Український зерновий експорт - надійне джерело надходжень валюти в країну. Зворотний бік цього статусу - підвищена увага до динаміки його показників та світової цінової кон'юнктури, як застави стабільності національної валюти. Тому не дивно, що недавнє просідання гривні пояснювали, в тому числі, і зниженням світовими цінами на аграрні товари, що призвело до зниження валютної виручки від АПК. Ще одна версія того, що сталося - злісне передерживание експортерами зерна частини валютної виручки, обов'язковий до продажу.
Не виступаючи адвокатом зернотрейдерів (як і будь-якої іншої групи бізнесменів), все ж вважаю, що покладати на них відповідальність за девальвацію - означає сильно спрощувати економічну картину.
Отже - є експорт аграріїв курсоформуючим? І якщо так, то наскільки висока ця залежність?
Якщо аграрна валютна виручка буде дорівнювати нулю, це буде еквівалентно курсу 41 гривня за долар
протягом минулого року питома вага аграрної виручки в загальному обсязі експортних надходжень коливався від 23,8% (у липні 2015) до 34,1% у листопаді 2015-го За підсумками 2015-го цей показник становив 28,5%.
Причини посилення аграрної складової в експорті можна дізнатися, зокрема, з військових зведень штабу АТО - в результаті військових дій на Сході країни була зруйнована значна частина важкої та видобувної промисловості, і, відповідно, зменшилися зовнішні поставки руди і металів.
У першому півріччі 2016-го питома вага аграрної виручки в загальному експорті продовжував зростати, досягнувши в середньому 31,4% всього експорту. У вересні-листопаді (період найбільшої торгової активності зерновими) частка АПК в загальних надходженнях від експорту складе 37-41%*(*прогноз заснований на скоригованих значень попереднього періоду на середній відсоток зростання питомої ваги аграрної виручки в першому півріччі 2016-го).
Біржові ціни більшості зернових знаходяться на низхідному тренді вже кілька років. "Дякую" варто сказати високим врожаям в більшості країн-постачальників і низькими цінами на енергоресурси. В 2016 році, на жаль для України, ми бачимо подальше зменшення цін на зернові.
Якщо в січні 2015 року вартість пшениці на FOB становила $210,61/тонна, то у січні 2016 року – вже $164,56 /тонна, опустившись до серпня до $118/тонна.
При цьому на тлі падіння світових цін українські аграрії, завдяки триразової девальвації 2014-2015 років, у 2016-му могли собі дозволити збільшувати фізичні обсяги експорту - в середньому на 19,3%, по відношенню до відповідного місяця попереднього року.
Починаючи з кінця липня, гривня ослабла з 24,79 гривень/долар до 26,6 гривень/долар, поки транш від МВФ не зміцнив її знову до 26,3. Чи є зв'язок з експортною виручкою від АПК?
Традиційно, в українській економіці серпень-листопад - це період збільшення аграрної складової в експорті. У поточному році її вага в серпні-листопаді має становити в середньому 39,1% від усього експорту. У теж час, в липні і серпні на світових ринках відбулося різке падіння цін на зернові - на 14,7% у липні і ще 11,2% в серпні.
Очевидно, що настільки різке падіння цін на товар, який становить майже 40% експорту, не може не вплинути на курс. Якщо врахувати, що лад надходження валюти в Україну після продажу зернових на світових ринках становить близько місяця, то легко побачити більш ніж високу кореляцію між падінням цін на зернові і падінням курсу.
Простіше кажучи, якщо зернотрейдери і стали причиною просідання курсу, то не зі своєї вини, так як їх виручка зменшилась пропорційно зменшенню світових цін на зерно. Безумовно, вигідна девальвація цим гравцям, так як дозволяє підтримувати високий рівень витрат усередині країни при падаючому зовнішньому ринку.
Але говорити про її штучною і керованої природі не доводиться. Це вселяє певний оптимізм, оскільки свідчить, що галузь функціонує в цілому за ринковими законами, і не схильна до глобальних спекуляцій. Але, з іншого боку, це наочно демонструє, наскільки український експорт залежимо від світової кон'юнктури.
Ситуація не настільки критична, як у країнах з неринковою економікою, але далека від тієї, яка існує в ЄС. Одна з причин такої високої залежності аграрної виручки від індексу цін на сировинні товари - мораторій на продаж сільськогосподарських земель. Аграрії, боячись вирощувати більш складні культури, виробляють продукцію з найбільш простим виробничим циклом. Звичайно, якщо продавати тільки найбільш просте сировину, курс буде коливатися кожен квартал.
За таким же принципом можна розрахувати можливу зміну курсу, у разі несприятливої світової кон'юнктури і подальшого падіння валютної виручки аграріїв. З розрахунків випливає, що якщо ми опинимося в гіпотетичній ситуації, коли аграрна експортна виручка буде дорівнювати нулю, це буде еквівалентно курсу 41 гривня за долар.
Щоб не наганяти паніку, відразу обмовлюся, що, швидше за все, подальшого скорочення аграрної експортної виручки не відбудеться, тому вищесказане відноситься виключно до розряду теоретичних міркувань. Тим не менш, ця цифра - найкраща характеристика місця АПК в національній економіці.