Золото партій: на що політичні сили витратять гроші держбюджету
Виборці самостійно визначили, які політичні партії отримають більше державних грошей
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) запустило процес державного фінансування політичних партій. Між партіями, які представлені в парламенті, було розподіллено 391 млн гривень. РБК-Україна намагалося з’ясувати, на що парламентські політичні сили збираються витратити кошти з державного бюджету, та чи допоможе підтримка держави стати партіям більш прозорими та незалежними від впливу олігархату.
Формула фінансового успіху
Фінансування партій з бюджету мало запрацювати ще з 1 липня, однак було відтерміноване на два місяці. Відповідно до законодавства, право отримати підтримку держави мають партії, які на останніх парламентських виборах подолали 5% бар’єр. Проте правила зміняться уже після наступних чергових чи позачергових парламентських виборів. Тоді право на державне фінансування матимуть усі партії, які отримають не менше 2% голосів виборців.
Розрахунок суми державної підтримки доволі простий: 2% мінімальної зарплати (1218 гривень - мінімальна заробітна плата, встановлена на 1 січня 2015 року Законом "Про бюджет України на 2015", - ред.) множимо на кількість виборців, які взяли участь у останніх парламентських виборах (16 052 228). Відтак маємо суму розміром 319 млн гривень, яку держава розподіляє між партіями, залежно від відсотка їхньої підтримки виборцями. За такою схемою розподіляється більша частина коштів. Додаткових 10% розподіляються в якості "гендерного бонусу" - порівну між партіями, у виборчих списках яких на кожну трійку кандидатів припадає одна жінка. Гроші розподілять наступним чином: "Народний фронт" претендує на 100,5 млн гривень, "Блок Петра Порошенка" - 99,9 млн гривень, "Самопоміч" - 49,8 млн гривень, "Опозиційний блок" - на 42,8 млн гривень, Радикальна партія Олега Ляшка - 33,8 млн гривень, , ВО "Батьківщина" - 25,8 млн гривень.
Нагадаємо, на позачергових парламентських виборах у 2014 році "Народний фронт" отримав 22,16% підтримки виборців, БПП - 21,2 %, "Самопоміч" - 11 %, Опозиційний блок - 9,4 %, Радикальна партія Олега Ляшка - 7,4 %, "Батьківщина" - 5,75. Відтак, пропорційно між ними і було розподілено відповідні кошти. Проте суми, які партії не встигнуть використати до кінця року, будуть автоматично повернуті до бюджету.
Офіс, преса, два столи
Представники більшості політичних сил не були готові до запитання, куди витрачатимуть державні кошти, та не стали особливо фантазувати і відбулися звичними фразами: "на офіси", "людей", "партійні газети". Представника "Батьківщини" Сергія Соболєва це питання РБК-Україна взагалі застало зненацька. "Для мене це - новина (що НАЗК розподілило кошти, - ред.). Я думав, що це жарт. Сьогодні ж не 1 квітня. Взагалі ці кошти Мінфін повинен був розподіляти. При чому тут НАЗК? Я навіть не можу дати відповідь і прокоментувати, куди це (кошти, - ред.) буде використовуватись. Там же частина іде на погашення виборчої кампанії, на скільки я знаю. Наша партія показала не "чорну бухгалтерію", а повністю відкриту, скільки ми витратили на виборчу компанію. Тому, можливо, на це піде", - прокоментував заступник лідера парламентської фракції.
У "Самопомочі" львівського мера Андрія Садового поки теж ґрунтовно не думали над тим, куди вкладатимуть бюджетні кошти. Пояснюють - вирішуватиме керівництво партії. Проте, без сумніву, запевнили, що кошти точно підуть на утримання партійних офісів та розробку і аналіз законодавчих ініціатив. "Насправді, добре, що це все стається. До тепер ці всі речі фінансували олігархи, по великому рахунку, в 90% політичних партіях і проектів, які існують в Україні. А тепер платник податків може запитати, як це працює і що "ви за ці гроші зробили", - говорить лідер парламентської фракції "Самопоміч" Олег Березюк.
У партії президента Петра Порошенка запевняють, що сума коштів обсягом майже у 100 млн гривень для них є доволі серйозною сумою, але, наголошують, що не витрачатимуть кошти, аби просто все витратити. "По-перше, ніхто не витрачатиме кошти, аби головне їх витрати. По-друге, в нас є партійна діяльність, працюють партійні осередки, є офіси, є люди, які працюють в партії, партійна преса - все це, безумовно, потребує фінансування. Враховуючи, що ніколи взагалі не було фінансування, це нова історія і це дійсно можливість зменшити залежність держави від будь-яких спонсорів. Як на мене, це цікавий експеримент", - пояснює заступник голови парламентської фракції БПП Олексій Гончаренко.
У "радикалів" теж звичайні апетити. Кажуть, що фінансуванням у майже 34 млн гривень задоволені. "В країні і так усім важко, і у нас не найкращі часи, тому, звичайно, гріх жалітися", - наголошує народний депутат від Радикальної партії, заступник Олега Ляшка Андрій Лозовий. Та додає, що державне фінансування партія спрямує на оренду офісів по країні, юридичне обслуговування, виплату зарплати людям, що працюють у партійних осередках та друк партійної газети.
У "Народному фронті", партії, яка отримає найбільшу суму, - 100,5 млн гривень, - пояснюють, що ще достеменно не вивчили, які видаткові статті можуть покривати з державного бюджету, тож рішення ще не приймали. Ба більше, у соцмережах взагалі висміюють доцільність фінансування партії, яка "помирає", і, яку зараз готові підтримати, за даними соціологічної групи "Рейтинг", трохи більше 1% виборців. "Я сумніваюсь, що помирає. Я - жива, наприклад, Арсеній Петрович взагалі бодрий", - відреагувала на це народний депутат Олена Ледовських, відповідальна за проведення виборів та запевнила, що лідер партії щодня знаходиться в офісі та працює над реанімацією політсили.
Разом з тим, Ледовських підтвердила, що ще з 2014 року точаться розмови довкола можливого об'єднання БПП та "Народного фронту". Наразі, каже політик, питання зависло в повітрі. "Все в повітрі. Ніякого рішення ще не обговорювалося і не приймалося", - додала вона.
На момент виходу статті редакції РБК-Україна так і не вдалося зв’язатися з представниками "Опозиційного блоку", щоб ті прокоментували свою позицію щодо державного фінансування. Разом з тим, більшість парламентарів переконані, що гроші з бюджету буде отримати дійсно складно, адже за кожну витрачену гривню потрібно буде відзвітувати. "Це будуть жорсткі, важкі гроші, але разом з тим, можливо, ця політична інвестиція буде першою, щоб розбудовувати публічну політику в Україні", - пояснює лідер фракції «Самопоміч» Олег Березюк.
Гроші і лобі
Ініціатори законопроекту про державне фінансування партій вважають, що фінансування з бюджету допоможе знизити політичну корупцію, залежність партій від фінансування приватними донорами та створити умови для вільної і чесної міжпартійної конкуренції і розвитку молодих чи нових партій тощо.
Проте політичні експерти не переконані в тому, що державне фінансування зможе побороти політичну корупцію, торгівлю місцями у списку чи зниження впливу лобістів на політичні проекти. "Це не має сенсу. Нічого не зміниться. З одного боку, партії забирають з бюджету гроші, з іншого, що зараз заважає будь-якому олігарху чи фінансово-промисловій групі фінансувати чи створювати свій політичний проект?", - пояснює політтехнолог, директор зі стратегічного планування агенції "Гайдай.Ком" Сергій Гайдай.
Підтримує його і директор фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна. "Це не допоможе, бо ці партії створювалися, значною мірою, лобістами і олігархами. За кожною партією можна знайти певний капітал. І що вони зараз скажуть їм (олігархам, - ред.): "Ми будемо жити без вас!"? Я в цьому дуже сумніваюся", - вважає Бекешкіна.
Ба більше, на думку експертів, фінансування партій з бюджету під час кризи може викликати незадоволення людей, які не розуміють, чому вони, як платники податків, оплачують якісь партії, до яких вони не мають відношення. Проте, на думку Бекешкіної, нові можливості отримати підтримку з бюджету допоможуть "стати на ноги" тим політичним силам, які зможуть на наступних парламентських виборах здобути 2% підтримки виборців.
Вперше, нагадують в громадянській мережі "Опора", державне фінансування партій запрацювало у 50-х роках ХХ століття у Німеччині. Потім, у 60-х роках - у Франції, Австрії, Швеції, Фінляндії, Данії, а ще через десятиріччя - в Італії та Норвегії. До прикладу, в Німеччині держава є одним із головних спонсорів партій. Проте, щоб отримати кошти, партії мають дотримуватися суворої звітності. Це, зокрема, було викликано певними обставинами, коли найбільші партії Німеччини - Соціал-демократична партія та Християнсько-демократичний союз - на початку 2000-х потрапили у скандал. Останні фінансували партії в обхід партійної каси та звітів.
"Німеччина - це країна, яка перша, якщо я не помиляюся, у 1954 році застосувала систему державного фінансування партій. Тобто партії, які набирають 4%, отримують підтримку за рахунок державного бюджету. Є чітко визначена сума за один голос, яка сплачується партії до чотирьох мільйонів голосів виборців, - це близько 85 євроцентів, і вона трішки менша за чотири мільйони. Тобто, кількість отриманих голосів множиться на цю суму. Це і є бюджет партії до наступних чергових виборів. Також компенсація коштів, які витрачені на потреби агітації в ході виборчої кампанії", - пояснила РБК-Україна голова ГО "Опора" Ольга Айвазовська.
У Чехії партія може розраховувати на підтримку з держави у розмірі 300 тис. євро на рік у випадку, коли вона отримує 3% голосів виборців. Державні кошти можна витрачати на утримання офісів, зарплату партійців, проведення акцій. У Франції підтримка державою партій сягає 40% фонду партії, залежно від обсягу підтримки на виборах. Причому, в Європі дуже серйозно перевіряють фінансову звітність партій, які отримують фінансування з бюджету.
Працює державне фінансування партій і в Росії. Там фінансуються партії, які отримують 3% виборців голосів при 5% бар’єрі. У 2012 році фінансування партій в Росії збільшили з 25 до 50 рублів за кожен голос, отриманий на федеральних виборах.
