Ще в червні президент Володимир Зеленський оголосив "війну" перевізникам, доручивши правоохоронцям почати кампанію по боротьбі з порушенням вантажівками габаритно-вагових обмежень на дорогах. Згідно зі статистикою, за останні кілька років, майже кожна друга фура, яка їздить українськими автодорогами, перевантажена. За словами глави держави, через це під загрозою опинилося виконання амбітної програми уряду "Велике будівництво", яке передбачає спорудження та ремонт сотні тисяч доріг по всій країні. Контроль за дотриманням цих обмежень покладено на інспекторів Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), які працюють цілодобово, і, за словами міністра інфраструктури, в липні перевірили 163 тисячі транспортних засобів, перерахувавши до бюджету 21,5 млн грн штрафів за перевантаження. Проте, масштаб проблеми значно більше, у зв'язку з чим, з 1 жовтня планується збільшення кількості інспекторів і додаткових комплексів вагового контролю на ключових ділянках. На нових інфраструктурних об'єктах будуть обладнані інноваційні системи зважування в русі WiM. Попри всі вжиті заходи, силовики відзначають високий рівень корупції в Укртрансбезпеці, а на митниці, куди багато з фур і йдуть, фіксують, що близько 90% машин, як і раніше, приїжджають перевантаженими. Чорноморська митниця, за підтримки губернатора Херсонської області, першою вирішила піти на радикальні заходи й, домовившись з власниками портів в регіоні, обмежила перевантаженим фурам в'їзд з метою подальшого відвантаження. Результат перших двох тижнів експерименту, за словами виконуючого обов'язки начальника Чорноморської митниці Олександра Щуцького, вже дав про себе знати – з усього потоку машин перевантаження фіксують не більш ніж у двох-трьох вантажівок. В інтерв'ю РБК-Україна Олександр Щуцький розповідає, що передувало цьому рішенню, яка в ній участь митників, наскільки бізнес і порти готові на такі обмеження, чи вдасться ініціативу масштабувати на рівні країни в рамках комплексної боротьби з порушенням перевізників габаритно-вагових обмежень і як, в такому разі, оптимізувати роботу митниці.
– Чому Чорноморська митниця вирішила приєднатися до кампанії по боротьбі з перевантаженими фурами?
– Через специфіку роботи відразу в декількох регіонах – я практично не перебуваю в офісі, і весь час їжджу по областях, і бачу, як щодня фури знищують дороги.
На багатьох ділянках суцільні борозни і, найчастіше, через фури, які курсують без дотримання габаритно-вагових норм.
Отримуючи інформацію від інспекторів митниці про результати зважування в портах, я бачу реальну картину.
Крім того, коли на дорогах почали посилювати контроль за дотриманням цих обмежень, перевізники, в знак протесту, стали перекривати дорожні смуги. Звичайно ж, це створює багатогодинні затори, тому багато водіїв почали влаштовувати мітинги.
– І, що ви запропонували робити з фурами?
– Обговорюючи з губернатором Херсонської області (Юрієм Гусєвим, - ред.) цю ситуацію, я запропонував здійснювати ваговий контроль при в'їздах в порти. Адже, куди в сезон збору врожаю їдуть фури? – Саме в порт. У кожному порту вже обладнані вагові комплекси, їх не потрібно купувати додатково.
– Наскільки такі дії митниці законні?
– Якщо підходити формально, це подвійне навантаження інспектору, плюс подвійна перевірка. Але для того, щоб врегулювати законність процедури, я звернувся до власників херсонських та миколаївських портів – з проханням дати інспекторам доступ до вагових комплексів в порту, і в разі виявлення порушень вагових обмежень, – в адміністративному порядку заборонити їм в'їзд на територію порту. Власники портів мають право не пускати машини, якщо ті порушують адміністративні або які-небудь інші норми, встановлені керівництвом порту. Тому на сьогодні ця ініціатива можлива тільки в кооперації з портами.
На мою пропозицію відразу відгукнулося троє інвесторів і власників портів у Херсонській області – Шота Хаджішвілі ("Морпорт"), Володимир Тихов (ПРАТ "Херсонський комбінат хлібопродуктів"), Віктор Соха ("Дніпро Карго Лімітед"). Також ми обдзвонили всіх постачальників, попередили перевізників.
У перший тиждень із заявлених вагових обмежень у 24 тонни – фури приїжджали і по 40, і по 60, по 80 тонн. Абсолютний антирекорд був зафіксований у компанії перевізника, яка надіслала на "Нібулон" фуру вагою 180 тонн. Насилу уявляю, який збиток такий вантаж завдав дорожньому покриттю, поки доїхав в порт.
У цілому ж, за статистикою, більше 90% машин – приїжджали перевантаженими. Через тиждень дії обмеження, коли інспектора реально перестали пускати в порти вантажівки – статистика пішла на спад. Зараз ми розгортаємо не більше 2-3 вантажівок на тиждень.
– Як вдалося домовитися з портами? Хіба вони не втрачають з такими заборонами?
– З боку портів була лише одна вимога – щоб правила для всіх були однакові, і щоб не вийшло так, що якийсь із портів буде приймати перевантаження. Сьогодні в Херсоні вже всі порти погодилися.
Ми узгодили план дій, а я зі свого боку виступив гарантом виконання домовленостей і пообіцяв максимально сприяти роботі портів, особливо в частині швидкості оформлення. Вимоги ж митниці були дуже прості – допустити інспекторів до вагових комплексів і не пускати в порти перевантажені фури.
Перевантажені фури – знищують державну власність. Ми нікому не дозволяли руйнувати дороги, на будівництво і ремонт яких, в тому числі, йдуть гроші платників податків
Очікувано, що частина перевізників з такими обмеженнями не погодилася, хтось поніс непередбачені витрати або збитки і, можливо, піде в суд. Але їх дії самі по собі незаконні. Крім того, зараз сезон збору врожаю сільгосппродукції – і відвантаження повинні бути здійснені, суди – в короткостроковій перспективі вирішити проблему їм не допоможуть. Тому перевізникам довелося організовувати роботу так, щоб не порушувати ваговий контроль.
– Як це реалізується на практиці? Фура приїжджає в порт з перевантаженням, на ваговому контролі інспектори це фіксують – що далі? Штраф?
– Зараз, коли ми зафіксували фуру з перевантаженням – ми не можемо виписати їй протокол, накласти штраф, заарештувати вантаж тощо. Функціонал митниці – провести ваговий контроль і підтвердити перевантаження, а власників порту – адміністративно не приймати фуру з перевантаженням в порт.
– Ця ініціатива працює тільки на Чорноморської митниці? Можливо реалізувати такий процес і в портах Одеси, наприклад?
– Так, поки що це пілотний проект, ініційований Чорноморською митницею і запущений в Херсонській області. І його вдалося реалізувати завдяки домовленості між Юрієм Гусєвим, та інвесторами Шато Хаджішвілі, Володимиром Тиховим і Віктором Соха.
Зараз обговорюємо ці ж заходи з власниками портів Миколаївської області, частина портів вже згодні, але знайшлися й ті, хто категорично не захотів. Але думаю, що ми цю ситуацію врегулюємо.
Щоб масштабувати проект, і розширити функції контролю митників, потрібно прийняти відповідне розпорядження на рівні уряду. Разом з губернатором області підготовлено та направлено на розгляд до Кабінету міністрів України відповідний проект постанови.
– Що дає постанова?
– В першу чергу, підтвердить законність дій митників і розширить цю всю історію. Ми зверталися в Укртрансбезпеку, щоб вони приїжджали і фіксували перевагу – але за два тижні ініціативності з їх боку ми не побачили, тому діємо в рамках своїх можливостей.
У свою чергу, на Укртрансбезпеку був виділений бюджет для закупівлі вагових комплексів, на штат людей, машин, уніформу. Тобто, держава витрачає гроші, щоб забезпечити їх усім необхідним, але вирішення проблеми немає.
– Тобто, зараз перевантажена фура повертається і йде туди, звідки приїхала? Але як це співвідноситься з тим, що така міра покликана зупинити руйнування доріг?
– Так, з одного боку це може здатися нелогічним, але ми попередили бізнес і перевізників, що в портах починають діяти наступні обмеження. Перший тиждень показав, що бізнес виніс урок і зараз такого свавілля з перегрузами вже немає.
Власники вантажів зрозуміли, що на рейді біля них стоїть корабель, який треба максимально швидко завантажити і відправити. Якщо вантаж не приймається – простоює корабель, можливо, псується вантаж, потрібно щось робити. У підсумку – вони змушені приймати наші адміністративні методи, щоб відправити вантаж. Ще раз – наша позиція більше господарсько-адміністративна, тому що законодавчо сьогодні ми не можемо змусити Укртрансбезпеку стояти в порту.
– Які корупційні ризики можуть бути у такого нововведення? Хто повинен контролювати інспекторів в порту?
– Корупційних ризиків, насправді, мало, оскільки порт від цього не заробляє. Перевіряючих, по суті, два – інспектор і представник служби безпеки порту. При в'їзді в порт фура потрапляє на електронні ваги, дані вносяться в журнал в автоматизованому режимі. Вручну ці дані не поміняти. Тобто страхує, насправді, техніка. Але з допомогою такого рішення ми йдемо від закупівлі додаткового обладнання і набору людей, які дублюватимуть функції інспекторів в порту.
Вже зараз ми прибрали з регіону недобросовісних власників фур, які зрозуміли, що сьогодні в порт з перевантаженням вони не потраплять.
– Хтось може звинуватити вас в тиску на бізнес.
– Це не тиск. Ми боремося не з портовиками, не з бізнесом. Ми боремося з тими, хто тихо вбиває людей, не дотримуючись правил і норм пересування. Нам важливо, щоб був контроль вантажу.
Чому взагалі відбувається перевантаження? Тому що перевізники хочуть за одну ходку привезти вантаж, який слід було б перевозити 3-4 машинами. Але це пряме порушення закону. А, заробляючи на цьому зайву тисячу-дві, вони вбивають мільйони бюджетних грошей на ремонт доріг.
Так, ми зараз в адміністративному порядку робимо те, що не є нашим функціоналом. Але повинен же хтось це робити?
Адже чому фура, яка проїжджає територію України і потрапляє на кордон з Польщею з перевантаженням – розвертається і змушена їхати назад? Польська сторона її ніколи не прийме. Вони законодавчо врегулювали це, у нас цього немає.
Чому платники податків мають фінансувати купівлю техніки для контролю фур, власники яких в бажанні заощадити – псуюють наші дороги?
Співробітники митниці й так перебувають у порту. У нас є можливість законодавчо і технічно спростити цей процес, підвищивши ефективність контролю.
Фото: черга з фур на пункті пропуску (РБК-Україна)
– Припустимо, з портами все зрозуміло, і в якомусь сенсі це логічно. Але, як бути з рейсами всередині країни, там, де немає портів?
– Це непросте питання. Безумовно, легше все це реалізувати в портах, тому пілотний проект постанови стосується тих областей, де є порти. Але, в будь-якому випадку, як мені здається, є логіка в тому, щоб встановити маршрут вантажу – звідки і куди, і вже з урахуванням цієї інформації приймати відповідні адміністративні заходи.
Наприклад, на етапі видачі компанії ліцензії вписати вимоги, щоб при виїзді з підприємства стояв ваговий комплекс, який би фіксував вагу вантажу, а фура отримувала талон з даними. Якщо при перевірці - вага машини буде перевищувати зафіксований у талоні – в першому і другому випадку бізнес отримує штраф, при наступних – позбавлення ліцензії.
На дорогах повинні бути облаштовані точки контролю або високоінтелектуальні камери, як в Європі, які фіксують вагу вантажу та в автоматичному режимі висилають штраф. Але це питання вже не в повноваженнях митниці. Ми на своєму рівні точно можемо контролювати вантаж у портах.
Як показує практика, побороти проблему відразу по всій Україні – неможливо. Але хоча б якусь частину, наприклад, шляхом залучення в цей процес митних інспекторів – точно можна, і без додаткових втрат і витрат для бюджету.
– Чому не всі митники підтримують це рішення?
– Якщо приймуть нове розпорядження – це подвійне навантаження на інспекторів, поки це не буде автоматизовано.
Але, якщо ми не знайдемо час в порту зважити цю машину і зафіксувати перевантаження – ми і далі будемо їздити розбитими дорогами, звинувачувати всіх і переживати за свої рідних.
Нам подобаються дороги в Німеччині? Так давайте встановимо спочатку правила, як у Німеччині. Там спробуй проїхати по дорозі з перевантаженням – випишуть штраф, заберуть машину, позбавлять ліцензії.
Якщо не вирішувати питання комплексно – ми зіткнемося з тим, що вже навесні разом зі снігом зійде і новий асфальт. Тому завдання президента вирішити ситуацію з перегрузами на дорогах – правильне і своєчасне. Тепер важливо, щоб Кабінет міністрів прийняв найбільш оптимальне і ефективне рішення.
– У разі ухвалення постанови, що зміниться? Інспектори зможуть виписувати штрафи? За яким принципом?
– В такому випадку, так. Ми запропонували фіксовані розміри штрафів у відсотковому співвідношенні до перевантаження. Наприклад, за 10% перевантаження – 5 000 грн, за 20% – 10 000 грн і т.д.
За фактом, нам важливо зробити так, щоб перевізникам було вигідніше зробити дві ходки – чим заплатити штраф. І на даному етапі ми бачимо, що бізнес рішення підтримує. Їм, як і всім, потрібні правила. Так, хтось може бути незадоволений. Але іншого виходу не буде. Будемо чекати відповідного рішення або зустрічних пропозицій з боку уряду.
– Додатковий контроль не вплине на час перебування вантажу в порту?
– Ні, тим більше, з часом цей процес буде максимально автоматизований. Крім того, ми запропонували ще одну ініціативу – створити Єдиний контролюючий офіс на митниці для уніфікації оптимізації процедур офіційного контролю в пунктах пропуску товарів.
Зараз працюють екологічна, фітосанітарна і ветеринарна служби – це все окремі організації, які перевіряють вантаж в процесі ввезення або вивезення, збільшуючи час перебування товару в порту. Ми запропонували експериментально передати всі ці функції одному інспектору, скоротивши час оформлення вантажу в порту.
– Як це вплине на якість перевірки?
– Це не зробить перевірку гірше, протоколи будуть дотримуватися в тій же мірі. Просто в такому разі це все можна буде зробити в одному вікні.
Знову ж таки, при необхідності, ми можемо передати вантаж в лабораторію або відправити на іншу перевірку, тут же в одному місці. Але на все це не потрібно буде додаткових 50 осіб, які зараз оформлюють вантаж.
У Грузії це вже працює. Там в порту митник в одному обличчі і інспектор, і еколог, і фітосанітар. Якщо десь буде виявлена проблема – вантаж відправляють на додаткову перевірку. Якщо перевірки не потрібні – вантаж їде на відвантаження.
Зараз дуже незручно, в середньому вивантаження може тривати до двох діб. Ми вважаємо, що це можна і потрібно оптимізувати.