Голова Київської міської державної адміністрації (КМДА) Олександр Попов буде балотуватися на пост столичного мера на виборах в поточному році. Поки Попов не готовий назвати точну дату виборів, але переконаний, що міський голова, який має підтримку виборців, повинен також бути і главою виконавчої влади - КМДА. Про це, а також про майбутній референдум, присвячений Генплану Києва, і інвестиційних проектах Олександр Попов розповів в інтерв'ю РБК-Україна.
РБК-Україна: Ви будете балотуватися на пост мера на виборах цього року?
Олександр Попов: Так, буду.
РБК-Україна: Від якої політичної сили?
Олександр Попов: Кияни симпатизують або різним політичним силам, або жодній з них. Але, незалежно від політичних уподобань, більшість жителів міста позитивно оцінюють те, що нова адміністрація робить у Києві. Це - наведення порядку, благоустрій вулиць та прибудинкових територій, повернення в комунальну власність незаконно відчужених земель та майна, будівництво нових транспортних розв'язок, мостових переходів, станцій метро, дитячих садів, шкіл, амбулаторій. Тому розраховую на висунення і обрання більшістю киян всіх політичних орієнтацій.
Багато претендентів на мерську посаду в містах України, депутати і виборці віддали б перевагу тому, щоб кандидати в градоначальники висувалися не тільки від політичних партій. Але й від громадських організацій, і від трудових колективів або шляхом самовисування. Якщо до часу початку виборчої кампанії закон не зміниться і буде вимагати балотування від якоїсь однієї політичної партії, підкорюся закону.
У будь-якому випадку, якою б не була формальна процедура висунення, моя принципова позиція не зміниться: міський голова і по совісті, і по суті своїх функціональних обов'язків зобов'язаний працювати в інтересах всіх мешканців міста. Незалежно від того, яким чином і під якими партійними або непартійним прапорами проходило його висунення в кандидати або хто, за кого і як голосував.
РБК-Україна: Так, може, підете самовисуванцем?
Олександр Попов: Остаточне рішення залежатиме від тексту закону про вибори на час початку виборчої кампанії.
РБК-Україна: В кулуарах Верховної Ради кажуть, що вибори пройдуть не в кінці травня, як має бути за законом, і не одночасно з парламентськими виборами, а наприкінці липня-серпня. Яка Ваша думка з цього приводу?
Олександр Попов: І ви, і я чуємо і читаємо різні версії. Згідно з Конституцією України, дату виборів призначає Верховна Рада на основі самої Конституції і закону про вибори, а також рішень Конституційного суду України. Гадаю, що правильною і законною буде дата виборів, як її визначить парламент на названих мною правових підставах.
РБК-Україна: Якщо Ви переможете у виборах, будете ініціювати повернення до старої норми в законі «Про столицю», де на пост глави КМДА призначається мер?
Олександр Попов: Переконаний, що питання про призначення головою держміськадміністаціі обраного киянами міського голови або, як частіше говорять, мера, потрібно вирішувати, спираючись на думку киян, оформлену законом. Природно, голова КМДА, який переміг на виборах, отримує величезний ресурс для успішної реалізації своєї програми, стратегії, якщо хочете. Цей ресурс - довіра киян, висловлена голосами «за».
Таку довіру розглядаю як вагому підставу для звернення до Президента та Верховної Ради з проханням прийняти рішення, що дає міському голові право і можливість бути призначеним на посаду глави виконавчої влади столиці.
РБК-Україна: Перейдемо до більш актуальних питань. Як Стратегія розвитку Києва до 2025 р. кореспондується з Генпланом столиці?
Олександр Попов: Стратегія - це глобальний документ, в якому окреслені пріоритети розвитку міста та визначені масштабні цілі, яких треба досягти. А Генплан - це інструмент реалізації Стратегії. У ньому стратегічні завдання формулюються на мові містобудування. Стратегія і Генплан разом - це проект майбутнього для Києва, киян і всієї країни, якщо хочете.
Чим краще столиця, тим краще держава, і навпаки. Саме тому я запропонував винести обидва документи на широке громадське обговорення. Кияни краще знають і самі повинні вирішувати, в якому місті жити їм, їхнім дітям і онукам. І якщо розробники допустили помилки, городяни на ці помилки вкажуть і доб'ються їх усунення.
РБК-Україна: І коли Ви плануєте провести таке обговорення?
Олександр Попов: Обговорення Стратегії тривало півроку. До первісного варіанта кияни внесли тисячі пропозицій, зауважень, пропозицій. Робоча група їх ретельно вивчила і врахувала. Підсумковий документ став результатом спільної праці вчених, експертів, влади і всіх небайдужих до долі столиці її жителів.
В цьому році ми повинні обговорити проект нового Генплану. Поки над ним ще працюють фахівці. Зокрема, на вимогу киян допрацьовують історико-архітектурну частину. Після того, як фахівці завершать проектні роботи, документ буде винесений на загальноміське обговорення.
РБК-Україна: Які питання будуть винесені на обговорення?
Олександр Попов: Суть обговорення в тому, щоб кияни могли ознайомитися з планами з розвитку свого району, мікрорайону. Щоб дізналися, що і де планується побудувати, знести, реконструювати. Переконаний, що, як і у випадку зі Стратегією, у городян з'являться зауваження, інші ідеї, які фахівцям належить прийняти до уваги.
І тільки після обговорення проект Генерального плану буде винесено на референдум. Тобто, приймати документ в цілому теж будуть кияни. Адже було б несправедливо запитати у людей думку про часткове і не запитати про ціле.
Як конкретно будуть сформульовані питання референдуму, залежатиме від ходу обговорення Генплану. Порадимося з громадськими організаціями, що входять до Громадської ради при КМДА, врахуємо думку ініціативних киян - патріотів рідного міста. Також плануємо обговорення в ЗМІ. І тільки потім прийде черга референдуму з чіткими і зрозумілими питаннями.
РБК-Україна: Коли варто провести цей референдум?
Олександр Попов: Ми не ставимо якихось конкретних термінів. Моя вимога - щоб обговорення тривало стільки, скільки треба, щоб всі бажаючі могли ознайомитися з проектом Генплану і висловити побажання, а фахівці - доопрацювати документ.
Але, звичайно, з економічної точки зору було б добре завершити цю роботу до виборів у ВР. Якщо загальноміський референдум пройде в один день з виборами, ми зможемо заощадити бюджетні гроші на його проведення.
РБК-Україна: Стратегія розвитку Києва передбачає залучення декількох десятків мільярдів доларів інвестицій за 12 років, що при нинішньому інвесткліматі в країні виглядає абсолютно нереальним завданням. Чи будете Ви ініціювати в Кабміні, Адміністрації Президента, парламенті надання Києву статусу особливої економічної зони, щоб залучити гроші, необхідні для реалізації Стратегії?
Олександр Попов: Згідно з Конституцією, Київ вже має спеціальний статус. На жаль, частина столичних привілеїв, якщо можна так говорити, виключені з нині чинного бюджетного кодексу.
З іншого боку, центральна влада виділяє чимало коштів, щоб Київ гідно виконував функції столиці. Є розуміння, що приклад Києва, перетворення, початі нами, повинні показати привабливу перспективу для інших українських регіонів і міст. Українці повинні переконатися, що в нинішніх умовах якісне поліпшення життя можливо.
РБК-Україна: Тут мова, швидше, йде про особливу систему оподаткування. Крім того, якщо говорити про Конституцію, при Президентові діє Конституційна Асамблея - і це питання можна розглянути в рамках її роботи.
Олександр Попов: Думаю, можна обійтися без цього. Упевнений: залучити інвестиції, необхідні для реалізації Стратегії, ми можемо навіть при наявних умовах. У цьому нам допоможуть перетворення, які ми вже почали: дерегуляція підприємницької діяльності, спрощення адміністративних процедур, адміністративна реформа і т.д.
У міському дозвільному центрі, який ми відкрили в минулому році, створена така система, при якій дозвільні документи можна отримати за принципом «єдиного вікна», не спілкуючись безпосередньо з чиновниками. При такій системі мінімізуються загрози корупції та хабарництва. До осені, а може, навіть влітку, в кожному районі на повну потужність запрацює таке «єдине вікно».
РБК-Україна: Влітку? Або восени?
Олександр Попов: Перший районний центр адміністративних послуг, з'єднаний новою автоматизованої системою з міським центром, був відкритий перед Новим роком в Солом'янському районі. Зараз налагоджує технології, щоб усунути деякі організаційні проблеми. Влітку, гадаю, до автоматизованої системи будуть підключені й інші райони.
Завоювати довіру бізнесу нам вкрай важливо. В минулому році ми прийняли Стратегію розвитку Києва і почали її виконувати. Ми готуємо вагомий пакет пропозицій для інвесторів. Якщо раніше на засідання інвестиційного комітету виносилися один-два, максимум - п'ять проектів, то, скажімо, 9 лютого було розглянуто 51 проект, на наступному засіданні плануються до розгляду 61 проект. А в перспективі може бути до 1 тис. бізнес-ідей щомісяця.
Загальний пакет інвестпропозицій, сформованих нами на основі Стратегії, вже становить 81 млрд грн. Хоча ще три тижні тому він становив 51 млрд грн (тобто, всього за три тижні пакет виріс на 30 млрд грн). На початок Міжнародного інвестиційного форуму, який ми збираємо в Києві навесні, наш проектний потенціал стане ще більшим. І ми цей потенціал реалізуємо, запровадивши столичні стандарти захисту інвестицій.
РБК-Україна: Коли з'являться реальні інвестпроекти, ми обов'язково повернемося до цього питання. Поки ж в контексті Стратегії ключовим і до кінця не вирішеним залишається питання хаотичних землевідведень, які велися в Києві, як мінімум, останні 15 років. Інвентаризація ділянок, відведених з порушенням процедури, завершена Вашим заступником Олександром Пузановим. Але по багатьом ділянкам вже пройшла друга продаж, і повернути їх в міську власність рішенням суду неможливо. А без земельної бази неможливі великі інвестпроекти. Як буде вирішено це питання?
Олександр Попов: По деяких дільницях рішення дійсно в правовому плані непрості. Але ми не припиняємо роботу, шукаємо механізми врегулювання ситуації. Спершу у нас були перемоги на цьому напрямку кожного тижня, зараз, мабуть, кожен місяць. Колишня влада непогано «попрацювала», щоб її рішення, прийняті всупереч інтересам Києва і киян, було важко або неможливо опротестувати та скасувати на законних підставах.
РБК-Україна: Уточнимо: який механізм, крім викупу, передбачається?
Олександр Попов: Сьогодні місту повернуто понад 1700 га. За цим ділянкам є рішення Київради і судів. Велика повернутих земель - зелені зони, тому в судах було відносно легко довести порушення законодавства при їх відведенні. Там же, де вже функціонують бізнес-проекти, відбулися перепродажу, зведені повністю або частково ті чи інші об'єкти, ситуація складніша.
Але ми спільно з правоохоронними органами продовжуємо політику повернення міській громаді земель і майна. Будемо робити все дозволене законом, щоб рішення судів приймалися на користь територіальної громади Києва.
РБК-Україна: Тим часом, скандальне будівництво на вул. Б.Хмельницького віддана в комунальну власність і в цій будівлі буде відкрито Музей Києва. А чому її не знести і не зробити сквер? Або зі створенням музею зникла загроза обвалення станції метро «Театральна»? Крім того, такі дії дають підстави звинувачувати Вас в захопленні приватної власності за допомогою адмінресурсу і судової системи.
Олександр Попов: Будівництво на «Театральній» справедливо викликало протест киян, і мій особистий - теж. Але, як не парадоксально, це будівництво виявилося абсолютно законним за документами, які, до слова, були видані задовго до мого приходу в КМДА.
Крім того, держекспертиза зробила висновок, що будівля не несе реальної загрози метрополітену і сусіднім будинкам, на відміну від робіт по його демонтажу. Такі роботи насправді представляли загрозу сусіднім будівлям, включаючи театр ім. Лесі Українки, а також станції метро «Театральна».
Довелося пояснювати власнику будівлі, що бізнес, який заробляє на міських проектах, має право і на благодійництво в інтересах міста та його жителів. Найкраще місце для музею Києва важко знайти. Тим більше, що вже багато років, як цей музей став «бездомним». От і було прийнято спільне рішення забудовника, меценатів та міської влади з облаштування музею у вже зведеному будинку.
Таким рішенням можна пишатися. Завдання керівника міста - вирішувати питання всіма законними способами в інтересах киян. У тому числі - мотивуючи бізнес до меценатським і соціальним проектам.
РБК-Україна: До речі, чи були передані в правоохоронні органи матеріали, які підтверджують причетність Леоніда Черновецького до незаконних виділень землі і рішенням Київради, які пізніше доводилося приймати за новою?
Олександр Попов: Якщо ви маєте на увазі підписані міським головою рішення міськради, то, нагадаю, це рішення колегіального органу. Якщо вони приймалися відповідно до прописаної в законі процедури, притягнути до відповідальності конкретна посадова особа або депутата не можна. Якщо надасте якісь інші документи - обов'язково передам їх до прокуратури, міліції чи СБУ, як це і робив з моменту свого призначення в міськадміністрацію.
РБК-Україна: Виходить, що мер не несе ніякої відповідальності за діяння, вчинені при його владі. Ви вважаєте, що так і повинно бути?
Олександр Попов: Оцінку роботи мера жителі дають на виборах. А якщо його робота «зацікавить» правоохоронні органи, тоді рішення виносить суд.
Другу частину інтерв'ю читайте тут
Спілкувались Антон Подлуцький і Анна Писаренко