Незважаючи на відмінності в обставинах, пряма причина економічних криз в Україні одна і та ж - зниження експортних надходжень. За останні 3 роки Україна втратила більше 40% валютної виручки, перевершивши антирекорд 2009 року.
Незважаючи на відмінності в обставинах, пряма причина економічних криз в Україні одна і та ж - зниження експортних надходжень. За останні 3 роки Україна втратила більше 40% валютної виручки, перевершивши антирекорд 2009 року.
Тим не менш, незважаючи на всі злети і падіння експортної виручки, Україна стабільно залишається експортоорієнтованою економікою з відношенням експорту до ВВП близько 50%. У 2015 році відношення експорту до ВВП навіть зросте і досягне 53% - рекордного значення в новітній економічній історії України.
Відношення експорту до ВВП України, %
Джерела: НБУ, Держстат, Альфа-Банк Україна
Тобто падіння експорту призводить до зростання його ролі в економіці. Пояснення цього парадоксу дуже просте: при падінні експорту відбувається девальвація, яка різко скорочує валютну вагу інших складових ВВП (споживання і інвестицій). Відповідно, підсумкове падіння ВВП в доларовому вираженні помітно перевищує темпи падіння експорту.
У цьому контексті дуже добре розкривається суть макроекономічної моделі України попередніх років: коли експорт зростає, країна залучає капітал і накопичує потужний торговий дефіцит, збільшуючи споживання та інвестиції (в основному споживання), а з падінням експорту це "застілля" різко перетворюється в повномасштабну кризу.
Економічна політика при цьому дуже короткострокова: у хмарні роки ніхто не замислюється про те, щоб готуватися до поганих часів. Не створюються ні "подушки безпеки", ні "авторегулятори" на випадок виникнення майбутніх проблем. Навпаки, стимулюється кредитування споживання тут і зараз (звідси криза валютних кредитів у 2008-2009 роках або криза державного боргу в 2013-2015 роках).
І сьогодні ще немає підстав для сильної впевненості в тому, що про цей підхід можна говорити в минулому часі. Перебудова економічної політики по суті тільки почалася.
Проте за цей час в українському експорті відбулися масштабні зміни структурного характеру. Раніше Україна була відома насамперед як експортер продукції гірничо-металургійного комплексу (ГМК: руда, чорні метали). На ГМК припадав кожен третій долар валютної виручки, що надходив в Україну.
Тепер же співвідношення змінилося. Кожен третій долар валютної виручки дає агропромисловий комплекс (АПК: сільське господарство і харчова промисловість). І це незважаючи на те, що там також спостерігається сильне падіння цін, а закриття російського ринку для цих видів продукції почалося дуже давно.
Експорт продукції АПК і ГМК, млрд дол. США
Джерела: Держстат, Альфа-Банк Україна
Безумовно, експорт ГМК дуже сильно втратив через вимушену зупинку багатьох металургійних виробництв в 2014 році, що відчувається досі. Проте як видно з графіка вище, його витіснення з експортного п'єдесталу тривало багато років.
Експорт АПК за фактом виявляється більш стійким джерелом валютних надходжень, ніж металургія. За підсумками 2008-2015 років середній темп приросту експорту продукції АПК склав 6%, тоді як для ГМК середня негативна динаміка: -7%. Це досить наочно відображає розхожий теза про те, що світова економіка циклічна, а їсти хочеться завжди.
Ці структурні зміни в експорті позначаються і на інших галузях економіки. Приміром, транспорт все більше орієнтований на перевезення агропродукції. Те ж саме стосується й інших галузей, що надають В2В-послуги. Політична вага агробізнесу також помітно зростає.