Олександр Данилюк: Ми думаємо спільно з МВФ над тим, які корективи внести до держбюджету

В уряді очікують, що Верховна Рада вже у цьому місяці ухвалить закон про Антикорупційний суд. Від того, які норми будуть прописані в фінальній редакції цього законопроекту, багато в чому залежить майбутнє співробітництво України з Міжнародним валютним фондом. Міністр фінансів Олександр Данилюк, відповідальний за перемовини з основним кредитором, поділився з РБК-Україна, що в них вже намітився прогрес і щодо антикорупційної реформи, і з питання ціни на газ для населення. Але при цьому виконання Україною цих умов у повному обсязі ще не гарантує отримання чергового траншу кредиту МВФ. Без "реалістичного та збалансованого держбюджету", розраховувати на перегляд програми не доводиться. У бліц-інтерв'ю РБК-Україна Олександр Данилюк розповів про те, що у Фонді думають про поточну ситуацію в економіці України, і що нашій країні необхідно зробити, щоб отримати черговий транш в 1,9 млрд доларів вже в червні.

- Розкажіть, з ким ви зустрічалися в ході візиту до Вашингтона, де 18-22 квітня проходили щорічні збори країн-учасниць МВФ та Світового банку? І що обговорювалося на цих зустрічах, щодо подальшої співпраці України з Фондом?

- У Вашингтоні у мене було кілька зустрічей з головою місії МВФ в Україні Роном ван Рооденом, представниками європейського департаменту Фонду, і, зрозуміло, з першим заступником директора-розпорядника МВФ Девідом Ліптоном. Я не можу вдаватися в деталі переговорного процесу, але ми обговорювали відкриті питання, що стосуються програми МВФ – Антикорупційний суд, тарифи на газ і бюджетну політику.

Я вважаю, що у нас з Фондом за останні кілька місяців склався дуже конструктивний діалог по всім цим напрямкам. Ми активно працюємо з їхніми експертами, а також експертами Венеціанської комісії щодо реалізації ключової для країни антикорупційної реформи. Я можу сказати, що в переговорах намітився прогрес, і крок за кроком по всіх трьох пунктах ми з представниками Фонду відсікаємо спірні питання, наближаючись до формування спільної позиції. Зараз наше першочергове завдання – узгодити проект закону про Антикорупційний суд так, щоб вже в середині травня його міг затвердити український парламент.

- МВФ продовжує наполягати на поправках Венеціанської комісії, які повинні бути враховані у законі про Антикорупційний суд?

- Ви зрозумійте, питання не тільки у поправках Венеціанської комісії. І для України, і для Фонду вкрай важливо, щоб новий спеціалізований суд був незалежним від політичного впливу. До цієї структури має бути довіра в суспільстві. І одним з основних питань, безумовно, є відсутність політичного контролю над відбором незалежних професійних суддів. Цей процес повинен бути прозорим і гарантувати результат.

- А ви вважаєте, що Верховна Рада все ж таки готова проголосувати за закон, в якому буде прописана процедура незалежного відбору суддів з участю у цьому процесі міжнародних організацій?

- Я не хочу забігати наперед. Зараз потрібно все ж таки вийти на спільну позицію з Фондом з приводу редакції законопроекту. Потім вже обговорювати, що готова приймати Рада, і як швидко це потрібно буде робити. Так буде правильно.

- Для МВФ питання ціни газу для населення - одне з найбільш безкомпромісних, без вирішення якого ми не зможемо домогтися перегляду програми. Що думають у Фонді з приводу останньої пропозиції НАК "Нафтогаз Україна" щодо диференціювання ціни газу і введення певного соціального обсягу споживання, за який населення буде платити за діючою ціною, а все що вище цього обсягу – за ринковою?

- Мова дійсно йде про певну диференціацію ціни. І це не тільки позиція НАК "Нафтогаз України", а спільна позиція уряду. Ми представили у Вашингтоні свою концепцію розрахунку ціни на газ, і Фонд зараз детально аналізує наші пропозиції. Важливо розуміти, що це не зовсім нова пропозиція з нашого боку. Це лише частина тих комплексних ініціатив, які ми вже робимо, наприклад, монетизація житлових субсидій на рівні населення. Ми пам'ятаємо, що наявність дворівневої ціни завжди бентежила експертів МВФ. Але, коли ми введемо адресну допомогу на рівні споживачів, ми отримаємо максимальний контроль за рівнем споживання газу в країні. Наше завдання - забезпечити повну прозорість цього процесу таким чином, щоб ні у кого не залишалося можливостей для маніпуляцій з обсягом споживання і грошима на субсидії. Я бачу, що Фонд налаштований конструктивно. Вони розуміють, що це питання для України не є непростим, і бачать, що "Нафтогаз" і уряд спільними зусиллями намагаються знайти адекватне рішення.

- Тобто, ви хочете сказати, що переговорний процес з МВФ з питання ціни газу для побутових абонентів зрушився з мертвої точки?

- Однозначно зрушився. Я не можу сказати, що ми досягли повної згоди, але переговорний процес конструктивний. Команда уряду працює над тим, щоб все ж таки вийти на спільну позицію, яка влаштує всі сторони.

- Кабмін змінив умови надання житлових субсидій і заявив про можливу монетизацію субсидій до рівня споживачів з 2019 року. Чи рахували ви, наскільки посилення умов видачі субсидій скоротить витрати держбюджету, і наскільки реально ввести монетизацію з наступного року?

- Зараз ми проводимо розрахунки разом з Міністерством соцполітики. Ми зацікавлені в тому, щоб в системі не було зловживань, і тому вже запустили монетизацію субсидій на рівні підприємств-постачальників (теплокомуненерго). Цей механізм уже працює. Наступним кроком стане монетизація субсидій на рівні населення. Мета – підвищення адресності такої допомоги та контроль за витратами у цій сфері.

- Якщо говорити про монетизацію субсидій до рівня населення, МВФ наполягав на цьому в пакеті з верифікацією субсидій та їх аудитом. Наскільки я розумію, уряд був не готовий до непопулярних кроків...

- Навіть якщо б ці питання не задавав Фонд, а він, до речі, не наполягає на верифікації субсидій, ми б все одно це робили. І це якраз те, чим ми зараз займаємося, в комплексі зі створенням реєстру споживачів. Ми виходимо з дуже простої позиції: субсидії - це не гроші з повітря. Це - гроші платників податків. І Міністерство фінансів послідовно просуває ідею монетизації субсидій. Таким чином, ми зможемо виключити можливості для корупції в цій сфері, і буде чітко зрозуміло, хто, скільки споживає, і хто за що платить.

- Чи означає введення дворівневої ціни на газ, якщо ця ініціатива буде підтримана Фондом, скасування ПСО? Адже, як ми пам'ятаємо, МВФ наполягав на скасуванні спецзобов'язань НАКа ще з 1 квітня і введенні єдиної ринкової ціни для всіх категорій споживачів.

- Механізм ПСО скасовується, коли немає регульованою державою ціни і створені всі ринкові умови для максимальної конкуренції в сегменті продажу газу споживачам. Тому поки про повне скасування ПСО мова не йде.

- Фонд обговорює з вами, чому у нас механізм спецзобов'язань поширюється тільки на "Нафтогаз", і не поширюється на інших учасників ринку, наприклад, на облгази?

- В тому числі, це також обговорюється.

- За весь час нашого обговорення з МВФ ключових питань, необхідних для отримання чергового траншу Фонду, Кабміном було запропоновано МВФ більше шести варіантів змін до механізму ПСО і формули розрахунку ціни на газ. Всі вони були відхилені Фондом. Якщо і нові пропозиції уряду також не будуть схвалені, що тоді?

- Завжди якісь пропозиції приймаються, якісь ні. Нинішні пропозиції передбачають, в тому числі, і ті моменти, які раніше розглядалися Фондом, і були позитивно сприйняті. У МВФ є кілька критеріїв, через призму яких вони вивчають наші ініціативи. Перше - це наскільки той чи інший механізм сприяє формуванню інфраструктури газового ринку. Друге - наскільки цей механізм обмежує політичний вплив на процес тарифоутворення. І третє - наскільки будь-яке наше рішення дозволить нам боротися з корупцією і нівелювати можливі корупційні ризики. У той же час, поки МВФ аналізує наші ініціативи, вони пропонують альтернативні шляхи вирішення тих чи інших спірних моментів. Це постійний діалог, і я не візьмуся робити будь-які прогнози, що Фонд затвердить, і що він не схвалить.

- Давайте поговоримо про вимоги МВФ до держбюджету. МВФ рекомендує переглянути видаткову частину. Але по першому кварталу у нас вже не виконаний план по збору надходжень, "Нафтогаз" поки не заплатив дивіденди і зростає дефіцит Пенсійного фонду. Якщо слідувати рекомендаціям експертів МВФ, які витрати доведеться скорочувати?

- По-перше, результати виконання плану у першому кварталі - не показник. Ми зараз аналізуємо ситуацію. Наприклад, Нацбанк скоротив розмір свого прибутку на шість мільярдів гривень, який перераховується до держбюджету, пояснивши це необхідністю збільшити розмір резервів. Як ви розумієте, ми на цей процес впливати не можемо.

По-друге, зараз ми думаємо спільно з МВФ над тим, які корективи внести до держбюджету. І, звичайно, свої корективи внесе час. Адже щороку у нас виникають різні нюанси. Припустимо, в цьому році у нас виникла проблема через те, що парламент призупинив дію системи автоматичного блокування податкових накладних. В результаті у нас збільшився об'єм відшкодування фіктивного ПДВ. Це - постійна боротьба, в яку ми залучені і змушені вносити корективи до бюджету по мірі виникнення різного роду проблем.

- А чому НАК не виплачує дивіденди? Група "Нафтогаз" заявила, що прибуток за 2017 рік перевищив 39 млрд гривень.

- Дивіденди повинні надійти в бюджет, і вони надійдуть. Ми очікуємо їх виплати від НАКу, але розуміємо, що це в свою чергу залежить від виплат "Газпромом" за рішенням Стокгольмського арбітражу, і також, що є певні питання ліквідності НАКу, якому необхідно закуповувати газ перед початком опалювального сезону (Кабмін наприкінці квітня прийняв постанову, згідно з яким НАК "Нафтогаз" зараз заплатить не 75%, а 30% дивідендів до бюджету. За інформацією РБК-Україна, ще 45% компанія повинна заплатити до кінця року, - ред.).

- За інформацією РБК-Україна, існує ризик зростання дефіциту Пенсійного фонду...

- Рано про це говорити. Пенсійна реформа все ж таки була розпочата тільки в кінці минулого року. Зараз ми будемо стежити за розвитком ситуації. Там є за чим спостерігати. Ще не зрозуміло до кінця, які заходи необхідно вживати. Я б почекав ще місяць-два, подивився на динаміку.

- Наскільки реально в нинішніх умовах виконати обіцянки прем'єра і президента підвищити мінімальну зарплату з 3723 гривень до 4200 гривень?

- Це потребуватиме додаткових видатків бюджету...

- ... і навряд чи буде схвалено МВФ...

- Давайте так: ми зараз слідкуємо за виконанням держбюджету. Поки рано прогнозувати, чи вдасться підвищити "мінімалку" чи ні. Але, якщо у нас з'явиться така можливість, ми це зробимо. Поки ми налаштовані шукати таку фінансову можливість.

- Якщо ми виконаємо всі три умови, необхідні для отримання траншу – Антикорупційний суд, деполітизована ціна газу та збалансований бюджет, чи можна говорити про те, що з його отриманням відразу почнеться перегляд програми?

- Це працює дещо інакше процедурно. Є попередні умови, які ми повинні виконати – prior actions. Їх насправді дві – це Антикорупційний суд і тарифи на газ. Бюджет - це не нова умова. Він завжди повинен бути реалістичним і збалансованим. Це апріорна умова для роботи з Фондом. Як тільки ми закриємо питання по першим двом ключовим пунктам, в Україну приїжджає місія МВФ, яка не лише вивчає, як ми виконали передумови, але і проводить перегляд програми - review. Як тільки ми узгоджуємо всі умови, необхідні для наступного за поточним перегляду, приблизно через два тижні проходить засідання ради директорів МВФ (executive board), де приймається рішення про виділення Україні чергового траншу. При цьому в Меморандумі фіксуються зміни, що визначають наші наступні "структурні маяки" – попередні умови (prior actions), які країна повинна виконати для отримання наступного траншу.

- І коли, на вашу думку, ми отримаємо транш?

- Коли виконаємо всі умови Меморандуму, необхідні для перегляду програми. Враховуючи наші інтенсивні переговори з МВФ щодо газового питання, тут рішення буде знайдено вже найближчим часом. Сподіваюся, що в травні в парламенті вже буде погоджений усіма сторонами проект закону про Антикорупційний суд. Ми зараз робимо все для того, щоб Україна отримала транш у розмірі 1,9 млрд доларів вже в червні.