Чим займатиметься та кому буде підпорядковуватись Нацбюро фінансової безпеки

Команда Петра Порошенка лобіює створення правоохоронного органу, який забере на себе функції податкової міліції, а також частину повноважень СБУ та Національної поліції.

Вже у наступному році в Україні може почати роботу Національне бюро фінансової безпеки (НБФБ). Законопроект про створення нового відомства в кінці березня у Верховній Раді зареєструвала група депутатів, які представляють переважно "Блок Петра Порошенко".

Парламентарії пропонують створити на базі Бюро єдиний правоохоронний орган у сфері боротьби з економічними злочинами, забравши відповідні повноваження у СБУ і Нацполіції, а також остаточно ліквідувати податкову міліцію. Бюро пропонується підпорядкувати президенту, тоді як у Кабінету міністрів на відомство не буде ніякого впливу. Автори законопроекту запевняють, що зі створенням НБФБ бізнесу можна буде забути про свавілля силовиків та незаконні перевірки. Їхні опоненти бачать ризики відродження податкової міліції з ще більшими повноваженнями під контролем голови держави. Детальніше - в матеріалі РБК-Україна.

Президент Петро Порошенко квапить Верховну Раду з прийняттям закону про Національне бюро фінансової безпеки (НБФБ). Цей документ у березні в парламент внесла група депутатів з БПП на чолі з головою податкового комітету Ради Ніною Южаніною і головою фракції БПП Артуром Герасимовим. В авторах також значиться Руслан Лук'янчук з "Народного фронту", який вважається людиною, близькою до оточення секретаря РНБО Олександра Турчинова.

5 квітня голова держави визначив документ як невідкладний, закликавши депутатів якомога швидше його розглянути і прийняти.

У Раді зареєстровано два альтернативні законопроекти до цього документу. І це не рахуючи урядового проекту про Службу фінансових розслідувань, який в оточенні президента у минулому році не підтримали.

Нагадаємо, Верховна Рада вже третій рік не може поставити крапку в історії з ліквідацією податкової міліції та створенням замість неї нового аналітичного відомства. До останнього часу всі депутатські та урядові законопроекти з цього питання або повертали авторам, або їх розгляд блокували. Ліквідувати податкову міліцію, яка зараз знаходиться у складі Державної фіскальної служби, і створити самостійний орган влади - фінансову поліцію, депутати пропонували ще у березні 2016 року.

У тому ж році Мінфін розробив законопроект про Службу фінансових розслідувань. Жоден з двох документів не мав успіху. Питання про створення нового відомства знову стало актуальним на початку 2017 року, коли депутати допустили помилку при зміні Податкового кодексу і випадково виключили з нього податкову міліцію, а потім провалили спробу повернути її в законне русло.

У Мінфіні тоді намагалися наполягти на прийнятті їх проекту про Службу фінрозслідувань, але документ не пройшов погодження в Адміністрації президента. Уряд схвалив мінфінівський законопроект у березні 2017 року, однак не став вносити його в Раду, відправивши на узгодження в Національну раду реформ при президентові. Нацрада документ не підтримала і повернула до Мінфіну, вказавши на ряд зауважень, про що повідомив заступник голови АП Дмитро Шимків.

Міністр фінансів Олександр Данилюк тоді назвав це рішення "черговою спробою саботажу реформи".

Підготовку нового документу президент Порошенко доручив Ніні Южаніній.

"Фінансова СБУ"

Що пропонує законопроект Ніни Южаніної? Нацбюро фінбезпеки - правоохоронний орган, завдання якого "виявлення та усунення системних загроз у сфері публічних фінансів", - випливає з пояснювальної записки до документа. Бюро, за задумом авторів, буде мати і аналітично-інформаційний підрозділ, та слідчо-оперативний. Штат відомства становитиме близько чотирьох тисяч осіб.

Детективи НБФБ, згідно з проектом закону, будуть розслідувати злочини, починаючи від порушення порядку фінансування політичних партій, закінчуючи незаконною приватизацією державного майна. До підслідності Бюро також хочуть віднести справи про незаконне виробництво і збут підакцизних товарів (алкоголю і тютюнової продукції), ухилення від сплати податків, фіктивне підприємництво, маніпуляції на фондовому ринку, фальсифікації фінансової звітності, доведення банку до неплатоспроможності, незаконне використання інсайдерської інформації, підробку цінних паперів і багато що інше. Приблизно аналогічну ініціативу рік тому пропонував Мінфін при створенні Служби фінансових розслідувань.

Документом пропонується надати Бюро доступ до великої кількості реєстрів, що містять інформацію про використання публічних фінансів, дані з реєстру виборців, про банківські рахунки юридичних і фізичних осіб, інформацію про міграцію, а також про перетин лінії розмежування на Донбасі. І це далеко неповний перелік інформації, до якої буде мати доступ НБФБ.

Також за запитом Бюро банки і підприємства повинні будуть надавати інформацію щодо юридичних осіб, громадян та їх майна та проведені банківські операції. І, що цікаво, такі дії НБФБ не вимагають згоди фізосіб на отримання і обробку їх персональних даних.

Як пояснив член авторської групи законопроекту Южаніної В'ячеслав Некрасов, для роботи НБФБ запропонована модель "організації правоохоронної діяльності, керована аналітикою". "Така модель дає нам можливість скоротити кількість контактних заходів, які проводяться в рамках досудового розслідування, в тридцять разів. При цьому не втрачається ефективність цього органу", - запевняє Некрасов.

Щоб запобігти неправомірному тиску на бізнес з боку НБФБ, передбачено ряд запобіжників, каже представник авторської групи. З документа випливає, що підстави для початку кримінального провадження за тими статтями, які належать до підслідності Бюро, можуть виникнути лише при наявності аналітичного висновку про вчинення правопорушення і у разі несплати узгоджених податкових зобов'язань. Іншими словами, спочатку аналітик повинен знайти переконливий привід, перш ніж детектив почне розслідування.

З пояснювальної записки до законопроекту Южаніної випливає, що створення Бюро буде відбуватися незалежно від того, завершиться ліквідація податкової міліції чи ні. Разом з тим, в тій же записці зазначено, що частково будуть обмежені повноваження Нацполіції і СБУ в питаннях, пов'язаних з боротьбою у сфері економіки.

За словами В'ячеслава Некрасова, поки мова йде про поетапне перекиданні на Бюро справ, пов'язаних із несистемними злочинами. "Якщо ми зараз перекинемо всю підслідність по сфері економіки на цей орган, він не зможе працювати. Цей "мотлох" його затримає, він не буде займатися системними злочинами", - упевнений експерт.

Але, на думку автора альтернативного законопроекту, народного депутата Андрія Журжія ("Самопоміч"), приймаючи закон, потрібно чітко вказати, що економічні підрозділи СБУ і Нацполіції, а також податкова міліція ліквідуються. Інакше реформа не буде мати сенсу, упевнений депутат. "Справи повинні бути закриті, можливо, з якимось відстроченням або передані новому органу. Зараз є ризик, що та ініціатива, яка була внесена, стане відновленням роботи податкової міліції. Податкова міліція фактично отримає новий посилений статус у вертикалі влади і, на превеликий жаль, для бізнесу нічого не зміниться", - попереджає Журжій.

У Раді бізнес-омбудсмена концептуально підтримують створення єдиного правоохоронного органу, який забере повноваження з розслідування всіх економічних злочинів. Але, як зазначив інспектор Ради бізнес-омбудсмена Олексій Співак, важливо визначити перехідний період для передачі всіх справ і чіткі строки, щоб податкова міліція та інші підрозділи, які борються з економічними злочинами, завершили свої справи. "У даній версії законопроекту ми бачимо, що всі ці органи можуть існувати паралельно і розслідувати кримінальні провадження, що, можливо, навпаки тільки збільшить тиск на бізнес", - побоюється експерт.

Втім, Ніна Южаніна запевняє, що подібні побоювання зайві. Незважаючи на те, що в законопроекті немає прямих згадок про ліквідацію податкової міліції та економічних підрозділів СБУ та Нацполіції, дублювання підслідності НБФБ цими органами не буде, наполягає нардеп. "Ліквідація таких підрозділів забезпечена через ряд змін в Кримінально-процесуальний та Кримінальний кодекс", - говорить вона.

Кишенькова армія

Співробітники НБФБ, серед іншого, будуть мати право застосовувати фізичний вплив, спеціальні засоби і вогнепальну зброю при виконанні службових обов'язків. У Бюро передбачено створити підрозділи внутрішньої безпеки, кібербезпеки та підрозділи фізичного захисту. Останні, приміром, будуть забезпечувати безпеку детективам Бюро під час проведення слідчих і оперативно-розшукових дій. Тоді як в альтернативних законопроектах пропонується залишити в новому відомстві виключно аналітичні підрозділи і при необхідності залучати підрозділи Національної поліції для забезпечення безпеки працівників, якщо така потреба виникне.

Також важливе питання політичного впливу на Бюро. НБФБ має бути рівновіддаленим від усіх гілок влади, запевняють автори документа. Разом з тим, законопроект про створення НБФБ закладає явну залежність відомства від президента країни. Саме президент буде призначати і звільняти директора Бюро, а звітувати директор НБФБ буде раз на рік і голові держави, і парламенту. Тоді як у Кабміну на нього взагалі не матимуть впливу.

Вибирати кандидатури для затвердження директора НБФБ буде конкурсна комісія, до якої увійдуть представники від того ж президента, парламенту і уряду. Завдання комісії – відібрати трьох претендентів, одного з яких президент затвердить. Звільнити директора Бюро глава держави зможе тільки після розгляду щорічного письмового звіту директора НБФБ. Якщо не звільнив, то у директора буде імунітет до наступного звіту.

Такі повноваження президента суперечать Конституції, говорить експерт Реанімаційного пакету реформ Володимир Петраковський. "Законами повноваження президента не можуть розширюватися. У законопроекті президент і створює конкурсну комісію, і забезпечує її роботу, і делегує туди своїх представників. Крім того, президент може звільнити директора Бюро. Але жодних критеріїв не передбачено. Що означає, що робота директора не задовільна? Директор у цьому сенсі буде дуже залежним", - вважає експерт.

На думку автора іншого альтернативного законопроекту (про створення Фінансової поліції) Тетяни Острікової ("Самопоміч"), нове відомство замість податкової міліції потрібно створювати як окремий центральний орган влади, діяльність якого буде контролювати міністр фінансів. Подібну модель пропонує Андрій Журжій у своєму законопроекті. "Цей орган не повинен стати черговим військом того чи іншого політика. На жаль, на сьогодні правоохоронні органи поділені між політичними силами, які впливають на їх діяльність", - констатує Тетяна Острікова.

Кадри вирішують все

Поряд з повноваженнями та підзвітністю Бюро, не менш важливі положення законопроекту стосуються підбору персоналу. Андрій Журжій наполягає, що необхідно заборонити брати участь у конкурсі на роботу в новому органі всім колишнім співробітникам податкової міліції та економічних підрозділів СБУ, Нацполіції. "Сто відсотків - заборона. Це філософська проблема. Ми не маємо права перенести цей досвід, на мій погляд, глибоко злочинний досвід - заробляння на бізнесі, в будь-новий орган. Якщо це станеться, про реформи можна забути", - запевняє депутат. При цьому в законопроекті Южаніної і її співавторів ніяких обмежень, про які говорить Журжій, немає.

У Мінфіні, зрозуміло, проект президентської команди не підтримують. За словами міністра Олександра Данилюка, цей законопроект містить норми, які закладають конфлікт між новим Бюро, Національним антикорупційним бюро і Державним бюро розслідувань. Конфлікт, на його думку, стосується розслідування корупційних злочинів у виконавчих органах влади, якими повинні займатися НАБУ та ДБР.

Дублювання підслідності між органами може послабити антикорупційні відомства, вважає міністр. Южаніна ж запевняє, що це не зовсім так. "Ми прописали, що НБФБ розслідує таке явище, як порушення, зловживання і економічні злочини самим суб'єктом (наприклад, держорган влади, -ред.), на якому це відбувається. Щодо посадових осіб, причетних до цього, - звичайно, якщо цими справами починає займатися НАБУ - це підслідність НАБУ", - заявила депутат.