Санкції на короткому провідку: Чи чекати від США ослаблення санкцій проти Росії

Говорять і пишуть

Сьогодні відразу два джерела повідомили про те, що президент США Дональд Трамп готовий пом'якшити санкцій щодо Росії. Про це на своїй сторінці у Twitter повідомив науковий співробітник аналітичного центру Atlantic Council Фабріс Потьє. "Джерела у Вашингтоні кажуть, що адміністрація Трампа підготувала розпорядження про пом'якшення санкції проти Росії. Президент поговорить з Меркель і Путін у суботу", - написав він. Про це ж написала і журналіст видання Politico Сьюзен Глассер.

Офіційного підтвердження цієї інформації ще немає. У той же час відомо, що 28 січня відбудеться перший телефонна розмова між президентами США і Росії. Про це заявив прес-секретар російського лідера Дмитро Пєсков. За його словами, чекати серйозних проривів в американо-російських відносинах від цього дзвінка не варто, оскільки "зазвичай" в ході подібних контактів відбувається "обмін думками щодо поточного стану двосторонніх відносин".

У свою чергу радник президента США Келлиан Конвей заявила, що Трамп і Путін, швидше за все, обговорять низку питань, в тому числі зусилля країн у боротьбі з тероризмом. "Я припускаю, що вони будуть обговорювати, в інтересах своїх країн, як об'єднатися і працювати разом для того, щоб, можливо, перемогти радикальний ісламський тероризм", - сказала вона.

В Україні не вірять в інформацію американських джерел, вважаючи її недостовірною та інспірованої Кремлем. "Це (пом'якшення санкцій – ред.) здається малоймовірним, – заявив РБК-Україна Володимир Горбач, політичний аналітик Інституту Євро-Атлантичного співробітництва. - Інформація про це з'являється з двох причин: з одного боку – страшно, і медіа дратують людей тим, чого вони бояться. З іншого боку, поширення таких чуток зацікавлена Росія, як країна, яка перебуває під санкціями. На мою думку, зайві коментарі з приводу чуток не несуть конструктиву – коментувати, значить розганяти чергові страхи. Я не думаю, що у Трампа з'явиться бажання просто так, без причини, скасувати санкції. Раніше він говорив, що це могло б статися в обмін на ядерне роззброєння, але поки що не про що говорити, розмова між Трампом і Путіним навіть не відбувся".

Фейком і кремлівською пропагандою вважає появу інформації про можливе пом'якшення санкцій і колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко (2007-2009). "Я звик коментувати факти, а не чутки, тому я б не став зараз впадати в паніку і робити вигляд, що сталося щось, чого нам не треба, - заявив він РБК-Україна. - Ми живемо під час фейкових новин, вкидань і спотворення інформації, тобто це цілком може бути одним з елементів інформаційної війни проти України, і проти Заходу в цілому, для того, щоб підірвати європейське і трансатлантична єдність. Тому я не став би зараз бігти попереду паровоза і кричати, що щось сталося - це може бути чергова інформаційна провокація з боку Кремля".

Нагадаємо, перші обмеження США по відношенню до Росії були введені 4 березня 2014 року, коли РФ почала вторгнення у Крим. Тоді Америка скасувала всі двосторонні переговори, а також заморозила інвестиційне та військове співробітництво між країнами. Потім були введені персональні санкції проти низки посадових осіб РФ, які полягали в заморожування банківських рахунків, арешт майна і заборону на в'їзд в США. Пізніше цей список був розширений і поширений також на деяких бізнесменів і російські банки.

З 16 липня 2014 року під економічні санкції США потрапили нафтогазові компанії "Роснефть", "Новатек", держбанки "Внешэкономбанк", "Газпромбанк", оборонно-промислові підприємства "Алмаз-Антей", "Іжмаш", концерн "Калашников" і багато інші.

12 вересня 2014 року санкції були розширені на "Газпром", "Лукойл", "Транснефть", "Ощадбанк", "Банк Москви". Санкційні обмеження мають на увазі під собою заборону американським компаніям і громадянам поставляти цим компаніям товари, вкладати інвестиції, надавати кредити. Санкційний список США проти Росії кілька разів був розширений на ряд осіб, нафтових і газових компаній, а також банків та інших підприємств. Санкції США проти Росії були розширені також і через дії РФ в Сирії.

Все під обмеження потрапляють 140 осіб і більше 80 російських компаній.

Захист від президента

Навіть якщо інформація Потьє і Глассер відповідає дійсності, Трамп зіткнеться з великим опором всередині США. Теоретично, в односторонньому порядку президент США може зняти частину санкцій. Це йому дозволяють норми закону, який був прийнятий Конгресом і згодом підписаний президентом Бараком Обамою, ще в 2014 році. Документ називається «Акт про підтримку свободи України». Саме він передбачає санкції проти "Газпрому" та інших російських компаній; завдяки йому Україна отримала 350 млн доларів на оборону і було передбачено "істотне і негайне" розширення масштабів американського теле - і радіомовлення українською мовою на країни колишнього СРСР до кінця 2017 року.

Передчуваючи можливість скасування санкцій проти Росії, цьому активно вирішили перешкодити американські сенатори. Минулого тижня сенатор-демократ Чак Шумер в інтерв'ю ABC News заявив, що разом з однопартійцем Беном Кардіні, має намір внести до Конгресу законопроект, який не дозволить Трампу скасувати санкції. За його словами, цю ініціативу підтримають не тільки демократи, але і республіканці, в числі яких сенатори Джон Маккейн і Ліндсі Грем. "Скасуванням санкцій ми скажемо Росії: "Продовжуйте втручатися в наші вибори і робити інші погані речі"... Це було б жахливо", — заявив Шумер. У свою чергу в інтерв'ю Politico Маккейн заявив: "Нам потрібно більше санкцій проти Росії. Ми не повинні ослаблювати".

Судячи з усього, для Трампа санкції – елемент торгу. Причому торгу, який він готовий піднести не тільки як спробу налагодити міждержавні відносини, але і шанс для врегулювання ситуації на всій планеті. У своєму інтерв'ю газетам Times і Bild, яке Дональд Трамп дав у середині січня, він заявив: "Давайте подивимося, чи можемо ми укласти якісь гарні угоди з Росією. Я думаю, почнемо з того, що ядерна зброя має бути суттєво скорочено".

Згадати все

Говорячи про ядерне роззброєння, Дональд Трамп ще раз демонструє те, що він дійсно є послідовником іншого президента США – республіканця Рональда Рейгана.

У 1983 році Рональд Рейган прийняв директиву про використання економічного тиску з метою обмежити зовнішньополітичні та військові можливості Радянського Союзу. Ці директиви мали комплексний характер і передбачали різке скорочення надходжень потоку валюти в СРСР допомогою зниження цін на нафту. від продажу якої доводилось 60-80% всіх валютних вступі Союзу (тиск чинився у співпраці з Саудівською Аравією), обмеження експорту радянського газу в ряд західних країн.

Цього рішення Рейгана передувала відбулася в 1982 році конференція Комітету з експортного контролю, де був затверджений пакет економічних заходів. США ввело заборону на продаж СРСР стратегічних технологій, включаючи металургійні і комп'ютерні. Будь контракт з країнами соцтабору, який перевищував суму 100 мільйонів доларів, повинен був бути погоджений з Комітетом. Був сформований секретний список товарів і технологій, на що накладалося ембарго. Одним із наслідків економічного тиску США на СРСР став зрив термінів запуску газопроводу "Уренгой -Помари – Ужгород" (з'єднував радянську ГТС з газовими системами Італії, Франції та ФРН), що призвело до збитків СРСР на суму близько 15-20 мільярдів доларів.

Розрядка у відносинах Штатів і Союзу настала в 1986 році, коли в Рейк'явіку (Ісландія) відбулася зустріч президента Рональда Рейгана і генерального секретаря Михайла Горбачова. Після переговорів, які тоді не завершилися підписанням яких-небудь документів, що відносини між країнами почали поліпшуватися. Лідер США побачив у новому генсеку людини, який готовий до діалогу і, перш за все, в питанні ядерного роззброєння. Через рік після досягнення усних домовленостей у Вашингтоні був підписаний «Договір про ліквідацію ракет середньої і малої дальності». Сторони зобов'язалися не виробляти, не випробувати і не розгортати балістичні і крилаті ракети наземного базування середньої (від 1000 до 5500 кілометрів) і малої (від 500 до 1000 кілометрів) дальності. Була також досягнута домовленість знищити всі пускові установки і ракети наземного базування.

Переговори в Ісландії привели до підписання низки документів щодо скорочення ядерного потенціалу двох країн. У 1993 році між Росією і США був підписаний, але не ратифікований договір СНО-2, забороняв розміщення на ракетах разделяющихся головних частин. У 2002 році Договором про скорочення стратегічних наступальних потенціалів було вирішено, що до 2013 року, скоротити кількість боєголовок до 2200 для кожної із сторін. У 2010 році був підписаний Договір СНО-3 , який набув чинності 5 лютого 2011 року - він передбачає скорочення боєголовок до 1550 у кожної із сторін. Договір розрахований на 10 років.

В 2014 році, коли США ввели санкції проти Росії, у Москві всерйоз заговорили про те, що необхідно вийти з договору СНО. "З американцями треба говорити тільки з позиції сили. Нам треба переглянути договір СНО-3. Треба дивитися різні варіанти, піддати ревізії чутливі для США питання для наших двосторонніх відносин", - заявив тоді перший заступник голови комітету держдуми з міжнародних справ Леонід Калашников.

Втім, слід сказати, що ні СНО-2, ні СНО-3 не виконувалися раніше, і не виконуються зараз - ядерний потенціал не скорочується. Згідно з останніми даними у США — 1379 пускових установок і 2468 боєголовок, у Росії - 1286 та 2430 відповідно.

Цілком можливо, Трамп має намір переконати Путіна зробити кроки назустріч один одному. І не можна виключати, що ціною України. До нової розрядки, до речі, у своїй статті в журналі Time закликає і Михайло Горбачов, 30 років тому стояв біля витоків розрядки відносин між США і СРСР. Він запропонував Раді безпеки ООН прийняти резолюцію про заборону ядерних конфліктів: "Я думаю, що ініціатива про прийняття такої резолюції повинна виходити від Дональда Трампа і Володимира Путіна, — глав держав, що володіють понад 90% світового ядерного арсеналу".

P. S. У 16.20 підтвердилася інформація про те, що президенти США і Росії мають намір обговорити питання санкцій. Про це повідомила радник президента Дональда Трампа Келлиэнн Конвей в ефірі телеканалу FoxNews, відповідаючи на питання про намічений на 28 січня телефонній розмові між Трампом і президентом Росії Володимиром Путіним.