Залізна хватка Національного банку

У середині минулого тижня голова НБУ Валерія Гонтарєва в черговий раз зустрічалася з керівниками найбільших банків. Цього разу переговори пройшли на досить мажорній ноті, оскільки Гонтарєва бадьоро рапортувала про зниження попиту на валюту, про нівелювання паніки, і про поповнення золотовалютних резервів НБУ.

У середині минулого тижня голова НБУ Валерія Гонтарєва в черговий раз зустрічалася з керівниками найбільших банків. Цього разу переговори пройшли на досить мажорній ноті, оскільки Гонтарєва бадьоро рапортувала про зниження попиту на валюту, про нівелювання паніки, і про поповнення золотовалютних резервів НБУ. Причому все це - завдяки грошам Міжнародного валютного фонду, які надійшли на рахунки Нацбанку.

Проте мало хто замислюється, як багато зробила Україна заради 6-мільярдного траншу МВФ. Адже довелося погодитися і на підвищення тарифів ЖКГ, і на посилення податкового тиску, але, що найважливіше, на перегляд усталеної системи формування курсу гривні і відверту "чистку" банківської системи. Оголошені ліквідація City Commerce Bank і VAB Банк, а також судомний пошук шляхів порятунку "Дельта Банку" - яскравий тому приклад.

Безумовно, гроші фонду очікувано пригасили валютну пожежу. За місяць, з 25 лютого, коли девальвація досягла пікових значень, гривня зміцнилася більш ніж на 20%. Але без "ручного" втручання Нацбанку тут все одно не обійшлося. Починаючи з колосального підвищення облікової ставки до 30% (вище було тільки в 2000 році, коли облікова ставка досягала 32%), і закінчуючи новими правилами, за якими валютний ринок буде жити мінімум до 3 червня. Йдеться про постанову №160, якою НБУ спішно ввів низку обмежень. Хоча наскільки адекватні заплановані Нацбанком заходи, покаже лише час.

Доступ обмежений

Одне з ключових обмежень, запроваджених НБУ згаданим документом, стосується продажу валюти або банківських металів в еквіваленті 3 тис. гривень в день на одну особу. Іншими словами, навіть при всьому бажанні купити більше 130 доларів "в руки" не вдасться.

Крім того, Нацбанк заборонив видавати кредити в гривні під заставу валютних коштів. Це означає, що раніше популярна схема під заставу депозитів у доларах або євро (вона використовувалася як альтернатива вилучення вкладів з рахунків) теж заблокована.

Також постанова заборонила достроково погашати валютні борги перед нерезидентами. Як по тілу кредиту, так і за процентами. Ще одна невесела новина для бізнесу: НБУ зберіг зобов'язання продавати 75% валютної виручки і вимогу закривати розрахунки за експортно-імпортними операціями протягом 90 днів. Причому, такі умови мають двоякий ефект. З одного боку, сприяють вивільненню неабияких обсягів валюти на міжбанк. З іншого, формують у бізнеса відкладений попит на валюту, який незмінно тисне на курс.

Втім, придбати валюту, навіть на потреби за поточними експортно-імпортними контрактами, стало ще складніше. Відтепер банки не мають права купувати валюту для клієнтів-юридичних осіб, що мають долари або євро на своїх рахунках. Тобто, якщо є валютні зобов'язання - їх доведеться виконувати за рахунок наявних коштів. Коли ж необхідно купувати валюту на міжбанку, її недолік на рахунку доведеться підтверджувати документально.

Однак, і це ще не все. Для імпортних операцій також знадобиться довідка від Державної фіскальної служби, яка підтверджує відсутність боргів по податках і зборах. А при перерахуванні за кордон оплати у валюті за товари, послуги, права інтелектуальної власності або за вексельним боргом на суму, що перевищує 25 тис. євро, доведеться отримувати ще й акт цінової експертизи.

Закрити щілини

Насправді, купівля валюти обмежена для багатьох цілей. Наприклад, на виплату дивідендів, коштів від продажу українських цінних паперів або корпоративних прав нерезидентам.

Фізосіб НБУ теж не обійшла стороною. Перераховувати за кордон валюту, приміром, без підтвердних документів можна лише в сумі не більше еквівалента 15 тис. гривень в день. При наявності документів - до 150 тис. гривень на місяць. Як виняток лише ситуації, коли, наприклад, валюта необхідна на оплату лікування за кордоном, витрат на поховання, оплату навчання, виплату зарплат, пенсій, аліментів.

Зняття валютних депозитів - теж під знаком "табу". Їх банки будуть видавати тільки в гривні за поточним курсом, так само як і кошти з карткових рахунків. Причому, навіть якщо депозит закінчився, знімати можна лише 15 тис. гривень в день. А в касі з поточного рахунку протягом дня вдасться отримати не більше 150 тис. гривень (якщо мова не про виплату зарплати, соціальної допомоги або компенсацій з Фонду гарантування вкладів).

Більше того, в принципі дискусійним залишається питання граничної суми готівкових розрахунків. Гонтарєва буквально днями заявила, що цей показник вже в найближчому майбутньому повинен наблизитися до європейських значень (у Греції це близько 1500 євро, в Італії - 1000 євро, у Бельгії - 3000 євро).

Безпосередньо банкам НБУ виставив досить жорсткі вимоги за операціями з валютою. Її придбання на власні потреби обмежене 0,1% регулятивного капіталу. Ліміт довгої відкритої валютної позиції (відношення обсягу вимог до придбаної валюти до зобов'язань) залишився незмінним - 1%. Крім того, за банками залишили право затримувати виконання заявок клієнтів на покупку валюти на 4 дні.

З останніх сил

До чого призведуть нові вимоги НБУ поки сказати складно. Хоча мета вже досягнута. Гривня відносно стабільна. Правда, велика частина коштів МВФ піде на погашення узятих раніше боргів, і валютному ринку від цього особливої допомоги немає. І ефект від траншу збережеться в найближчі місяць-два, не більше того. У кулуарах Національного банку визнають, що напередодні траншу курс буквально "душили", прагнучи довести його до 22 гривень/долар. Саме ця цифра фігурувала в домовленостях з фондом. І вона ж закладена в оновленому державному бюджеті на поточний рік.

Але адміністративний тиск на гривню, як показує практика, дає лише короткостроковий ефект, викликаючи чимало невдоволення з боку банківської системи та бізнесу. Адже нові обмеження спричинять лише додаткову бюрократію при купівлі валюти, "обваження" угод, і погіршення взаємовідносин з партнерами-нерезидентами. А також сформують відкладений попит на валюту.

Для населення перешкоди на шляху до валюти і зовсім не грають особливої ролі, оскільки "чорний" ринок спокійно функціонує. Незважаючи на грізні оди НБУ його ліквідувати. І Нацбанк явно влаштовує ситуація, коли разом з легальним ринком валют сусідить нелегальний, який більш чітко відображає реальний курс гривні, ніж зарегульований міжбанк.

А спроби продемонструвати режим "жорсткої руки" не більше ніж данина вимогам НБУ і утихомирення паніки. Але чи надовго вистачить зусиль регулятора?