За час перебування на посаді прем'єр-міністра Арсеній Яценюк навряд чи може похвалитися ефективними реформами. Однак, ефектних заяв було зроблено чимало. Останнім резонансним одкровенням стали слова прем'єра про колосальний дефіцит НАК "Нафтогаз України" - 103 млрд грн, які були профінансовані урядом.
Дмитро Марунич, співголова Фонду енергетичних стратегій
За час перебування на посаді прем'єр-міністра Арсеній Яценюк навряд чи може похвалитися ефективними реформами. Однак, ефектних заяв було зроблено чимало. Останнім резонансним одкровенням стали слова прем'єра про колосальний дефіцит НАК "Нафтогаз України" - 103 млрд грн, які були профінансовані урядом.
Прем'єр окреслив проблеми державного газового трейдера, відкриваючи перше засідання нового Кабміну. "При дефіциті держбюджету на сьогодні 68 млрд грн дефіцит "Нафтогазу", який ми профінансували, 103 млрд грн", - сказав Яценюк.
Він також додав, що реформування енергетичної системи країни - одне з головних завдань нового уряду, і проблема дефіциту "Нафтогазу" - одна з ключових. Гігантські цифри прямо свідчать про те, що попередній Кабмін, також очолювана Яценюком, не особливо просунувся у вирішенні цієї важливої для економіки країни проблеми.
Дефіцит фінансового плану НАК "Нафтогаз України" - страшний сон для урядових чиновників вже протягом ряду років. Претендуючи на кредити з боку міжнародних фінансових організацій, український уряд раніше неодноразово намагалося "перенести" частина дефіциту держбюджету на держкомпанію, що торгує газом, таким чином, вирішуючи проблему підгону макропоказників для звіту перед МВФ. В останній раз таки спроби робилися в 2011 р., коли уряд Азарова ще розраховувало отримати кредит МВФ. Однак, в офісі Фонду були непохитні.
"У 2014 році основною метою буде компенсувати негативний вплив зміни курсу валют на баланс "Нафтогазу" і привести його дефіцит до рівня 3,3% ВВП. У 2015 році планується звести дефіцит компанії до 1,9% ВВП, а до 2018 року - усунути його". Це цитата з Меморандуму, підписаного урядом України і МВФ навесні поточного року.
Однак, як кажуть в Україні, "не так сталося, як гадалося". Для початку проведемо невеликий екскурс в історію питання. Обмежимося поточним роком.
Дефіцит "Нафтогазу України" у держбюджеті на 2014 р. був закладений у розмірі 1,8 млрд дол. (15 млрд грн). Фантастичні цифри? Аж ніяк ні. Це слова першого заступника міністра фінансів Анатолія Мярковського, тобто, чиновника уряду епохи "до Яценюка".
Проте в уряду Азарова були всі підстави для досягнення таких показників держбюджету-2014. В грудні 2013 р. Газпром і "Нафтогаз України" підписали доповнення до чинного контракту на постачання газу, що припускає зниження цін на газ з 380 дол./тис. куб. м. до 268,5 дол./тис. куб. м.
Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings спрогнозувало, що це зменшить дефіцит "Нафтогазу" в 2014 р. до 1,4 млрд дол. Думка авторитетного міжнародного аудитора наведено для того, щоб читач не думав про те, що наведений вище показник дефіциту "Нафтогазу" - плід уяви чиновників уряду часів Миколи Азарова.
А далі сталася девальвація, яка під корінь зрубала всі благі починання по вирішенню фінансових проблем держкомпанії. Тобто, вона не сталася, а продовжує "траплятися".
У квітні міністр фінансів Олександр Шлапак вже оцінював дефіцит бюджету НАК "Нафтогаз України" в 2014 році на рівні 46 млрд грн. Винних у зростанні міністр фінансів також назвав - попередній уряд. Для не дуже досвідчених у темі порівняння з початковим показником держбюджету (15 млрд грн) не пропонувалося. Тоді ж Шлапак переконував нас, що курс 10,5 грн/дол. ще можливий.
Однак у тексті меморандуму, підписаного урядом з МВФ, дефіцит "Нафтогазу" оцінювався вже 62 млрд грн. Чиновники планували покрити його вже традиційним шляхом випуску ОВДП, більшу частину грошей планували взяти в міжнародного кредитора. МВФ виділив на ці цілі всього 4,8 млрд дол., з яких 1,7 млрд дол. повинні були піти на погашення тіла та відсотків за євробондами "Нафтогазу", термін погашення яких минув у жовтні 2014 р. За курсом 11 грн/дол. виділяється МВФ сума практично повністю вирішувала проблеми "Нафтогазу", оскільки становила 52,9 млрд грн, тобто, практично повністю покривала дефіцит держкомпанії. За курсом 12 грн/дол. вона становила також цілком прийнятні 57,6 млрд грн.
У свою чергу уряд взяв на себе зустрічні зобов'язання» за рішенням проблем "Нафтогазу". Тарифи на тепло для споживачів були підвищені з травня 2015 р. на 40%, ще на 20% їх зобов'язалися підвищити в 2016 і 2017 роках. Тарифи на газ для населення зросли на 56% з 1 травня 2014 р.
По мірі того як Нацбанк друкував гривню, в т. ч. і для допомоги "Нафтогазу", фінансове становище компанії стрімко погіршувався. В оновленому у вересні варіанті меморандуму з МВФ загальний дефіцит "Нафтогазу" досяг небачених досі висот - 115 млрд грн. Ця сума також включає борги компанії перед російським "Газпромом".
Важливо пам'ятати, що за підсумками брюссельських переговорів вдалося досягти компромісу про погашення частини боргу перед "Газпромом" за постачання газу в 2013-14 рр. до рішення Стокгольмського арбітражу за ціною 268 дол./тис. куб. м. На ці цілі і повинні були піти виділені компанії МВФ 3 млрд дол. із загальної суми 4,8 млрд дол. Однак, якщо арбітри в Стокгольмі вважатимуть ціну 268 дол. неринковою, що дуже ймовірно, беручи до уваги рівень цін для суміжних з Україною країн, "Нафтогазу" доведеться доплатити.
В Кабміні і МВФ вважали, що кошти, необхідні для оплати поточних поставок імпортного газу "Нафтогаз" буде збирати з ринку самостійно.
Підвищення тарифів на тепло і газ для населення повинні були знизити обсяги бюджетних дотацій "Нафтогазу". Принаймні, підвищення тарифів на тепло виключало необхідність уряду виділяти дотації місцевим бюджетам для подальшого субсидування підприємств теплоенергетики. Нові тарифи дозволяли їм оплачувати природний газ за ціною 1309 грн/тис. куб. м з ПДВ.
Реальність виявилася жорстокою. Незважаючи на підвищення тарифів для населення і промисловості виручка "Нафтогазу" за підсумками січня-вересня скоротилася на 4,1%, до 44,2 млрд грн порівняно з аналогічним періодом 2013 року. Від реалізації газу компанія отримала 70,6% зароблених грошей.
При цьому, рівень заборгованості споживачів за газ приблизно відповідає показникам 2013 р. За станом на середину жовтня промисловість заборгувала 1,4 млрд грн (рівень розрахунків - 90%), населення - 0,15 млр. грн (97%), теплоенергетика - 5,3 млрд грн (46,7%). Таким чином, зростання заборгованістю споживачів пояснити падіння виручки держкомпанії не можна.
Ключ до порятунку "Нафтогазу" знаходиться у західних кредиторів України, насамперед, у руках ради директорів МВФ. Яка відвідала Київ напередодні позачергових парламентських виборів місія Фонду, поїхала без результату. Близько 1 млрд дол. для фінансування "Нафтогазу" повинно було міститися у третій транш кредитної лінії "стенд бай", яку Київ досі так і не отримав.
Інший шлях - підвищення тарифів на газ і комунальні послуги "стаханівськими темпами" загрожує проблемами для уряду Яценюка. Згідно з даними Держстату, в жовтні 2014 р. громадяни країни знизили рівень оплати комунальних послуг до 73,3%. Т. е.. кожен третій виставлений рахунок залишився неоплаченим.
Очевидно, що анонсована влітку програма адресних субсидій по оплаті комунальних послуг для малозабезпечених сімей об'ємом близько 3 млр. грн ризикує розростися до значних розмірів по мірі падіння доходів населення та підвищення тарифів.
В ході літньої коригування програми допомоги Україні, МВФ погодився на збільшення прогнозного показника дефіциту "Нафтогазу" в поточному році до 3,3% до 4,3% ВВП. Однак девальвація призвела до того, що за розрахунками компанії він може досягти 7% ВВП. Це - майже вдвічі більше дефіциту державного бюджету.
Очікувано такий провал бюджету держкомпанії не влаштовує МВФ, який не поспішає з виділенням наступного траншу, який дозволив би хоча б частково витягнути "Нафтогаз" з фінансової прірви. Часу на пошук виходу із замкнутого кола залишається все менше. Відступати нікуди - позаду дефолт.