ru ua

Чи є життя без МВФ: де Україні брати гроші в 2018 році

Чи є життя без МВФ: де Україні брати гроші в 2018 році Україна ризикує в 2018 році залишитися без зовнішніх позик (фото РБК-Украина, Віталій Носач)

Український уряд ризикує залишитися без зовнішніх позик, якщо не домовиться про відновлення фінансування програми з Міжнародним валютним фондом.

Кабінет міністрів Володимира Гройсмана закінчує рік із де-факто зупиненої програмою МВФ, і переносить на 2018 рік ряд неузгоджених з кредитором питань. Далі домовлятися з Фондом стане складніше, особливо враховуючи, що наступний рік - передвиборчий, та існує ризик, що реформаторський запал чиновників зміниться популістською риторикою. Публічно влада запевняє, що в змозі переконати Фонд продовжити фінансування. Якщо ж це не вдасться, Україна ризикує залишитися не тільки без грошей МВФ, але й інших кредиторів, які оцінюють прогрес країни за наявності програми Міжнародного валютного фонду. Чим небезпечний для країни такий сценарій - в матеріалі РБК-Україна.

На дев'ятому місяці

Дев'ять місяців Україна не отримує коштів від Міжнародного валютного фонду. У 2017 році кредитор виділив Києву всього один млрд доларів, поповнивши золотовалютні резерви Національного банку. При цьому українська влада повернула МВФ більше, ніж отримала - 1,268 млрд доларів. Нагадаємо, рада директорів МВФ схвалила чотирирічну програму розширеного фінансування (EFF) у березні 2015 року на суму 17,5 млрд доларів, з яких чотирма траншами наша країна отримала 8,7 млрд доларів.

У вересні міністр фінансів Олександр Данилюк впевнено говорив про плани отримати до кінця року ще два транші, щоб вкластися в графік по вибірці коштів від МВФ в 2017 році. І тоді ж міністр анонсував приїзд місії Фонду для перегляду програми. Але ніхто так і не приїхав, якщо не вважати групу експертів МВФ, яка в листопаді провела у Києві близько тижня, вивчаючи проект державного бюджету на 2018 рік.

РБК-Україна раніше писало, що ключова причина, через яку місія не поспішає в Україну - це невиконання однієї з умов меморандуму, під яку уряд отримав останній транш. Мова йде про перегляд ціни на газ для населення за узгодженою з МВФ формулою. З липня влада намагається переконати Фонд прописати формулу таким чином, щоб вартість газу на опалювальний сезон 2018/2019 не змінювалася. Кредитор, з одного боку, не відкидає пропозиції української сторони, з іншого, - готовий обговорювати лише після виконання Україною чинних зобов'язань. У неформальних бесідах джерела РБК-Україна, знайомі з переговорним процесом, кажуть, що саме "газове питання" заблокувало перемовини та перегляд програми. При тому, що, крім ціни газу, є пул інших невирішених питань, як, наприклад, створення антикорупційного суду і зміна законодавства про приватизацію.

Стриманий оптимізм

Незважаючи на те, що прогресу в переговорах немає, у Національному банку вважають, що наступний транш від МВФ Україна все ж може отримати в другому кварталі 2018 року. Але це за умови, якщо в кінці січня - початку лютого розпочнеться перегляд програми. Всього в НБУ очікують в 2018 році два транші об'ємом до 3,5 млрд доларів.

Міністр фінансів Олександр Данилюк вважає, що є шанс отримати більше, ніж два транші, які очікують у Нацбанку. "Це цілком реалістично тому, що майже всі ключові умови меморандуму вже виконані. Є декілька умов, які ще не виконані. Це створення антикорупційного суду, запуск ринку землі, а також інших умов, які абсолютно реалістично впровадити в наступному році", - наполягає міністр.

За його словами, через те, що гроші МВФ спрямовуються в резерви Національного банку, то, в першу чергу, це важливо для НБУ, в тому числі, і для зміцнення національної валюти. "Це не впливає на наші плани запозичень. Ми беремо в борг, щоб фінансувати дефіцит бюджету. Звичайно, є непрямий зв'язок: якщо валюта слабшає, це впливає на показники бюджету", - сказав він.

Пов'язані одним ланцюгом

І хоча міністр фінансів запевняє, що транш МВФ не впливає на плани його відомства щодо залучення позик, це не зовсім так. Наявність чинної програми з Фондом - сигнал для інших кредиторів, що з країною можна працювати. На думку виконавчого директора Міжнародного фонду Блейзера Олега Устенка, якщо до 2018 року не буде співпраці з МВФ, значить, не буде фінансового ресурсу ні від якої іншої міжнародної фінансової інституції та європейських структур. "І 1,8 мільярдів євро від Євросоюзу, про які говорять в Україні, також не будуть отримані", - впевнений Устенко. Всього, за оцінками аналітика, потреба в зовнішньому фінансуванні на наступний рік для України становить близько семи мільярдів доларів.

Ці побоювання поділяють і в Національному банку. Припинення співпраці з МВФ - це ключовий макроекономічний ризик на найближчі роки, вважають в НБУ. З грудневого звіту НБУ про фінансову стабільність випливає, що без підтримки МВФ уряду буде вкрай складно рефінансувати понад 20 млрд доларів держборгу в 2018-2020 роках. І це без урахування п'яти мільярдів доларів боргів держкомпаній. "З вищезгаданої суми близько третини піде на погашення кредитів МВФ, залучених за попередніми програмами. Це суттєві виплати, враховуючи поточний рівень міжнародних резервів НБУ (18,9 млрд доларів на кінець листопада, - ред.) і рівень надходжень по фінансовому рахунку", - пояснюють у Нацбанку.

У НБУ також не приховують, що, зволікаючи з відновленням співпраці з МВФ, влада може залишитися без кредитування від інших міжнародних фінансових організацій (МФО) і урядів. Адже найчастіше програми різних МФО схожі за своїми вимогами до позичальників. Виняток у якомусь сенсі становить пакет макрофінансової допомоги від Євросоюзу. Там прописані конкретні завдання, під які країна може отримати гроші.

Але, як відомо, третій транш від ЄС у розмірі 600 млн євро в цьому році в Україну так і не надійшов. Влада "зірвала дедлайн" відразу за кількома критеріями. Серед іншого, уряд так і не домовився з депутатами про зняття заборони на експорт лісу-кругляка. Крім того, не була запущена автоматична перевірка електронних декларацій чиновників, не прийнятий закон про кредитний реєстр НБУ та не створені умови для перевірки інформації та бенефіціарів компаній.

На початку грудня президент Петро Порошенко поспішив заявити, що Україна отримає від ЄС 1,8 млрд євро за новою програмою макрофінансової допомоги. Але, в інтерв'ю РБК-Україна голова представництва ЄС в Україні Хюг Мінгареллі пояснив, що для прийняття такого рішення може знадобитися кілька місяців. "Співпраця України з МВФ - одна з умов, яка буде пов'язана з можливою програмою макрофінансової допомоги ЄС", - запевнив РБК-Україна посол.

Позичати стане складніше

Заморозка програми МВФ загрожує і тим, що інвестори погіршать оцінку фінансової позиції українського уряду і, як наслідок, це призведе до істотного зростання прибутковості при розміщенні нових випусків облігацій або де-факто повного закриття ринків капіталу для України, відзначають у Нацбанку.

Щоправда, Міністерство фінансів поки не має наміру відмовлятися від планів по випуску єврооблігації на два мільярди доларівв наступному році. За словами заступника міністра фінансів Юрія Буци, цей обсяг може бути скоректований, якщо, приміром, надійде макрофінансова допомога від ЄС. Про терміни і умови, на яких Мінфін потенційно може розмістити євробонди, у відомстві поки говорити не готові. Але все ж у Мінфіні погоджуються, що виходити на зовнішні ринки має сенс, лише перебуваючи у програмі МВФ. "З точки зору успішності випуску, набагато доцільніше робити цей випуск після чергового перегляду програми", - пояснив Буца.

Якщо ж перегляду не буде і МВФ не виділить новий транш у 2018 році, то Україна навряд чи стане розміщувати євробонди, вважає керівник відділу по роботі з борговими інструментами на локальному ринку ІК Concorde Capital Юрій Товстенко. "У вересні нам пощастило, і ми вчасно розмістили євробонди. Але я дуже сумніваюся в можливості фондуватися на зовнішніх ринках без МВФ. І це далеко не питання ставок, що з МВФ ми можемо залучити під 7%, а без МВФ, умовно кажучи, - під 9%. Якщо немає програми МВФ, то питання у інвесторів стає так, що вони просто не працюють з країною", - зазначив Товстенко.

У пошуках альтернативи

У Мінфіні запевняють, що єврооблігації - це не основний пріоритет на 2018 рік. Як пояснив Юрій Буца, ставку Мінфін робить на гривневі облігації. "Ми бачимо велику зацікавленість іноземних інвесторів. Тільки з вересня цього року ми отримали близько 200 мільйонів доларів іноземних інвестицій в гривневі облігації", - говорить Буца. За даними НБУ, зараз нерезиденти володіють гривневими ОВДП на суму 5,1 млрд гривень при загальному портфелі цих паперів у 605,4 млрд гривень. Левова частка ОВДП на 360,5 млрд гривень сконцентрована у Національного банку.

І хоча поки портфель ОВДП у нерезидентів вкрай малий, за словами Буци, Мінфін розраховує його істотно збільшити, в тому числі, за рахунок спрощення доступу міжнародних депозитарних систем до українського ринку. "Це збільшить обсяг надходжень і знизить вартість позик для Мінфіну", - вважає посадовець.

Попит на гривневі ОВДП з боку нерезидентів у другій половині року мав точковий характер, говорить Юрій Товстенко. Незважаючи на плани Мінфіну збільшити продаж облігацій нерезидентам, експерт сумнівається, що в наступному році попит зросте. І на те є кілька причин. По-перше, як зазначив Товстенко, Україна залишається для нерезидентів в якомусь сенсі "прокаженою" країною, в тому числі, через те, що влада ніяк не домовиться з МВФ про перегляд програми. По-друге, існує інституційна проблема при купівлі ОВДП.

"Українські ОВДП не обертаються на світових клірингових системах Euroclear та Clearstream. Нерезиденту, щоб купити ОВДП, потрібно принести купу документів з мокрими печатками, перекласти документи на українську мову, завести валюту в країну, а потім продати цю валюту на міжбанку, відкрити рахунок у цінних паперах в українському зберігачі, підписати брокерський договір з українським торговцем. За обмінену гривню потрібно купити облігації, а потім, коли папери загасяться, потрібно пройти валютний контроль в банку, доводячи, що ти маєш право вивести гроші з України", – пояснив РБК-Україна Товстенко.

З прицілом на майбутнє

Враховуючи, що під МВФ підв'язані плани уряду щодо залучення коштів від інших кредиторів, влада як мінімум буде змушене шукати шляхи для компромісу. Як максимум - поступитися Фонду, наприклад, у тому ж "газовому питанні". І як би політикам подобалися або не подобалися вимоги МВФ, але без тиску Фонду влада не мотивована проводити реформи, зазначає Олег Устенко. "МВФ може бути тією "палицею" або частиною механізму, який може видавити реформи з українського політичного класу. Насамперед, у тих питаннях, які стосуються боротьби з корупцією, приватизації, забезпечення верховенства права", - упевнений аналітик.

У Нацбанку вважають, що Україні взагалі пора замислитися про нову програму з МВФ, і почати переговори з цього приводу ще до завершення нинішньої програми в березні 2019 року. "Нова програма дозволить не лише рефінансувати наявні борги на більш сприятливих умовах, але і прискорити темп реформ", - переконані у Нацбанку.

У Мінфіні цю пропозицію поки оцінюють скептично. Олександр Данилюк вважає, що нову програму з МВФ можна обговорювати, якщо буде на те час, але не зараз. "Я не бачу причин, за якими ми в принципі повинні зараз про це говорити. Нам треба успішно завершити цю програму. У нас є певні умови, які нам потрібно виконати", - наполягає міністр.