Чи чекати від США ослаблення санкцій проти Росії

В ЗМІ з'явилася інформація про те, що президент США Дональд Трамп готовий йти на пом'якшення санкцій проти Росії. Ця інформація з'явилася напередодні першого телефонної розмови між Дональдом Трампом і президентом Росії Володимиром Путіним. В Україні чутки про пом'якшення або навіть відмову від санкцій, вважають фейком і бачать за її появою "руку Кремля". Тим часом стало відомо, що президенти США і Росії все ж мають намір обговорити питання санкцій. Про це повідомила радник президента Дональда Трампа Келліенн Конуей.

Повноваження Трампа дійсно дозволяють йому скасувати частину санкцій. Але якщо він дійсно піде на це, то зіткнеться не тільки з зовнішнім опором, але й внутрішнім. Ряд сенаторів США готові найближчим часом внести на розгляд Конгресу закон, який зробить неможливим зняття раніше введених санкцій проти Росії.

Як би нам не хотілося посилення тиску на Росію, допущення, що президент США готовий до потепління відносин з Росією має право на життя.  Такий прецедент вже був, коли 30 років тому відбулися переговори між Рональдом Рейганом і Михайлом Горбачовим.  

Говорять і пишуть

Сьогодні відразу два джерела повідомили про те, що президент США Дональд Трамп готовий пом'якшити санкцій щодо Росії. Про це на своїй сторінці у Twitter повідомив науковий співробітник аналітичного центру Atlantic Council Фабріс Потьє. "Джерела у Вашингтоні кажуть, що адміністрація Трампа підготувала розпорядження про пом'якшення санкції проти Росії. Президент поговорить з Меркель і Путін у суботу", - написав він. Про це ж написала і журналіст видання Politico Сьюзен Глассер.

Офіційного підтвердження цієї інформації ще немає. У той же час відомо, що 28 січня відбудеться перший телефонна розмова між президентами США і Росії. Про це заявив прес-секретар російського лідера Дмитро Пєсков. За його словами, чекати серйозних проривів в американо-російських відносинах від цього дзвінка не варто, оскільки "зазвичай" в ході подібних контактів відбувається "обмін думками щодо поточного стану двосторонніх відносин".

У свою чергу радник президента США Келлиан Конвей заявила, що Трамп і Путін, швидше за все, обговорять низку питань, в тому числі зусилля країн у боротьбі з тероризмом. "Я припускаю, що вони будуть обговорювати, в інтересах своїх країн, як об'єднатися і працювати разом для того, щоб, можливо, перемогти радикальний ісламський тероризм", - сказала вона.

В Україні не вірять в інформацію американських джерел, вважаючи її недостовірною та інспірованої Кремлем. "Це (пом'якшення санкцій – ред.) здається малоймовірним, – заявив РБК-Україна Володимир Горбач, політичний аналітик Інституту Євро-Атлантичного співробітництва. - Інформація про це з'являється з двох причин: з одного боку – страшно, і медіа дратують людей тим, чого вони бояться. З іншого боку, поширення таких чуток зацікавлена Росія, як країна, яка перебуває під санкціями. На мою думку, зайві коментарі з приводу чуток не несуть конструктиву – коментувати, значить розганяти чергові страхи. Я не думаю, що у Трампа з'явиться бажання просто так, без причини, скасувати санкції. Раніше він говорив, що це могло б статися в обмін на ядерне роззброєння, але поки що не про що говорити, розмова між Трампом і Путіним навіть не відбувся".

Фейком і кремлівською пропагандою вважає появу інформації про можливе пом'якшення санкцій і колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко (2007-2009). "Я звик коментувати факти, а не чутки, тому я б не став зараз впадати в паніку і робити вигляд, що сталося щось, чого нам не треба, - заявив він РБК-Україна. - Ми живемо під час фейкових новин, вкидань і спотворення інформації, тобто це цілком може бути одним з елементів інформаційної війни проти України, і проти Заходу в цілому, для того, щоб підірвати європейське і трансатлантична єдність. Тому я не став би зараз бігти попереду паровоза і кричати, що щось сталося - це може бути чергова інформаційна провокація з боку Кремля".

Нагадаємо, перші обмеження США по відношенню до Росії були введені 4 березня 2014 року, коли РФ почала вторгнення у Крим. Тоді Америка скасувала всі двосторонні переговори, а також заморозила інвестиційне та військове співробітництво між країнами. Потім були введені персональні санкції проти низки посадових осіб РФ, які полягали в заморожування банківських рахунків, арешт майна і заборону на в'їзд в США. Пізніше цей список був розширений і поширений також на деяких бізнесменів і російські банки.

З 16 липня 2014 року під економічні санкції США потрапили нафтогазові компанії "Роснефть", "Новатек", держбанки "Внешэкономбанк", "Газпромбанк", оборонно-промислові підприємства "Алмаз-Антей", "Іжмаш", концерн "Калашников" і багато інші.

12 вересня 2014 року санкції були розширені на "Газпром", "Лукойл", "Транснефть", "Ощадбанк", "Банк Москви". Санкційні обмеження мають на увазі під собою заборону американським компаніям і громадянам поставляти цим компаніям товари, вкладати інвестиції, надавати кредити. Санкційний список США проти Росії кілька разів був розширений на ряд осіб, нафтових і газових компаній, а також банків та інших підприємств. Санкції США проти Росії були розширені також і через дії РФ в Сирії.

Все під обмеження потрапляють 140 осіб і більше 80 російських компаній.

Захист від президента

Навіть якщо інформація Потьє і Глассер відповідає дійсності, Трамп зіткнеться з великим опором всередині США. Теоретично, в односторонньому порядку президент США може зняти частину санкцій. Це йому дозволяють норми закону, який був прийнятий Конгресом і згодом підписаний президентом Бараком Обамою, ще в 2014 році. Документ називається «Акт про підтримку свободи України». Саме він передбачає санкції проти "Газпрому" та інших російських компаній; завдяки йому Україна отримала 350 млн доларів на оборону і було передбачено "істотне і негайне" розширення масштабів американського теле - і радіомовлення українською мовою на країни колишнього СРСР до кінця 2017 року.

Передчуваючи можливість скасування санкцій проти Росії, цьому активно вирішили перешкодити американські сенатори. Минулого тижня сенатор-демократ Чак Шумер в інтерв'ю ABC News заявив, що разом з однопартійцем Беном Кардіні, має намір внести до Конгресу законопроект, який не дозволить Трампу скасувати санкції. За його словами, цю ініціативу підтримають не тільки демократи, але і республіканці, в числі яких сенатори Джон Маккейн і Ліндсі Грем. "Скасуванням санкцій ми скажемо Росії: "Продовжуйте втручатися в наші вибори і робити інші погані речі"... Це було б жахливо", — заявив Шумер. У свою чергу в інтерв'ю Politico Маккейн заявив: "Нам потрібно більше санкцій проти Росії. Ми не повинні ослаблювати".

Судячи з усього, для Трампа санкції – елемент торгу. Причому торгу, який він готовий піднести не тільки як спробу налагодити міждержавні відносини, але і шанс для врегулювання ситуації на всій планеті. У своєму інтерв'ю газетам Times і Bild, яке Дональд Трамп дав у середині січня, він заявив: "Давайте подивимося, чи можемо ми укласти якісь гарні угоди з Росією. Я думаю, почнемо з того, що ядерна зброя має бути суттєво скорочено".

Згадати все

Говорячи про ядерне роззброєння, Дональд Трамп ще раз демонструє те, що він дійсно є послідовником іншого президента США – республіканця Рональда Рейгана.

У 1983 році Рональд Рейган прийняв директиву про використання економічного тиску з метою обмежити зовнішньополітичні та військові можливості Радянського Союзу. Ці директиви мали комплексний характер і передбачали різке скорочення надходжень потоку валюти в СРСР допомогою зниження цін на нафту. від продажу якої доводилось 60-80% всіх валютних вступі Союзу (тиск чинився у співпраці з Саудівською Аравією), обмеження експорту радянського газу в ряд західних країн.

Цього рішення Рейгана передувала відбулася в 1982 році конференція Комітету з експортного контролю, де був затверджений пакет економічних заходів. США ввело заборону на продаж СРСР стратегічних технологій, включаючи металургійні і комп'ютерні. Будь контракт з країнами соцтабору, який перевищував суму 100 мільйонів доларів, повинен був бути погоджений з Комітетом. Був сформований секретний список товарів і технологій, на що накладалося ембарго. Одним із наслідків економічного тиску США на СРСР став зрив термінів запуску газопроводу "Уренгой -Помари – Ужгород" (з'єднував радянську ГТС з газовими системами Італії, Франції та ФРН), що призвело до збитків СРСР на суму близько 15-20 мільярдів доларів.

Розрядка у відносинах Штатів і Союзу настала в 1986 році, коли в Рейк'явіку (Ісландія) відбулася зустріч президента Рональда Рейгана і генерального секретаря Михайла Горбачова. Після переговорів, які тоді не завершилися підписанням яких-небудь документів, що відносини між країнами почали поліпшуватися. Лідер США побачив у новому генсеку людини, який готовий до діалогу і, перш за все, в питанні ядерного роззброєння. Через рік після досягнення усних домовленостей у Вашингтоні був підписаний «Договір про ліквідацію ракет середньої і малої дальності». Сторони зобов'язалися не виробляти, не випробувати і не розгортати балістичні і крилаті ракети наземного базування середньої (від 1000 до 5500 кілометрів) і малої (від 500 до 1000 кілометрів) дальності. Була також досягнута домовленість знищити всі пускові установки і ракети наземного базування.

Переговори в Ісландії привели до підписання низки документів щодо скорочення ядерного потенціалу двох країн. У 1993 році між Росією і США був підписаний, але не ратифікований договір СНО-2, забороняв розміщення на ракетах разделяющихся головних частин. У 2002 році Договором про скорочення стратегічних наступальних потенціалів було вирішено, що до 2013 року, скоротити кількість боєголовок до 2200 для кожної із сторін. У 2010 році був підписаний Договір СНО-3 , який набув чинності 5 лютого 2011 року - він передбачає скорочення боєголовок до 1550 у кожної із сторін. Договір розрахований на 10 років.

В 2014 році, коли США ввели санкції проти Росії, у Москві всерйоз заговорили про те, що необхідно вийти з договору СНО. "З американцями треба говорити тільки з позиції сили. Нам треба переглянути договір СНО-3. Треба дивитися різні варіанти, піддати ревізії чутливі для США питання для наших двосторонніх відносин", - заявив тоді перший заступник голови комітету держдуми з міжнародних справ Леонід Калашников.

Втім, слід сказати, що ні СНО-2, ні СНО-3 не виконувалися раніше, і не виконуються зараз - ядерний потенціал не скорочується. Згідно з останніми даними у США — 1379 пускових установок і 2468 боєголовок, у Росії - 1286 та 2430 відповідно.

Цілком можливо, Трамп має намір переконати Путіна зробити кроки назустріч один одному. І не можна виключати, що ціною України. До нової розрядки, до речі, у своїй статті в журналі Time закликає і Михайло Горбачов, 30 років тому стояв біля витоків розрядки відносин між США і СРСР. Він запропонував Раді безпеки ООН прийняти резолюцію про заборону ядерних конфліктів: "Я думаю, що ініціатива про прийняття такої резолюції повинна виходити від Дональда Трампа і Володимира Путіна, — глав держав, що володіють понад 90% світового ядерного арсеналу".

P. S. У 16.20 підтвердилася інформація про те, що президенти США і Росії мають намір обговорити питання санкцій. Про це повідомила радник президента Дональда Трампа Келлиэнн Конвей в ефірі телеканалу FoxNews, відповідаючи на питання про намічений на 28 січня телефонній розмові між Трампом і президентом Росії Володимиром Путіним.