Залізничні схеми: що заважає "Укрзалізниці" побороти корупцію

В "Укрзалізниці", одній з найбільших державних компаній, все ще залишаються умови для корупції. У 2017 році здебільшого через звинувачення у неефективному управлінні посаду голови правління УЗ залишив Войцех Балчун. Замість нього Кабмін призначив виконувачем обов'язків Євгена Кравцова. Але, незважаючи на зміну керівництва, правоохоронні органи, як і раніше виявляють і розслідують справи, пов'язані з можливими правопорушеннями при закупівлях в УЗ. У ситуації розбиралося РБК-Україна.

НАБУ пише

Як стало відомо РБК-Україна, у травні цього року директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник направив на ім'я прем'єр-міністра Володимира Гройсмана лист, у якому вказав, що під час закупівель в "Укрзалізниці" зберігаються суттєві корупційні ризики. Копія листа є в розпорядженні редакції.

У НАБУ вказують, що ці ризики проявляються у вигляді надання переваги окремим компаніям при укладанні договорів на закупівлю товарів чи послуг за кошти УЗ. При цьому закупівлі часто здійснюються за цінами, які суттєво вище ринкових. В результаті, на думку правоохоронців, ці "корупційні прояви" негативно впливають на фінансові показники УЗ.

За підрахунками НАБУ, у тендерах на загальну суму більше одного мільярда гривень є дискримінаційна вимога про те, що технічні умови продукції учасників торгів повинні бути узгоджені з УЗ. На думку бюро, вимога УЗ надати документи, узгоджені з "Укрзалізницею", по суті, є завуальованою формою дозволу УЗ брати участь у торгах.

У НАБУ наводять і інші приклади. Зокрема, мова йде про закупівлю рейкового кріплення. Так, протягом 2014-2017 років "Укрзалізниця" купувала цю продукцію тільки у "Корпорації КРТ", бенефіціарами якої є народні депутати Богдан та Ярослав Дубневичі. Хоча такі кріплення виробляють кілько фірм як в Україні, так і, наприклад, в Білорусі, Польщі, Німеччини і Великобританії.

У бюро також звертають увагу на закупівлю рейок і хрестовин, які випускає в Україні тільки Дніпропетровський стрілочний завод. Але в УЗ, замість того, щоб купувати продукцію безпосередньо у виробника, купували її у посередників, які "реалізовують таку продукцію з істотною націнкою, що призводить до розтрати коштів УЗ", наголошується у листі.

Викликає питання у НАБУ і закупівля кабельно-провідникової продукції. На думку НАБУ, такі товари для "Укрзалізниці" потенційно можуть поставити три українських виробника - "Одесакабель", "Південкабель" і "Азовкабель". Але у 2016-2017 роках УЗ запитувала цінові пропозиції для формування очікуваної вартості і закуповувала продукцію не у цих виробників, а у посередників, які продають ці ж товари з великою націнкою. У НАБУ прийшли до висновку, що й у цьому випадку мали місце суттєві розтрати коштів УЗ.

В "Укрзалізниці" і НАБУ не відповіли на запити РБК-Україна. Але у недавньому інтерв'ю РБК-Україна Євген Кравцов підтвердив існування листа НАБУ до Кабміну. "Я знаю про існування цього листа. З цього приводу у мене були зустрічі і з НАБУ, і з іншими правоохоронними органами. Більш того, за результатами деяких з них я дав розпорядження зупинити і відкоригувати проведення тендерів для того, щоб покращити умови конкуренції", - говорив тоді керівник УЗ.

Євген Кравцов також погодився з тим, що, з одного боку, наявність узгоджених з УЗ технічних умов є обмежувальним механізмом для участі низки постачальників. "Але, з іншого боку, коли я запитую наших фахівців про необхідність погоджувати техумови, вони мені пояснюють, що це потрібно для безпеки руху та контролю якості прийнятої продукції, - сказав він. - Тому нам необхідно контролювати умови виробництва запчастин для залізниці або інших подібних товарів, їх технічні та якісні характеристики. Зараз для цього використовуються технічні умови, які проходять узгодження з УЗ".

Корупція залишається

Про те, що в УЗ залишаються можливості для корупції, говорять і експерти, опитані РБК-Україна. Голова громадської організації "Всеукраїнський центр реформ транспортної інфраструктури" Володимир Наумов вважає, що в УЗ немає помітних зрушень у боротьбі з корупцією.

"За останні два роки ніхто з тих, кого затримували на хабарах або пред'являли підозру у вчиненні корупційних правопорушень, не був притягнутий до відповідальності за рішенням суду. На сьогодні так ніхто з керівництва УЗ не був притягнутий до якоїсь відповідальності за корупцію в компанії. Думаю, що це через те, що з високих кабінетів не надходило команди займатися боротьбою з корупцією в УЗ. Тому реальних змін у цьому питанні немає, - розповідає Володимир Наумов. - Мало того, в УЗ прийнята антикорупційна програма, яка фактично не виконується".

Володимир Наумов не самотній у своїй оцінці ситуації навколо залізничного монополіста. На думку голови ради Федерації металургів України Сергія Біленького, рівень корупції в УЗ залишається досить високим.

"Ми дуже стурбовані цією обставиною, оскільки розраховуємо на те, що ті чималі кошти, які підприємства гірничо-металургійного комплексу платять за послуги УЗ, повинні витрачатися ефективно, а не розкрадатися, - говорить він. - Існуюча в УЗ система закупівель покликана боротися з корупцією, але за фактом вона скоріше заважає проведенню тендерів в розумні терміни, оскільки зараз абсолютно не проблема будь-якому несумлінному учаснику заблокувати тендер".

Біленький вважає, що керівництво УЗ "намагається мінімізувати корупційні ризики, але, на жаль, поки що не завжди виходить". "На більш низькому рівні ситуація особливо не змінилася", - вважає він.

Керівник проектів волонтерської ініціативи "Zалізниця без корупції" (займається моніторингом тендерів УЗ) Володимир Даценко вважає, що ситуація з корупцією в УЗ тільки погіршується.

"У 2016 році був певний адаптаційний період, коли корупціонери шукали шляхи обходу нових правил закупівель, а також було незрозуміло чи зажадає керівництво держави від УЗ якісних змін чи ні. У 2017 році, швидше за все, всі контакти було налагоджено. З того періоду системність корупції залишається незмінною, - розповідає він. - Ринок закупівель освоєний компаніями, створеними у 2016-2017 роках, які записані на підставних осіб і які фізично майже неможливо знайти".

Крім того, за словами Володимира Даценка, навіть після відкриття кримінальних проваджень корупційні схеми закупівель продовжують працювати.

"Це, швидше за все, говорить про наявність певних гарантій недоторканності. Показово справа закупівлі обладнання для вантажних вагонів, яку викрила СБУ у січні цього року. СБУ заявила, що знайшла підпільну базу виробництва кустарним способом деталей, які протягом року були реалізовані на залізницю на суму 400 мільйонів гривень через фіктивні фірми. Проходить певний час, і справа відверто стає на гальма - ні звинувачень, ні підозр Генпрокуратура як орган слідства не висуває", - розповів співрозмовник.

Враховуючи, що доходи УЗ ростуть разом з підвищенням тарифів, то, на думку Володимира Даценка, загальний обсяг корупційних втрат збыльшуэться пропорційно до цього показника. "При цьому 2018 рік нічим не відрізняється від попереднього. Приміром, є фірма без офісу і фіктивними засновниками "Сота Україна", яка отримує у цьому році приблизно по сто мільйонів гривень від УЗ за виграними тендерами на поставку металопродукції", - відзначає він.

За даними "Zалізниця без корупції", протягом січня-червня 2018 року компанія "Сота Україна" отримала від УЗ 464 млн гривень за поставлену продукцію. При цьому, за даними активістів, у фірми фіктивна адресу реєстрації та фіктивні власники.

"Також продовжує працювати схема закупівлі стрілочних переводів через фірму-прокладку "Крендлз", хоча і Володимир Омелян, і Євген Кравцов обіцяли, що будуть закуповувати ці товари напряму, а не з націнкою 35-40%, - говорить Володимир Даценко. - Продовжують працювати такі ж фіктивні постачальники обладнання вантажних вагонів "Стар Пак Груп" і "Рокадатрейд", які прийшли на зміну викритих СБУ "УМТ" і "Технорейлгруп". Тому якісно нічого не змінилося".

За підрахунками "Zалізниця без корупції", компанія "Крендлз" протягом січня-червня 2018 року отримала від УЗ 413 млн грн.

РБК-Україна не вдалося зв'язатися з "Крендлз" і "Стар Пак Груп", у "Сота Україна" відмовилися від коментарів, у "Корпорації КРТ" не відповіли на запит видання. Разом з тим, директор "Рокадатрейд" Олександр Костюк у коментарі РБК-Україна категорично спростовує твердження про те, що його компанія є фіктивним постачальником.

"Інформація, викладена на інтернет-ресурсах, не відповідає дійсності. Компанія "Рокадатрейд" сумлінно виконує взяті на себе зобов'язання за укладеними договорами, з усіма контрагентами без винятків. Підприємство не є фіктивним, - говорить він. – Нами неодноразово розміщувалися спростування на компрометуючі нас статті. І ці спростування можна побачити на нашому корпоративному сайті, як і іншу інформацію про діяльність нашого підприємства".

Допомогти боротися з корупцією в УЗ могло б створення у структурі компанії незалежного органу - compliance office, який відстежує корупційні ризики. Про створення такого підрозділу Євген Кравцов говорив у своєму іншому інтерв'ю РБК-Україна відразу після призначення на посаду в.о. голови правління УЗ.

"Я бачу у пріоритеті створення такої системи попередження корупційних ризиків в найкоротші терміни, - розповідав він тоді. - Якщо, наприклад, у процедурі закупівель існує можливість зловживань, то скільки б ми негідників не ловили за руку, що вони комусь підіграють на тендерах, то все одно такі будуть, оскільки є пролом в системі. Щоб боротьба з корупцією дала ефект у довгостроковій перспективі, ці проломи необхідно виключити".

Але, за словами Володимира Даценка, у компанії все ще немає органу з протидії корупції, хоча його впровадження було однією з перших обіцянок нового керівника УЗ.