Тест на міцність поглядів: Заборонить Україна в'їзд Марін Ле Пен в країну

Один з лідерів французьких ультраправих ляпнула в інтерв'ю телеканалу BFMTV, що не вважає незаконну окупацію Росією Криму. "Я абсолютно не вважаю, що була незаконна анексія: відбувся референдум, населення Криму побажала приєднатися до Росії. Я не бачу підстав для того, щоб ставити під сумнів цей референдум", - сказала Ле Пен.

Не знаю, наздогнав її журналіст питанням про те, чи вважає вона незаконною анексію Ельзаса та Лотарингії або, чого вже там, окупації фашистською Німеччиною всій Франції в 1940 році. До речі, ця окупація безпосередньо відбилася на долі сім'ї Ле Пен. З-за підриву на міні в 1942 році загинув дід нинішнього лідера "Національного фронту", а її батько - Жан-Марі Ле Пен - став так званим «національним сиротою» - виховувався на кошти держави.

На заяву по Криму український МЗС відповів своєю заявою. "МЗС України висловлює обурення у зв'язку з тим, що одна з кандидатів передвиборної кампанії у Франції Марін Ле Пен дозволила собі заяви на підтримку тимчасової окупації і спроби анексії Росією Автономної Республіки Крим", - йдеться у повідомленні. У МЗС підкреслили, що подібні заяви повністю повторюють кремлівську пропаганду, що французький політик проявляє неповагу до суверенітету і територіальної цілісності України і повністю ігнорує фундаментальні принципи міжнародного права.

У відповідь Ле Пен через свого прес-секретаря дала зрозуміти , що в загалі-то в Київ вона і не збиралася, але ось коли вона стане президентом Франції, тоді може бути, але це питання буде вирішуватися по дипломатичних каналах: "Марін Ле Пен в жодному разі не збиралася їхати туди (в Україну - ред.). Це питання буде вирішуватися по дипломатичних каналах, коли вона стане президентом Франції".

Конфлікт з Ле Пен, можна сміливо сказати - не останній. В Європі йдуть вибори і поки шанси на перемогу у тих політичних сил, які, м'яко кажучи, не зовсім поділяють думку України, в тому числі й щодо «кримського питання». Найближчий приклад – новий президент Молдови Ігор Додон. Він теж висловлювався про долю Криму – і до того, як був обраний главою держави, і після. Так, в день свого обрання президентом Додон, в ефірі радіостанції «Ехо Москви» підтвердив, що вважає Крим «де факто російським».

Ці заяви (ще до обрання) призвели до того, що Верховна рада надіслала до СБУ запит про заборону Додону в'їзду в Україну. Але ні тоді, ні зараз це заборона не введена і Додон може спокійно прибути в Україну, не побоюючись, що його не пустять далі пропускного пункту.

Це випливає із відповідь Служби безпеки України на запит юриста РБК-Україна Клима Братківського. СБУ він задав наступне запитання: «Враховуючи недружні заяви новообраного Президента Республіки Молдова Додона Ігоря Миколайовича про суверенітет України, прошу повідомити, чи існує заборона на в'їзд в Україну громадянину Республіки Молдова Додону Ігорю Миколайовичу?» З відповіді випливає, що на Додона, як президента країни, поширюється особливий статус перетину кордону, зокрема, він не повинен проходити реєстрацію

Раніше, у коментарі молдавському виданню NewsMaker глава прес-служби СБУ Олена Гітлянська заявила: "Можу сказати, що у відповідності з міжнародними законодавчими нормами, дипломатичним особам не може бути заборонений в'їзд на територію нашої країни. Президент є дипломатичним особою".

Чи може СБУ заборонити в'їзд Ле Пен в Україну, до її обрання президентом (яке, сподіваюся, все ж не відбудеться)? Так, може. Може спецслужба або МЗС перешкодити їй зробити це, якби вона буде в статусі глави держави? Так, може.

Звичайно, це загрожує дипломатичним скандалом. І є великі сумніви, що МЗС і президент Петро Порошенко, як людина, яка зараз за статусом відповідальна за проведення зовнішньої політики України, готовий на нього піти. Оскільки це автоматично означає розпад «Нормандської четвірки» (що, швидше за все так і станеться, у разі обрання Ле Пен). Але й не будь Франція включена в процес врегулювання ситуації на Донбасі – взяти і послати одну з найвпливовіших країн ЄС – треба мати мужність, стратегію і ресурси. І якщо Ле Пен все ж з'явиться в країні, то тільки з цих причин, а не тому, що «немає прецедентів» або «в дипломатії так не прийнято». Були і прийнято.

Один з останніх таких випадків стався в 2013 році, коли на православне Різдво сербський президент Томислав Николич вирішив відвідати монастир недалеко від столиці Косово - Пріштіни. Цей монастир - центр сербської православної церкви в Косово. В'їзд Николичу був заборонений. Віце-прем'єр Косова Хаджредин Кучи тоді заявив, що Николич зможе відвідати край тільки після того, як дозволить косовським лідерам в'їзд в південні регіони Сербії, де більшу частину населення складають етнічні албанці. Тоді ж Кучи уточнив, що рішення про заборону на в'їзд президенту Сербії було прийнято після "консультацій з міжнародними партнерами". Поїздка Николича, запланована на різдвяний тиждень, повинна була стати його першим візитом в Косово в якості сербського президента, але так нею і не стала.