Юрист, експерт з авіаційного праву Олександр Щербань детально виклав аспекти конфлікту між МАУ та швейцарськими акціонерами «Свісспорт Україна» і пояснив, чому, з його точки зору, позиція МАУ є бездоганною.
РБК-Україна: Останнім часом у ЗМІ з'явилася інформація про корпоративний конфлікт між українською авіакомпанією МАУ і швейцарською компанією Swissport International Ltd ., що виник навколо заснованої ними хендлінгової компанії ТОВ «Свісспорт Україна».
Олександр Щербань: Я відстежую ситуацію навколо ТОВ «Свісспорт Україна» ще з тих часів, коли це підприємство працювало не в статусі «Свісспорт Україна», а здійснювало діяльність, причому вельми успішно, під брендом «Інтеравіа», будучи дочірньою структурою авіакомпанії «Міжнародні авіалінії Україна». Відразу зауважу - я не здивований тим, що ситуація в кінцевому підсумку трансформувалася в корпоративний конфлікт.
РБК-Україна: Чому не здивовані?
Олександр Щербань: База для майбутнього корпоративного конфлікту була закладена ще в момент створення ТОВ « Свісспорт Україна». Деякі моменти поясню докладно, щоб була зрозуміла моя точка зору.
У 2004 р. авіакомпанією «МАУ» створюється компанія «Інтеравіа». Ця хендлінгова компанія розвивається досить динамічно, і до 2006 р. її частка на ринку обслуговування літаків та пасажирів тих аеропортів, де вона присутня - «Бориспіль», «Харків» і «Київ (Жуляни)» , - складає 70%.
У 2006 р. «МАУ» поступається 70,6% своєї частки в «Інтеравіа» швейцарській компанії Swissport International Ltd ., і «Інтеравіа» перейменовується в «Свісспорт Україна».
А тепер найцікавіше - Swissport International Ltd. сплачує за 70,6% компанії, яка є монополістом на хендлінговому ринку трьох аеропортів, включаючи головні повітряні ворота України, всього лише близько 5 тис. дол. Якщо бути точним - 4,8 тис. дол.
РБК-Україна: Чим це можна пояснити?
Олександр Щербань: Тільки тим, що в той час домінуюче положення в капіталі МАУ займала держава. «Інтеравіа» було стовідсотковим дочірнім підприємством МАУ. Відповідно, питання про вартість продажу частки в «Інтеравіа» приймали ті, хто керував державним пакетом в авіакомпанії.
РБК-Україна: Це натяк на корупцію?
Олександр Щербань: Не обов'язково саме на корупцію, але, як мінімум на кричущу безгосподарність, повна байдужість до інтересів держави з боку тих, хто за посадою зобов'язаний їх відстоювати. До речі, було б незайвим встановити тих державних чиновників, які мають відношення до вирішення про продаж мажоритарної частки в компанії-монополісті на хендлінговому ринку трьох найбільших аеропортів України за суму, яка була менше вартості автомобіля «Таврія». Відмінна угода для Swissport International Ltd.
Але відверто провальна для держави, яка контролюючи 60% в МАУ, було опосередкованим власником аналогічної частки в «Інтеравіа», що став згодом ТОВ «Свісспорт Україна».
РБК-Україна: Прем'єр-міністром у той час був Віктор Янукович, главою Фонду державного майна Валентина Семенюк. Вони могли бути до цього причетні?
Олександр Щербань: Я цього не можу знати . Втім, цілком логічно припустити, що суто технічно рішення, про яке ми говоримо, приймалося фігурами не настільки високого калібру .
До речі, я тоді почав вивчати діяльність компанії Swissport International Ltd. і виявив, що вона за заниженою ціною купила кілька великих хендлінгових компаній в країнах Східної Європи. Тобто, такий стиль стратегії розширення присутності Swissport International Ltd. на ринках.
Але я хотів би повернути нашу розмову до питання про те, чому нинішній корпоративний конфлікт був зумовлений ще на етапі входження компанії Swissport International Ltd. в капітал «Свісспорт Україна», всі керівні пости в якій, до речі , зайняли представники швейцарського партнера.
Крім заниженої суми, за яку була продана мажоритарна частка в капіталі «Свісспорт Україна», сталася ще одна дивна операція. Між «Свісспорт Україна» і МАУ був укладений довгостроковий договір на хендлінгове обслуговування. Здавалося б, нічого незвичайного в угоді між афілійованими структурами.
Однак вартість послуг для МАУ згідно з умовами цього договору в кілька разів перевищувала ринкову . Ось що дивно.
РБК-Україна: Класичне питання: кому це вигідно?
Олександр Щербань: Зрозуміло, не МАУ. Це було вигідно Swissport International Ltd. яка і на рівні корпоративних відносин, і на рівні менеджменту, і на рівні фінансів контролювала діяльність ТОВ «Свісспорт Україна».
РБК-Україна: Чим можна пояснити підписання настільки невигідного для МАУ договору?
Олександр Щербань: Все тим же - домінуючим власником МАУ була держава, представники якого не турбувалися питаннями економії коштів. Однак, все змінилося на початку 2011 р., коли держпакет МАУ був проданий приватним інвесторам.
Вони звикли рахувати кожну гривню, тому були, м'яко кажучи, не в захваті від договору зі «Свісспорт Україна», згідно з яким МАУ була змушена платити дві-три ціни порівняно з об'єктивними ринковими розцінками. У результаті ревізії договірної бази та аудиту фінансово-господарської діяльності, був виявлений цей дискримінує інтереси МАУ договір.
В результаті від приватних акціонерів «МАУ» послідувала пропозиція менеджменту ТОВ «Свісспорт Україна», який був під контролем Swissport International Ltd., про приведення вартості хендлінгових послуг відповідно до ринкового рівня. При цьому МАУ висловив готовність укласти довгостроковий договір.
На мій погляд, ці пропозиції носили взаємовигідний характер. Однак вони були відкинуті представниками Swissport International Ltd.
РБК-Україна: Що було далі?
Олександр Щербань: Події розвивалися цілком передбачувано. МАУ оголосили тендер на визначення контрагента з надання хендлінгових послуг. Оскільки авіакомпанія була базовою для аеропорту «Бориспіль», бажаючих надавати їй ці послуги було достатньо. Перемогла компанія «Аеро Хендлінг», що запропонувала найкращі умови з точки зору поєднання критеріїв «ціна - якість».
РБК-Україна: Як на це відреагувала компанія Swissport International Ltd.?
Олександр Щербань: По суті , вона відреагувала розв'язуванням корпоративного конфлікту в ТОВ «Свісспорт Україна». Безумовно, ніхто на місці швейцарської компанії не зрадів би втраті ключового клієнта.
Але, по-перше, варто було враховувати інтереси МАУ в плані вартості хендлінгових послуг. А по-друге, навіть у відповідь на догляд важливого клієнта не варто вживати дії, які в середовищі фахівців зі злиттів і поглинань називають «блек-мейл», а на більш простій мові це іменують рейдерством.
РБК-Україна: Можна докладніше про те, що сталося?
Олександр Щербань: У березні 2012 р. з ініціативи компанії Swissport International Ltd. проводяться збори учасників ТОВ «Свісспорт Україна». Компанія Swissport International Ltd. з часткою в 70,6% голосує за збільшення статутного фонду ТОВ «Свісспорт Україна». Однак, згідно зі Статутом і Договором учасників ТОВ «Свісспорт Україна» такі питання, як зміна розміру статутного капіталу, приймаються за наявності 75% голосів «за».
Як ви розумієте, 70,6% це менше, ніж 75%. Чи могли це не розуміти представники Swissport International Ltd.? Чи могли вони не знати зміст Статуту та Договору учасників ТОВ «Свісспорт Україна»? Обидва питання з розряду риторичних. Парадоксально, але представники Swissport International Ltd. не тільки прийняли рішення, що суперечить Статуту та Договору учасників ТОВ «Свісспорт Україна», а й почали реалізовувати його на практиці.
РБК-Україна: Які були відповідні дії МАУ?
Олександр Щербань: Як юрист, я охарактеризував би ці рішення, як зважені і вивірені з правової точки зору. Статут і Договір учасників ТОВ «Свісспорт Україна» містить наступний пункт - учасник, який порушив зобов'язання за Договором учасників, зобов'язаний продати свою частку на користь іншого учасника ТОВ «Свісспорт Україна», а інший учасник має право купити зазначену частку в статутному капіталі ТОВ «Свісспорт Україна».
На підставі цього пункту авіакомпанія відправила Swissport International Ltd . повідомлення про те, що вона має намір використовувати своє право на викуп частки Swissport International в ТОВ «Свісспорт Україна», передбачене Договором учасників та Статутом ТОВ «Свісспорт Україна». А також запропонувала Swissport International Ltd. підписати договір купівлі-продажу частки в ТОВ «Свісспорт Україна», керуючись Договором учасників ТОВ «Свісспорт Україна».
Тобто, МАУ належним чином справила всі дії, передбачені Договором учасників та Статутом ТОВ «Свісспорт Україна», які необхідні для реалізації її права на придбання частки Swissport International Ltd. в ТОВ «Свісспорт Україна».
РБК-Україна: Як на це відреагувала компанія Swissport International Ltd.?
Олександр Щербань: Взагалі не відреагувала. Тому, іншого шляху у МАУ, окрім звернення до суду з позовною заявою, не було. Результати розгляду позову МАУ в суді були абсолютно передбачувані.
Господарський суд міста Києва задовольнив позов МАУ виніс рішення, яким визнав укладеними Договір про передачу авіакомпанії МАУ частки в 70,6% у ТОВ «Свісспорт Україна», а також визнав за авіакомпанією МАУ право власності на частку в 70,6% у ТОВ «Свісспорт Україна».
Пізніше суд апеляційної інстанції підтвердив рішення суду першої інстанції в частині визнання укладеним договору про передачу авіакомпанії МАУ 70,6% частки в ТОВ «Свісспорт Україна».
РБК-Україна: Тобто, корпоративний конфлікт можна вважати вичерпаним?
Олександр Щербань: Ні, швейцарська компанія зробила певні специфічні дії для того, щоб конфлікт продовжився.
Ще по ходу розглядів позову МАУ в суді апеляційної інстанції, представники Swissport International Ltd. спробували залучити на свій бік керівництво Єврокомісії. Про це свого часу писали українські ЗМІ.
Мені складно зрозуміти, на що розраховували керівники Swissport International Ltd. Було наївно очікувати, що, наприклад, президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу дозволить собі втручатися в корпоративний конфлікт, що відбувається між співвласниками української компанії, вказувати які рішення потрібно приймати українським судам.
Цілком логічно, що представники Єврокомісії не вважали за можливе впливати на українські суди.
РБК-Україна: І, тим не менш, у Вищому господарському суді представники Swissport International Ltd. знайшли підтримку.
Олександр Щербань: Ось саме, що «знайшли підтримку». Кажу так тому, що винесена Вищим господарським судом рішення про направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції пояснити з юридичної точки зору не представляється реальним.
У ЗМІ висловлювалося твердження, що такі дії суддів ВГСУ неможливо пояснити чимось іншим, окрім застосування компанією Swissport International Ltd. адміністративного ресурсу. Думаю, не варто пояснювати, що відповідну вказівку суддям ВГСУ могла дати тільки людина, максимально наближений до колишньої вищої посадової особи держави .
ЗМІ публікували припущення, що в ситуацію втрутився колишній перший віце-прем'єр Сергій Арбузов, а нібито комунікацію з ним забезпечував гендиректор ТОВ «Свісспорт Україна» Володимир Семенченко. Це питання активно розслідував народний депутат України Сергій Міщенко.
РБК-Україна: Яким Вам бачиться подальший розвиток ситуації?
Олександр Щербань: У випадку, якщо новий розгляд справи буде здійснюватися судами виключно на законних підставах, у мене немає сумнівів у результаті. Оскільки правова позиція МАУ в конфлікті навколо ТОВ «Свісспорт Україна», з моєї точки зору, бездоганна.