З початком карантину в Україну вимушено повернулися тисячі громадян, які працювали за кордоном. Багато з них приїхали після заяв керівництва країни про закриття кордонів, а дехто втратив роботу через жорсткий карантин по всій Європі. На перших порах з боку влади також лунали заяви про наміри працевлаштувати сотні тисяч людей, які у тому числі виїхали з ЄС. Втім, після затяжного локдауну з України все ж почали відлітати спеціальні рейси з заробітчанами, які не знайшли вдома достойних заробітків. Як змінилася трудова міграція під час кризи, викликаної епідемією коронавірусу, та які наслідки це матиме для економіки – у матеріалі РБК-Україна.
Наприкінці квітня, після більш ніж місяця жорсткого карантину, з України вилетів перший чартерний рейс із заробітчанами у Фінляндію. Через тиждень – ще один у Великобританію.
Перед цим було кілька скандалів, коли урядовців буквально звинувачували у перешкоджанні виїзду громадян на роботу закордон. При чому мова йшла не про нелегальних працівників, а про тих, хто мав запрошення від іноземних фірм.
Керівництво країни пояснювало це складною епідситуацією. Але заяви влади про необхідність працевлаштувати людей вдома ще більш дратували людей, ніж заспокоювали.
"Ми хочемо спробувати залишити людей в Україні, і докладемо для цього максимум зусиль. В Україні також повно роботи", - говорив прем'єр-міністр Денис Шмигаль в інтерв’ю РБК-Україна. Мова йшла про "просту" роботу – класти брущатку або займатися озелененням.
Втім, як звернула увагу економіст Центру економічних стратегій Дарія Михайлишина, люди, які з початком карантину повернулися в Україну, вдома навпаки зіштовхнулися із проблемами працевлаштування, оскільки рівень безробіття всередині країни почав зростати.
Уповільнення потоку робочої сили за кордон створило додатковий тиск на ринок праці в Україні, де і без трудових мігрантів відзначався високий рівень безробіття.
"Ми бачимо, що і без мігрантів ринок праці був у замороженому стані, набагато менше стало будь-яких вакансій – у два рази менше", - сказала Михайлишина. Крім того, за даними Держслужби зайнятості, з 12 березня по 4 серпня офіційно безробітними зареєструвалися 406 тисяч осіб.
У країнах Європи пандемія коронавірусу найбільше вдарила по тій галузі, де зайнятість вихідців зі Східної Європи, зокрема, й українців, – найвища. Мова йде про сільське господарство та сезонні роботи. У сусідній Польщі брак робочої сили став відчутний відразу. З такою проблемою зіштовхнулись й інші держави.
Як пише Financial Time, потреби у сезонних працівниках навесні 2020 року різко зросли: у Франції була потреба у 200 тисячах працівників, в Іспанії – від 70 до 80 тисяч, в Італії – близько 250 тисяч, у Великій Британії – від 70 до 80 тисяч, у Німеччині – 300 тисяч.
Карантинні обмеження призупинили потік робочої сили в країни ЄС й ситуація поки залишається невизначеною. У розмові з РБК-Україна експерт по кадрам Тетяна Пашкіна зазначила, що подальший розвиток подій залежить від того, як буде розвиватися епідеміологічна ситуація за кордоном. "Якщо у них буде посилення карантину, то вони закриються ще щільніше", – вважає Пашкіна.
Експерт економічних програм Центру Разумкова Володимир Сіденко додав, що ситуація глибокої невизначеності на ринку праці у ЄС буде триматися допоки не з’явиться вакцина.
"Ситуація — несприятлива. Особливо це впливає на те, що поки що немає вакцин і немає ніяких способів лікування. Ми бачимо різні тенденції щодо вирішення ситуації, зокрема ці чартери, але поки немає вакцини, ситуація буде такою залишатися", – переконаний Сіденко.
Тетяна Пашкіна зазначає, що після карантину кількість вакансії зменшилася вдвічі, але інтерес в українських робітниках у ЄС зберігається.
"Маємо кілька сотень вакансій в Польщу, Чехію, Німеччину. Кількість вакансій впала рази у два. Але тут є нюанс: відкриваєш одну вакансію, а там половина класифікатора по одній професії. Так що, якщо це одна вакансія, це не означає, що це одне робоче місце", – пояснила вона.
Пашкіна також попередила, що наразі деякі посередники намагаються працевлаштувати людей за біометричними паспортами, в той час, як під час карантинних обмежень у кожній країні діють додаткові вимоги, як для в’їзду та виїзду, так і для працевлаштування.
"Як я розумію, це не завжди й не скрізь законно, але все ж таке є. Загалом вакансії вимагають робочу візу. Є посередники, які пропонують робочу візу, є, які пишуть, що потрібна тільки біометріка. Тобто на власний страх і ризик людини, яка виїжджає", – говорить Пашкіна.
Вакансії, які українцям пропонують закордоном, за словами експерта rabota.ua, здебільшого залишились тими ж самими, що й до карантину – різноробочі, робота на конвеєрах, на складах, агросектор, водії-далекобійники, IT-шники, персонал по догляду, покоївки у готелях. Остання вакансія зокрема актуальна у Болгарії та Єгипті.
Заробітчани з України відіграють важливу роль на ринку праці Євросоюзу. І тут найпопулярнішим напрямком для українців залишається Польща.
Голова Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник підкреслив, що у разі, якщо мова йде про Польщу, біометричний паспорт може бути підставою для в’їзду навіть при карантинних обмеженнях. Проте, за його словами, такі правила не розповсюджуються для в’їзду українців у інші країни ЄС.
"Насправді, є країни, куди українці можуть заїхати на роботу на підставі біометричного паспорту. Це, наприклад, Польща, куди йде найбільший потік трудових мігрантів. Якщо у вас є роботодавець, який хоче вас взяти на роботу й надає вам так зване "освячення" або запрошення на роботу. Це все дає право заїхати у Польщу і протягом 90 днів там легально працювати", – сказав Воскобойник.
Він додав, що для роботи у Чехії вже треба буде робоча віза, але вона не дозволить працювати в інших країнах ЄС. Для Німеччини окрім робочої візи вже треба додати сертифікат про володіння німецькою мовою хоча б на рівні B1. Тому експерт радить зважати на окремі умови, які висуває кожна країна.
За даними Національного банку, за перші 5 місяців цього року трудові мігранти перерахували в Україну 4,5 млрд доларів, що на 2,2% менше проти попереднього року. Втім, варто розуміти, що майже весь перший квартал ще не було жорсткого карантину, а тому по іншим періодам цифри можуть "просісти" більше.
Економіст Володимир Сіденко вважає, що на тлі карантинних обмежень все ще великий потік коштів від заробітчан може мати інше пояснення, окрім як поточних заробіток.
"Українці, які тримали весь цей час гроші за кордоном, виводять ці гроші з банків і вкладають, скажімо, в нерухомість, через глобальну ситуацію нестабільності. І ці гроші повертаються в Україну. Тому це не обов’язково заробітки. Це можуть бути інші гроші, й ця тенденція може певним чином компенсувати", – вважає Сіденко.
Він додав, що втратити декілька мільярдів доларів надходжень внаслідок обмеження трудової мобільності – реальна перспектива, однак вона не стане для України критичною.
В уряді раніше вважали, що надходження від переказів, які роблять трудові мігранти, компенсує те, що більшість українців не поїде цього року витрачати гроші за кордоном під час відпусток.