У червні 2017-го року в Міненерго заявили, що дві невеликі американські компанії - Frontera Resources і Longfellow Energy збираються зайнятися видобутком вуглеводнів в Одеській і Полтавській областях. Серед лобістів першої називають колишнього посла США Джона Хербста, а другу нібито просуває оточення президента Петра Порошенка. Втім, джерело в Кабміні повідомило, що уряд зацікавлений у більш серйозних гравців з західного ринку. Визначеність з цього питання з'явиться після візиту в Україну міністра енергетики США Ріка Перрі. Детальніше про перспективи виходу американців на український ринок – в матеріалі РБК-Україна.
Міністерство енергетики та вугільної промисловості в червні повідомило, що видобутком газу і нафти в Україні зацікавилися дві американські компанії Frontera Resources і Longfellow Energy. Вони мають намір зайнятися в Україні розвідкою і видобутком вуглеводнів в Одеській і Полтавській областях, уклавши з держкомпанією "Укргазвидобування" угоди про розподіл продукції (УРП). Відповідний меморандум про взаєморозуміння американська компанія підписала з Міненерго.
Пропозицію американських компаній вже розглянула Міжвідомча комісія з організації укладення та виконання УРП. До складу цієї комісії, згідно з урядовою постановою №644 від 1 серпня 2013 року, входять представники Кабміну, Держгеонадр, народні депутати та місцева влада.
Голова комісії, міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик пояснив РБК-Україна, що після того, як американські компанії домовляться з українськими партнерами, міжвідомча комісія розгляне ці проекти, а остаточне рішення буде приймати уряд.
"Переговори американські компанії щодо укладення угод повинні вести з "Укргазвидобуванням", з "Чорноморнафтогазом", у міністерства ж немає ліцензій на видобування, - уточнив міністр. – Наскільки я знаю, компанії Frontera цікаве чорноморське узбережжя, але поки у них був лише ознайомчий візит".
Згідно з висновками комісії в червні, Frontera Resources цікавить співпраця з ДАТ "Чорноморнафтогаз", яке володіло спецдозволами на користування надрами на площах Одеське і Безіменне. Але ситуація ускладнюється тим, що ці газоконденсатні родовища розташовані на континентальному шельфі Криму. Нагадаємо, після анексії півострова Росією окупаційні власті оголосили континентальний шельф Криму своєю власністю.
У віданні держкомпанії "Чорноморнафтогаз" перебувало 6 газових і одне нафтове родовище. У квітні Держгеонадра призупинили дію спецдозволів "Чорноморнафтогазу" на низку родовищ шельфу.
Як відомо, у 2013-му році Україна підписала договір про укладення угоди про розподіл продукції з видобутку вуглеводнів на Скіфській ділянці шельфу Чорного моря. Ця ділянка межує з островом Зміїний, прогнозний щорічний видобуток – 3-4 млрд кубометрів газу. Лідером консорціуму по його розробці була компанія ExxonMobil, яку тоді очолював нинішній держсекретар США Рекс Тіллерсон. Навесні 2014-го року, після анексії Криму, ExxonMobil відмовилася від планів видобувати газ на шельфі.
Frontera Resources і Longfellow Energy – невеликі приватні компанії, що займаються видобутком вуглеводнів, обидві розташовані в штаті Техас.
Longfellow – сімейний бізнес. Засновником компанії є бізнесмен Мелон Мітчелл, який відомий як партнер таких великих гравців ринку як Exxon, Chevron, BP. У 2006 році він продав контрольний пакет акцій Riata Energy своєму партнеру Тому Ворду і заснував невелику компанію Longfellow, яка спеціалізується на розвідці і розробці нових запасів в прибережних басейнах США. Всього у компанії ліцензії на шість ділянок. На сайті компанії немає інформації про фінансові результати. Відомо лише, що фінансами компанії управляє Riata Corporate Group.
Запит РБК-Україна в Longfellow Energy проігнорували. Але, незважаючи на те, що і на українському ринку про компанії практично нічого не відомо, джерела видання кажуть, що їх інтереси активно лобіюють в оточенні президента Петра Порошенка. Втім, офіційно підтвердити цю інформацію не вдалося.
"Не пам'ятаю, що представники цієї компанії приїжджали в Україну. Вони направили свою пропозицію, і ми її розглянули, - згадує один з членів Міжвідомчої комісії, який не побажав назвати своє ім'я. – Але це ще не говорить про те, що вони реально зацікавлені вийти до нас, скоріше, просто промацували потенціал українського ринку".
Джерела, близькі до Адміністрації президента України повідомили РБК-Україна, що пошуком потенційних іноземних інвесторів, в тому числі, у газовидобувну галузь займається екс-голова АП Борис Ложкін. Саме він нібито вів переговори з низкою невеликих американських компаній про можливе входження на український ринок.
Про Frontera Resources Corporation відомостей в Україні набагато більше. Заснована в 1996 році, компанія спеціалізується на розвідці та видобутку вуглеводнів в країнах Східної Європи, що належать до Чорноморського басейну. У січні 2017 року компанія уклала концесійний договір на 50 років з урядом Молдови на розробку 12 тис. кв. км нафтогазової площі.
Найбільший проект компанія реалізує з 1997 року в Грузії. Frontera Resources уклала 25-річну угоду про розподіл продукції з Міністерством енергетики Грузії та держкомпанією "Грузинська нафта" на розвідку і видобуток нафти і природного газу на сході країни – у Кахетії.
Тоді ж Frontera заявила, що виявила в цьому регіоні колосальні запаси газу – 3,8 трлн кубометрів. Пізніше, отримавши права на видобуток газу в Грузії на площу понад 5 тис. км (7 родовищ), компанія заявила про запаси в 5,5 трлн кубометрів. Для розуміння цей обсяг еквівалентний 15% запасів російського "Газпрому".
Після цього у Грузії заговорили про перспективи повністю відмовитися від імпорту палива з Росії та Азербайджану і про плани експортувати грузинський газ, у тому числі і в Україну.
Втім, незважаючи на гучні заяви, працюючи в Грузії більше 20 років, компанія Frontera, за даними Міненерго Грузії, видобуває щорічно не більше 23-25 млн кубометрів газу. Але скромні результати діяльності, не заважають компанії регулярно заявляти про амбітні плани видобутку вуглеводнів.
Дізнатися подробиці про роботу Frontera в Грузії і чому іноземна компанія не видобуває великі обсяги газу при наявності ексклюзивної ліцензії, дізнатися РБК-Україна не вдалося - і в Міністерстві енергетики Грузії, і в самій Frontera запити видання залишили без відповіді.
"Ми чекаємо від Frontera конкретного бачення про те, який інвестиційний робочий план буде розроблений з метою реального підтвердження заявленого обсягу ресурсів", - заявляла раніше журналістам заступник міністра енергетики Грузії Маріам Валішвілі. За її словами, Frontera тричі заявляла про наявність в Кахетії значних обсягів природного газу, але підтверджень так і не надала.
Продавати грузинський газ Frontera Resources планувала і в Україні. Для цього влітку 2015 року компанія підписала меморандум про співробітництво з НАК "Нафтогаз України", в якому розглядалася можливість спільного будівництва СПГ-терміналу в порту "Південний" (Одеська область). Планувалося, що через 5 років Frontera забезпечить постачання скрапленого газу в 1,5-2 млрд кубометрів. Втім, ці ідеї поки що так і залишилися на папері.
"З Frontera міг би відбутися цей проект, якщо б вони реально почали видобувати значні обсяги газу в Грузії, - пояснило РБК-Україна джерело в НАК "Нафтогаз України". - Це невелика компанія, їхній інтерес може бути в тому, щоб довести проект до певного рівня і продати".
Коментувати можливий вихід на український ринок Frontera Resources офіційно не готові ні в уряді, ні на ринку. Причина – в сумнівній репутації компанії, яка склалася через їх так і нереалізовані обіцянки з видобутку газу в Грузії.
Крім того, сумніви у чиновників у спроможності інвестувати в сегмент видобутку і будівництво LNG-терміналу викликає фінансовий стан Frontera. Згідно з консолідованою і аудованою фінансовою звітністю компанії за 2016 рік, її чистий збиток збільшився майже на 3 млн доларів – з 20,5 млн у 2015 році до 23,6 млн доларів в минулому році. Крім того, кредиторська заборгованість компанії за підсумками минулого року склала майже 23 млн доларів.
"Абсолютно незрозумілі джерела фінансування, яке Frontera збирається вкладати у видобуток ресурсів в Україні. Адже на розвідку, розробку свердловин, безпосередньо видобуток навіть на умовах УРП будуть потрібні мільярди гривень. Навряд чи ця компанія здатна вкласти такі гроші, - повідомив РБК-Україна чиновник, який знайомий з ходом переговорів української сторони з компанією Frontera ще з 2015 року. - Не виключаю того факту, що може бути реалізована схема, коли компанія отримує ліцензію, а потім виходить на IPO, залучає кошти і потім перепродує все або потихеньку йде з ринку".
Гравці газового ринку називають одним з лобістів компанії Frontera колишнього посла США в Україні Джона Гербста. Голова ради директорів американської компанії Стів Нікандрос згадувався прес-службою президента України в якості члена ради директорів Атлантичної ради США - американського неурядового аналітичного центру в галузі міжнародних відносин.
Директором Євразійського центру Атлантичної ради є Гербст. Крім того, на сайті організації в якості експерта цього центру вказана екс-міністр фінансів України Наталія Яресько.
Гербст та Нікандрос в якості делегатів Атлантичної ради в березні цього року зустрічалися з главою Адміністрації президента України Ігорем Райніним. Також у червні Гербст, на чолі делегації тієї ж організації, зустрічався з Петром Порошенком.
"Не факт, що невеликі американські компанії взагалі вийдуть в Україну. Уряд зацікавлений у більш серйозних гравцях з західного ринку", - повідомило джерело в Кабміні, але відмовилося уточнити подробиці.
За інформацією учасників ринку, визначеність з'явиться після візиту в Україну міністра енергетики США Ріка Перрі. "Одна з цілей його візиту, крім обговорення поставок вугілля і можливих інвестицій в генерацію електроенергії, підготовка ґрунту для виходу в Україну великих гравців - американських компаній, що спеціалізуються на розвідці та видобутку вуглеводнів", - уточнив виданню співрозмовник, знайомий з ситуацією. Назвати компанії, які потенційно можуть вийти на український ринок джерело видання відмовилося. "Про це поки рано говорити. Це лише плани", - підкреслив співрозмовник РБК-Україна.
"Незважаючи на серйозний інтерес західних компаній до української енергетики, є кілька суттєвих чинників, що обмежують їхню співпрацю з нами, - пояснив РБК-Україна виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера в Україні Олег Устенко. – Це і серйозні адміністративні бар'єри, пов'язані з одержанням ліцензій і дозвільних документів, і рівень корупції, і фактор бойових дій на сході, і високий рівень рентних платежів для видобувних компаній. У нас цей рівень для деяких свердловин сягає 29%, тоді як у сусідній Румунії – не більше 3%".