олександра Павленко: Немає. Це неможливо. Це право ринку - оскаржити. Наше завдання - якомога краще формувати ДКТ.

РБК-Україна: Олександр Квіташвілі не раз говорив, що він хоче віддати функції держзакупівель в інший спеціалізований держорган. Чому затягується ця передача?

Олександра Павленко: Так, така опція записана в Коаліційній угоді. Ми абсолютно не проти це зробити.

Спочатку обговорювалося, що буде створено державний орган, який візьме на себе всі держзакупівлі, щоб жодне міністерство не було обтяжене такими господарськими операціями. Адже будь-які торги - це закупівля, фактично купівля-продаж. Міністерства повинні займатися політикою і регуляторкою.

До речі, передача держзакупівель закладена у пропонованій нами реформі системи охорони здоров'я. У кінцевому підсумку, за МОЗ повинні залишитися тільки функції регулятора політики в галузі. Всі. Але це розписано на кілька років.

РБК-Україна: На початку року були заблоковані закупівлі ліків і медвиробів через те, що постачальники вчасно не могли зареєструвати/задекларувати свої оптово-відпускні ціни в МОЗ. Чи змінилася ситуація?

Олександра Павленко: Реєстрація цін, так зване референтне ціноутворення, необхідна для того, щоб ціни в Україні і сусідніх країнах не надто відрізнялися в бік збільшення.

Нам на час довелося відмовитися від референтного ціноутворення, яке вважалося хорошим інструментом для країни. Але, враховуючи кризу в економіці, постійні стрибки валютного курсу і, як наслідок, зобов'язання учасників ринку мало не кожен місяць подавати нові ціни, а процедура ця не швидка, вони фактично весь час перебували в перманентному декларуванні.

Зараз ми розробляємо нову нормативну базу, пов'язану з референтним ціноутворенням і інструментами в питаннях ціни. Наш внутрішній дедлайн - до 28 серпня підготувати відповідний документ на розгляд групи з дерегуляції. У його розробці нам допомагає Асоціація виробників інноваційних ліків "АПРАД".

Розмовляв Дмитро Уляницький

Другу частину інтерв'ю з першим заступником міністра охорони здоров'я України Олександрою Павленко читайте завтра, 13 серпня