Аграрне лобі у Раді: хто з політиків грає на боці великих холдингів

Влада у розпал пандемії кинула сили на допомогу великим с/г виробникам. Це не робиться так очевидно, як, наприклад, у випадку з дорожньою галуззю, але рівень підтримки аграріїв все ж вражає.

Крім того, що великі холдинги продовжують отримувати мільярди дотацій з держбюджету, їм під кінець минулого року знизили податки, порушивши тим самим зобов'язання перед західними партнерами.

І поки прибуток аграрних бізнесменів буде рости, доходи держскарбниці продовжать знижуватися. Чим такий однобокий підхід небезпечний для економіки, а також про те, хто допомагає аграріям у Раді – у матеріалі РБК-Україна.

Великі фінансово-промислові групи та олігархи ще кілька скликань тому були основними лобістами у парламенті. Зміна політичної обстановки в країні вплинула і на сфери впливу у Верховній раді, в якій з'явилось багато "нових облич". І тепер пальма першості у плані лобізму перейшла до аграріїв.

Тісні зв'язки

Боротьба лендлордів за вплив у парламенті відбувається неабияка. Чого тільки варта недавня спроба "бунту" в аграрному комітеті. Кілька тижнів тому група депутатів спробувала змістити главу комітету Миколу Сольського, якого вважають близьким до екс-голови ОП Андрія Богдана. Що цікаво: проти нардепа було багато його колег по фракції "Слуга народу", в якій, як писало РБК-Україна, не все просто у плані монолітності.

Комітет у підсумку виявив Сольскому недовіру. Формальна причина – голова повинен працювати більш ефективно, але реальна – переділ сфер впливу, про що публічно визнають співрозмовник у СН. І хоча цей "бунт" поки не привів до зсуву Сольського з посади, він все ж оголив давно непросту ситуацію у профільному комітеті.

Микола Сольський (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Спроба піти проти агролобі ледь не коштувала посади і голові фінансового комітету Ради Данилу Гетьманцеву. Ще у вересні минулого року нардеп "Слуги народу" виступив проти зниження ставки ПДВ до 14% на деяку с/г продукцію, після чого депутати з "Євросолідарності", а також груп "За майбутнє" та "Довіра" внесли проект постанови про звільнення Гетьманцева з посади. Але, як і у випадку з Сольським, тоді кадрових наслідків вдалося уникнути.

Чи не найбільш "аграрна" група у Раді – "Довіра". Група з'явилася ще на початку грудня 2019 року, коли 17 депутатів-мажоритарників об'єдналися і обрали своїм головою полтавського аграрія Олега Кулініча. Депутати цієї групи, як прийнято вважати у політикумі, орієнтуються на співвласника агрохолдингу "Кернел" Андрія Веревського. Багато з них прийшли у парламент саме з аграрного бізнесу.

Сам же Кулініч – мажоритарник з Полтавської області, у свій час створив великий аграрний бізнес. З Веревським його пов'язують роки співпраці. Він був помічником у співвласника "Кернела" ще у бутність того депутатом п'ятого і шостого скликань Ради.

Ще один близький співвласнику "Кернела" депутат минулого скликання від БПП Олексій Мушак є родичем Андрія Веревського. Він був радником прем'єра Гончарука з земельних питань і активно виступав за відкриття ринку землі.

Ще один представник монобільшості Мар'ян Заблоцький також активний у питаннях підтримки аграріїв. У фінкомітеті Гетьманцева він очолює підкомітет з питань місцевих податків та зборів. Він свого часу був помічником екс-депутата Мушака, який, як вже було сказано, є родичем Веревського.

До приходу у парламент Заблоцький також разом з Володимиром Макаром був одним з керівників "Української аграрної асоціації". Макар ж в свою чергу був помічником Олега Кулініча, а також є керівником ще однією "Української аграрної асоціації", до створення якої мали відношення компанії з групи "Кернел".

Олег Кулініч (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Але не тільки у Веревського, як прийнято вважати, серед агробізнесменів є вплив на парламент. Кількох депутатів пов'язують з власником МХП Юрієм Косюком, якого часто критикують в ЗМІ за великі суми держдотацій, що спрямовуються на його підприємства.

Неформально прийнято вважати, що на Косюка орієнтуються депутати Лариса Білозір, Геннадій Вацак і Микола Кучер. Всі вони з групи "За майбутнє" у червні минулого року перейшли в групу "Довіра". І всі троє депутатів обрані в мажоритарних округах Вінницької області, де у МХП є кілька великих активів.

Що стосується Кучера, він близько десяти років працював у структурах МХП, після чого зайнявся політикою. Геннадій Вацак – вихідець з кондитерського бізнесу, прямого зв'язку з "Миронівським хлібопродуктом" не має, за винятком кількох загальних публічних заяв. Крім того, помічник депутата Кучера в Раді минулого скликання Ірина Лой тепер працює з Вацаком.

Зниження ПДВ. Хто у виграші

За останні місяці, мабуть, найбільш резонансним прикладом аграрного лобізму стало зниження ставки ПДВ з 20% до 14% на с/г продукцію, про що раніше писало РБК-Україна. Закон з відповідними нормами парламент ухвалив 17 грудня, а через два місяці 22 лютого 2021 року, його підписав президент.

Норми цього закону несуть ряд ризиків, як для держскарбниці, так і для співпраці України з МВФ і ЄС. По-перше, документ ухвалили на наступний день після затвердження держбюджету на 2021 рік, яким зниження ставки ПДВ і відповідне скорочення податкових надходжень не було передбачено.

І хоча ініціатори законопроекту стверджують, що він спрямований на боротьбу з так званими податковими "скрутками" і заощадить казні 3 млрд гривень, через зниження ставки ПДВ недобір за податками може скласти 8,5 млрд гривень. Такі розрахунки представили аналітики інституту Аграрної економіки, оцінивши наслідки зниження ПДВ у 2021 році. Це означає, що сукупно мінус для бюджету може досягти 5,5 млрд гривень.

Зникнуть "скрутки" чи ні – невідомо, але втрати через зниження ставки точно будуть. Через що виникне необхідність збалансування показників скарбниці. Тобто владі доведеться десь скорочувати видатки або шукати компенсатори. Наприклад, витрати держбюджету на підтримку молоді та спорту передбачені в розмірі 7,76 млрд гривень. А тому втрата 5,5 млрд гривень може залишити подібні програми без частини фінансування.

Разом з тим, як було сказано у поясненні до законопроекту, переробні підприємства зможуть заощадити 6% витрат. Тобто заощадять конкретні приватні власники, тим самим збільшивши свій прибуток.

Рада знизила ставку ПДВ аграріям, незважаючи на ризики для держбюджету (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Крім того, дія цього закону може перешкодити Кабміну отримати кредити від МВФ і пройти пікові виплати за держборгом. Адже у меморандумі з МВФ Україна взяла на себе зобов'язання протягом програмного періоду утриматися від введення нових звільнень від сплати податків чи податкових пільг. Тепер це зобов'язання порушено прийнятим і підписаним президентом законом.

До того ж закон не відповідає Угоді про асоціацію, згідно з якою Україна зобов'язується наблизити своє законодавство до законодавства ЄС у частині спільної системи ПДВ. Це означає, що знижені ставки застосовуються тільки для товарів, призначених для безпосереднього споживання, а не для виробництва, як в даному випадку.

Закон передбачає, що пільгова ставка буде поширюватися на велику рогату худобу, свиней, пшеницю, жито, ячмінь, овес, кукурудзу, соєві боби, насіння льону, насіння ріпаку, насіння соняшнику, насіння та плоди інших олійних культур, а також цукровий буряк. Все це – проміжна продукція, яка підлягає переробці у кінцеву товарну продукцію.

Ставка податку буде нижче, але не варто розраховувати на здешевлення продукції для населення. Швидше навпаки – буде лише зростання прибутку агровиробників за рахунок зменшення податків для них. До того ж через зниження ПДВ експорт зерна з України стане більш привабливим. А збільшення експорту потенційно може призвести до його дефіциту на внутрішньому ринку. А тому ціни на продукти в Україні можуть зрости. Мова йде про найбільш значущі товари – хліб, борошно, макарони.

Закон, безумовно, більше на руку експортерам сировини, ніж споживачам або держбюджету. А додатковий податок з продажів (6%) буде перекладений на людей – різницю в ПДВ між готовою продукцією і сировиною (20% і 14%) заплатить споживач.

Помилкова ставка

Чи виправдані ті стимули, які отримують аграрії у розпал пандемії та економічної кризи? Ледве так, якщо їх кінцевий результат – збільшення прибутку власників бізнесу. До того ж стимулювання експорту сільгоспсировини в нинішніх умовах консервує статус України як аграрно-сировинного придатку цивілізованого світу.

До того ж аграрії і так стабільно мають держпідтримку – у держбюджеті на 2021 рік передбачені дотації с/г виробникам у сумі 4,5 млрд гривень, що на 0,5 млрд гривень більше, ніж у 2020 році. Також закладена компенсація 0,672 млрд гривень з держбюджету на агрострахування. Тоді як, приміром, на підтримку промисловості не виділено нічого.

Також не варто забувати, що у минулому році, коли економіка падала, прибуток агропідприємств зростав. Частково цьому посприяли хороший урожай та сприятлива цінова кон'юнктура на світових ринках. Для розуміння: прибуток компаній агросектору України у 2020 році зріс на 47,7% в порівнянні з 2019 роком, склавши 58,4 млрд гривень. Що ж стосується промпідприємств, їх збитки тільки за 9 місяців 2020 року становили 164,5 млрд гривень.

І на тлі таких цифр держава проводить вкрай нелогічну політику – виділяє пряму підтримку з держбюджету надприбутковій галузі, ігноруючи проблеми іншої важливої галузі, що відчуває складності. І це не кажучи вже про те, що в промисловості задіяно значно більше людей, ніж у сільському господарстві. Рівень доходів населення та активізація економіки за рахунок внутрішнього попиту безпосередньо залежить від підтримки промсектора, про що влада, здається, забула або не хоче звертати увагу.