Афера по-українськи: хто і як "торгує" посадами в держорганах

"Деякі так і не зрозуміли головного: в Україні вже рік як нова влада і "торгівля" посадами залишилася в минулому", – на початку червня написав у соцмережах перший заступник голови Офісу президента Сергій Трофімов.

Так він відреагував на чергове затримання групи шахраїв, що нібито вимагала гроші за призначення головою Харківської обласної держадміністрації. Правоохоронні органи зазначили, що підозрювані хотіли 1 млн доларів за вирішення цього питання.

У лютому поточного року була затримана інша група – вони нібито вимагали за посади керівника Миколаївської ОДА 350 тисяч доларів, а Житомирської – близько 1,6 млн гривень.

Після приходу Зеленського до влади його прес-служба час від часу звітувала про затримання таких "ділків", попереджаючи про невідворотність покарання за такі злочини. Тим не менш, ні публічні попередження, ні тяжкість покарання (за шахрайство "світить" до 12 років в'язниці) не зупиняють охочих "поторгувати впливом".

РБК-Україна проаналізувало дані з Єдиного реєстру судових рішень та знайшло ряд яскравих підтверджень цієї тези.

Шахраї-рецидивісти

Один з останніх затриманих за шахрайство на даний момент – 69-річний житель Луцька Іван Братченя. Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції повідомив, що 3 липня чоловік був затриманий в кафе при отриманні 200 тисяч доларів за "лобіювання" свого знайомого на посаду міністра Кабміну.

Більш того, за даними правоохоронців, підозрюваний представлявся членом "Масонської ложі Ротшильда" і обіцяв за певну плату включити всіх бажаючих в цю впливову закриту групу. Для підтвердження своєї участі у цій організації Братченя мав печатку та перстень "масона".

Луцький суд проігнорував регалії підозрюваного і заарештував його до кінця літа з заставою 1,26 млн гривень. Як випливає з ухвали суду, липневий злочин – не перший для Братчені. У травні 2016 року він вже намагався продати за 150 тисяч доларів посаду в уряді, але тоді уникнув покарання.

Згідно з даними реєстру громадських об'єднань, Братченя є не учасником "масонської ложі", а членом Національної ради Демократичної партії України.

Ще один підозрюваний в "торгівлі посадами" зі стажем – це Микола Ільницький. Ще в 1998 році він був засуджений за зловживання службовим становищем та підробку. Черговий вирок, цього разу за "продаж" держпосади чоловік отримав у квітні 2013 року. Ільницькому присудили дев'ять років ув'язнення, але, скориставшись "законом Савченко", він зміг зменшити реальний термін і вийти на свободу у лютому 2016 року.

Вже у вересні 2016 року правоохоронці спіймали його в черговий раз біля Адміністрації президента на вулиці Банковій за підозрою у шахрайстві. Ільницький, за версією слідства, виманив у потерпілого 30 тисяч доларів, представляючись співробітником АП, і вимагав гроші нібито за вирішення питань про безстрокове призначення суддів.

Це кримінальне провадження було завершено і передано до суду ще в 2017 році, але досі розглядається. В очікуванні вироку Ільницький вирішив не втрачати час і повернувся до "роботи". У квітні поточного року він був знову схоплений правоохоронцями на вулиці Інститутській у Києві. За даними прокуратури, затриманий отримав 25 тисяч доларів за те, що обіцяв вирішити питання з Кабміном про "працевлаштування" громадянина в керівництво "Аграрного фонду".

Ільницький був арештований судом, але відразу ж вийшов з-під варти під заставу у 420 тисяч гривень. Зараз він на волі, але зобов'язаний інформувати правоохоронців про зміну місця проживання. При цьому підозрюваний не обмежений в пересуванні, адже обов'язку носити електронний браслет суд на нього не поклав.

Політичний хаос

Експерти, що працювали в правоохоронній сфері, вбачають основну проблему процвітаючою "торгівлі посадами" в розбалансуванні органів державної влади. Так, старший науковий співробітник Інституту держави і права НАН Микола Сірий вважає, що в Україні зруйновані механізми кадрового відбору в держоргани.

"Якщо в державі налагоджена система підготовки управлінських кадрів, якщо налагоджена система формування кадрового резерву, система належного висування кандидатур на посади і якщо весь цей процес відбувається відкрито, логічно, прозоро і відповідно до професійних якостей кандидатів, тоді суттєво зменшуються можливості у шахраїв", – зазначив він у коментарі РБК-Україна

Крім того, на його думку, у відповідальних осіб у владі "іноді не вистачає часу або бажання" займатися цими питаннями.

"Тоді безумовно активізуються різноманітні шахраї, збільшується кількість грошових пропозицій, збільшується кількість "комунікаторів", який шукають людей з грошима і пропонують свої послуги", – пояснив Сірий.

З ним згоден і колишній перший заступник генерального прокурора Олексій Баганець. "Я більше схиляюся до того, що причина цього – хаос у владі. Ми знищили систему держуправління через призначення неперевірених людей, непідготовлених, так званих "нових осіб". Ось тому у нас такий і результат. Іншого результату й бути не може", – сказав він РБК-Україна.

Експерти вказують і на проблеми в роботі правоохоронних органів, які допускають пробіли при розслідуванні даної категорії справ.

"У цьому знаходить своє відображення неналежна робота антикорупційної системи. Бо вона повинна бути спрямована не тільки на контроль за тими, хто за станом на зараз займає державні посади, але і за тими, хто тільки планує зайняти ті чи інші посади. Тут також є фактор їх недопрацювання", – упевнений учений-криміналіст Сірий.

На його думку, робота правоохоронних органів повинна бути більш якісною, що призведе до підвищення довіри суспільства до дій силовиків. А це, в свою чергу, за словами Сірого, нівелює більшість заяв затриманих про "провокації" і "політичні переслідування".

Баганець звернув увагу на ще одну, більш глобальну проблему всієї правоохоронної системи країни. Він вважає, що в Україні порушено принцип невідворотності покарання.

"У нас виходить, що на стадії виявлення правопорушення, а іноді і затримання і обрання запобіжного заходу, шуму багато, а коли приходить час ухвалювати кінцеве рішення про направлення обвинувального акта до суду або закриття справи, то суспільство ніхто не інформує. Природно у людей складається неправильне враження. Суспільство зараз фактично вже не вимагає від правоохоронців доводити до логічного завершення те, що вони почали", – заявив колишній заступник генпрокурора.

За останній рік з'явилося близько десятка кримінальних справ про торгівлю посадами. Звинувачення в "купівлі-продажу" вакантних місць торкнулися і вищого керівництва Офісу Зеленського, що завдало репутаційний удар по новій владі. Однак яскравих прецедентів з тривалими тюремними термінами для "продавців посад" за цей час поки не з'явилося. Можливо тому на шахраїв і не діють попередження про суворе покарання.