Олександр Мазурчак: не знаєш, як врятувати реформи - забороняй Висоцького

- Думаєте ваш законопроект приймуть і батареї в містах не відключатимуть?

- Пам’ятаєте Алчевськ? А тепер подивіться на градусник  (на термометрі – мінус 15). Якщо ми зараз не заборонимо відключати міста від тепла, на країну чекають десятки "алчевсків". Це буде техногенна катастрофа. Тому ми вимагаємо від Ради на цьому тижні розглянути законопроект "Нашого краю" №7408, який запобігає відключенню об’єктів соціальної інфраструктури та їхніх постачальників тепла від газу.

- А існує така загроза?

- Газові хлопці-олігархи банально шантажують міста відключенням від газопостачання та, як наслідок, – від тепла. Минулого тижня місто Теплодар Одеської області отримало чергове попередження від ПАТ "Одесагаз" щодо майбутнього відключення від газу міських котелень.

10 тисяч людей днями можуть опинитись без тепла та газу. Повторюється історія, яка склалася у Кропивницькому, Славутичі, Смілі та інших містах. Відключають в першу чергу лікарні, школи, дитсадки. Це вже не політика, це речі за межею добра і зла.

Олігархи і Кабмін граються: "не дасте грошей, декілька тисяч холопів та їх дітей заморозимо". Що це за середньовіччя!? Тому й наполягаємо заборонити цей шантаж на законодавчому рівні. Ніяких відключень соціальних об’єктів!

- Так а хіба власники теплокомуненерго та інших підприємств не несуть збитки?

- У монополістів є дуже велика проблема на літеру "Ж". Жадібність. Влада не може, та й не хоче примусити їх  вкладати гроші в апгрейд устаткування. А ті витискують останні кошти із застарілих комунікацій.

Від 60 до 80% зношеність основних фондів - приблизно 70% вітчизняного житлового фонду збудовано ще до 1970-го року. Це наша реальність, на яку закриває очі уряд. Навіщо когось з монополістів нагинати, якщо можна скинути проблему на місцеву владу?

"Ваш Теплодар - ви і мучайтесь. Обрали вас мешканці Кропивницького - ви і розрулюйте з олігархами", - десь так діалог центру з місцевою владою відбувається. 

Але від того нікому не легше. Кількість масштабних аварій зростає щороку. Якщо, приміром, у 1990-х роках у середньому по Україні на 100 км комунальних мереж було від 30 до 40 аварій, то зараз - більше 180 аварій на 100 км водопроводу та 20 аварій на 100 км мереж теплопостачання.

Очевидно, що з таким підходом усю житлово-комунальну галузь в найближчі роки очікує колапс. Реформи? Ні, не чули. Хоча треба зараз диверсифікувати сферу постачання послуг, запровадити прозору процедуру формування цін та тарифів на послуги, покращити законодавство щодо створення ОСББ.

RAB-тарифи повністю відповідають своїй назві

- За чий рахунок по-вашому має відбуватися модернізація мереж?

- Літом 2017го Кабмін вирішив провести модернізацію енергомереж за допомогою RAB-тарифів. RAB-тарифи - це коли населенню кажуть: "людоньки, в нас в країні через старі мережі може статися блекаут (повне знеструмлення міст), тому ми вам підвищуємо тарифи. Тобто, відстібніть олігарху. Прибутки олігархів зростуть ще сильніше, але вони обіцяють модернізувати мережі, щоб далі заробляти гроші.

- Модернізувати з прибутку хіба не логічно?

- В Україні вже був досвід із запровадженням RAB-тарифів на початку 2000-х. Тоді для п’яти обленерго закріпили доходність у розмірі 17%. А що в результаті? Власники отримали прибуток, вивели його в офшори, а у розвиток нічого не інвестували.

Зараз намагаються прокрутити таку саму схему. Уряд ухвалив рішення додатково забезпечити приватні обленерго доходом у розмірі 12,5%! Виходить RAB-тарифи, повністю відповідають своїй назві. Проблема в тому, що уряд захищає власників компаній, а не інтереси споживачів.

- І як же примусити власників модернізувати енергомережі?

- Змінити правила гри у всій галузі. По-перше, необхідно скасувати рішення про запровадження RAB-тарифів. Уряд має припинити підгодовувати цей надприбутковий бізнес. По-друге, необхідно запровадити прозорі процедури ціноутворення на енергоносії та комунальні послуги. І, по-третє, уряд має посилити контроль над монополістами та зобов’язати їх вкладати власний прибуток в модернізацію мереж. І це тільки, як кажуть медики, ургентні заходи.

На сьогодні в Україні близько 240 тис. багатоповерхових житлових будинків, із яких понад 70% потребують різного ступеню ремонту. Найчастіше це "хрущовки" і "брєжнівки". За даними уряду, зношеність внутрішньобудинкових мереж складає понад 60%, а теплові втрати в таких будинках наближаються до 50%. Але ж із цих 240 тисяч на сьогодні лише 27,5 тисяч об’єдналися в ОСББ. Бачимо відсутність господаря, а отже й безгосподарне ставлення до будинків.

Треба модернізувати законодавство щодо створення об’єднання власників, які зможуть взяти на себе відповідальність за стан та майбутнє будинку. Іншим рішенням, влада повинна полегшити процедуру такого об’єднання, надати адміністративний супровід, щоб самі чиновники допомагали оформлювати папери, а також надати пільгові “теплі” кредити для новостворених об’єднань на модернізацію будинків.

Держава втрачає монополію на силу

- Ви заявляєте про провал реформи ЖКГ та критикуєте інші. Реформу поліції теж туди віднесете?

- Ви ж самі бачите новини. Усе більше насилля на наших вулицях, усе більше застосування бойової зброї. Усе це стало тому, що ніхто й не довів реформу до кінця. Вона звелася тільки до перейменування на поліцію та нової форми для патрульної поліції. Урядовці зробили яскраву вітрину із патрульної поліції, роздали нові автомобілі та форму.

Але недореформованість правоохоронних органів призвела до того, що сьогодні патрульні масово звільняються із поліції. Уже у кількох обласних центрах із патрульної поліції звільняються до половини працівників. Їх завалили справами, а стара правоохоронна та судова системи гальмують реальну роботу. Виходить, що найбільш мотивована молодь лишає службу, а старі кадри повертаються. 

Так відбувається, тому що потрібно змінювати не лише картузи та штані , а й реформувати підрозділи кримінального розшуку: слідчий корпус, оперативно-розшукову складову. На це реформатори виявилися не здатні, бо бояться втратити свій вплив на правоохоронну систему.

Безсилість правоохоронців відображається у створенні парамілітарних формувань. По Хрещатику ходять маршем воєнізовані колони, які заявляють, що допомагатимуть слабеньким копам та чинитимуть правосуддя у свій спосіб. Це значить - держава втрачає монополію на силу. І це теж результат реформ. 

Як ОТГ отримують землю не знає навіть Гройсман

- Децентралізація. Тут ви з урядом маєте притримуватись однієї позиції - ця реформа необхідна.  Чи вдається регіонам її впровадити?

- Ми з початку 2015 року працюємо над децентралізацією. Уже вся країна побачила позитивний ефект від цього процесу. Сьогодні будують школи, садки, комунікації. Люди відчули реальний вплив на місцеву владу. Після 29 квітня, коли відбудуться перші вибори в 40 новостворених ОТГ, у нас буде вже 707 громад. До речі, ми братимемо в них участь. З безладом, що коїть уряд, треба боротися на всіх фронтах.

Але зараз влада почала штучно гальмувати децентралізацію. І головним гальмом є парламент. Саме там застрягли багато важливих законопроектів, які мали б прискорити децентралізацію та посилити вже створені громади. Вирішальним став провал голосування законопроекту Президента щодо передачі громадам сільськогосподарських земель поза межами населених пунктів.

Так само не голосувався парламентом законопроект про передачу ОТГ земель, який розробив уряд. Аж ось Кабмін "згадав" про можливість цієї передачі без нового закону, а з допомогою вже чинного законодавства. Три роки не знали, а тут дізналися!

- Про що саме йдеться? Що придумав уряд?

- 31 січня 2018 він ухвалив рішення, які дозволять передати сільгоспземлі у комунальну власність новоствореним ОТГ. Регіональні відділення Держгеокадастру просто передаватимуть повноваження ОТГ. Але все більше складається враження, що влада свідомо затягує цей процес в інтересах збагачення певних осіб.

План передачі земель на нинішній рік викликає багато запитань. За нинішнім планом, 657 ОТГ мають отримати землю. Але абсолютно незрозумілий принцип, за яким одні ОТГ отримують землю у квітні, а інші – в грудні. Думаю, цього навіть не знає Гройсман.

Виходить, що одні громади зможуть отримувати прибуток від оренди сільгоспземель протягом 2018 року, а інші – ні. Не виключено, що місцеві та й київські чиновники мають земельку в окремих ОТГ, а тому ухвалили рішення на обласному рівні під себе.

- Згідно останніх соцопитувань 92% українців вважають політичну ситуацію в державі критичною. На вашу думку, що треба зробити, щоб ліквідувати цю суспільно-політичну напругу в суспільстві?

- Треба запровадити мораторій на ті теми, які розколюють українське суспільство. А це теми мови, пам’ятників та релігій. Адже сьогодні відбувається штучний розкол українців за допомогою надуманих проблем. Декому вже заважає Цой та Висоцький, вже розігрівають дискусію щодо скульптури Батьківщини-Матері у Києві. Як правило, ці постаті заважають поганим господарникам, яким треба відвернути увагу від власної професійної немічності.

Для багатьох громадян Батьківщина-Мати стала символом не лише перемоги у Другій світовій війні, ця скульптура стала пам’ятником тим мільйонам українців, які поклали своє життя та здоров’я задля свободи Батьківщини. Тому намагання “розкрутити” дискусію щодо цього пам’ятника є шкідливими для України. І тим більше сьогодні, коли українці захищають свою державність та Батьківщину на Сході.

Замість спекуляцій варто зайнятися розхитаним державним апаратом. Необхідно невідкладно призначити новий склад ЦВК. У нас попереду вибори президента та парламенту, а тому треба, щоб оновлений ЦВК здобув довіру всіх політичних сил.

Також парламент повинен ближчим часом призначити нового керівника Державної фіскальної служби та Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Ці посади мають посісти політично незаангажовані фахівці, які будуть виконувати свої функції без озирань на вулиці Грушевського чи Банкову.

У самому уряді 3 посади потребують призначення. Ще минулого року у відставку подали міністр АПК Тарас Кутовий та міністр інформаційної політики Юрій Стець. Також Уляна Супрун до цього часу виконує обов’язки міністра охорони здоров’я. Уряд реально зависнув у повітрі, а це не додає стабільності його роботі.

Нарешті, треба якомога швидше призначити голову НБУ. Влада має нового кандидата на цю посаду — Якова Смолія. Країні потрібен міцний Національний банк із прозорою та зрозумілою фінансовою політикою. Від цього залежить рівень інфляції та стабільність національної валюти.

Що стосується законодавства, то тут спектр рішень від децентралізації та комунальної сфери до Антикорупційного суду та національної безпеки.

- Які політики сьогодні потрібні українцям? Хто має впроваджувати успішні реформи?

- Україні сьогодні потрібні політики, які запропонують теми, що нас об’єднуватимуть, а не роз’єднуватимуть. Політичні сили мають пропонувати бачення України майбутнього, а не копирсатимуться у минулому. Тоді українці їм повірять.

Ми маємо здобувати політичну повагу у фахових дискусіях, а не телевізійних сварках. Саме професіоналізм має стати ключовим принципом довіри людей до політиків.