Чим займеться Верховна Рада в новому політичному сезоні

В Україні стартує новий політичний сезон. Народні депутати повернулися з новорічних канікул і продовжать працювати. Поки більшість з них не готові чітко сказати, які законопроекти вважають головними для розгляду на наступному пленарному тижні наступної сесії. Депутати пояснюють, що спочатку потрібно провести засідання фракцій і груп, де вони і вирішать, розгляду яких питань вони будуть вимагати від керівництва Ради. Тим не менш, опитавши керівників фракцій і груп, стало зрозуміло, що щонайменше два важливих питання можуть винести на голосування вже наступного тижня - це законопроекти про реінтеграцію Донбасу і створення антикорупційного суду. Останній президент вніс до парламенту як невідкладний в кінці грудня минулого року. Які ще питання парламент може розглянути в першій половині 2018 року, читайте в матеріалі РБК-Україна.

Реінтеграція Донбасу

У 2017 році депутати так і не змогли остаточно прийняти багатостраждальний законопроект про реінтеграцію Донбасу, який визнає Росію окупантом територій в Донецькій і Луганській областях. Цей документ був внесений до парламенту ще 4 жовтня разом з проектом про продовження на рік особливого статусу окупованих територій. Особливий статус пролонгували в лічені дні, а реінтеграцію відклали в довгий ящик. Тоді, в жовтні, проект схвалили тільки в першому читанні, виключивши з нього згадки про Мінські угоди. До останнього в парламенті точилися розмови, що голосування може відбутися до кінця року, проте на останньому сесійному тижні стало зрозуміло, що у президентській фракції намірів голосувати немає.

Причиною відстрочки тоді в БПП називали необхідність почекати, поки відбудеться обмін заручників, будуть продовжені санкції ЄС відносно Росії, а також будуть завершені консультації. Адже ніби текст законопроекту після його доопрацювання у профільному комітеті значно відрізняється від концепції президента. Нагадаємо, що перша умова була виконана ще до нового року. Тоді ж спікер Ради Андрій Парубій заявив, що голосування відбудеться після нового року - у перший пленарний день,16 січня.

У коаліційних фракціях РБК-Україна розповіли, що остаточна картина щодо голосування за цей документ стане зрозумілою 15 січня після погоджувальної ради фракцій. Проте з попереднього порядку денного роботи на наступний тиждень, який виклала в Facebook народний депутат Вікторія Войцицька, відповідне питання стоїть першим до розгляду на вівторок.

Чи підтримає президентська фракція проект повним складом, досі незрозуміло. "Проект є президентським. Напевно, фракція БПП підтримає президента. Якщо є якісь зауваження, їх треба висловлювати. Якщо ні то, відповідно, це політична позиція. Політична позиція не голосувати президентську деокупацію шкодить тим, хто це робить, особливо, якщо це стосується фракції "Блок Петра Порошенка", - пояснює виданню народний депутат від БПП, секретар комітету з питань нацбезпеки Іван Вінник.

Соратники Яценюка більш оптимістичні і сподіваються, що вже 16 січня Росія буде визнана агресором. "Я налаштований оптимістично і впевнений, що наші колеги по коаліції і інші депутати зроблять все, щоб цей законопроект був прийнятий, і тоді голосування в сесійній залі покаже, хто дійсно є патріотом, хоче, щоб територіальна цілісність була відновлена, а хто тільки про це кричить з різних ток-шоу і з трибуни", - каже лідер фракції "Народний фронт" Максим Бурбак

У "Самопомочі" вважають, що коаліція не хоче, щоб законопроект був схвалений і пояснюють, що такий хід подій буде мати негативні наслідки для України. "Вони не хочуть його приймати. А це небажання приймати тягне страшні правові наслідки для Української держави, людей, воїнів і всіх інших. Але невизнання війни означає переклад цього процесу в громадянський конфлікт, і відповідальність за це буде нести Українську державу, а страждати українські люди, які живуть на окупованих територіях і просто є заручниками. Військові, які потрапили в полон, також є заручниками і втрачають в захисті, а навколо цього будуть тільки спекуляції. І більше того, через n-ну кількість років Україна буде нести відповідальність у Гаазькому суді за "неякісний менеджмент" внутрішнього конфлікту", - пояснює лідер фракції "Самопоміч" Олег Березюк.

У "Батьківщині" вважають, що питання буде відкладено на невизначений час. До того ж, не виключають, що в коаліції не готові голосувати за проект в тому вигляді, в якому його напрацював профільний комітет. За словами заступника голови фракції Сергія Соболєва, натомість "Батьківщина" готова підтримати проект.

Антикорупційний суд

В кінці грудня президент Петро Порошенко вніс у парламент законопроект про антикорупційний суд. На його створення вже більше року наполягали як антикорупційні організації в Україні, так і міжнародні партнери. І у противників президента вже є низка зауважень до проекту. Зокрема, до механізму добору суддів, ролі в цьому процесі міжнародних експертів та предметної підсудності антикорупційного суду. Адже президент пропонує, щоб Вищий антикорупційний суд (ВАС) не розглядав всі справи, що підслідні Національному антикорупційному бюро. Наприклад, правопорушення, що стосуються декларування майна топ-чиновників. Зате у ВАС можуть потрапляти злочини, що розслідує Національна поліція та Державне бюро розслідувань.

Проект був зареєстрований, як невідкладний, тому в парламенті вважають, що вже наступного тижня він буде розглянутий у першому читанні. "Були офіційні заяви. Деокупацію почнемо розглядати 16 січня, а антикорупційний суд є невідкладним законопроектом президента, тому ми зобов'язані його розглядати в першу чергу", - каже депутат Іван Винник від БПП.

Стверджують, що будуть підтримувати створення антикорупційного суду і у фракції Арсенія Яценюка. Там про офіційну підтримку ще одного судового органу заговорили після історії з "рюкзаками Авакова" минулої осені.

У "Батьківщині" вважають, що проект пройде перше читання, адже норми, проти яких виступають депутати-антикорупціонери, задовольняють команду президента. "З тими нормами, що там є, в принципі, цей законопроект більш або менш вигідний президенту. Тобто я прогнозую, що перше читання цей законопроект пройде. Але там є серйозні зауваження. Там прописано так, що майже ніхто не зможе стати суддями антикорупційного суду", - пояснює депутат "Батьківщини", член антикорупційного комітету Ігор Луценко.

У "Самопомочі" кажуть, що законопроект підготовлений неякісно і його не можна підтримати без доопрацювання. "Цей законопроект, який запропонував президент, хвалений, він не є законопроектом, за який можна проголосувати. Я думаю, що це зроблено свідомо. І він (президент - ред.), і уряд розуміє, що цей законопроект є умовою надання Україні відповідної фінансової допомоги. Адже ні МВФ, ні країни-донори не збираються більше бачити, як їм замилюють очі, а самі крадуть бюджет у власній країні. Тому президент був змушений внести", - каже Олег Березюк.

Зміна виборчого законодавства

На початку листопада Верховна Рада схвалила одну з вимог протестувальників під парламентом – проект нового Виборчого кодексу. Правда, тільки в першому читанні. Якщо документ буде прийнятий і в цілому, то наступні парламентські, та й більше того - президентські та місцеві вибори можуть пройти за новими правилами. Що стосується парламентських виборів, то пропонується перейти від змішаної до пропорційної виборчої системи з відкритими списками.

Нагадаємо, що зараз в Україні діє змішана виборча система до парламенту (225 депутатів обирається за списками партій, 225 - за мажоритарними округами).

Акції під парламентом досі не згорнуті, тому, ймовірно, протестуючі будуть намагатися тиснути на парламент, щоб на наступній сесії було прийнято нове виборче законодавство у другому читанні і в цілому.

При цьому в парламенті потенціал прийняття нових виборчих правил вважають досить низьким. Принаймні до чергових виборів. Адже зібрати 226 "за" при наявності половини складу мажоритарників у Раді складно. Адже саме ця нова виборча система пропонує ліквідувати мажоритарку. "Я не вірю, що виборча система в частині виборів народних депутатів буде змінена в Україні. У Верховній Раді 226 або трохи менше мажоритарників. Як ви вважаєте, вони будуть голосувати? Враховуючи, що вони працюють зі своїм округом протягом п'яти років", - пояснює народний депутат від президентської фракції, мажоритарник Іван Вінник. Однак, не виключає депутат, кодекс може бути прийнятий з умовою, що чергові президентські і парламентські вибори будуть проходити за чинною виборчою системою.

Допускають такий варіант і в "Народному фронті". "Я чув таку думку, що якщо потрібно зібрати 226" за зміну виборчого законодавства для депутатів, то треба зробити (щоб нові виборчі правила запрацювали, - ред.) через скликання", - пояснює Максим Бурбак.

Проте депутати вважають, що до кінця не розібралися з тим, чи має бути змінена виборча модель і чи повинна бути збережена мажоритарка в самій Адміністрації президента. "Немає визначеності щодо виборчого законодавства в самій Адміністрації президента, що їм треба краще. До речі, я тут в чомусь їх розумію, тому що існує така думка, що можливо навіть нинішня мажоритарка, яка є, хоча багато кричали, і навіть я, так сказати, волав про корумпованість мажоритарки, навіть на нинішньому етапі президенту стане не вигідна. Тому вони зараз повинні, якщо у них є така можливість, прорахувати всі "за" і "проти", визначитися. У будь-якому випадку, якщо виборче законодавство буде змінюватися, то буде змінюватися, як буде вигідно Адміністрації президента. Питання лише в тому, що АП зараз не розуміє, що їм вигідно", - стверджує народний депутат від "Батьківщини" Ігор Луценко.

Недоторканність

19 жовтня, на третій день після початку акцій під парламентом, однією з вимог яких було скасування депутатської недоторканності, парламент таки розглянув відповідні законопроекти і направив для надання висновку в Конституційний Суд. Нагадаємо, що норма щодо депутатської недоторканності прописана в Конституції, а на будь-які пропозиції зміни Основного закону повинен бути наданий висновок Конституційного Суду.

Туди і був направлений президентський проект, яким пропонується скасувати депутатську недоторканність з 1 січня 2020 року, і депутатський проект, який пропонує, щоб депутати позбулися недоторканності з моменту набрання чинності законом.

Як у БПП, так і в НФ поки не бачать перспективи скасування недоторканності. У президентській фракції стверджують, що під такі "революційні" дії не знайдеться 300 голосів, необхідних для внесення змін до Конституції. "Якщо б це вимагало 226 голосів у другому читанні, напевно, це б мало шанси бути прийнятим. А враховуючи, що це вимагає 300 і більше голосів і враховуючи, що у нас сьогодні верховенство права досить серйозно скомпрометовано, я не думаю, що знайдеться 300 голосів на зняття депутатської недоторканності", - говорить депутат БПП Іван Вінник.

"Я хочу всім нагадати події 2013 року. Я був депутатом попереднього скликання. Можливо, у когось коротка пам'ять. У нас було більше 170 депутатів об'єднаної опозиції і коли я вів колону "Україна без Януковича" Донецьком, щось мене трохи захищало від ментовського свавілля", - говорить голова фракції НФ Максим Бурбак. Причому в НФ нагадали, що в парламенті існує механізм зняття недоторканності, однак в ручному режимі - через подання Генеральної прокуратури.

У "Самопомочі" не виключають, що коаліція піде на зняття недоторканності, однак з 2020 року, як пропонує президент. І це стане одним з "козирів" президента на наступних виборах. "Якщо вони захочуть проголосувати, то ми їх підтримаємо в цьому", - каже голова фракції Олег Березюк.

Більш песимістичні в Радикальній партії та "Батьківщині". Пояснюють, що далі першого читання відповідне питання ще ніколи не заходило. "Це сьомий законопроект, якщо не помиляюся. Це вже закономірність. Це означає, що жоден з цих законопроектів не буде прийнятий Верховною Радою", - пояснює член фракції "Радикальна партія" Ігор Попов, додаючи, що це його особиста думка, а не фракційна.

Аудитор НАБУ

Вже більше року триває скандал навколо призначення аудитора Національного антикорупційного бюро. Депутати-антикорупціонери кажуть, що "відбили" дві атаки з боку Адміністрації президента призначити лояльного аудитора від парламенту. Останні спроби визначитися з аудитором завершилися на початку грудня минулого року звільненням з посади голови антикорупційного комітету парламенту Єгора Соболєва, який наполягав на відкритому конкурсі з відбору аудитора. Також в комітеті була зформована прокоаліційна більшість у складі БПП, НФ, "Опозиційного блоку" і "Волі народу"

Так, у президентській фракції вважають, що питання відбору аудитора таки буде вирішено на наступній сесії.

Член фракції РПЛ Ігор Попов, зокрема, не виключає, що якщо комітет не зможе відібрати аудитора, то це буде зроблено в інший спосіб - за рішенням голови Верховної Ради. "Ні регламент, ні закон "Про НАБУ" не визначають, як Верховна Рада повинна знайти комісію зовнішньої оцінки. Саме тому її можна призначити хоч розпорядженням голови Верховної Ради, хоч на іншому комітеті. Тобто якщо цей комітет не може три місяці зібратися, щоб організувати конкурс, голова Верховної Ради може вибрати будь-який інший спосіб", - стверджує депутат і додає, що в цьому випадку рішення повинне бути узгоджено з лідерами фракцій.

У "Батьківщині" вважають, що є два варіанти розвитку подій - або питання буде заблоковане, або в кінці кінців коаліція зможе призначити аудитора, лояльного до президента. "Я прогнозую, що або взагалі цих аудиторів не буде, або будуть вигідні за згодою Порошенку", - говорить Ігор Луценко.

У "Самопомочі" після того, як Рада звільнила з посади голови антикорупційного комітету їхнього представника Соболєва, припускають, що коаліція таки зможе призначити лояльного до Адміністрації президента аудитора, що врешті-решт призведе до того, що НАБУ не зможе бути незалежним правоохоронним органом. "Для них це життєво важливе питання - знищення НАБУ. НАБУ буде формально існувати. Аудитор буде контролюватися виключно олігархатом на чолі з Петром Олексійовичем. НАБУ буде таким, як Генеральна прокуратура", - пояснює голова "Самопомочі" в парламенті Олег Березюк.

Кадрові ротації

Питанням наступного політичного сезону може стати і низка кадрових призначень, які давно "зависли". Нагадаємо, зараз в Кабміні Володимира Гройсмана є три вакантні крісла - наприкінці травня минулого року міністри АПК та інформполітики Тарас Кутовий і Юрій Стець подали у відставку. Уляна Супрун працює в статусі виконуючого обов'язки міністра охорони здоров'я вже більше року. Проте до цих пір ні питання відставки, ні затвердження Супрун на посаді міністра не виносяться в сесійний зал парламенту. З травня 2017 року вакантне крісло глави Нацбанку, після того, як Валерія Гонтарєва подала у відставку за власним бажанням.

Також нагадаємо, що пройшло близько 3,5 років, як закінчилися повноваження у більшості членів ЦВК, не оновлений склад Рахункової палати. Також Рада повинна призначити нового омбудсмена.

Крім вищезазначених питань, депутати називають також важливими питання приватизації державних підприємств, законодавства про соціальний захист військовослужбовців, посилення національної безпеки і оборони, реформування парламенту.

В НФ говорять, зокрема, про необхідність розпочати дискусію про внесення змін до Конституції України, щоб чітко прописати повноваження і відповідальність усіх гілок влади. А в "Самопомочі" наполягають на необхідності внесення змін у законодавство для забезпечення цивільного контролю за витратами на оборонну сферу, врегулювати питання розпорядження землями об'єднаних громад.