Нацбанк попередив про ризики, через які інфляція може зрости більше, ніж очікувалося.
Національний банк підвищив облікову ставку відразу на 1,5 в. п. - до 16%. Рішення регулятора виглядає як "полум'яний привіт" уряду, чия бюджетна політика віддаляє НБУ від його інфляційних цілей. Міністерству фінансів тепер стане ще дорожче брати в борг, вважають аналітики. Найвірогідніше, також зросте вартість банківських кредитів для бізнесу і населення. У НБУ не виключають, що надалі їх монетарна політика буде ще жорсткішою, якщо не вдасться приборкати інфляцію. Разом з тим, у Нацбанку обіцяють шукати баланс між необхідністю знижувати ціни і мінімізацією наслідків для економічного зростання і відновлення кредитування. Детальніше - в матеріалі РБК-Україна.
Національний банк збільшив облікову ставку третій раз за три місяці. На цей раз – відразу на 1,5 в. п. – до 16%. Таке рішення правління регулятора прийняло у четвер, 25 січня. У НБУ вважають, що, підвищивши ставку, вони зможуть з часом повернути інфляцію в діапазон, передбачений Основними принципами грошово-кредитної політики.
Як працює облікова ставка? У теорії – це орієнтир для вартості грошей. НБУ не кредитує банки за ставками нижчими, ніж розмір облікової. І чим вона вище, тим дорожче коштують і банківські кредити. Підвищуючи облікову ставку, центральний банк розраховує на зниження кредитної активності і, отже, на уповільнення споживчого споживання, що, у свою чергу, дозволяє знизити рівень інфляції. Крім того, від облікової ставки залежить вартість депозитних сертифікатів, які НБУ продає банкам, збираючи надмірну ліквідність з ринку.
Про те, що монетарна політика ефективна через канал процентних ставок, свідчать дані кінця минулого року, говорить в. о. голови НБУ Яків Смолій. Нагадаємо, у жовтні та грудні НБУ сукупно збільшив ставку на 2 п.п. "З моменту підвищення облікової ставки в жовтні Український індекс міжбанківських ставок зріс в середньому на 1,7 в. п., ставка за депозитами фізичних осіб – на 0,5 п. п., а за кредитами бізнесу - на 1,5 п. п. Підвищення ставок в результаті сьогоднішнього рішення буде стимулювати приплив заощаджень в банківський сектор і, отже, стримувати споживчий попит", – пояснив Смолій.
У 2017 році споживча інфляція зросла до 13,7%, перевищивши мету Національного банку, яка була зафіксована на рівні 8% (± 2 п. п.). За оцінками Нацбанку, на кінець 2019 року інфляція складе 5,8%, у 2020 році – 5%. Але у поточному році ціни зростуть на 8,9% замість очікуваних 6% (± 2 п. п.). Цьому є кілька причин. По-перше, за словами Якова Смолія, зростання цін на м'ясо і молоко, як і у 2017 році, ще буде впливати на вартість продуктів з високим ступенем обробки. Крім того, згідно очікуванням НБУ, продовжиться зростання доходів населення за рахунок збільшення зарплат у приватному секторі та підвищення соціальних стандартів. Через це активніше буде рости споживчий попит, що також позначиться на цінах.
Ще одна причина для зростання інфляції - подорожчання вартості палива під впливом світових цін на нафту. Крім того, через відсутність фінансування від МВФ Україна переживає труднощі з залученням капіталу в країну, що чинить тиск на курс гривні, який, у свою чергу, має вплив на цінову динаміку.
У Нацбанку також вважають, що подальше збільшення соціальних витрат вищими темпами, ніж загальне зростання продуктивності праці в економіці, може посилити інфляційний тиск. "В такому випадку Національний банк буде змушений сформувати більш жорсткі монетарні умови, ніж це передбачено базовим сценарієм", - попередив в.о. глави НБУ Яків Смолій, явно звертаючись до уряду. Крім того, у НБУ неодноразово говорили, що Кабміну варто поміняти підхід до бюджетних витрат в кінці року, щоб пікові виплати в листопаді-грудні не чинили тиск на курс гривні. "Зсув виконання бюджету на кінець (2017, - ред.) року був більш істотним навіть порівняно з попередніми роками", - констатував в. о. голови НБУ. За його словами, різке збільшення обсягу пенсійних виплат і нерівномірні витрати бюджетних коштів їх розпорядниками у кінці року стали одними з ключових причин, що вплинули на девальвацію гривні у грудні-січні.
Рішення НБУ підвищити облікову ставку відразу на 1,5 в. п. "стало міні-шоком для фінансового ринку", говорить аналітик банківського сектору групи ICU Михайло Демків. "НБУ вже двічі піднімав ставку, тому багато чекали продовження тренда. Але що її піднімуть відразу на 1,5 процентних пункти, мабуть, не очікував ніхто", - говорить експерт.
За його словами, піднявши облікову ставку, Нацбанк фактично дав сигнал для підвищення інших ставок в економіці. І, насамперед, за облігаціями внутрішньої держпозики (ОВДП). "Збільшення облікової ставки НБУ, в першу чергу, підвищить вартість запозичень для уряду, так як виростуть дохідності за ОВДП", - пояснив РБК-Україна Михайло Демків. На його думку, подорожчання ресурсу трохи зменшить можливості уряду різко збільшувати соціальні виплати, які призводять до розгону інфляції.
Разом з тим, на думку Демківа, на допомогу уряду можуть прийти зовнішні інвестори. З вересня 2017 року нерезиденти купили гривневі ОВДП на понад п'ять мільярдів гривень, зазначив аналітик. "Цілком можливо, що ми побачимо продовження цього тренда. Інвестиції в гривню з прибутковістю 16% приносять більше відсотків при помірній девальвації - наприклад, тієї, яка була в 2017 році. Позитивним моментом від цього рішення я б назвав зниження тиску на курс, оскільки збільшується прибутковість гривневих інструментів, а, отже, гривні", - вважає Демків.
Що ж стосується ставок за депозитами, то, за словами аналітика, прямої залежності з обліковою ставкою не існує, оскільки банки самі вирішують який відсоток запропонувати. "Але, безумовно, тиск у бік збільшення відсотків за депозитами у гривні буде, і через деякий час цілком реально побачити збільшення середніх ставок за річними депозитами на 0,5-1 п. п. Ставки за кредитами зав'язані на вартість залучення фінансового ресурсу для банків. Тому вона буде збільшуватися пропорційно зростанню ставок по депозитах", - пояснив виданню Михайло Демків.
Ефект від попереднього підвищення облікової ставки був, але недостатнім для того, щоб утримувати інфляцію в заданому коридорі, вважає виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко. Тому НБУ у якомусь сенсі пішов ва-банк, піднявши ставку відразу на 1,5 п. п., тим самим зробивши спробу утримати ситуацію під контролем. "У НБУ чітко розуміють, що, збільшивши облікову ставку, вони знизять перспективи економічного зростання, що вкрай небажано в тому числі тому, що і ріст економіки прогнозується невеликий - на рівні 3%. І це на тлі того, що МВФ оновив свій прогноз по зростанню світової економіки, сказавши, що світова економіка зросте на 3,9%. Ми і так відстаємо від світового зростання, а тут ще й удар по цим трьом відсоткам зростання", - каже Устенко.
Той факт, що на чаші терезів у НБУ в пріоритеті інфляція - вже сам по собі показник достатньої незалежності регулятора, вважає експерт. Тим більше, якщо враховувати, що через тиждень-два парламент повинен затвердити Якова Смолія на посаду голови Нацбанку. "Хто б не був на чолі Національного банку країни, монетарна політика залишатиметься жорсткою. Жорсткість монетарної політики означає, що стимулювати економічне зростання в Україні монетарними методами неможливо. Єдине, як його можна стимулювати, це шляхом проведення реформ, які повинні поліпшити якість бізнес-клімату, який, в свою чергу, дасть можливість залучати сюди інвестиції, які і забезпечать економічне зростання в майбутні періоди. Інших варіантів для зростання економіки немає", - сказав РБК-Україна Устенко.
Спроба НБУ утримати інфляцію підвищенням облікової ставки навряд чи вдасться, вважає директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин. "Інфляція у нас вкрай слабо залежить від облікової ставки НБУ. Зате дуже сильно залежить від курсової динаміки, від цінового регулювання в житлово-комунальній сфері. Більш того, інфляція проявляється через два-три місяці після подібного ґатунку заходів, а облікова ставка, скажімо так, може на щось вплинути в короткостроковому аспекті", - зазначив Юрчишин. Зокрема, на його думку, зростання ставки може мати ефект для стабілізації часових коливань валютного курсу.
Що ж стосується зростання економіки, то, на думку Юрчишина, інфляційне таргетування (політика НБУ з регулювання інфляції, - ред.) за допомогою облікової ставки - невідповідний для України варіант. "Україні потрібно монетарне стимулювання. 10-12% інфляції не є чимось надзвичайним. Багато країн з такою інфляцією жили успішно, успішно розвивалися. Відмова від боротьби з інфляцією на рівні 10-12% давала можливість наповнювати реальний сектор грошової масою. Тільки в такому випадку можна прискорити економічне зростання. Ми ж можемо зменшити інфляцію, але при цьому зростання економіки не буде", - вважає експерт.
Зазначимо, що, згідно з оновленим макроекономічним прогнозом НБУ, у 2018 році економічне зростання прискориться до 3,4%. Драйвером зростання економіки, на думку НБУ, стане приватне споживання. "Його будуть стимулювати все ще високі темпи зростання реальних зарплат, а також інших доходів, у тому числі пенсій", - прогнозують в Нацбанку. Але в 2019-2020 роках зростання реального ВВП сповільниться до 2,9%, в тому числі і під впливом більш жорсткої монетарної політики.