Посуха в Україні загрожує енергетичному балансу країни

Аномальна спека за останні кілька місяців призвела до обміління українських річок. В результаті маловодия Дніпра і Дністра значно зменшилися притоки води у водоймища, і скоротилася ємність дніпровського каскаду ГЕС і Дністровського водосховища. Відсутність дощів загрожує Україні можливим переходом на обмежений режим водоспоживання, а Об'єднана енергосистема в опалювальний період ризикує залишитися без резерву потужностей на гідроелектростанціях. Ситуація в енергетиці також ускладнюється відсутністю необхідних запасів вугілля на українських ТЕС, що ще більше наближає країну до ймовірності віялових відключень світла взимку. Втім, і чиновники, і експерти вважають, що підстав для паніки поки немає, хоча ситуація все ще залишається критичною.

Аномальна спека за останні кілька місяців призвела до обміління українських річок. В результаті маловоддя Дніпра і Дністра значно зменшилися притоки води у водосховища, і скоротилася ємність дніпровського каскаду ГЕС і Дністровського водосховища. Відсутність дощів загрожує Україні можливим переходом на обмежений режим водоспоживання, а Об'єднана енергосистема в опалювальний період ризикує залишитися без резерву потужностей на гідроелектростанціях.

Ситуація в енергетиці також ускладнюється відсутністю необхідних запасів вугілля на українських ТЕС, що ще більше наближає країну до ймовірності віялових відключень світла взимку. Втім, і чиновники, і експерти вважають, що підстав для паніки поки немає, хоча ситуація все ще залишається критичною.

Вода проти електроенергії

У першій половині вересня Дніпро, особливо на ділянці біля Києва, пересох до рівня маловодности, а приплив води в Дністер був найнижчим за всю історію експлуатації Дністровського водосховища, починаючи з 1985 р. Гідрологічну посуху на певних ділянках українських річок констатував Укргідрометцентр (УГМЦ), заявивши про істотне спрацьовування Дніпровського каскаду (зокрема, Київського, Кремечугского і Каховського водосховищ) та водосховища Дністровської ГЕС.

Зокрема, за даними УГМЦ, добове виробництво електроенергії всього Дніпровського каскаду досягло рекордно низьких показників і становить всього 6,5-10 млн кВт*год. Причиною цього є низький рівень притоку води, через який найбільше постраждало Кременчуцьке водосховище - приток Дніпра в районі Києва складає всього 285 куб. м/с, тоді як ще рік тому вода прибувала зі швидкістю 493 куб. м/с. В результаті, середній рівень водосховища знизився на 30 см - до 79,6 м. Для Кременчуцького водосховища це критичний рівень, оскільки його зона "мертвого об'єму" (мінімальний рівень води, нижче якого опускатися з-за небезпеки для екосистеми) становить 78 м.

Фактично в половину, в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, зменшився обсяг припливу води до Київського водосховища - до 200 куб. м/с, однак рівень води поки залишається стабільним - 102,3 м (в 2014 р. - 102,6 м). Поки також вдається утримувати оптимальний для цього сезонного періоду рівень води в Каховському водосховищі - зараз цей показник на рівні 15,4 м (15,35 м в 2014 р.).

Критичної називають в Укргідрометцентрі ситуацію з припливом вод Дністра. Вода прибуває зі швидкістю всього 40-70 куб. м/с, тоді як норма вересня - не нижче 190 куб. м/с. При цьому Дністровське водосховище спрацьоване на 57 см - до майже 115 м. Фахівці Укргідрометцентру відзначають, що цей показник близький до предпаводковому рівню і є новим антирекордом в історії Дністровської ГЕС.

Вже зараз водосховища Дніпровського каскаду та Дністровської ГЕС працюють в режимі санітарних лімітів. Мова йде про встановлення мінімальних витрат води для збереження екології водного об'єкта.

"Відсутність істотних опадів у басейнах річок, які і формують приплив до водосховища, а також дотримання мінімальних санітарних попусків з основних водосховищ, призведе до подальшого спрацювання каскаду понад норми", - йдеться в повідомленні "Укргідрометцентру".

Втім, у Держагентстві водних ресурсів РБК-Україна пояснили, що однозначні висновки з ситуації робити ще рано.

"Дніпровські водосховища мають сезонне і річне регулювання. Тобто, навесні вони наповнюються за рахунок повені і протягом літа-осені відбувається споживання води. Враховуючи, що рівень припливу до водосховищ у меженний період дуже низький, вводяться санітарно-екологічні попуски. Тобто, це мінімальні витрати води, які здійснюються для збереження екосистеми річки. Вони визначені з урахуванням припливу до водосховищ в маловодний рік. Тому вони не можуть призвести до спрацюванні водосховищ до рівня "мертвого об'єму" за один рік", - пояснила РБК-Україна в.о. голови Держводагентства Ірина Овчаренко.

Країна зневоднена

Разом з тим, в Укргідрометцентрі прогнозують складнощі, з початком холодів. Зокрема, у відомстві відзначають, що при відсутності опадів, до моменту замерзання водойм взимку, Київське водосховище може обміліти до "мертвого об'єму", тобто рівня 101,5 м, а Кременчуцьке - до 78 м.

По Дністровському водосховищу очікування фахівців ще більш песимістичні - до початку морозів воно може втратити ще 3-3,5 м - до 112 м.

"В результаті ОЕС України в зимовий період 2015-2016 рр. може залишитися без мобільного та аварійного резерву потужності на гідроелектростанціях", - попередили в Укргідрометцентрі.

У Госводагентстве також погодилися з тим, що ситуація у водному господарстві близька до критичної і пояснили, що критерій маловоддя офіційно констатують тільки в Укргідрометцентрі.

"Деякі річки і басейни, за нашою інформацією, вже дійсно досягли критеріїв маловоддя. Надзвичайно складна ситуація і у водному господарстві", - заявила Ірина Овчаренко.

При цьому посадовець запевнила, що питання обмеження поставок води для питного водопостачання на порядку денному не стоїть.

"Згідно ст. 49 Водного Кодексу, в результаті настання маловоддя і констатації цього факту можуть бути зменшені ліміти забору і використання води без коригування дозволу на спеціальне водокористування, який видається облдержадміністраціями. Але, зрозуміло, завжди віддається пріоритет питного водопостачання населенню. Тому питання обмеження поставок води житлово-комунальним підприємствам (водоканалам - ред.) буде розглядатися в останню чергу. У разі необхідності, під обмеження потраплять промисловість та інші споживачі", - повідомила Ірина Овчаренко.

Закликають не панікувати

Українській енергетиці, що переживає сировинну кризу, відсутність додаткових потужностей ГЕС в балансі далеко не на руку. Брак належного обсягу вугілля енергетичних марок (з необхідних 3,5-4 млн т на складах теплоенергетичних підприємств акумульовано близько 1,5 млн т) навіть на тлі загального падіння обсягу споживання електроенергії в країні на 10% змушує енергетиків шукати енергоресурси та паливо на зовнішніх ринках. При скороченні частки теплової генерації в структурі енергоринку, суттєво збільшилася частка атомної енергетики - до 55%, а обсяг вироблення українських ГЕС за цей рік знизився на 25%.

За інформацією Асоціації "Укргідроенерго", зараз українські ГЕС виробляють не більше 5-7% від загального обсягу електроенергії.

Член стратегічної ради Київського інституту енергетичних досліджень Світлана Голікова відзначила, що робота ГЕС є потужним регулятором в разі критичної наповнюваності водосховищ, а також дозволяє енергетикам балансувати потужності в періоди пікових навантажень.

"При високому паводку частка гідроенергетики доходила до 10-12% в структурі загальної генерації, тоді як зараз ці показники суттєво зменшилися, - підкреслила експерт. - Для забезпечення енергетичної безпеки частка в 20% була б дуже гарним показником, давши можливість оптимального регулювання піків".

За словами Світлани Голікової, в разі зменшення частки гідроенергетики, проводити регулювання потужностей буде вкрай складно, крім того, це позначиться на оптовій ціні в бік її підвищення.

"У той же час, говорити про обмеження споживачів у водопостачанні поки рано. Швидше за все, в першу чергу, в разі необхідності будуть застосовані графіки обмеження подачі електроенергії, - вважає аналітик. - При цьому, через водні проблем можуть зазнавати труднощів і інші об'єкти енергогенерації, наприклад, ТЕС і, головне - АЕС, яким важлива наповненість технічних водойм, щоб використовувати воду для охолодження турбін і реакторів".

Проте в прес-службі НАЕК "Енергоатом" РБК-Україна запевнили, що система водозабезпечення технічних водосховищ українських АЕС працює без збоїв.

"У нас немає проблеми з водопостачанням. Водні об'єкти заповнені", - повідомили у відомстві.

Заспокоюють українців і в ПАТ АК "Київодоканал", який для забезпечення потреб Києва питною водою здійснює забір з Десни та Дніпра.

"Саме ці джерела забезпечують 90% водопостачання столиці. Ще 10% води в централізовану систему водопроводу столиці подається з підземних джерел - артезіанських свердловин", - розповіли РБК-Україна в прес-службі підприємства.

За даними Київводоканалу, на сьогодні зниження рівня води в річках не впливає на обсяги водозабору та водопостачання споживачів столиці.

"Забір здійснюється в повному обсязі, необхідному для забезпечення столиці водою з централізованої системи водопостачання. Мінімальний рівень водойми для роботи технологічного водопровідного обладнання Київводоканалу для Десни становить 90 метрів по Балтійській системі висот (зараз - 91,5 метра), для Дніпра - 90,1 метра (зараз - 91,5-91,8 метра)", - йдеться в повідомленні.

Причому сам водозабір не впливає на рівень води в річках, оскільки є незначним у загальному обсязі (3-5 куб. метрів/с), а також постійно поповнюється за рахунок випуску очищених вод.

"У зв'язку з цим у обмеженні подачі води споживачам Києва немає потреби, а відповідно, це питання не обговорюється", - запевнили на підприємстві.