Що значить для України ухвалення польським парламентом "антибандерівського" закону

Сенат Польщі ухвалив скандальний антиукраїнський закон (фото flickr.com) Сенат Польщі ухвалив скандальний антиукраїнський закон (фото flickr.com)

Чим Україні загрожує ухвалений польським Сенатом закон, що забороняє "бандерівську ідеологію".

Вчора польським парламентарям вдалося домогтися обурення не тільки від українських властей і дипломатів, але і піддатися жорсткій критиці з боку США, Ізраїлю та Євросоюзу. Причина, по якій ось вже другий день не вщухають заяви політиків на міжнародній арені, в ухваленні польським Сенатом резонансного закону. Цей документ прямо забороняє звинувачувати поляків у злочинах часів Другої світової війни, але і ставить дії українських націоналістів в 1925-50 роках в один ряд зі злочинами нацистів. Ні експерти, ні депутати, ні дипломати не сумніваються в тому, що через новий закон відносини України та Польщі можуть значно погіршитися. Втім, поки документ не підписав президент Польщі Анджей Дуда, все ще залишається шанс припинити скандал з допомогою діалогу. Подробиці - в матеріалі РБК-Україна.

Dura lex по-польськи

Після тривалих дебатів в ніч на 1 лютого депутати верхньої палати польського парламенту - Сенату - все ж ухвалили закон "Про внесення змін у Закон про інститут національної пам'яті", який вже встиг стати скандальним, а в Україні отримав неформальну назву як документ, що забороняє "бандерівську ідеологію". Зокрема, згідно із законом, польські парламентарі проголосували за введення кримінальної відповідальності в Польщі за заперечення "злочинів ОУН-УПА". Закон підтримали 57 сенаторів із 82, проти - 23, ще двоє парламентарів утрималися.

Більшість голосів, як і очікувалося, належать депутатам правлячої консервативної партії "Право і Справедливість" (ПіС). Саме ця політична сила послідовно наполягала на прийнятті цієї ініціативи в ході обговорення документа на всіх рівнях. Майже одноголосно "проти" голосувала опозиційна партія "Громадянська Платформа". Прийнятий закон чекає на підпис президента Польщі Анджея Дуди і від того, чи схвалить він цей документ, залежить його вступ в силу.

Польський Інститут національної пам'яті розслідує злочини, скоєні під час Другої світової війни. Згідно з ухваленим документом, тепер особи, які публічно і всупереч фактам, приписують польської нації відповідальність за нацистські злочини, вчинені Третім рейхом", будуть оштрафовані чи позбавлені волі на строк до трьох років. Примітно, що в документі не вказується сума санкції, а також не конкретизується, в яких випадках і за які дії виникає кримінальна відповідальність. Аналогічне покарання передбачено і за ненавмисне порушення норм закону. Причому обмовляється, що під дію закону потрапляють не тільки громадяни Польщі, але й іноземці, які перебувають в момент скоєння правопорушення, на території країни.

У той же час, закон звільняє від відповідальності осіб, які не дотримуються його норм у рамках своєї наукової чи художньої діяльності.

Окремим пунктом у законі вводиться аналогічне покарання за заперечення злочинів українських націоналістів і членів українських формувань, які співпрацюють з Третім рейхом". До них відносяться "дії, вчинені українськими націоналістами в 1925-1950 роках", а також "участь у винищенні єврейського населення і геноциді проти громадян Другої польської республіки в районах Волині і Східної Галичини". Ці положення у законі з'явилися з подачі польської популістської партії "Кукіз'15", яка відрізняється своєю праворадикальної риторикою, а ідеологію українських націоналістів називає "бандеризмом".

Крім того, на офіційному сайті польського Сенату пояснюється, що метою цього закону є, зокрема, запобігання громадського використання та поширення терміну "польські табори смерті", які, на думку законодавців, суперечать історичній правді та "паплюжать добре ім'я Польщі і польського народу". Під терміном "польські табори смерті" маються на увазі концентраційні табори, організовані нацистами під час Другої світової війни на території Польщі - Аушвіц, Треблінка, Майданек.

"Поправка передбачає, що люди, які всупереч фактам, приписують відповідальність польському народові чи державі за нацистські злочини, вчинені Третім рейхом або інші злочини проти миру, людства і військові злочини, будуть каратися штрафом або тюремним ув'язненням на строк до трьох років, - йдеться в поясненні Сенату. - Закон розширює рамки розслідувань і слідчих функцій Інституту національної пам'яті про злочини українських націоналістів і членів українських організацій, які співпрацюють з Німецьким Третім Рейхом".

Голос незгодних

Незважаючи на те, що голосування в Сенаті передували тривалі дебати між депутатами від правлячої партії і представниками опозиції, які пропонували свої правки в закон, здатні пом'якшити ефект від його ухвалення, документ все ж був прийнятий без змін. Опозиційні парламентарії пропонували виключити з тексту згадування "злочинів українських націоналістів", а також скасувати кримінальну відповідальність, залишивши тільки санкції у вигляді штрафу. "Ми не можемо згинатися під тиском зарубіжних країн. Якщо ми не відреагуємо, ухваливши цей закон, тоді буде продовжувати домінувати позиція, що всі нацисти зробили, а поляки були співучасниками, а жертви будуть вважатись катами. Цей закон повинен запобігти цьому", - заявив під час дебатів віце-спікер Сенату Міхал Северинськи з партії "ПіС", повідомляє польський телеканал TVP.

Інший віце-спікер Сенату Богдан Борусевич, який представляє опозицію, заявив, що "це дуже поганий закон", за який "поляки заплатять". "Навіщо цей закон? Уряд "Права і справедливості" посварив нас з усіма сусідами - німцями, українцями, тепер конфлікт з Ізраїлем, а також конфлікт з США і єврейськими організаціями", - заявляв депутат, намагаючись переконати та представників польського уряду та сенаторів від правлячої партії. Але голос опозиції не був почутий - спікер Сенату Станіслав Карчевський все ж закликав парламент підтримати законопроект. "Цей акт був написаний таким чином, що дозволить нам подбати про польському інтересі і доброго імені поляків. Це наш польський інтерес, тому що протягом багатьох років польська історія була брехливою", - заявив він.

Не приховує свого схвалення і прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький. Він повідомив, що уряд засуджує всі злочини під час Другої світової війни, вчинені в окупованій Польщі, незалежно від національності їх виконавців і жертв. Він також в черговий раз зазначив, що концтабору на території Польщі не були польськими. "Ця істина повинна бути захищена, тому що вона є частиною правди про Голокост", - зазначив глава польського уряду.

Обурене світове співтовариство

Реакція не змусила себе довго чекати. Негайно прийнятий Сенатом закон прокоментували в Держдепартаменті США. "Ми закликаємо Польщу переглянути законодавство в світлі його потенційного впливу на принцип свободи слова і нашу здатність бути ефективними партнерами. Ми всі повинні бути обережні, щоб не перешкоджати обговоренню і коментарям про Голокост. Ми вважаємо, що відкриті дебати, стипендії та освіта є кращим засобом протидії неточній і шкідливій мові", - йдеться в заяві зовнішньополітичного відомства США. 

Слідом за Америкою категоричне невдоволення тим, що закон забороняє звинувачувати поляків у причетності до злочинів Голокосту, висловив і Ізраїль. "Ізраїль виступає категорично проти рішення Сенату Польщі. Ізраїль з максимальною серйозністю розглядає будь-які спроби заперечити історичну правду. Жоден закон не змінить фактів", - заявив спікер Міністерства закордонних справ Ізраїлю Еммануель Нагшон.

Пізніше вчора міністр транспорту та безпеки дорожнього руху, а також міністр розвідки Ізраїлю Ісраель Кац, в знак протесту проти польського закону, закликав главу уряду Біньяміна Нетаньяху негайно відкликати з Польщі ізраїльського посла Анну Азарі для проведення консультації.

Не соромився у виразах і голова Європейської ради Дональд Туск: ""Ті, хто поширює помилкові формулювання про" польські табори", шкодять доброму імені і інтересам Польщі". Автори закону розпропагували цей огидний наклеп на весь світ, як ніхто до цього не робив ", - написав Він у своєму акаунті в Twitter.

Боротьба з "бандеризмом"

В Україні ухвалений польським Сенатом закон вже назвали "антибандерівським". В самій Польщі, представники радикальних партій називають "українські" пункти закону боротьбою з "бандеризмом".

Як відомо, Степан Бандера - один з головних теоретиків ідеології українського націоналізму в XX столітті, очолював Провід ОУН-Б після розколу Організації українських націоналістів. Особистість Степана Бандери і його дії в радянській історіографії трактувалися виключно як злочинні, а про реабілітацію та іншому погляді на історію в Україні заговорили вже після здобуття країною незалежності. Втім, досі однозначної і загальноприйнятої оцінки щодо ролі Бандери в історії України не існує.

Його як і раніше вважають, героєм, то злочинцем. У січні 2010 року одним зі своїх останніх указів тодішній президент України Віктор Ющенко, у якого закінчувалася каденція, присвоїв Степану Бандері звання "Герой України". Але вже 2 квітня того ж року інший президент - Віктор Янукович, спираючись на рішення Донецького окружного адміністративного суду скасував указ свого попередника. Суд, скориставшись колізією в законодавстві, постановив, що звання "Герой України" може присвоюватися тільки громадянам країни, які проживають в Україні на момент проголошення незалежності у 1991 році. Як відомо, Степан Бандера був убитий у 1959 році в Мюнхені.

Постать Степана Бандери і дії українських націоналістів - не єдиний випадок, коли Україна і Польща конфліктують через трактування історичних подій. Політичні дебати між країнами ведуться вже давно і через оцінки подій, що відбувалися на території Волині у 1944 році. Українські історики називають їх "Волинська трагедія", польські - "Волинська різанина". Йдеться про етнічні чистки на Волині, в результаті яких постраждали і українці, і поляки. У 2014 році президент України Петро Порошенко вибачився перед польським народом за дії українців на Волині щодо етнічних поляків.

Втім, польська сторона відповіла Україні по-іншому: Сейм Польщі в 2016 році визнав події на Волині 44-го року "геноцидом українських націоналістів проти польського населення". У відповідь на це Комітет Верховної Ради у закордонних справах заявив, що польська постанова некоректна і з антиукраїнської точки зору оцінює події на Волині у 1944 році, а також "перекреслює весь конструктивний політичний та дипломатичний доробок і зусилля двох держав і народів, спрямовані на взаємне прощення і примирення".

Глибина стурбованості

Міністерство закордонних справ України прокоментувало суперечливу ініціативу польських парламентарів ще 26 січня, коли документ був ухвалений нижньою палатою парламенту - Сеймом. Українське відомство висловило "глибоку стурбованість" фактом прийняття цього законопроекту: "Категорично не сприймаємо чергову спробу нав'язати одностороннє трактування історичних подій, в тому числі, і некоректне використання в офіційному документі Республіки Польща назви частині території сучасної України", - йдеться в офіційній заяві МЗС Обурення українського зовнішньополітичного відомства викликані, зокрема, тим, що в законі польські парламентарі називають територію Східної Галичини "східною Малопольщею" (Małopolska Wschodnia).

Стурбовані українські дипломати і намірами Польщі "зобразити українців виключно як "злочинних націоналістів" і "колабораціоністів Третього рейху"МЗС України закликав польську сторону "до відкритості та конструктивності у подальшому розвитку українсько-польських відносин".

Спікер МЗС Мар'яна Беца вчора запевнила РБК-Україна, що з ухваленням закону в Сенаті Польщі позиція України не змінилася. Міністр закордонних справ Павло Клімкін у своєму Twitter написав, що "введення в юридичну площину терміну "злочини українських націоналістів" посилює односторонні стереотипи і провокує реакцію у відповідь, а "ідея визнати якісь нації злочинними веде в нікуди".

"Ми завжди виступали і будемо виступати за рівноправний діалог і стратегічне партнерство з Польщею, але не сприймаємо мови заборон та обмежень і поділяємо занепокоєння наших міжнародних партнерів щодо згаданого закону. Готові до об'єктивного діалогу і спільно вивчати факти, а не міфи", - додав Клімкін.

У польському МЗС відповіли українській стороні, що мета закону - "протистояти запереченню або зменшенню відповідальності осіб, які вчинили злочини, вчинені з'єднаннями, що співпрацюють з Третім рейхом". Норми закону, кажуть у польському відомстві, належать тільки до людей, які "публічно і всупереч фактам заперечують вищезгадані злочини". "Польська сторона підтверджує свою волю до встановлення стратегічного партнерства з Україною. Однак, як ми неодноразово вказували, що це партнерство має ґрунтуватися на істині", - заявили в МЗС Польщі.

Посол України в Польщі Андрій Дещиця вчора заявив, що польський закон "дуже суперечливий, має багато позицій і тез, які не сприяють діалогу, в першу чергу, в історичній політиці". Він уточнив, що далеко не всі польські парламентарі  схвалюють прийняття цього документа. "Тут не всі можуть пояснити нам (українським дипломатам, - ред.), що таке "злочини" всього українського націоналізму, зокрема, у часовому проміжку з 1925 - 50 років. Ці положення дуже суперечливі, і дають підстави по-своєму, суб'єктивно трактувати ту чи іншу позицію істориків, політиків або звичайних громадян. Тому ми виступаємо проти цього (закону, - ред.), і звертаємо увагу, що це неприпустимо", - заявив Дещиця в ефірі телеканалу "112-Україна".

Закликав Польщу до об'єктивності і президент Петро Порошенко, який на своїй сторінці в Facebook заявив, що ухвалений Сенатом закон не відповідає проголошеним принципам стратегічного партнерства між Україною і Польщею. "Закликаю Польщу до об'єктивності та діалогу", - додав Петро Порошенко.

 

ПП: Глибоко стурбований рішенням польського парламенту. Історична правда вимагає відвертої розмови та діалогу, а не забо...

Опубліковано Петром Порошенком 1 лютого 2018 р.

Український інтерес

Спікер Верховної Ради Андрій Парубій вчора провів нараду з народними депутатами і доручив парламентському Комітету у закордонних справах підготувати спільну позицію відносно польського скандального закону.

Співголова групи з міжпарламентських зв'язків України і Республіки Польща Оксана Юринець (БПП) розповіла РБК-Україна, що українські депутати до останнього сподівалися, що Сенат все ж не ухвалить закон, який "містить небезпечні норми, що погрожують права українців, які проживають у Польщі. Цей закон спрямований проти демократії і свободи слова", - впевнена народний депутат. Вона також підкреслила, що реакція українського МЗС і президента "цілком адекватна". Юринець додала, що у понеділок, 5 лютого, Верховна Рада також зробить офіційну заяву з приводу польського закону.

Віце-президент парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), народний депутат Володимир Ар'єв (БПП) впевнений, що якщо закон все ж таки набуде чинності, то, перш за все, він нашкодить самим полякам. "Основну шкоду закон завдасть самим полякам, у яких є точка зору, відмінна від точки зору польських парламентарів. Поки варто переконувати Польщу в тому, що цей закон шкідливий, в першу чергу, їй самій", - пояснив РБК-Україна Ар'єв.

Депутат вважає, що зараз "польсько-українське питання" потрібно вирішувати на рівні президента Польщі Анджея Дуди, який, нагадаємо, все ще не поставив свій підпис під резонансним законопроектом. І серйозний шанс вплинути на рішення глави польської держави може використати в повній мірі Петро Порошенко. "У нашій ситуації повинні бути консультації між президентами Польщі та України. Але найголовніше і саме розумне рішення – не вплутуватися у війну законопроектів на міжпарламентському рівні. Потрібно проявити мудрість", - вважає нардеп. "З боку України вплинути на набуття чинності цього закону може тільки президент України на рівні діалогу з президентом Польщі. Звичайно, при активному сприянні міжнародних інституцій та зарубіжних країн", - упевнений і екс-віце-президент ПАРЄ, народний депутат Георгій Логвинський ("Народний фронт").

На думку Логвинського, якщо діалог сторін завершиться безрезультатно і закон все ж таки набуде чинності, то нівелювати його наслідки для українців буде можливо через Європейський суд з прав людини. "В ЄСПЛ є досить багато прикладів, коли скасовувалися рішення суду по справах про заперечення злочинів проти конкретних народів, наприклад, геноциду вірмен. Так як найчастіше, закони подібні до цього (польський закон про інститут національної пам'яті, - ред.), суперечать Конвенції з прав людини", - говорить Логвинський.

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся