Зона ризику: чому судова реформа ризикує провалитися

Сьогодні вступили в силу зміни до Конституції, що стосуються правосуддя і новий закон "Про судоустрій і статус суддів". Тепер судова система країни буде жити за новими правилами. В країні з'являться новий Верховний суд, Вищий антикорупційний суд, Вища рада правосуддя, а суддями зможуть стати адвокати та науковці, які раніше ніколи не працювали в судовій системі. Вплив парламенту і президента на судову систему буде потенційно зведено до мінімуму. Передбачається, що протягом наступних кількох років судова влада України повинна максимально наблизитися до європейських стандартів і нарешті перестати викликати постійну критику з боку суспільства і політиків. Але на шляху до успіху, судову реформу чекає безліч підводних каменів. Натрапивши хоча б на один з них, корабель під назвою "судова влада", ризикує піти на дно. Які ризики несе в собі реформа, з'ясував РБК-Україна.

Новий старий Верховний Суд

Згідно з новим законом, Вищий господарський суд україни (ВГСУ), Вищий адміністративний суд (ВАСУ), Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ (ВССУ), а також чинний зараз Верховний Суд, повинні бути ліквідовані. Їх судді повинні або перевестися в інші суди, або звільнитися, або піти на конкурс в новий Верховний суд. Однак проблема полягає в тому, що новий Верховний суд буде новим лише за формою, а не по суті. У новому Верховному суддів будуть створені відразу чотири окремих суди: касаційний адміністративний, касаційний господарський, касаційний кримінальний і цивільний касаційний суди. Крім того, у Верховному Суді буде створена і своя внутрішня касація – Велика палата, яка зможе переглядати рішення чотирьох палат. Таким чином, хоча однією з цілей реформи було зменшення кількості судових інстанцій та забезпечення єдності судової практики, фактично виходить, що замість чотирьох окремих один від одного судів, під дахом здавалося б єдиного Верховного суду, все одно продовжать своє існування всі ті ж чотири окремих суди. Новий Верховний Суд повинен бути сформований до березня 2017 року.

Противники цієї системи, в першу чергу, чинний голова Верховного Суду Ярослав Романюк та голова ВАСУ Олександр Нечитайло вважають, що новий Верховний Суд буде неефективний, важко керований, оскільки буде складатися з фактично самостійних судів, зі своїми апаратами та головами. Як і зараз, вони навряд чи будуть погоджувати один з одним судову практику.

Проблемою є і те, наскільки новий Верховний суд зможе швидко і ефективно включитися в роботу. Мінімальне число суддів, з якими суд може розпочати роботу, становить 65 осіб. Однак, у силу кадрових проблем, тільки у ВАСУ зараз знаходиться 20 тис. нерозглянутих справ, які належить розглядати вже відповідній палаті Верховного суду. Очевидно, що навіть якщо всі судді Верховного суду, а не тільки профільна палата, будуть займатися виключно адміністративними справами, на розгляд цих справ піде багато часу. Легко може повторитися ситуація середини 2000-х років, коли Верховний суд у схожій ситуації опинився в колапсі і не зміг розглядати справи, що завдало великого удару по його репутації.

Все в руках ради

Ще одним найважливішим елементом реформи є створення Вищої ради правосуддя (ВСП), який буде сформований на базі Вищої ради юстиції. Тепер саме ВСП буде одноосібно призначати, звільняти, переводити суддів, залучати їх до дисциплінарної відповідальності, знімати з них недоторканність і відстоювати інтереси судової влади у відносинах з іншими гілками влади. Незважаючи на те, що в умовах деструктивної позиції, яку займає парламент по відношенню до суддів, наділення Ради правосуддя настільки великими повноваженнями, виглядає логічним, однак і тут не обходиться без підводних каменів. Вища рада правосуддя за квотним принципом будуть формувати органи самоврядування суддів, адвокатів, прокурорів, науковців-правознавців і Верховна рада. Наслідком цього можуть бути скандали, пов'язані з призначенням або звільненням тих чи інших членів, адже той, хто отримає в ВСП більшість, по суті, буде контролювати судову систему країни. Справа про нібито шахрайстві з боку члена нинішнього Вищої ради юстиції Павла Гречковський, як вже офіційно оголосили представники органів адвокатського самоврядування, може бути першим сигналом того, що боротьба за Пораду правосуддя почалася.

Рада правосуддя ризикує зіткнутися і з організаційними проблемами. Наприклад, Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС), раніше відповідала не тільки за добір суддів, але і за притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, з 30 вересня втрачає таку функцію. Це означає, що 13 тисяч не розглянутих скарг, які скупчилися у ВККС, тепер будуть передані у ВСП, де вже лежать не розглянутими декілька тисяч своїх скарг, що надійшли до ВРЮ. Чи зможе ВСП обробити такий масив скарг до закінчення терміну давності, велике питання, тим більше, що зараз робота ВСЮ виявилася заблокованою. Справа в тому, що розробники закону про ВСП не змогли його своєчасно підготувати, а парламент, відповідно, проголосувати. Законопроект про ВСП був зареєстрований в парламенті тільки 26 вересня, коли пленарний тиждень вже закінчився. Прийняття закону про раду правосуддя очікується до середини жовтня.

Кадровий відбір

Чимало питань виникає до права прямої можливості для адвокатів і вчених-правознавців, стати суддями апеляційної інстанції та Верховного суду. Зробити суддівську кар'єру вони мали можливість і раніше, але тільки починаючи працювати з першої інстанції. У суддів такий привілей адвокатів і вчених поки що не знаходить розуміння великого. "У суддівському середовищі поширена думка, що ініціатори реформи просто хочуть розбити так звану корпоративність суддівської середовища, шляхом введення в неї нових, не пов'язаних з судовою системою осіб. З одного боку це можливо і правильно, але боюся, що в судах велику кількість висуванців від різних політичних груп", - розповів РБК-Україна один із суддів Апеляційного суду Києва. Також, за його словами, він не впевнений, що в сформованих умовах багато судді з адвокатів і вчених зможуть показати високий клас роботи. «Працювати суддею насправді дуже складно і важко. Чітко виписати рішення і правильно вести процес в умовах частого тиску на суд може далеко не кожен професійний суддя», - розповів він. До того ж, за його словами, не дуже зрозуміло, яким чином призначення тих же адвокатів суддями, знизить антикорупційні ризики, оскільки нерідко адвокати самі беруть участь у непорядних справах.

Варто так само відзначити, що депутати від фракцій "Самопомичь" і "Батьківщина" у Верховній раді вже прямо говорять, про те, що в парламенті ходять чутки, ніби при доборі суддів до Верховного суду будуть встановлені квоти, які поділять між собою БПП і "Народний Фронт". У самих фракціях цю інформацію заперечують. "Члени нового Верховного суду потраплять туди за пропорційним принципом. Всі вони будуть проходити тести. Вони дуже складні, відповідати на них претендент буде в режимі он-лайн, і його відповідь відразу ж обробить комп'ютер і покаже результат. Зманіпулювати в питанні проходження кандидата неможливо. Про які квоти ми говоримо? Це нереально", - говорить член комітету Ради з питань правової політики, нардеп від БПП Олександр Грановський.

А вже серед суддів ходять чутки про те, що головою нового Верховного Суду в Адміністрації президента мають намір зробити нинішнього ректора Національної школи суддів Миколи Оніщука, який у 2007 – 2010 роках працював міністром юстиції. Останні два роки він вхожий в юридичну команду АП, що займається розробкою судової реформи.

На шляху до кадрового колапсу

Найважливішою проблемою, яка може стати на шляху успіху судової реформи, є кадрова проблема. До початку 2016 року в країні було 7,4 тис. суддів. З них до кінця вересня цього року вже звільнилися або очікують звільнення майже 2 тис. суддів. При цьому в серпні-вересні масштаби звільнення суддів прийняли загрозливий характер. Тільки в серпні судді подали 248 заяв про звільнення з різних причин. Поступово порожніють цілі суди, особливо апеляційної та касаційної інстанцій. Наприклад, у складному кадровому становищі опинилися палата з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Києва і весь Вищий адміністративний суд (ВАСУ), в якому при штатній чисельності суддів у 97 осіб, зараз реально працюють лише 49 суддів. Як правило, з суден йдуть досить досвідчені судді. Треба врахувати і те, що зараз у майже 900 суддів, раніше призначених на п'ятирічний термін, вже закінчилися повноваження, а в 2017 році закінчаться повноваження у останніх суддів - «п'ятирічок», призначених при Вікторі Януковичі.

За даними джерела видання у Вищій кваліфікаційній комісії суддів, відповідальної за добір суддів, зараз у судах першої інстанції різної спеціалізації некомплект суддів складає в середньому 10-12%, а в апеляційній – 40%. Вже зараз в країні є два районних суду, де взагалі не залишилося суддів з повноваженнями, а значить в цілих районах не здійснюється правосуддя. Верховна Рада з 2013 року не призначила жодного суддю, незважаючи на свій прямий обов'язок це зробити. Зараз там знаходяться матеріали на безстрокове призначення судді 821. Таким чином, зараз в Україні можуть здійснювати правосуддя максимум лише близько 4,5 тис. суддів.

Такий дисбаланс спричиняє значне навантаження на суддів, які ще працюють, оскільки на них крім вступників нових справ, перерозподіляються і всі справи звільнених колег. Наприклад, у 2015 році на кожного суддю звичайного районного суду припадало в середньому 60 справ різної складності в місяць. Зараз реальна навантаження на суддів ще вище. Ситуації, коли розгляд справ призначається на дату, яка настане лише через кілька місяців, давно стало нормою.

Втім, джерело РБК-Україна у ВККС закликає не драматизувати ситуацію. "Є надія, що тепер справи підуть швидше. Призначати суддів тепер буде не парламент, а Вища рада правосуддя, який повинен професійно підходити до кадрового питання. За нашими розрахунками з 821 претендента реально пройти через сито Ради правосуддя і отримати призначення зможуть 600-700 суддів, до яких немає особливих питань. Також, ми маємо намір дати можливість проявити себе чинним помічникам суддів, які після спеціальної підготовки зможуть претендувати на посади суддів, до того ж, ми розраховуємо на резерв, що утворився від конкурсних відборів у судді, проведених ще в 2012 – 2013 роках", - розповіло джерело видання в ВККС. Останнім часом про обов'язок призначати суддів, які успішно пройшли конкурсні відбори, згадав і президент Петро Порошенко, який призначив у серпні-вересні на п'ятирічний термін 128 суддів. Таким чином, якщо все пройде вдало, протягом 2017 року ВККС розраховує поступово ліквідувати кадровий голод в судах.

Суд з людським обличчям

Багато опитані виданням юристи вважають, що самі по собі зміни, закладені в реформі, непогані, але вони будуть марні, якщо не зробити судову систему дійсно чесній та доступною будь-якій людині. "Якщо в судах не буде поваги до людини, якщо буде відбуватися затягування розгляду справ, якщо діючі закони не будуть захищати громадянина, то все буде марно і народ в реформу не повірить", - розповідають опитані автором столичні адвокати.

З ними згоден і суддя Апеляційного суду Черкаської області Сергій Бондаренко, відомий тривалим протистоянням з головою цього суду Володимиром Бабенко, який в 2013 році вимагав від судді винести незаконне рішення з майнового спору на користь компанії "Азот". "Потрібна стабільна судова практика, яка залежить від діючих законів. Закони, на жаль, у нас дуже часто змінюються, іноді кожен місяць. При цьому жодна норма закону у нас може суперечити іншого. Взяти, наприклад, Цивільний кодекс. Судам знадобилося цілих десять років, щоб прийти до якогось єдності практики", - розповів РБК-Україна Сергій Бондаренко.

Хто програв

Поки що однозначно програла від судової реформи стороною є вищі суди, які будуть ліквідовані. Особливо незадоволеними є нинішній Верховний суд і ВАСУ. На останньому пленумі ВАСУ, який відбувся 29 вересня, керівництво ВАСУ не соромилися в критиці реформи, називаючи її "договорняком" між політичними силами, що в цілому, відповідає дійсності. Очікування суддів адміністративних судів на створення окремого Верховного адміністративного суду, незалежного від Верховного Суду не виправдалися.

За словами джерела РБК-Україна в ВАСУ, це може бути пов'язане з низкою судових рішень останніх років, які виносили адміністративні суди, наприклад таких як відновлення в посаді люстрированных осіб, скасування рішень різних міністерств, скасування результатів конкурсів на посади керівників держпідприємств, скасування рішень ВРЮ про звільнення суддів, які виносили рішення про арешт учасників Майдану і тд.

Втім, чинний Верховний суд поки не збирається здаватися. 3 жовтня має відбутися пленум суду, буде ініційовано подання до Конституційного суду, в якому Верховний суд поставить питання, наскільки ліквідація цього суду і створення на його базі нового суду, з відбором у нього нових суддів, відповідає Конституції. А отже, говорити про остаточне запуску судової реформи, поки рано.