Ж.Фор: "Україні відводиться роль привілейованого партнера Франції в Європі"

РБК-Україна: Як Ви оцінюєте перспективи україно-французьких відносин після президентських виборів в Україні. Як може вплинути на них перемога того чи іншого кандидата?

Жак Фор: Необхідно відзначити, що двосторонні відносини між Україною і Францією вибудовуються без обов'язкової прив'язки до електоральних перспектив в наших країнах. З боку Франції має місце єдина державна політика, яка передбачає, що відносини з Україною будуються в контексті двосторонніх переговорів, з обов'язковим урахуванням думки обох сторін. Ці двосторонні відносини мають формальний вираз в т.зв. дорожній карті. У 2009 р. ми завершуємо виконання положень дорожньої карти, яка була підписана в 2007 р. на три роки. І на початку 2010 р. ми на двосторонній основі вестимемо переговори про зміст нової дорожньої карти, розрахованої на 2010-2012 рр. Відзначу, що даний документ передбачає розвиток наших відносин в найрізноманітніших сферах, - політика, економіка, соціально-культурна співпраця. У нас є бачення відносин з Україною в довгостроковій перспективі, в рамках якого вашій країні відводиться роль і місце привілейованого партнера Франції в Європі. Що стосується виборів, то саме українським виборцям належить зробити свій вибір серед програм кандидатів, і, таким чином, оцінити, яка з цих програм несе більший внесок в справу розвитку відносин як з нашою країною, так і з Європою в цілому. Ми ж, з свого боку, можемо тільки побажати, щоб дана виборча кампанія пройшла відкрито, прозоро, з дотриманням всіх правил, і не поверталася яким-небудь чином до тих нехороших електоральних практик, які мали місце в історії цієї країни.

РБК-Україна: Тобто, можна сказати, що Франція не віддає переваги жодному з кандидатів і готова після виборів працювати з будь-яким законно обраним президентом?

Ж.Ф.: Так. У будь-якому випадку, ми поважатимемо вибір українців. Ми, з свого боку, прикладаємо всі зусилля для вибудовування наших двосторонніх відносин і будемо співпрацювати, звичайно, з будь-яким законно обраним президентом цієї країни.

РБК-Україна: Ви згадали про нову дорожню карту. Коли може бути підписаний цей документ?

Ж.Ф.: Зараз процес знаходиться в початковій стадії, коли відбувається обмін пропозиціями між двома сторонами відносно майбутнього змісту цього тексту. Після цього нам належить зібратися, щоб провести двосторонні консультації, обговорення. І я сподіваюся, що, зрештою, як і завжди, даний документ буде своєчасно підписаний міністрами закордонних справ наших країн.

РБК-Україна: Як Ви оцінюєте шанси України стати членом ЄС? Коли це може відбутися?

Ж.Ф.: Мені вже неодноразово доводилося відповідати на це питання, і  я завжди відзначав, що відповідь на нього знаходиться в руках самих українців. Багато що залежить від того, яким чином буде продовжена робота з впровадженню реформ, які були початі в Україні,  яким чином упроваджуватимуться ініціативи, з якими виступає уряд, і яким чином вони знаходитимуть підтримку в парламенті. В першу чергу я маю на увазі заходи, спрямовані на зближення українського законодавства з європейським. Але виключно ухвалення нових законів і текстів недостатньо. Багато що залежатиме від того, яким чином ці закони впроваджуватимуться в життя представниками української влади. І це матиме особливе значення в контексті переговорів, які сьогодні проходять між Україною і ЄС щодо нового тексту угоди про асоціацію.

РБК-Україна: Скільки, на вашу думку, часу можуть зайняти для України ці реформи - п'ять років, десять? Коли вже можна буде розглядати питання членства?

Ж.Ф.: Можна спробувати провести певні паралелі між українським випадком, і попередніми хвилями розширення, які мали місце в рамках ЄС. Зокрема, з тією хвилею розширення, в рамках якої 10 країн Центральної і Східної Європи приєдналися до ЄС 1 травня 2004 р. Аналізуючи ті події і ті процеси, сьогодні можна відзначити, що навіть якщо всі ті країни увійшли до складу ЄС одночасно, період, який знадобився на виконання всіх умов, був різним у кожному конкретному випадку. Все зводилося до того, що деякі країни, не втрачаючи часу, почали утілювати необхідні заходи, виконувати необхідні умови з самого початку переговорного процесу, інші країни, можливо, довше розгойдувалися і тому у них пішло більше часу.

РБК-Україна: Ось Ви, як дипломат, як політик, як вважаєте, чи потрібна Україна Європейському Союзу у якості члена? Чи, можливо, могли б бути інші форми плідної співпраці?

Ж.Ф.: З моєї особистої точки зору, так, потрібна. Поза сумнівом, Україна належить до Європи, як з погляду географії, так і з погляду корисності Європейському Союзу.  Я думаю, обидві сторони зацікавлено в такому форматі. Але дозвольте звернути вашу увагу на те, що глибинне питання полягає не в цьому. Мені здається, варто спочатку задуматися над тим, з якою метою, з яким наміром Україна сподівається вступити до складу ЄС, для чого їй це. Якщо йдеться про те, щоб вступити для того, щоб потім заявити «Ну все, тепер ми члени ЄС» і одночасно продовжувати діяти так, як ніби то цього не відбулося, потрібно поставити собі питання чи варто взагалі займатися цим.

Якщо ж йдеться про те, що ми хочемо вступити в ЄС, оскільки розділяємо той комплексний економічний і політичний проект, який реалізується країнами-членами ЄС, тоді, мені здається, є сенс продовжувати цей діалог. Адже коли ви хочете приєднатися до певного «клубу», дозвольте мені такий вираз, ви заздалегідь дізнаєтеся про правила, які діють в ньому, і берете на себе зобов'язання дотримувати цих правил. Після року роботи у вашій країні, у мене склалося враження, що саме до цього прагне населення України, в першу чергу молоде покоління. Саме це і обґрунтовує мою особисту точку зору, яку я висловив, ствердно відповівши на ваше питання.

РБК-Україна: Що конкретно готова зробити Франція, для того, щоб підтримати інтеграцію України в ЄС?

Ж.Ф.: Франція вже немало робить для цього. У вересні 2008 р., коли Франція здійснювала головування в Європейській раді міністрів, вона виступила з пропозицією про те, щоб новий договір, який встановлює рамки відносин між Україною і ЄС, йшов набагато далі, ніж просто зближення, а саме був би договором про асоціацію. Це передбачає, з одного боку, що на двосторонній основі ми продовжуємо в політичній сфері активні контакти на всіх рівнях. Це передбачає також, що на багатосторонній основі, тобто в рамках наших зв'язків з європейськими партнерами, ми надаємо усіляку підтримку проходженню процесу переговорів між ЄС і Україною за цією угодою.

Крім того, в конкретному економічному плані нашої співпраці, ми всіляко стимулюємо інтерес французьких компаній до українського ринку. І мені втішно відзначити, що, не дивлячись на умови кризи, які продовжують відчуватися на всьому європейському континенті і у світовому масштабі, інтерес французів до місцевого ринку постійно росте. Підтверджуючи наше прагнення сприяти згаданому зближенню між ЄС і Україною з можливою перспективою інтеграції, в рамках нашого двостороннього політичного діалогу ми маємо атмосферу прямоти і відвертості, яка, будучи наслідком нашого бажання співпрацювати з Україною,  в той же час  дає нам можливість, коли в цьому є необхідність, зі всією прямотою і відвертістю говорити нашим українським друзям, що в тій чи іншій сфері справи йдуть не так як слідувало б, і що на той чи інший аспект слід звернути особливу увагу. Хороша ілюстрація подібної атмосфери діалогу мала місце зовсім недавно, під час візиту в середині листопада цього року нашого держсекретаря у європейських справах П'єра Лелуша.

Насправді, нікому б не було добра, якби формату наших відносин був притаманний приспів відомої французької пісні «Все добре, прекрасна маркіза». Ні, в такому дусі ми не змогли б довго разом йти вперед.

РБК-Україна: Які першочергові кроки необхідно здійснити українським властям, щоб максимально наблизити момент інтеграції з Євросоюзом?

Ж.Ф.: Хотів би відповідати на це питання без якоїсь зайвої претензійності, адже моя роль не полягає в тому, щоб давати які-небудь поради чи уроки українським властям. В той же час, з постійністю і наполегливістю, ми повторюємо представникам української влади, про які би її гілки не йшлося - робіть все необхідне, щоб подолати ваші внутрішні політичні складнощі і суперечки, прийдіть до єдиної думки щодо тих цілей, до яких повинна прагнути ваша країна і, таким чином, допоможіть нам допомогти вам. На наш погляд, потенціал, яким володіє ваша країна, вельми значний, і потрібно зробити все, щоб не упустити можливості, які він надає. Загальне прагнення і бажання європейців - мати в особі України стабільну, демократичну і процвітаючу країну, яка цілком відповідає тим сподіванням і прагненням, які виражає її населення. Тому знову все зводиться до цієї формули - допоможіть нам допомогти вам. Наше прагнення допомогти вам має конкретний і реальний характер і виражається зі всією щирістю. Але необхідно створити такі умови, щоб воно мало можливість реалізуватися повною мірою.

РБК-Україна: Що заважає інтеграції України до НАТО? Це протидія Росії чи небажання самих членів Північноатлантичного альянсу?

Ж.Ф.: Є третій аспект, який ви не згадуєте в своєму питанні. Адже, щоб стати членом оборонного альянсу, яким є НАТО, від всіх країн-кандидатів очікується, крім усього іншого, згода на це населення країни. У мене, як у людини що прожила тут якийсь час, складається враження, що, навіть якщо певна частина населення поволі, але упевнено починає підтримувати дану перспективу вступу, все ж таки, на сьогоднішній день переважно частина українського населення не підтримує ідею негайного приєднання до НАТО.

Крім того, одним з важливих аспектів, які застосовуються до кожного кандидата, є його готовність з матеріальної, технічної точки зору. І в цьому питанні Україні багато ще чого належить зробити. Це, до речі, стосується не тільки України, але і інших країн-кандидатів. Коли ми читаємо офіційні доповіді про стан бюджетного забезпечення і боєготовності Озброєних сил України, цей аргумент набуває всієї своєї значущості. І, зокрема, Президент України дуже доречно звертає увагу на необхідність відповідного забезпечення української армії.

РБК-Україна: Але яка перспектива для України ближча - вступ до ЄС чи до НАТО?

Ж.Ф.: Знову таки, відповідь на це питання - в руках українців, а не представників інших держав, яким я є. Все залежить від ступеня готовності, від зусиль, від результатів, які будуть досягнуті.

РБК-Україна: Які галузі і проекти в Україні можуть зацікавити інвесторів з Франції?

Ж.Ф.: В першу чергу хочу відзначити, що на початку 2009 р. я побоювався, що криза зменшить інтерес французьких компаній до українського ринку. З великим задоволенням в кінці року я констатую, що все відбулося з точністю до навпаки. Цей інтерес, всупереч складнощам, скоріше посилився і набагато перевищив наші очікування.

Цей інтерес розвинувся і зміцнився в першу чергу в традиційних для французів секторах економічної присутності в Україні. Йдеться, зокрема, про фінансовий і банківський сектор. Французькі банки на сьогодні є першими інвесторами в банківську сферу України. Це стосується також сектору промислового виробництва і сільського господарства. Французькі компанії, які вже працюють в Україні, на сьогодні виношують плани з розширення своїх потужностей.

Це стосується також сектору крупного ритейлу. Візьму як приклад групу «Ашан», яка впродовж цього року значним чином укріпила свої позиції в Україні. Це стосується також сектору переробної і харчової промисловості. Нічого дивовижного в цьому не немає, якщо взяти до уваги той потенціал сільськогосподарського виробництва, яким володіє Україна і Франція, відповідно, це природне поле для реалізації таких проектів співпраці. Цей перелік галузей, звичайно, не вичерпний, але достатній, щоб проілюструвати ті сфери, де між нашими країнами вже на сьогодні йде тісна співпраця.

Крім того, є сектори, які на сьогодні не отримують достатньої уваги з нашого боку, але які, проте розвиваються. Я маю на увазі, наприклад, сектор високих технологій, розробку програм і комп'ютерних ігор - тих благ, які на сьогодні є емблемою епохи, в яку ми живемо. Вже на сьогодні французькі компанії виявляють цікавість до тієї наукової бази, яка є в Україні. Неможливо також не згадати і енергетичний сектор.

РБК-Україна: Ви говорите про інтерес французьких компаній до енергетичного сектору. Йдеться про виробництво електроенергії чи її дистрибуцію?

Ж.Ф.: Може йтися про виробництво електроенергії, в першу чергу на основі альтернативних, відновлюваних джерел. Крім того, може йтися про все більш важливий для нас сектор підвищення ефективності використання енергоресурсів. Крім того, перспективним напрямом є приведення вже існуючих об'єктів в Україні у відповідність до норм безпеки.

РБК-Україна: В кінці минулого року українське МЗС повідомило про запланований на 2009 р. візит до України президента Франції Ніколя Саркозі. Чому цей візит так і не відбувся?

Ж.Ф.: Перш за все, можливо було трохи поспішно анонсувати такий візит, не запитавши згоди відповідної країни-партнера. Програма двосторонніх візитів на найвищому рівні завжди підлягає узгодженню на двосторонній основі. З цієї точки зору, повторюся, цей анонс був, можливо, трохи поспішним.

Крім того, робочий графік керівників такого рівня, як в Україні, так і у Франції, заповнюється дуже швидко, піддається дуже часто раптовим змінам, і дуже важко планувати такі візити, такі заходи на довгостроковій основі.

Крім цього, спостерігаючи за діяльністю нашого президента впродовж нинішнього року, ви могли відзначити, що він докладав багато зусиль для виконання своїх зобов'язань, узятих на багатосторонньому рівні, на шкоду, можливо, певним двостороннім форматам відносин. Такий підхід вже мав місце під час головування Франції в ЄС, але і після закінчення даного головування, цей підхід зберігся, зокрема, в рамках численних зборів і нарад, які проводилися на міжнародному рівні для пошуку вирішень проблем пов'язаних з економічною кризою, з проблематикою кліматичних змін, а також тих обговорень, які проходять в рамках ООН і інших міжнародних організацій щодо стратегії розвитку в планетарному масштабі. За всіма цими заняттями рік пролетів дуже швидко і дуже насичено.

В той же час, маю відзначити ще декілька моментів. Для Президента Ніколя Саркозі немає ніякої особливої необхідності пояснювати і підкреслювати важливість проблематики України. Він вже бував у вашій країні як лідер потужної політичної партії Франції. З моменту вступу на президентську посаду він вже тричі приймав в Парижі українського Президента. У нинішньому році він мав, крім усього іншого, офіційні контакти з українським прем'єр-міністром. Я думаю, що цих згадок досить, щоб продемонструвати, що відносини з вашою країною підтримуються на постійній основі, і так продовжуватиметься і надалі.

РБК-Україна: Чи має намір Н.Саркозі відвідати Україну з офіційним візитом в найближчому майбутньому?

Ж.Ф.: На сьогоднішній день у мене немає офіційних інструкцій анонсувати подібний візит. Але я сподіваюся, що, свого часу, вони з'являться.

Спілкувався Володимир Драбчук