У другій частині інтерв'ю керівник групи радників голови Київської міської адміністрації (КМДА) Олександр Мазурчак розповів про проблеми, пов'язані з будівництвом сміттєпереробних заводів, корупційні схеми навколо столичних кіосків, каштани та проблеми столичного зоопарку
Першу частину інтерв'ю читайте тут.
РБК-Україна: Ви раніше згадували про можливість будівництва сміттєпереробного заводу на території Києва. Чи є конкретні інвестори?
Олександр Мазурчак: Я розкажу Вам, чому в Україні на сьогоднішній день є один сміттєпереробний завод в Києві - завод «Енергія», який вже застарів і морально і фізично.
Я провів десятки переговорів з різними інвесторами - італійськими, французькими, ізраїльськими, німецькими, чеськими. Вони хочуть хоча б років за 15 повернути свої кошти. Для того, щоб кошти повернути за 15 років, то єдиним джерелом, з якого йде повернення коштів - ввізна плата за сміття.
Сьогодні на заводі «Енергія» ціна за тонну ввезеного сміття - 126 грн. Всі інвестори, з якими я працював, бачать необхідність підняти ввізну плату до 30 євро за тонну, не менше. Тобто - більше ніж до 300 грн, майже в три рази від нинішнього тарифу. Ціна на вивезення сміття включена в тариф квартплати, відповідно ми повинні значно збільшити квартплату. А цього сьогодні робити ми не хочемо, не можемо, у зв'язку з тим, що в людей низькі зарплати і люди не зможуть потягнути збільшення тарифів.
Саме це - перша головна причина чому не будуються в Україні сміттєпереробні заводи. Треба їх дотувати, треба шукати законодавчі варіанти за рахунок чого можна буде покривати різницю. У першу чергу ми почали із сортування, аби зменшити кількість сміття, яке повинно йти на утилізацію або вже на переробку. Тобто відібрати з сміття все цінне раніше - і тоді кількість сміття буде менш, відповідно, ціна буде менша. Ми нарощуємо кожен рік кількість контейнерів для роздільного збору, зменшуємо постійно кількість сміття, яке йде на утилізацію. Але це має свою межу, бо можна відібрати не більше 30%, решта піде на переробку.
Місто не може саме вирішити цю проблему. І така ситуація у всій країні. Тому була розроблена державна програма «Чисте місто», було зроблено 10 пілотних проектів у 10 містах, де планується будувати сучасні сміттєпереробні заводи, в тому числі - в Києві. Держава буде допомагати в цьому питанні, цим займається Національне інвестиційне агентство. Вони найняли німецьких аудиторів, як опрацювали логістику, морфологію нашого сміття і дали свої пропозиції щодо будівництва. Ми чекаємо, коли почне діяти цей проект.
РБК-Україна: Давайте поговоримо про деякі екологічні питання. Останнім часом можна спостерігати Вашу велику активність у Фейсбуці, де Ви постійно берете участь у конкурсах, пов'язаних із київським зоопарком, з тваринами. А коли почнете займатися реальними проблемами київського зоопарку?
Олександр Мазурчак: Реальність така, що нам не вистачає коштів для зоопарку, щоб він міг нормально функціонувати.
Ми даємо йому близько 12 млн грн з бюджету, приблизно 11-12 він заробляє. Цього достатньо, щоб утримувати зоопарк в нормальному стані.
Але свого часу, 5-6 років тому, були виконані роботи, зафіксовані як кредиторська заборгованість. Кредитори подають в суд і в нас висять борги на суму 11 млн грн. Це якраз сума, співвідносна тій, що заробляє за цілий рік зоопарк.
Якщо відразу забрати всю цю суму, то зоопарк не зможе існувати, тому він може борг віддавати потрохи. Отже треба збільшити надходження, щоб він зміг розрахуватись. Для цього є кілька джерел. Є вхідні квитки, тому треба більш активно працювати, щоб люди приходили і тоді буде збір більший. Для цього треба проводити різні свята, конкурси, зробити гарне озеленення, розвинути свою господарську діяльність, в тому числі, із надання послуг. Десь треба оптимізувати затрати.
І треба розгорнути програму опіки над тваринами. От з товаришем утримуємо сім'ю рисей, отже, на неї не витрачає грошей зоопарк. Ми це робимо не тому, що в нас є зайві гроші, а щоб цю програму поширити. Коли буде таких 100 меценатів, то 100 сімей тварин уже вийде з під опіки зоопарку в фінансовому плані, зоопарк зможе розрахуватись із своїми боргами та нормально розвиватися.
РБК-Україна: Чи має київський зоопарк якийсь короткостроковий план покращення ситуації?
Олександр Мазурчак: В зоопарку є всі можливості для покращення. Потроху ми покращуємо умови для перебування тварин, йде ремонт вольєрів для мавп, зроблені нові пташники, відремонтовано ведмежатники і т. д. Тобто, ми, з одного боку, покращуємо умови для тварин, з іншого боку - розширюємо експозицію.
РБК-Україна: Пройшло вже достатньо часу з моменту повідомлення про те, що італійці приїдуть до Києва, щоб замінити каштани. То чи приїжджав хтось до Києва з Італії?
Олександр Мазурчак: Ще не приїхали. Під час останньої розмови директор КО «Київзеленбуд» Михайло Царенко сказав мені, що «італійці чекають в Італії, щоб можна було прийти і відібрати у них каштани Бріотті». Ми чекаємо відповіді італійської сторони, тому що є офіційні претензії до них. У нас, у відповідності з документами, поставлені каштани Бріотті, за результатами експертизи це не такі каштани.
Відповідно, італійська сторона повинна або повернути гроші, або доставити нові каштани або запропонувати якісь свої варіанти. Це рішення може бути прийнято в різних варіантах. Сьогодні цим питанням займається перший заступник голови КМДА Анатолій Голубченко.
Претензія має бути офіційно поданою, на неї повинна прийти офіційна відповідь. Відповіді офіційної у нас нема. Ви знаєте про те, що є лист, що є якісь заяви, є якісь окремі заяви посадовців.
Італійці також крутять і не хочуть визнавати, що вони «дали в штангу». На сьогоднішній момент їм вигідніше якось улагодити це, але ми чекаємо конкретних відповідей на претензії, які надали наші підприємницькі структури, які виграли тендер. Проблема в тому, що в нас немає і не може бути прямих відносин з італійською стороною, бо є фірма яка виграла тендер.
РБК-Україна: Але ж Ви не можете чекати вічність. Чи є який ліміт часу, який встановила КМДА для вирішення цього питання?
Олександр Мазурчак: Пересаджувати каштани ми можемо тільки восени. Якщо до нас сьогодні прийдуть і скажуть «заберіть каштани серед літа», ми їх не можемо забрати. Тому сьогодні наполягати, щоб зараз віддали каштани, немає сенсу. Їх можна забрати тільки восени. Отже, ми маємо протягом літа це питання врегулювати, щоб восени їх або посадити, або прийняти інше рішення.
РБК-Україна: Чи була створена експертна рада, яка мала займатися каштанами у Києві? Ви обіцяли її створити.
Олександр Мазурчак: Так, вона створена. Ця експертна рада повинна давати свої рекомендації щодо використання каштанів в Києві в цілому: які сорти садити, де висаджувати саме каштани, а де інші дерева, як боротися із шкідниками. Туди увійшли науковці з ботанічного саду, з аграрного університету тощо.
РБК-Україна: Директор КО «Київзеленбуд» Царенко хотів, щоб всі районні УЗНи були підпорядковані КО «Київзеленбуд». Що Ви думаєте з цього приводу?
Олександр Мазурчак: Таке рішення поки що не прийнято, але я вважаю, що це було б правильно. Тому що, у нас зараз ситуація, як у приповідці, коли «сім няньок і дитина без ока». Кожен зеленбуд починає проводити свій власний тендер на закупівлю ідентичних рослин. Це не зовсім правильно.
Я вважаю, якщо ми закуповуємо рослини, то хтось повинен нести відповідальність. У першу чергу, якщо ми говоримо, що політика озеленення лежить на КО «Київзеленбуд», то повинен бути єдиний тендерний комітет, вони повинні знаходити найвигідніші умови, вони повинні закуповувати ті рослини, які ми не можемо виростити. Ті, які можемо, ми повинні вирощувати самі, і висаджувати ці рослини своїми силами повинні районні зеленбуди, а не наймати для цього фірми.
РБК-Україна: «Вісник державних закупівель» повідомляє, що цього року в Києві закупили зелених насаджень на 24 млн грн.
Олександр Мазурчак: Планується закупити. Ми ще троянди не закупили, у зв'язку з тим, що була затяжна зима і їх не можна було саджати. Була спеціальна комісія, яка розглядала дане питання і були надані рекомендації посадити троянди восени.
РБК-Україна: Нещодавно було проведене розширене засідання колегії КМДА, яке стосувалося демонтажу кіосків. Через ці кіоски йдуть величезні фінансові потоки. Чому так повільно відбувається їхній демонтаж? Хто сьогодні не справляється?
Олександр Мазурчак: Зараз ми не можемо бути задоволені тими темпами, як це робиться. Тому було проведено це засідання, бо голова КМДА вказав на те, що нас не може задовольняти існуючий стан справ. Говорити про те, що знесли 400 кіосків, - не рішення, бо ми маємо сьогодні демонтувати мінімум 5-6 тис кіосків. Було рішення сесії, що до кінця року повинна бути затверджена схема розміщення МАФів.
Треба об'єднати зусилля всіх організацій і відомств, які цим займаються. По-перше, ми повинні чітко розуміти, що територія на якій розміщені МАФи - це є територія районних адміністрацій і райони повинні приймати в цьому активну участь. Сьогодні не справляються всі. Повинно працювати міське управління благоустрою, повинні працювати районні відділи управління. Саме про це йшлося, необхідно об'єднати зусилля: міліція, районні і міські благоустрої, енергопостачаючі компанії і тоді це стане можливим.
Повинна бути сьогодні єдина політика підключення енергоносіїв до цих кіосків. Більшість з тих кіосків, які не мають ніяких документів, підключені до електроенергії, багато хто - до води. Треба створити такі умови, щоб вони не могли підключатися, якщо в них нема дозволу і вони поставлені незаконно. Це повинна бути відповідальність і «Київенерго», і «Міськсвітла» і ЖЕКів, які дають їм можливість на підключення. Якщо їх відключити від електроенергії, то вони самі демонтуються. Якщо людина розуміє, що кіоск їй обійшовся в 15 тис. дол., а його просто заберуть і знищать, сама його забере. Треба просто створити відповідні умови.
РБК-Україна: А до того часу чому всі ці організації не об'єднали свої зусилля?
Олександр Мазурчак: Ви самі кажете, що є великі фінансові потоки, які йдуть за цими МАФами і дійсно дуже багато хто на цьому наживається. Єдина можливість боротьби з будь-яким економічним злочином, у першу чергу, економічним методом. Багато років ті МАФи стояли в місті і нікому нічого не платили, а тільки платили перевіряючим, які до них приходили. Тоді вони давали якусь маленьку взятку і залишалися, а місту вони нічого не платили.
Минулого року вперше почали платити пайову участь, але тільки 8 тис. туди увійшли. Всі інші не ввійшли і вони повинні бути знесені. Кожен повинен розуміти, що він або платить місту податки, або він тут не стоїть. А сьогодні поки вони стоять, то заробляють гроші і частину цих прибутків віддають міліціонеру або інспектору з благоустрою, або комусь з «Київенерго» за підключення. Ми повинні розрубати цей корупційний вузол.
РБК-Україна: Але ж корупція - це загальноукраїнська проблема. То чи можна її вирішити в Києві?
Олександр Мазурчак: У Кам'янці-Подільському я це вирішив. Я зняв всі МАФи і дав можливість підприємцям створити нормальні торгові ряди, побудувати нормальні магазини і не потрібно ніяких будок.
РБК-Україна: А тут чого не вийшло?
Олександр Мазурчак: Тому що зав'язані інтереси дуже багатьох структур. За кожним таким МАФом існують відповідні «криші», які їх підтримують, намагаються робити все, щоби цей МАФ зберігся. Якщо його забирають з одного місця, то він з'являється в іншому місці, поки його зносять, то він вже заробив трошки грошей.
Тому тепер мають об'єднати зусилля всі і тепер буде персоналізована відповідальність кожної посадової особи. Якщо появилася нова палатка стихійної торгівлі, то буде відповідати начальник УВС цього району - і він буде звільнений з роботи. Якщо МАФ потрапив до переліку демонтажу і не був знятий, то відповідає конкретний посадовець, який повинен забезпечити виконання графіку демонтажу.
Спілкувалась Тетяна Шпайхер